Справа №345/45/25
Провадження № 2-а/345/4/2025
17.02.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області:
в складі: головуючого-судді Якиміва Р.В.
секретаря - Гладенької Л.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Калуш справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, -
за участю позивача ОСОБА_1
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог послався нате, що 23.12.2024 тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.. Відповідно до постанови він, ОСОБА_1 18.12.2024 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно повістки від 17.12.2024, чим порушив абз.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2 Правил військового обліку» та вчинив правопорпушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. 17.12.2024 біля 18.00, він отримав повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 18.12.2024. Під час оформлення повістки він повідомив працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , що хворий, просив оформити повістку на інший час, однак ними це не було взято до уваги. 18.12.2024 він звернувся до медичного закладу за медичною допомогою у зв'язку з поганим самопочуттям та 18.12.2024 КНП «Калуський міський центр первинної мадико-санітарної допомоги Калуської міської ради», йому було видано довідку згідно якої вбачається, що він хворів з 18.12.2024 по 23.12.2024. Ще перебуваючи на лікарняному, а саме 20.12.2024 він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 щоб повідомити про поважність неявки за повісткою на 18.12.2024 у зв'язку з хворобою, однак працівники повідомили про перебування його у розшуку. При цьому вони склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення та повідомили, що розгляд справи відбудеться 23.12.2025. Прибувши 23.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , він надав працівникам довідку про перебування з 18.12.2024 по 23.12.2025 на лікуванні, тобто надав докази поважності причини неявки за судовою повісткою, однак, не зважаючи на це відносного нього було винесено оскаржувану постанову.
Вважає, що вказана постанова винесена незаконно, з грубим порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зокрема у постанові вказано, що 20.12.2024 працівниками поліції він був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак йому невідомо мета такого формулювання та виклику. Свої дані він оновив 03.07.2024 та отримав документ про успішне оновлення даних. Він перебуває на військовому обліку з 26.01.2023. Справа про притягнення його до адміністративної відповідальності розглядалась у його відсутності. Про дату, час та місце розгляду його не було повідомлено. При цьому постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні його до відповідальності, роз'яснені права, надано можливість скористатися юридичною допомогою, розглянути клопотання в разі їх наявності, заслухані свідки. Тобто відповідачем не проведено дій по розгляду справи передбачених ст.ст.278,279 КУпАП. На підставі наведеного, враховуючи відсутність допустимих доказів на підтвердження його вини, вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП , а тому просить скасувати оскаржувану постанову та провадження у справі закрити.
Просить поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки пропустив його з поважних причин через перебування з 01.01.2025 по 06.01.2025 на лікуванні, що підтверджується довідкою №24 від 01.01.2025 КНП «Калуський міський центр первинної мадико-санітарної допомоги Калуської міської ради».
В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що 17.12.2024 біля 18.00, він отримав повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 18.12.2024. Під час оформлення повістки він повідомив працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , що хворий, просив оформити повістку на інший час, однак ними це не було взято до уваги. 18.12.2024 КНП «Калуський міський центр первинної мадико-санітарної допомоги Калуської міської ради» йому було видано довідку згідно якої вбачається, що він хворів з 18.12.2024 по 23.12.2024. Ще перебуваючи на лікарняному, а саме 20.12.2024 він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 щоб повідомити про поважність неявки за повісткою на 18.12.2024 у зв'язку з хворобою, однак працівники повідомили про перебування його у розшуку. При цьому вони склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення та повідомили, що розгляд справи відбудеться 23.12.2025. Прибувши 23.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , він надав працівникам довідку про перебування з 18.12.2024 по 23.12.2025 на лікуванні, однак, не зважаючи на це відносного нього було винесено оскаржувану постанову. У постанові вказано, що 20.12.2024 працівниками поліції він був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак йому невідомо мета такого формулювання та виклику. Справа про притягнення його до адміністративної відповідальності розглядалась у його відсутності. Про дату, час та місце розгляду його не було повідомлено. При цьому постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні його до відповідальності, роз'яснені права, надано можливість скористатися юридичною допомогою, розглянути клопотання в разі їх наявності, заслухані свідки. На підставі наведеного, враховуючи відсутність допустимих доказів на підтвердження його вини, вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП , а тому просить скасувати оскаржувану постанову та провадження у справі закрити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча продату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подавав, доказів на спростування доводів позивача до матеріалів справи не долучав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії постанови за справою про адміністративне правопорушення без № від 23.12.2024, винесеної тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 20.12.2024 працівниками Національної поліції України був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 17.12.2024 ОСОБА_1 отримав повістку про явку на 18.12.2024. На вказану дату ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , поважну причину не повідомив, чим порушив абз.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2 Правил військового обліку» та вчинив правопорпушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. Згідно наданих пояснень, ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнав. У постанові вказано, що 20.12.2024 працівниками поліції він був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак мета такого формулювання та виклику в протоколі не викладена. Справа про притягнення його до адміністративної відповідальності розглядалась у відсутності ОСОБА_1 .. Відомостей повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи у постанові не вказано. Постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні його до відповідальності, роз'яснені права, надано можливість скористатися юридичною допомогою, розглянути клопотання в разі їх наявності, заслухані свідки. Постанова ОСОБА_1 не підписана.
