Справа № 761/8501/24
Провадження № 2/761/6066/2024
03 грудня 2024 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Лаврук Ю.В.
за участі:
представника відповідачки: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду та стягнення витрат понесених по оплаті професійної правничої допомоги по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Циганенко Людмила Вікторівна про визнання недійсним договору дарування 1/3 частини квартири
В березні 2024 року ОСОБА_3 звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Циганенко Л.В., в якому просила суд:
-визнати недійсним договір дарування 1/3 частини квартири від 12 серпня 2020 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Циганенко Л.В., зареєстрованого в реєстрі за №253.
Позивачка та її представник повторно в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили; з заявами про розгляд справи за їх відсутності до суду не звертались.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачка та її представник в судові засідання, які відбулись 05 листопада 2024 року та 03 грудня 2024 року не з'явилися, про час та місце розгляду справи сторона позивача була повідомлена в установленому законом порядку, поважності причин повторної неявки до суду повідомлено не було, як і не було подано клопотань про розгляд справи за відсутності сторони.
Відповідно до ч.13 ст.128 ЦПК України, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). передбачає, що судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
В судовому засіданні представник відповідачки заявила клопотання про залишення позову ОСОБА_3 без розгляду та про стягнення з позивачки на користь відповідачки витрат понесених відповідачкою по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 52 000, 00 грн.
Суд, заслухав клопотання представника відповідачки, дослідив надані матеріали справи, прийшов до висновку, що клопотання представника відповідачки про залишення позову без розгляду та стягнення витрат понесених по оплаті професійної правничої допомоги підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету ( ч.3 ст.257 ЦПК України ).
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч. 5 ст. 130 ЦПК України).
Положеннями ч. 3 ст. 131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Стаття 43 ЦПК України визначає права та обов?язки учасників справи.
Згідно з ч.2 зазначеної статті, учасники справи зобов?язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об?єктивному встановленню всіх обставин справи.
Як передбачено ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи, що суд належним чином повідомляв сторону позивача про час та місце слухання справи, а також те, що позивачка та її представник не направили заяву про слухання справи за їх відсутності, не вказали, що вони підтримують заявлені вимоги, а тому, суд прийшов до висновку про можливість залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивачки та її представника в судове засідання.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.
Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов?язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов?язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Крім того у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі №648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі ?Баришевський проти України? від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі ?Гімайдуліна і інших проти України? від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі ?Двойних проти України? від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі ?Меріт проти України? від 30.03.2004 року заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі ?Лавентс проти Латвії? від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За умовами ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених відповідачкою ОСОБА_2 у зв?язку з розглядом в суді цієї справи представником відповідачки надано до суду: копію Договору №104 про надання правової допомоги від 22 квітня 2024 року; копія додаткової угоди від 22 квітня 2024 року до Договору №104 про надання правової допомоги від 22 квітня 2024 року; копію акту виконаних робіт від 15 листопада 2024 року до Договору №104 про надання правової допомоги від 22 квітня 2024 року.
Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року) необхідно дотримуватись принципу ?розумного обґрунтування? розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об?єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При цьому, суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).
Водночас, відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Надаючи оцінку наведеним в Договору №104 про надання правової допомоги від 22 квітня 2024 року, суд вважає, що заявлений відповідачкою розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_3 є неспівмірним із критеріями складності справи, виконанням з боку адвоката відповідних робіт (надання послуг), обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів. А тому, суд приходить до висновку про можливість стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, який підлягає відшкодуванню у розмірі 3 000, 00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.128, 131, 133, 137, 141, 142, 223, 257, 258, 259, 260, 261, 270, 352, 353, 354 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду та стягнення витрат понесених по оплаті професійної правничої допомоги по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Циганенко Людмила Вікторівна про визнання недійсним договору дарування 1/3 частини квартири - задовольнити частково.
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Циганенко Людмила Вікторівна про визнання недійсним договору дарування 1/3 частини квартири - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п?ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя: