13.02.2025 Справа №607/20455/24 Провадження №3/607/526/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Стельмащук П.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу серії ЕПР1 №126321 складеного 10.09.2024 поліцейським УПП в Тернопільській області Созанським І.Т., 10.09.2024 близько 00 год. 32 хв. в м. Тернополі на проспекті Злуки, 15, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Grandis, р.н. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп'яніння №569 від 10.09.2024. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Черніцький І.Р. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначив, що докази долучені до протоколу є неналежними та недопустимими, а сам висновок щодо результатів медичного огляду є не дійсним, оскільки огляд проведений з порушенням вимог закону. Зокрема огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився за допомогою експрес тесту на визначення вмісту наркотичних речових. Однак в порушення вимог закону, підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним методом дослідження проведено не було. Крім того згідно висновку експерта наданого на виконання постанови суду від 07.11.2024 про призначення судово-медичної токсикологічної експертизи в біологічному середовищі ОСОБА_1 наркотичних речовин не виявлено.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, судом встановлено наступне.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Також, вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №126321 від 10.09.2024, 10.09.2024 близько 00 год. 32 хв. в м. Тернополі на проспекті Злуки, 15, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Grandis, р.н. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп'яніння №569 від 10.09.2024.
У пункті 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно пункту 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п.п.3, 4 Розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння обстежуваної особи.
У п. п. 7, 8 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Обов'язковість лабораторних досліджень при проведенні освідування водія на стан наркотичного сп'яніння передбачено п.10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який регламентує, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції визначено, що використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Інструкції відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Згідно п.п. 15, 16 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) видається на підставі акта медичного огляду.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 розділу ІІІ Інструкції).
Як стверджують матеріали провадження, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився у медичному закладі КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР.
Із даних висновку лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.09.2024 убачається, що ОСОБА_1 був оглянутий лікарем і за результатами огляду, який було проведено за допомогою імунохроматографічного швидкого експрес тесту (підтверджується результатом токсикологічного дослідження №1004 від 10.09.2024) встановлено, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння. В сечі виявлено солі 2-PVP.
Разом з цим, в порушення вимог Інструкції та Порядку, у медичному закладі не проводилося лабораторне дослідження біологічного середовища ОСОБА_1 , що є обов'язковою умовою при освідуванні водія на стан наркотичного сп'яніння.
Наведене дає підстави вважати не допустимим доказом висновок лікаря від 10.09.2024.
Беручи до уваги те, що висновок про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння зроблений без проведення лабораторного дослідження його біологічної речовини, тобто без підтвердження результатів імунохроматографічного швидкого експрес тесту та отримання заключного результату, він не може бути доказом винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Крім того, згідно висновку №43/2024-1 від 29.11.2024 складеного експертом КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» Островською О.Ф. за результатами проведення судово-медичної токсикологічної експертизи сечі ОСОБА_1 на наявність наркотичних речовин не виявлено: похідних барбітурової кислоти, кофеїну, димедролу, клофеліну, промедолу, морфіну, кодеїну, папаверину, похідних 1,4 бензодіазепінів, похідних фенотіазинового ряду, мета дону, ефедрину, амфетаміну і його похідних, канабіноїдів.
В судовому засіданні було заслухано пояснення експерта ОСОБА_2 , яка вищевказаний висновок підтримала та зазначила, що в зразку біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 наркотичних речовин не виявлено.
Інших доказів, які б підтверджували перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому, всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому, не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст.251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, дослідивши всі зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які встановлюють наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У зв'язку з наведеним, справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст.ст. 8, 33, 130, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяП. Я. Стельмащук