З копії довідки №22 від 18.12.2024 Комунального некомерційного підприємства «Калуський міський центр первинної мадико-санітарної допомоги Калуської міської ради» встановлено, що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 18.12.2024 по 23.12.2024 з діагнозом ГРВІ, звільнений від відвідування занять.
Відповідно до довідки ВСП «Тлумацький фаховий коледж» від 09.09.2024 ОСОБА_2 зарахований на навчання до ВСП «Тлумацький фаховий коледж» з 01.09.2022.
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зарахований в запас 11.01.2023.
Відповідно до виписки із за стосунку «Резерв+» вбачається, що він сформований 30.12.2024 та ОСОБА_2 уточнено дані 30.12.2024.
Вирішуючи даний спір, суд виходить із наступного.
Згідно з ч.1 ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок).
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
Частиною 3 статті 22 цього Закону передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни ромадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України №64/2022"Провведення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до п.19 Порядку призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно п. 2 ч. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних», Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Частина 3 ст. 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ст.ст. 7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно зі ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
З досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених обставин, суд доходить висновку, що при притягненні позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП встановлених законодавством вимог не дотримано.
Так, підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності повинен бути протокол про адміністративне правопорушення. Однак в оскаржуваній постанові жодного посилання на такий протокол не зазначено, представником відповідача до матеріалів справи не долучено.
Зі змісту оскаржуваної постанови від 23.12.2024 вбачається, що за порушення вимог мобілізаційного законодавства ОСОБА_1 підлягає відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП. При цьому, висновки про те, що ОСОБА_1 підлягає відповідальності саме за ч.3 ст. 210 КУпАП не мотивовані, не обгрунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Постанова була складена з порушеннями, зокрема у ній відсутні зібрані під час розгляду справи докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, не зазначено будь-яких доказів , на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, не наведено обставин щодо того, яким чином встановлено факт порушення.
Також, на переконання суду, під час розгляду справи відносно ОСОБА_1 уповноваженою особою не було зясовано всіх обставин, зокрема, і причин, з яких він не зявився за повісткою у визначену дату та час, чи були ці причини неявки поважними.
Зокрема, як вбачається з довідки №22 від 18.12.2024 КНП «Калуський міський центр первинної мадико-санітарної допомоги Калуської міської ради» ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою на 18.02.2024, тому що в період з 18.12.2024 по 23.12.2024 перебував на лікуванні з діагнозом ГРВІ та був звільнений від відвідування занять.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно п. 11 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Відповідно до Переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673, поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), які підтверджені відповідними документами (довідками), визнається, зокрема, хвороба.
Отже, хвороба ОСОБА_1 та перебування його на лікуванні у період з 18.12.2024 по 23.12.2024 є поважною причиною неприбуття до до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою на 18.02.2024, а довідка №22 від 18.12.2024 видана КНП «Калуський міський центр первинної мадико-санітарної допомоги Калуської міської ради» є прямим підтвердженням наявності такої причини.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено «поза розумним сумнівом», на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
В той же час, при внесенні оскаржуваної постанови, не зазначено належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, які б поза розумним сумнівом свідчили про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, як і належним чином не мотивовано висновку про його винуватість, що суперечить вимогам ст. 7, 245, 252, 280, 283 КУпАП.
Доводи позивача є обґрунтованими, такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідачем на їх спростування не надано ні відзиву на позов, ні належних та допустимих доказів.
Згідно ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до вимог ст.72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене оскаржуванапостанова підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_1 - задоволенню.
Щодо строків оскарження постанови, то зважаючи на те, що позивач перебував з 01.01.2025 по 06.01.2025 на лікуванні, що підтверджується довідкою №24 від 01.01.2025 КНП «Калуський міський центр первинної мадико-санітарної допомоги Калуської міської ради», суд вважає, причини пропуску строку оскарження постанови є поважними, а тому наявні підстави для поновлення позивачу строку оскарження постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 72-77, 79, 90, 229, 242-246, 286 КАС України, статтями 7,9,210-1, 235,245, 247, 215, 252,254,256, 268, 279, 280, 283, 293 КУпАП, суд,
вирішив:
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду із адміністративним позовом.
Позов задовольнити.
Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.12.2024, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП- закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення складено 18.02.2025.
Суддя