Справа № 489/6635/24
Номер провадження 2-ві/489/1/25
Іменем України
18 лютого 2025 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі судді Кокорєва Вячеслава Валентиновича, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Микульшиної Г. А. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання припинити зловживання правами шляхом припинення дій
встановив
На розгляді в Ленінському районному суді м. Миколаєва перебуває цивільна справа № 489/6635/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання припинити зловживання правами шляхом припинення дій.
Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід головуючої судді Микульшиної Г. А. від розгляду цивільної справи № 489/6635/24. В обгрунтування заяви зазначено, що суддя Микульшина Г.А. прийняла до провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов'язання припинити зловживання правами шляхом припинення певних дій та призначила підготовче засідання у цій справі на 15.11.2024. Суддя в описові частині вказаної ухвали, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст.260 ЦПК України, при зазначені питання, що вирішуються ухвалою, умисне не зазначила обставини, які є підставою для звернення позивача до суду з позовом від 23.08.2024, що ставить під сумнів той факт, що суддя Микульшина Г.А. може ухвалити обґрунтоване рішення шляхом повного і всебічного з'ясування цих обставин, підтверджених відповідними доказами. 15.11.2024 на телефон позивача надійшло повідомлення про призначення суддею Микульшиною Г.А. розгляд вказаної справи на 10.01.2025. В порушення норм процесуального права, позивач не отримував копії ухвали від 15.11.2024 про відкладення розгляду справи на 10.01.2025 або продовження строку підготовчого провадження до 10.01.2025. Враховуючи той факт, що суддя Микульшина Г. А. ухвалою від 17.10.2024 підготовче засідання у справі призначила на 15.11.2024; той факт, що відсутня ухвала від 15.11.2024 про відкладення розгляду справи на 10.01.2025 або продовження строку підготовчого провадження до 10.01.2025; той факт, що 10.01.2025 постановила ухвалу про закінчення підготовчого засідання та призначила справу до судового розгляду по суті на 06.03.2025 з порушенням вимог ч. 1 ст. 210 ЦПК України та той факт, що 13.01.2025 суддя Микульшина Г. А. повідомила позивача судовою повісткою про те, що справа буде розглянута 19.03.2025, можна зробити висновок, що суддя Микульшина Г. А. умисне та незаконно затягує розгляд справи №489/6635/24.
Суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання припинити певні дії прийняти до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 22.10.2024 на 09:00 год. Про це позивача та відповідача повідомлено судовою повісткою, що міститься в матеріалах справи.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.10.2024 суддя Коваленко І.В. заявив самовідвід від розгляду цивільної справи 489/6635/24 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 справу 489/6635/24 передано судді Микульшиній Г. А.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.10.2024 суддя Микульшина Г. А. ухвалила перейти від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання припинити зловживання правами шляхом припинення певних дій в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи - до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначила підготовче судове засідання у справі на 15 листопада 2024 року о 09:00 годині.
Як слідує з матеріалів справи, 15.11.2024 сторони в судове засідання не з'явилися.
Судовою повісткою від 15.11.2024 сторони повідомлялися про відкладення підготовчого судового засідання на 10.01.2025, проте така повістка не направлялась через відсутність знаків поштової оплати (Акт від 26.11.2024 а.с. 51).
10.01.2025 через неявку всіх осіб, що беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (а.с.63)
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10.01.2025 суддя Микульшина Г. А. закрила підготовче провадження та призначила справу до судового розгляду по суті на 06.03.2025 на 11:00год.
Разом з тим, судова повістка від 13.01.2025 містить виклик сторін на 19.03.2025 на 10:00 год., яка підписана секретарем с/з Діною Тищенко. (а.с. 67)
Відповідно до п.п. 1-5 ч.1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з ч.1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, яка підписана 04.11.1950 та ратифікована Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей ч. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлюють, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Бангалорські принципи поведінки суддів визначають принцип незалежності: суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення (п.1.2.); принцип об'єктивності: поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів (п.2.2). Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах (п.2.3). Бангалорські принципи поведінки судді наводять приклади деяких випадків, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
В постанові Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №754/2880/20 від 01.02.2022 зазначається, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тож, доводи заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді та свідчити про наявність сумнівів у його неупередженості та об'єктивності. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Щодо доводів позивача про не зазначення в ухвалі обставин, які є підставою для звернення позивача до суду з позовом від 23.08.2024, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 187 ЦПК України ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду має містити, зокрема, предмет і підстави позову. ЦПК України не передбачає повний виклад усіх підстав позову в ухвалі про прийняття справи до розгляду, тобто переписування позовної заяви до ухвали. Підстави позову зазначаються суддею стисло. Вказане не порушує прав відповідача, оскільки, зазвичай з ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження відповідачу направляється копія позовної заяви.
