Справа № 521/10472/24
Провадження № 2/521/735/25
30 січня 2025 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 стягнення аліментів на дитину та дружину до досягнення дитиною трьох років,
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати звернення з позовом до суду і до повноліття дитини, а також аліменти на утримання матері дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дати звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною трирічного віку. Стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 гривень.
Свої позовні вимоги вмотивовує тим, що з грудня 2021 року по січень 2023 року вона та відповідач перебували у фактичних шлюбних відносинах. Від шлюбу позивач та відповідач мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина проживає разом з матір'ю за місцем її реєстрації і перебуває повністю на її утриманні. Батько донькою цікавиться рідко, спілкується інколи по телефону, фінансової підтримки майже не надає, в 2023 році покинув сім'ю, місцезнаходження його невідоме. На час спільного проживання з матір'ю дитини та дитиною - постійно вживав алкогольні напої, грав в азартні ігри. Зазначене в позові останнє відоме його місце перебування.
Відповідач ухиляється від своїх обов'язків щодо матеріального утримання доньки та сплати аліментів, що передбачені ст.180 СК України. Відповідач не надає жодної матеріальної допомоги на утримання дитини, в тому числі на придбання харчування, одягу, предметів гігієни та догляду за дитиною, не приймає будь-якої участі у вихованні дитини. Позивач вимушена утримувати доньку самостійно. При цьому вона не може на цей час працювати та знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, джерел доходу, крім соціальних виплат по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, немає. Крім цього у позивача від першого шлюбу є дитина інвалід, яка також перебуває на її утриманні. Дані обставини стали причиною звернення до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. (а.с.29-30)
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак її представник надала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі, справу розглянути за її відсутністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався, відзив на позовну заяву не надав.
Згідно ст. 223 ч. 1 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.23)
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2024/009789652 від15.08.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 значиться зареєстрованою за адресою реєстрації матері ОСОБА_1 , а саме в АДРЕСА_1 . (а.с. 68)
Крім цього у позивачки від першого шлюбу є син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є інвалідом з дитинства, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 12-13), який також перебуває на її утриманні.
Донька проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні. Причиною звернення до суду з дійсним позовом став факт відсутності домовленості між батьками щодо розміру матеріального утримання з боку батька, надання ним повноцінної матеріальної допомоги на утримання сина, маючи на те відповідну змогу.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення коштів на утримання дитини (аліментів) за рішенням суду.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Оскільки позивач сама утримує малолітню дитину, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути аліменти на утримання їхньої спільної дитини.
Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини разом з яким проживає дитина.
Згідно частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Оскільки позивачем заявлено про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання їхніх спільної дитини у частці від доходів відповідача, суд вважає за необхідне стягнути їх саме у вказаний спосіб.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність направі власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та не рухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Частиною другою статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів маєбути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує відсутність відомостей про наявність на утриманні останнього інших осіб, а також відсутність будь-яких відомостей про наявність у відповідача захворювань, які потребували б додаткових витрат.
За таких обставин суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
На підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів на утримання дитини необхідно присудити від дня пред'явлення позову, тобто з 03 липня 2024 року.
Вирішуючи вимогу щодо стягнення аліментів на утримання дружини, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно із статтею 84 СК України право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України,Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача, а саме: витрати на правничу допомогу згідно договору №174 від 27 червня 2024 року про надання правничої допомоги, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Карповою О.В., додаткової угоди № 2 до договору від 27.06.2024 року та платіжної інструкції № 0.0.3732991488.1 від 28.06.2024 року про сплату послуг про надання правничої допомоги на суму 5 000 грн.. (а.с.6, 14-15, 17-18)
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, при цьому позивачку було звільнено від сплати судового збору за подання позову, відповідно статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп. (за вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини в сумі 1211,20 грн. та за вимогу про стягнення аліментів на утримання дружини в сумі 1211,20 грн.).
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 180, 181,182,183,184,191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.131, 141, 263-265, 280 - 281, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 стягнення аліментів на дитину та дружину до досягнення дитиною трьох років - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ), аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 03 липня 2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн..
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 40 коп. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за 1 місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 10 лютого 2025 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН