Справа № 522/20834/24
Провадження № 3/522/293/25
17 лютого 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Так, 17.11.2024 року о 14 год. 30 хв., гр. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 27, голосно виражалась на адресу присутніх громадян нецензурною лексикою, чим порушила громадський порядок, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином. Крім того, від ОСОБА_1 неодноразово надходили клопотання про відкладення розгляду справи, що свідчить про зловживання останньою своїми процесуальними правами та затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності.
Також до канцелярії суду надійшла заява від ОСОБА_1 , яка просила провадження по справі закрити, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків для накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП. Зазначила, що не зможе прибути в судове засідання, у зв'язку з сімейними обставинами та за станом здоров'я, без долучення будь-яких доказів.
Також, інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак останній мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа, щодо якої розглядається справа, виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду поважної причин своєї неявки.
Слід зазначити, що сторона зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, утриматися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби законодавства для прискорення процедури слухання.
З урахуванням того, що особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явилась, до суду будь-яких доказів своєї невинуватості не надано, приймаючи рішення по суті, суд виходить з наявних в матеріалах справи даних.
Суд дослідивши матеріали справи дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 610338 від 17.11.2024 року; рапортом працівника поліції від 17.11.2024 року; поясненнями ОСОБА_2 ; поясненнями ОСОБА_3 від 17.11.2024 року; поясненнями ОСОБА_1 від 17.11.2024 року; копією паспорта ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП, обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Як встановлено судом правопорушення вчинено 17.11.2024 року, тому станом на час розгляду справи тримісячний строк, встановлений ч. 2 ст. 38 КУПАП, для накладення адміністративного стягнення, не сплинув, у зв'язку з чим відсутні підстави для закриття провадження відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, про що зазначила ОСОБА_1 у своїй заяві до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП: а саме дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, та інші дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Санкція ст. 173 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправних робіт на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, яка має двох неповнолітніх дітей, та ступінь вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Докази про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні та особою надано не було.
На підставі викладеного і керуючись ст. 7, 9, 24, 33, 34, 173, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючу, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п'ятдесят одна) гривня 00 (нуль) копійок.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Ірина ЦИБ