про призначення судового розгляду
Справа № 522/8733/22
Провадження №1-кп/522/194/25
13 лютого 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представників потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022160000000206, відомості про яке внесено 06.04.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мурманськ, російської федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Одеси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с.Волове, Балтського району, Одеської області громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України,
У провадження Приморського районного суду м.Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022160000000206, відомості про яке внесено 06.04.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просила призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі наданого суду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022160000000206 та заявила клопотання про доручення уповноваженому органу з питань пробації, скласти досудову доповідь щодо особи обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні.
Представники потерпілих, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримали думку прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 , у підготовчому судовому засіданні заперечував проти призначення судвого розгляду згідно вказаного обвинувального акту та, подав клопотання про його повернення прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України.
Так, захисник зазначив, що згідно вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити відомості, які прокурор вважає встановленими, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формування обвинувачення. Формування обвинувачення має містити посилання на обставини, які у відповідності до положень ст.91 КПК України входять до предмету доказування, зокрема, це подія злочину, форма вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої правопорушенням, проте, в обвинувальному акті містяться посилання на видумані мотиви, які не находять свого підтвердження у вчиненні обвинуваченими кримінального правопорушення, що є обов'язковим. Крім того захисник зазначив, що в акті вказано, що обвинувачені розробили злочинний план з розподілом кожного своєї ролі, але при цьому не вказано хто з обвинувачених яку роль виконував. Також захисник вказав на те, що в обвинувальному акті вказано, що обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та неустановлена особа виготовили за допомогою оргтехніки завідомо підроблені офіційні документи, які видаються громадською організацією та якщо це так, то по відношенню неустановленої особи необхідно було виділити матеріали з метою її встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності, але цього зроблено не було. Також не вказано яким чином встановлено, що ці документи підроблені. Судово-почеркознавчої експертизи ніхто не проводив, а тому відсутні докази, що підписи в цих документах підроблені. Крім того, захисник зазначив, що в протоколі позачергової конференції громадської організації «Водно-моторие спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», яка відбулася 26 жовтня 2020 року, є підписи голови конференції ОСОБА_11 та секретаря конференції ОСОБА_12 та їх підписи ніхто не підроблював, а в реєстрі осіб (делегатів), які брали участь в цій конференції всі підписи зроблені самими делегатами, і їх теж ніхто не підроблював. Крім того, захисник зазначив, що в обвинувальному акті вказано, що обвинувачені у подальшому реалізовували свій злочинний план направлений на противоправне заволодіння майном громадської організації, але при цьому не вказано яким чином вони це зробили чи могли зробити. Ніхто з обвинувачених не заволодів і не міг заволодіти майном громадської організації та ніякого правового акту з цього приводу не існує. Також, захисник зазначає, що в обвинувальному акті зазначено, що обвинувачена ОСОБА_10 зверталась зі скаргою до Міністерства юстиції України та йому не зрозуміло чи це також підпадає під кримінальне правопорушення. Крім того, захисник зазначає, що в обвинувальному акті також вказано, що вона є засновником громадської організації, що не відповідає дійсності, оскільки Громадську організацію фізична особа одноосібно не може заснувати, а бути однією із засновників може. Також захисник зазначає, що в обвинувальному акті вказано, що ГО «ВМСОТРЛ» заподіяно шкоду в сумі 5753356 грн., але при цьому не вказано чим підтверджується ця сума та в чому позначається ця шкода. Крім того, захисник вказує на те, що в обвинувальному акті вказано, що обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_8 до ст.66 КК України в ході досудового розслідувания не встановлено, однак, в ч.2 цієї статті вказано, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. При