Іменем України
18 лютого 2025 року м. Кропивницький
справа № 389/387/24
провадження № 22-ц/4809/107/25
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,
при секретарі - Федоренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на заочне рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2024 року (суддя Український В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування,-
встановив:
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що він є власником транспортного засобу DAF FT95XF380, державний номерний знак НОМЕР_1 . 28.10.2023 між ним та Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу, відповідно до якого розмір страхової суми за шкоду завдану майну на одного потерпілого становить 160 000,00 грн.
30.10.2023 об 11 годині 20 хвилин в м. Знам'янка на вул. Станційна, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом DAF FT95XF380, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Citroen C-ELYSEE, державний номерний знак НОМЕР_2 . Під час ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. За даним фактом було складено протокол серії ААД № 538684 від 30 жовтня 2023 року.
Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 листопада 2023 року у справі № 3-389/1676/23 водія транспортного засобу DAF FT95XF380, державний номерний знак НОМЕР_1 , громадянина ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Позивач вказав, що 01 грудня 2023 року він звернувся до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з заявою про страхове відшкодування в розмірі 63 626 грн., який був обрахований згідно калькуляції ПП «АВТО-ШАНС ЦЕНТР» від 02.11.2023 р. У відповідь на його звернення він отримав лист № 0009/18 від 02 січня 2024 року, в якому страхова компанія відмовила йому у виплаті страхового відшкодування, з тих підстав, що страховим випадком є подія із заподіяння шкоди третій особі, а оскільки він є власником транспортного засобу, яким було заподіяно шкоду і власником транспортного засобу, якому було заподіяно шкоду, тобто не є третьою особою, якій заподіяно шкоду. Вважає, що відповідач безпідставно відмовив у виплаті страхового відшкодуванні, оскільки у даній дорожньо-транспортної пригоди він є потерпілою особою, якій завдано шкоду.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 38920,07 грн, пеню в розмірі 1116,56 грн та 4% річних в розмірі 111,65 грн.
Заочним рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 38920 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять) гривень 07 коп., пеню в розмірі 1116 (одну тисячу сто шістнадцять) гривень 56 коп. та 3% річних в розмірі 111 (сто одинадцять) гривень 65 коп.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме витрати на залучення експерта в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Додатковим рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 липня 2024 року стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) гривень.
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 серпня 2024 року заяву Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про перегляд заочного рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області у цивільній справі №389/387/24 від 27 травня 2024 року залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що зобов'язання з відшкодування майнової шкоди внаслідок делікту наступає виключно у випадку, якщо відповідальною особою за відшкодування такої шкоди є особа, відмінна від особи, яка має право на таке відшкодування. У даній ДТП обидва транспортні засоби, які зазнали пошкоджень, належать одній і тій самій особі (позивачу), тому цивільно-правова відповідальність внаслідок такого ДТП не виникає, оскільки п. 3 ч. 4 ст. 11 ЦК України виключає виникнення в цьому випадку зобов'язання через відсутність «іншої особи», якій спричинено шкоду.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 жовтня 2023 року в м. Знам'янка Кіровоградської області по вул. Станційній сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобілів DAF FT95XF380, державний номерний знак НОМЕР_1 та Citroen C-ELYSEE, державний номерний знак НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом DAF FT95XF380, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Citroen C-ELYSEE, державний номерний знак НОМЕР_2 . Під час ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 листопада 2023 року у справі 3/389/1676/23 водія транспортного засобу DAF FT95XF380, днз НОМЕР_1 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу DAF FT95XF380, днз НОМЕР_1 застрахована Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія», поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ5288557, строк дії з 28.10.2023 до 27.10.2024.
Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку № 18 від 23.01.2024 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 42 120,07 грн. Відповідно до ст. 12 Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Розмір франшизи за Полісом № АТ5288557 від 28.10.2023 становить 3 200, 00 грн, отже сума страхового відшкодування становить 38 920,07 грн.
01.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УПСК» із заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 63 626 грн, згідно калькуляції ПП «АВТО-ШАНС ЦЕНТР» від 02.11.2023.
Листом № 0009/18 від 02.01.2024 Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи тим, що оскільки транспортні засоби, які є учасниками дорожньо-транспортної пригоди належали одній особі ОСОБА_1 , не зумовлює виникнення цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, оскільки в такому разі відсутнє деліктне зобов'язання, яке передбачає обов'язково наявність потерпілої особи та особи, яка завдала шкоди.
Встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення страхового відшкодування, з огляду на те, що заподіювачем шкоди є ОСОБА_2 , а потерпілою особою є ОСОБА_1 , тобто між цими особами існує деліктне зобов'язання, яке є передумовою для виникнення договірного зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу, укладеного між позивачем та відповідачем.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частинах першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦПК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачений такий обов'язок.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до статей 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
З огляду на зазначені вище норми матеріального права, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18.
Враховуючи те, що позивач є власником автомобіля Citroen C-ELYSEE, який зазнав пошкоджень в результаті ДТП, винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2 , якій керував автомобілем DAF FT95XF380, днз НОМЕР_1 , відповідальність володільця автомобіля DAF FT95XF380 була застрахована у ПрАТ «УПСК», відповідач безпідставно відмовив у виплаті страхового відшкодування, оскільки у даній ДТП потерпілою особою є позивач ОСОБА_1 .
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) власником наземного транспортного засобу (забезпеченого) вважається особа, яка є власником відповідно до закону або законним володільцем (користувачем) наземного транспортного засобу на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, договору оренди або на інших законних підставах.
Згідно ч.5 ст.1 Закону, особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, це особа, яка використовує забезпечений транспортний засіб, крім особи, яка використовувала забезпечений транспортний засіб, що вийшов з її правомірного володіння внаслідок вчинення протиправних дій.
Суд не має підстав вважати, що ОСОБА_2 керував автомобілем DAF FT95XF380 без законних підстав.
Відповідно, за Законом - ОСОБА_2 це особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована.
Твердження відповідача, що в даній справі відбулося поєднання в одній особі потерпілого і заподіювача шкоди є помилковим з огляду на те, що власником пошкодженого автомобіля Citroen C-ELYSEE є позивач ОСОБА_1 , а заподіювачем шкоди є законний володілець автомобіля DAF FT95XF380 на момент ДТП - ОСОБА_2 , відповідальність якого була застрахована у ПрАТ «УПСК».
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, оскільки ґрунтуються на помилковому твердженні про поєднанні в особі ОСОБА_1 потерпілого і заподіювача шкоди.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» залишити без задоволення.
Заочне рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді:
О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич