Справа № 761/1356/25
Провадження № 3/761/826/2025
17 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Скадовським РВ УМВС України в Херсонській області від 17.10.2008, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП),
установив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 27 грудня 2024 року серії ВАД №622536, 16 грудня 2024 року близько 11 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство економічного характеру відносно колишнього чоловіка, а саме: не віддавала документи, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала з приводу обставин, викладених у протоколі. Вину не визнала в повному обсязі. Пояснила, що їй не відомо де його документи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 27 грудня 2024 року серії ВАД № 622536; копію заяви ОСОБА_2 від 17.12.2024, зареєстрованої за № Ф-42526, пояснення ОСОБА_1 від 27 грудня 2024 року, копію паспорту на ім'я ОСОБА_1 , рапорт працівника поліції від 27 грудня 2024 року, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , приходжу до такого висновку.
Стаття 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення насильства у сім'ї.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що крім протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який не може бути безумовним доказом вчинення адміністративного правопорушення та копії заяви ОСОБА_2 у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 будь-якого насильства відносно свого колишнього чоловіка, як це передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормами національного та міжнародного законодавства суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Це повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, оцінивши у своїй сукупності всі докази у даній справі, суддя дійшов переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів її вини в ході судового засідання не здобуто, а тому підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності немає.
Керуючись ст.ст. 40-1, 173-2, 278, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя Олена ЧАЙКА