цьому ОСОБА_8 є ветераном війни-інвалідом війни 2 групи, нагороджений медаллю «За боєві заслуги», учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ветераном військової служби, а тому захисник вважає, що ці обставини можуть бути визнаними як пом'якшувальними. Також, в обвинувальному акті вказано, що обставини, які обтяжують покарания ОСОБА_8 до ст.67 КК України в ході досудового розслідування не встановлено, однак згідно до ч.2 та 5 ст.67 КК України, вказано щодо вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою та тяжкі наслідки, завдані злочином, а тому на підставі викладеного просить повернути прокурору відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_13 обвинувальний акт відносно вчинення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 206-2 КК України, оскільки він не відповідає вимогам КПК України. Крім того, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про складання досудової доповіді щодо особи обвинувачених у даному кримінальному провадженні.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_10 , адвокат ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні також вважала, що обвинувальний акт не може бути призначено до судового розгляду, оскільки він не відповідає вимогам КПК України, а тому підлягає поверненню прокурору, оскільки на її думку, в ньому відсутнє належне формулювання обвинувачення кожного з обвинувачених, у звязку з тим, що ньому фактично відсутнє формулювання обвинувачення щодо кожного з обвинувачених, адже вказується що злочинн на думку прокурора зробив кожний з обвинувачених. Зокрема, захиснику незрозуміло які саме дії ОСОБА_10 прокурор вважає злочинними в тому, що вона, як керівник очолюваної нею організації Громадської організації «Одеські водно-моторні причали», подала скаргу на рейдерські рішення державних реєстраторів в серпні 2020 року або в тому, що підписала договір оренди шкіперської від імені вказаної організації у грудні 2020 року. Захисник зазначає, що кожна з вказаних дій окремо не може вважатись злочинною, сукупно вказані дії не можуть бути ланцюгами одного злочину в силу їх розташування в часі підписання договору оренди не передувало поданню скарги а навпаки. Також захисник зазначає, що не вказано, яким чином отримання приміщення шкіперської в оренду стало передумовою задоволення поданої ОСОБА_10 скарги. Не зазначено яким чином укладення договору оренди вплинуло на скасування права власності так званого потерпілого на спірні приміщення та набуттю права власності на ці приміщення ГО «ОВМП». Крім того, зазначає, що нічого не вказується чим, паями, акціями, частками заволоділи обвинуваченні в результаті проведення позачергової конференції ГО «ВМСОТРЛ» від 26 жовтня 2020 року та чи визнані рішення цієї конференції незаконними. Також захисник зазначає, що в обвинувальному акті вказано, що злочин вчинений за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 КК України), проте, в обвинувальному акті не зазначасться хто з обвинувачених є організатором, хто виконавцем, хто замовником. Відсутній опис спільного замислу, розподілу між обвинуваченими обов'язків (ролей) згідно зі ст. 27 КК України. Не вказано яку роль у вчиненні злочину виконував Мінюст, який своїм рішенням й позбавив потерпілого права власності на спірне нерухоме майно шляхом та скасування рейдерських рішень колишніх, за прийняття цих рейдерських рішень, державних реєстраторів ОСОБА_14 та Чинник. Не вказується чим підтверджувалось право власності потерпілого на спірне майно до рейдерської реєстрації, проведено колишнім, за це, реєстратором ОСОБА_14 .Також, захисник зазначає, що в обвинувальному акті не вказується чи визнане рішення (наказ № 1564/5 від 29.04.2021) Мінюсту про скасування права власності потерпілого на спірне нерухоме майно незаконним, вказане, на думку захисника, свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291КПК України. Також захисник зазначає, що в обвинувальному акті зазначено, що обставини, що пом'якшують покарания відсутні, проте, прокурором не враховано, що ОСОБА_10 досягла пенсіонного віку, раніше не судима, має постійне місце роботи. Відповідно до положень ч. 2 ст. 66 КК України вказані обставини мають вважатись таким, що пом'якшують покарання, а тому це свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України. Крім того в обвинувальному акті зазначено, що обставини, які обтяжують покарання відсутні, однак враховуючи, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб має кваліфікуватись обставиною, що обтяжус відповідальність (п. 2 ч. 1 ст. 67 КК України), оскільки ч. 3 ст. 206-2 КК України не містить кваліфікуючої ознаки щодо вчинення такого злочину групою осіб за попередньою змовою, проте, в обвинувальному акті вказано про відсутність обставин, що обтяжують інкримінований злочин, вказане, на думку захисника свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України, що є наслідком для його повернення прокурору. Крім того, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про складання досудової доповіді щодо особи обвинувачених у даному кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_9 у підготовчому судовому засіданні також заперечував щодо призначення судового розгляду по вказаному обвинувальному акту, оскільки він не відповідає вимогам КПК України, а тому підлягає поверненню прокурору, у зв'язку з тим, що в ньомувідсутнє належне формулювання обвинувачення кожного з обвинувачених, а саме фактично відсутнє формулювання обвинувачення щодо кожного з обвинувачених Зокрема, йому не зрозуміло які саме дії ОСОБА_9 , прокурор вважає злочинними в тому, що ОСОБА_9 , сплатив 21.10.2020 року, адміністративний збір до державного казначейства чи тим що будучи ОСОБА_15 . Директора ГО ВМСОТРЛ підписав договір оренди шкіперської від імені вказаної організації у грудні 2020 року. Обвинувачений зазначає, що кожна з вказаних дій окремо не може вважатись злочинною, сукупно вказані дії не можуть бути ланцюгами одного злочину в силу їх розташувания в часі підписання договору оренди не передувало поданню скарги а навпаки. Окрім того, зазначає, що не вказано, яким чином отримання приміщення шкіперської в оренду для прокурора оренда та власність дві різні речі) стало передумовою задоволення поданої ОСОБА_10 скарги. Не зазначено яким чином укладення договору оренди вплинуло на скасування права власності так званого потерпілого на спірні приміщення та набуттю права власності на ці приміщення ГО «ОВМП». Нічого не вказується чим (паями, акціями, частками) заволоділи обвинувачений в результаті проведения позачергової конференції ГО «ВМСОТРЛ» від 26 жовтня 2020 року та чини визнані рішення цієї конференції незаконними (саме у цьому випадку можливо говорити про наявність події інкримінованого злочину. При цьому слід звернути увагу, що вислу організаційно-правової форми ГО «ВМСОТРЛ» жодні паї, акції або частки відсутні, отже заволодіти немас чим, що також свідчить про відсутність події інкримінованого злочину. Крім того, обвинувачений зазначає, що в обвинувальному акті вказано, що злочин вчинений за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 КК України), проте, в обвинувальному акті не зазначається хто з обвинувачених с організатором, хто виконавцем, хто замовником. Відсутній опис спільного замислу, розподілу між обвинуваченими обов'язків (ролей) згідно зі ст. 27 КК України. Не вказано яку роль у вчиненні злочину виконував Міност, який своїм рішенням й позбавив потерпілого права власності на спірне нерухоме майно шляхом та скасування рейдерських рішень колишніх (за прийняття цих рейдерських рішень) державних ресстраторів Турецького та Чинник. Не вказується чим підтверджувалось право власності потерпілого на спірне майно до рейдерської реєстрації, проведено колишнім (за це) реєстратором Турецьким.Також, зазначає, шо в обвинувальному акті не вказується чи визнане рішення (наказ № 1564/5 від 29.04.2021) Мінюсту про скасування права власності потерпілого на спірне нерухоме майно пезаконним, а тому на його думку вказане свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Крім того вказує на те, що в обвинувальному акті зазначено, що обставини, що пом'якшують покарания відсутні, проте, прокурором не враховано, що ОСОБА_9 , раніше не судимий, має постійне місце роботи. Також зазначено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 66 КК України вказані обставини мають вважатись таким, що пом'якшують покарання, вказане свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України. Також обвинувачений зазначає, що в обвинувальному акті зазначено, що обставини, які обтяжують покарання відсутні, однак враховуючи, що ОСОБА_9 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб має кваліфікуватись обставиною, що обтяжує відповідальність (п. 2 ч. 1 ст. 67 КК України), оскільки ч. 3 ст. 206-2 КК України не містить кваліфікуючої ознаки щодо вчинення такого злочину групою осіб за попередньою змовою,проте, в обвинувальному акті вказано про відсутність обставин, що обтяжують інкримінований злочин. Крім того, обвинувачений зазначив, що в обвинувальному акті вказуються обставини, які не відповідають дійсності, а тому за такого просить обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12022160000000206 від 06 квітня 2022 року за ч. 3 ст. 206-2 КК України повернути прокуророві. Крім того, обвинувачений заперечував проти задоволенні клопотання прокурора про складання досудової доповіді щодо щодо нього у даному кримінальному провадженні.
Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у підготовчому судовому засіданні підтримали позицію своїх захисників.
Прокурор ОСОБА_3 висловила свою думку, щодо заявлених клопотань сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з його недоліками зазначивши, що обвинувальний акт за змістом та формою відповідає вимогам норм КПК України. Крім того зазначила, що сторона захисту у своїх клопотаннях посилаються на саму суть обвинувачення та питання щодо доведеності вини обвинувачених, що є прерогативою суду після дослідження доказів під час розгляду справи по суті, при цьому суд першої інстанції обмежений у цьому питанні під час проведення підготовчого судового засідання. Крім того прокурор зазначила, що відповідно до положень ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинувачених досудовим слідством не встановлено, оскільки обтяжуюча покарання обставина, вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, не враховується, у звязку з тим, що вона є кваліфікуючою ознакою інкримінованого обвинуваченим злочину.
Представник потерпілого ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотань сторони захисту, оскільки обвинувальний акт вмотивований та обґрунтований та такий, що відповідає нормам КПК України. На його думку, злочин вчинено і це факт, обвинувачені, які рейдерським шляхом захопили майно організації та нанесли їй велику шкоду. На його думку, всі документи, які обвинувачені надають до суду є недійсними та його організація буде добиватись обвинувачення цих людей.
Представник потерпілого ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію прокурора та представника потерпілого ОСОБА_4 .
Вивчивши поданий обвинувальний акт, доводи сторони захисту та обвинувачениї, а також представників потерпілої сторони, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Отже, відповідно до п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно зі ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам до змісту та форми передбаченим уст. 291 цього Кодексу.
При цьому, суд може повернути обвинувальний акт слідчому або прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст. 291 КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України.
Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Зокрема, на стадії підготовчого судового засідання суд перевіряє обвинувальний акт на відповідність вимогам ст. 291 КПК України. Вказана стаття містить конкретний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, та не підлягає розширеному тлумаченню.
У цьому зв'язку, слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 4ст. 291 КПК України стороні обвинувачення забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів ніж обвинувальний акт та додатки до нього.
Таким чином, суд не може виходити за межі предмету розгляду у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдаватися до дослідження обставин кримінального провадження, що є неприпустимим на даній стадії судового розгляду.
Статтею 315 КПК України визначені ті питання, які вирішує суд з метою підготовки до судового розгляду. Зокрема: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Як вбачається зі змісту п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Так, аналіз змісту обвинувального акту показав, що він містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Окрім того, суд враховує те, що відповідно до ч. 2 ст. 337 КПК України, під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
Крім того, відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року).
Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, на яке міститься посилання у заяві прокурора до Верховного Суду України, що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.
Що стосується обвинувального акту щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , то наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінальних правопорушень, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
З огляду на це конкретність викладення фактичних обставин у даному провадженні, а отже, і обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , не викликає сумнівів та буде предметом судового розгляду.
При цьому, на стадії підготовчого судового засідання суд не вправі вдаватись до оцінки доказів та правильності кваліфікації дій обвинуваченого, оскільки це є прерогативою наступної стадії судового розгляду, оскільки ці питання вирішуються на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судовим рішення.
Аналізом змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні
№ 12022160000000206від 05.05.2022р. стосовно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ч.3 ст.206-2 КК України, встановлено, що останній містить відомості, передбачені пунктами 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив. До нього надано додатки, передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України. Тож форма та зміст обвинувального акту відповідає вимогам, які висуваються ст. 291 КПК України.
Тобто, виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону, а саме наявність таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов'язок під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 520/8135/15-к).
Відповідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Згідно положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого засідання, є обвинувальний акт. Додатки до нього, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю на цьому етапі. Єдиною законною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є невідповідність змісту самого обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.
Таким чином, при прийнятті оскаржуваного рішення судом
не прийнято до уваги, що перелік підстав для повернення обвинувального акту, визначений п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, є вичерпним та більш широкому тлумаченню не підлягає.
В клопотаннях сторони захисту не зазначено конкретні порушення вимог ст. 291 КПК України, що були допущені прокурором, і які б могли стати підставою для повернення обвинувального акту. Разом із цим, у змісті чи формі обвинувального акту не вбачаються такі недоліки, які унеможливлювали б прийняття законного та обґрунтованого судового рішення за наслідками його розгляду.
За позицією сторони захисту, мотиви та підстави повернення обвинувального акту прокурору зводяться до переоцінки правової кваліфікації інкримінованих кримінальних правопорушень та фактичних обставин їх вчинення, здійснених прокурором під час складання обвинувального акта, незгоди із пред'явленим обвинуваченням чи формальними неточностями, які можливо усунути під час підготовчого судового засідання, що не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки судом у підготовчому судовому засіданні не може надаватися оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а повинно вирішуватися питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта.
Повернення обвинувального акту за надуманими підставами призводить лише до затягування судового розгляду кримінального провадження та йде в розріз із загальними засадами кримінального провадження, визначеними ст. ст. 21, 28, ч. 1 ст. 314 КПК України, відповідно до яких кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом судового розгляду,
Отже, враховуючи викладене клопотання сторони захисту та обвинувачсених про повернення обвинувального акту для усунення недоліків, задоволенню не підлягає.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, оскільки за змістом п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України всі необхідні реквізити обвинувального акту, направленого до суду у цьому кримінальному провадженні, зазначені у його тексті прокурором, який затверджував зазначений акт, включаючи, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення. У реєстрі матеріалів до обвинувального акта прокурором викладено рух та сутність вчинених на стадії досудового розслідування слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні, у зв'язку з чим клопотання сторони захисту та обвинувачених про повернення обвинувального акту для усунення недоліків, задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022160000000206, у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, який здійснювати у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси за участю прокурора, представників потерпілих, захисників та обвинувачених.
Крім того, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, а також прийняття судового рішення про міру покарання, доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації, скласти досудову доповідь щодо особи обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні, у звязку з чим клопотання прокурора в цій частині підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.291, 314-316,372-376 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному проваджені № 12022160000000206 відомості про яке внесено 06.04.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України - відмовити.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022160000000206, відомості про яке внесено 06.04.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України о 13 годині 30 хвилин 21 лютого 2025 року.
Судовий розгляд даного кримінального провадження проводити у відкритому судовому засіданні одноособово суддею.
В судове засідання викликати прокурора, представників потерпілих захисників та обвинувачених.
Клопотання прокурора про складання досудової доповіді щодо особи обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні - задовольнити.
Доручити Приморському районному відділу філії Державній установі «Центр пробації» в Одеській області протягом 10 робочих днів з дня отримання копії ухвали скласти та подати до Приморського районного суду м.Одеси досудову доповідь щодо:
-обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Одеси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
-обвинуваченої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с.Волове, Балтського району, Одеської області громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої;
- обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мурманськ, російської федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1
13.02.2025