Окрема ухвала
12 лютого 2025 року
м. Київ
Справа № 718/1695/21
Провадження № 61-2959св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ситнік О. М (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, про відібрання малолітньої дитини від особи, яка не є одним із батьків, за касаційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 - адвоката Ноцького Олександра Вікторовича на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 січня 2024 року в складі колегії суддів Височанської Н. К., Лисака І. Н., Литвинюк І. М.
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив відібрати від ОСОБА_2 малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, та повернути їх позивачу для подальшого спільного проживання та виховання.
16 червня 2023 року рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області позов ОСОБА_1 задоволено.
Відібрано малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у баби ОСОБА_2 та повернуто їх батькові ОСОБА_1 для подальшого спільного проживання та виховання.
31 січня 2024 року постановою Чернівецького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
01 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - авдокат Ноцький О. В. через систему «Електронний суд» звернувся з касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 січня 2024 року, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 червня 2023 року.
У справі встановлені такі обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , матір'ю якого записана ОСОБА_5 , батьком - ОСОБА_6 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 19 жовтня 2011 року, виданим Берегометською сільською радою Кіцманського району Чернівецької області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , матір'ю якого записана ОСОБА_5 , батьком - ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 18 травня 2018 року, яке видане Хотинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану територіального управління юстиції у Чернівецькій області.
Підставою для припинення стосунків у 2020 році ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були непорозуміння в сім'ї, сварки, образи, приниження і побої позивачем ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 мати дітей - ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
25 березня 2022 року рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт проживання з 2010 року ОСОБА_1 з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , однією сім'єю без шлюбу та визнано за ОСОБА_1 батьківство стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання ухвали апеляційного суду в справі практичним психологом центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації Шербул А. В. складено висновок психологічного дослідження від 18 грудня 2023 року щодо перебігу психологічної роботи з малолітнім ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
У висновку встановлено, що відносно малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, з боку батька ОСОБА_1 чинились противоправні дії, виявлені ознаки домашнього насильства в сім'ї.
Під час обговорення зі спеціалістом дитина засвідчила щодо батька: «Я його не люблю з дитинства (на даному етапі розмови психоемоційний стан досліджуваного помітно змінювався з проявами тривожності, занепокоєння. Ці відчуття проявлялись у тремтінні голосу, мова тиха та застрягаюча, погляд відведений вниз, плечі опущені. З'являються компульсивні реакції тіла: перебирання пальцями рук, погойдування ногами, тремтіння підборіддя), за те як він зі мною обращався, як він мене обзивав, матюкав, брав за кофту і піднімав, ставив на цвик. Були дома такі великі двері і там був цвик, він мене ставив і я висів. Мама тоді була на роботі. Він мене підняв на цвях. Я гойдався, гойдався і цвях упав. Коли я тоді упав то ударився головою і розбив її. Потім я подзвонив до мами і сказав це їй. Мама прибігла з роботи, відвела мене в лікарню і вилікувала. Ще він брав нож, коли я щось погане сказав, то він запхав мені ніж туди, хотів відрубати язик. Я почав плакати. Мама почула і вийшла з кухні, почала кричати «пусти дитину», трухнула його. Він почав бити маму».
Щодо смерті матері дитина зазначила: « Мамі було дуже погано. В неї нога аж горіла і викликали швидку ставити уколи, бо вона вже не могла терпіти. Коли її поклали в лікарню то поклали там де короновірус. І через пару днів мама померла. Дзвонили з лікарні і сказали «вибачте, ваша ОСОБА_5 померла». Тоді я плакав, баба плакала, сусідка плакала, дядя, ОСОБА_4 , дідо. Ми всі були в паніці, плакали. По вскритію сказали, що у мами у печінці був короновірус, опухоль мозку, перелом ключиці ребер. Я знаю що це її так тато побив. Це через нього мама померла. Лікар тоді казав, що перелом ребер у такому місті не від того що упала, а від сильного удару передметом або кулаком. Ми коли жили в Хотині і я коли приходив зі школи то у мами часто були великі синяки, вона їх ховала від мене, але їх було видно. Я знаю що тато її бив і тепер побив через що вона померла. Тоді тато ще сказав бабі ОСОБА_2 «як вам треба ваша ОСОБА_5 то беріть її і лікуйте, а мені треба здорову жінку, а не хвору.»