В ухвалах суду від 17.10.2024 та від 10.01.2025 викладено предмет позову та обставини, яким він обґрунтовується, тобто підстави позову.
Суд звертає увагу позивача, що незгода з процесуальним рішення не є підставою для відводу судді (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Позивач посилається на те, що ним не було отримано ухвали про відкладення підготовчого судового засідання з 15.11.2024 на 10.01.2025.
Порядок проведення підготовчого судового засідання регламентується статтею 198 ЦПК України, в якій зазначено порядок відкладення підготовчого судового засідання або оголошення перерви, однак вказана стаття не містить вказівки про необхідність оформлення ухвали про відкладення у вигляді окремого процесуального документа.
18.10.2024 позивач подав заяву про відкладення судового засідання з підстав, що провадження у справі відкрито суддею Коваленком І. В., та суддею Микульшиною Г. А. не постановлено ухвали про прийняття справи до розгляду із зазначенням прав та обов'язків позивача, не надіслання копії ухвали позивачу.
Судом встановлено, що ухвала суду від 17.10.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду у справі 489/6635/24 надіслана судом до реєстру судових рішень 17.10.2024. Копія ухвали направлена позивачу поштою разом із судовою повісткою від 17.10.2024, яка отримана позивачем 23.10.2024.
Зазначення позивачем в заяві про те, що йому надійшло СМС-повідомлення про призначення справи на 22.10.2024, пояснюється тим, що справа була призначена на цю дату суддею Коваленком І. В., який в подальшому задовольнив самовідвід від розгляду цієї справи.
Таким чином, враховуючи заяву позивача про відкладення, у судді Микульшиної Г. А. були підстави, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 198 та п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, відкласти підготовче судове засідання, призначене на 15.11.2024.
Стосовно строків підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, суд враховує, недостатню кількість суддів в Ленінському районному суді міста Миколаєва (з 14 посад суддів, згідно штатного розпису, фактично здійснюють судочинство 9 суддів, з яких спеціалізацію з розгляду цивільних справ встановлено - 5) щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та ускладнює можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, розгляд справи можливий з урахуванням раніше призначених справ. Окрім цього, суд враховує, що через відсутність знаків поштового зв'язку, велика кількість справ відкладається через не повідомлення учасників справи, що також створює надмірне навантаження і неможливість призначення справи до розгляду в строки визначені ЦПК України.
Таким чином, суд вважає, що призначення суддею розгляду справи на 06.03.2025 не свідчить про заінтересованість судді або наявність обставин, які свідчать про упередженість або необ'єктивність судді.
Щодо невідповідності дати судового засідання, вказаного в ухвалі суду про закриття підготовчого провадження та у судовій повістці, суд враховує, що при формуванні повістки секретарем судового засідання було допущено описку в даті призначеного засідання та що відповідно до п. 15 ч. 2 ст. 197 ЦПК України дата, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті визначається судом в ухвалі за результатами підготовчого судового засідання.
Суд вважає, що обставини, наведені заявником у заяві про відвід головуючої судді Микульшиної Г. А., не свідчать про відсутність безсторонності, об'єктивності, неупередженості судді.
Суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою, оскільки заявником не доведено наявність обставин, які є підставою для відводу судді та передбачені ст. 36 ЦПК України.
Враховуючи зазначене та керуючись ст. ст. 36, 40, 258, 260 ЦПК України, суд
ухвалив
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Микульшиної Ганни Анатоліївни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання припинити зловживання правами шляхом припинення дій.
Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Кокорєв