Справа № 521/2471/25
Номер провадження № 2/521/2971/25
про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2025 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Леонов О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом
У лютому 2025 року до Малиновського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом та просить суд:
-встановити факт, що ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , понад 5 років, а саме у період з вересня 2002 року по 26.12.2023 року;
-визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 3/4 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .
Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим потребує залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1, 4 та 8 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За змістом ч. 5 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України (в редакції Закону, який набрав чинності 26.05.2021 року) у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Разом із цим, згідно рішенням Ради суддів України №26 від 05.08.2022 року, закликано усіх учасників судових проваджень при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів)додатково подавати їх до суду в паперовій формі.
Тобто, враховуючи вищевказане рішення Ради суддів України, зменшення обсягів фінансування судів у зв'язку з військовою агресією та запровадженням на території України воєнного стану, значний обсяг документів (понад 30 аркушів) необхідно подати до суду в паперовій формі.
Представником позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Гареєв Є.Ш. до позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом, було надано додатки, обсяг яких складає понад 30 аркушів, з огляду на що, позивачу рекомендовано надати суду додатки до позовної заяви у паперовій формі.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак у позові представником позивачки не зазначено відомі адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.
Представником позивача заявлено дві вимоги, а саме про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Як слідує з додатків до позовної заяви, позивачем сплачений судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 605 грн. 60 коп.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п.п.2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI, зі змінами, внесеними згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, які набрали чинності 01.09.2015 року, розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 року з 01 січня встановлений у розмірі 3028,00 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви: майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, якщо фізична особа подає до суду позов через систему Електронний суд, судовий збір становить 968,96 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вищевказаних вимог, позивач сплатив судовий збір лише за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 605,60 грн.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що представник позивача зазначив орієнтовану вартість частки домоволодіння в розмірі 850 000, 00 гривень.
Таким чином, позивачу потрібно доплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 363,36 гривень, а також сплатити судовий збір вимогу майнового характеру у розмірі ціни позову, враховуючи положення ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», а саме в розмірі 8500 гривень, за реквізитами для сплати судового збору до Малиновського районного суду м. Одеси (https://ml.od.court.gov.ua/sud1519/gromadyanam/tax/) та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак, всупереч вказаним вимогам, позивач, звертаючись до суду з вимогою про визнання права власності в порядку спадкування, та зазначає, що він відноситься до 4 черги спадкоємців, проте не вказує про наявність інших спадкоємців попередніх черг після смерті ОСОБА_4 та не залучає до участі в справі в разі їх наявності.
Крім того, позивачем не залучено до участі в справі інших співвласників будинку та осіб які проживали разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, право власності на 3/4 частину якого він просить визнати за ним в порядку спадкування.
Суд зауважує, що до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів:
а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем;
б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Окрім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов'язковими умовами для визнання особи членом сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Також, в порушення абзацу 2 ч.1 ст.177 ЦПК України позивачем недодано до позовної заяви доказів направлення відповідачу копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Суд пропонує позивачу усунути вищезазначені недоліки позовної заяви шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 175 і 177 ЦПК України та виправлення вищезазначених недоліків.
З огляду на викладене, вважаю, що заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі заяви.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), містить рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
З огляду на вищенаведене, суддя приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством та підлягає залишенню позовної заяви без руху, для усунення вказаних недоліків в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Відповідно до ст.185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяв и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд пропонує позивачу усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.
Керуючись ст. 175,177,185 ЦПК України, Малиновський районний суд міста Одеси, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Леонов