Спираючись на слова дитини та аналізуючи його емоційний стан, його компульсивні реакції під час бесіди (пришвидшення мовлення, опущені та зажаті плечі до низу, погляд вниз, тремтіння рук), сльози на очах під час проговорювання травмуючих ситуацій, стверджено, що стосовно хлопчика чинилися противоправні дії, які нанесли шкоди його психічному, соматичному та психоемоційному стану. В цих діях був прояв жорстокого поводження в умовах сім'ї зі сторони батька.
Зазвичай характерними емоційними станами для дитини є відчуття непотрібності та нехтування його інтересами/бажаннями/думками від фігури батька та звинувачення останнього в смерті матері. Це і є причиною його небажання проживати із батьком, його образливих слів/ставлень до батька. Те, що батько не приймає позицію сина «проживати із бабусею ОСОБА_2 », ще більше емоційно віддаляє хлопця від батька. Такі особливості сприйняття (думка, що батькові не важливі мої емоції, «я не почутий») та відчуття власного «я» (важкість у пошуку відповіді на запитання «хто я для батька?») в суспільстві можуть призводити до загострення внутрішніх конфліктів (стресу), як наслідок, зовнішні конфлікти (порушення в контактах з дорослими, фігури чоловіків) та депресивних станів.
Про протиправні дії ОСОБА_1 стосовно дитини ОСОБА_3 свідчить і характеристика практичного психолога та директора Реваківського ліцею Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, в якому навчається дитина. За підсумком досліджень малюнку, бесід висновано про вчинення батьком домашнього насильства щодо дитини і її матері.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3, статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Тобто держава визнала, що домашнє насильство - це проблема не окремої родини, яка має вирішуватися виключно всередині родини на власний розсуд, і що саме держава має забезпечити ефективний захист від домашнього насильства. В межах підготовки до ратифікації Конвенції було прийнято Закон України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон № 2229-VIII), яким доповнено Цивільний процесуальний кодексу України (далі - ЦПК України) щодо розгляду судом справ про застосування обмежувального припису щодо кривдників.
Дитина, яка постраждала від домашнього насильства, - це особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII).
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII).
Під час розгляду судом та/або органом опіки та піклування спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду, обов'язково беруться до уваги факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності (частина четверта статті 22 Закону № 2229-VIII).
Суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 ЦПК України, може постановити окрему ухвалу (стаття 420 ЦПК України).
Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України).
Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. (частина шоста статті 262 ЦПК України).
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено (частина одинадцята статті 262 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах виснувала, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду(див. постанови від 12 вересня 2024 року в справі № 990/162/23, від 07 лютого 2019 року в справі № 800/500/16).
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 міг вчиняти відносно дитини ОСОБА_3 фізичне та психологічне насильство, вбачаються ознаки домашнього насильства в сім'ї, а можливо, і вчинення кримінально караних діянь як щодо дитини (дітей) - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , так і щодо ОСОБА_5 , з урахуванням характеру і локалізації тілесних ушкоджень, про які згадував неповнолітній ОСОБА_1 , Верховний Суд вважає за необхідне постановити в справі окрему ухвалу для належного реагування органом досудового розслідування - Головним слідчим управлінням Національної поліції України щодо фактів порушення законності, встановлених під час розгляду справи.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк у два місяці з моменту отримання окремої ухвали.
Суд роз'яснює, що невиконання судового рішення, одним з видів якого є окрема ухвала, тягне за собою притягнення до відповідальності.
Керуючись статтею 262, 420 ЦПК України,
Направити окрему ухвалу Головному слідчому управлінню Національної поліції України для профільного вивчення наявності ознак кримінального правопорушення в діях ОСОБА_1 , вжиття, у разі необхідності, органом досудового розслідування заходів, передбачених законодавством.
Зобов'язати протягом двох місяців з моменту отримання окремої ухвали повідомити Верховний Суд про результати її розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. М. Ситнік
Судді:В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська