Справа №345/384/25
Провадження № 1-кп/345/148/2025
18.02.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калуш кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тернавка, Жидачівського району Львівської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , пенсіонер, працює машиністом насосної установки в КНП «Калуська міська лікарня», освіта середня спеціальна, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, громадянин України, українць, раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 286 КК України, -
з участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_6
ОСОБА_3 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Кримінальне правопорушення скоєно за таких обставин.
22.07.2024 біля 09.10 год. в денну пору доби, ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем марки «Volksvagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався правою смугою руху ділянки дороги в районі АЗС «Укрнафта», що в м. Калуш по вул. Євшана у напрямку вул. Героїв України Калуської ТГ Калуського району Івано-Франківської області.
В той час на лівій смузі руху перед пішохідним переходом, проїхавши повз АЗС «Укрнафта», зупинився автомобіль, надаючи дорогу неповнолітньому пішоходу ОСОБА_5 , який переходив по пішохідному переході, з ліва на право, відносно напрямку руху вказаних транспортних засобів.
Водій ОСОБА_3 проявив неуважність, не встежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на те, що перед пішохідним переходом зупинився транспортний засіб, не переконався, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, допустив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_5 ..
При цьому водій ОСОБА_3 порушив Правила дорожнього руху затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме:
п. 1.3, який вказує, що учасники дорожнього руху зобовязані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;
п. 1.5, який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.3 «б», який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;
п. 2.3 «д», не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п. 18.4. вказує, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
У результаті порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з лінійним переломом луски піраміди лівої скроневої кістки з поширенням лінії перелому в напрямку вершини піраміди лівої скроневої кістки та переднього клиноподібного відростка зліва з незначним зміщенням уламків, гемотимпанумом зліва, отореєю зліва, зі струсом головного мозку, підшкірним крововиливом м'яких тканин лівої скроневої ділянки та лівого вуха, забійними ранами в ділянках лівої брови та лівого вуха, садном в лівій скроневій ділянці, яка ускладнилась після травматичною нейропатією лівого лицевого нерва, які згідно висновку експерта від 26.12.2024 кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент спричинення.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 22.07.2024 біля 09.10 год. керував автомобілем та наблизившись до пішохідного переходу по вул. Євшана у напрямку вул. Героїв України в м. Калуш побачив, що на лівій смузі руху перед пішохідним переходом, зупинився автомобіль. Однак він не помітив пішохода ОСОБА_5 , який переходив по пішохідному переході та внаслідок чого не встиг завчасно загальмувати і допустив наїзд на пішохода. Після наїзду він викликав швидку медичну допомогу, поліцію та надавав першу медичну допомогу потерпілому. Розкаявся у вчиненому, просить суворо його не карати. Він повністю відшкодував збитки потерпілому. Просить не позбавляти його права керування транспортним засобами та його дружина ОСОБА_7 має інвалідність ІІІ групи та потребує сторонньої медичної допомоги, оскільки не може повноцінно ходити, син ОСОБА_8 хворіє онкологічним захворюванням, діагноз:лімфома Ходжкина ст.2 В рецедив №3 та їх слід систематично транспортувати для проходження курсу лікування.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 та його законний представник ОСОБА_6 в судовому засіданні просили обвинуваченого суворо не карати, шкода їм відшкодована повністю, жодних претензій до нього не мають.
Прокурор у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керування транспортними засобами. З огляду на те, щообвинувачений вину у вчиненому визнав, збитки потерпілому відшкодував повністю, надав йому на місці події першу допомогу, є пенсіонером, доглядає за дружиною , яка має інвалідність ІІІ групи, сина з онкозахворюванням. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю у 1 (один) рік. Покласти на засудженого обов'язки згідно ст. 76 КК України. Витрати на проведення експертизи стягнути із засудженої в користь держави. Речові докази - автомобіль марки «Volksvagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути законному володільцю, скасувати арешт накладений слідчим суддею.
У відповідності до ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку визнати недоцільним дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин справи і обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки він не заперечує проти цього, а інші учасники судового розгляду дали на це згоду. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав вину у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що його вина у вчинені кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки він порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів вчиненим з необережності; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; позитивно характеризується по місцю проживання, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, а саме надання потерпілому першої медичної допомоги, поведінку обвинуваченого під час досудового слідства та судового розгляду та його ставлення до наслідків вчиненого кримінального правопорушення; думки потерпілого та законного представника неповнолітнього потерпілого, які підтвердили про відсутність претензій як матеріального так і морального характеру до обвинуваченого, повне відшкодування ним завданої шкоди. Усі ці обставини у своїй сукупності істотно знижують його суспільну небезпечність та переконує суд у можливості його перевиховання без ізоляції від суспільства.
Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено.
Згідно санкції ч. 2 ст. 286 КК України, зазначене у цій частині статті діяння, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Згідно п.21 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 і ст.287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
Питання про доцільність призначення додаткового покарання вирішується за розсудом суду з врахуванням обставин конкретної справи і з обов'язковим мотивуванням прийнятого рішення.
З огляду на зазначене, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризуючи дані обвинуваченого, зокрема, що він є пенсіонером, однак працює машиністом насосної установки в КНП «Калуська міська лікарня», доглядає за дружиною ОСОБА_7 , яка має інвалідність ІІІ групи, потребує сторонньої медичної допомоги, оскільки не може повноцінно ходити, а також за сином ОСОБА_8 , який хворіє онкологічним захворюванням, діагноз:лімфома Ходжкина ст.2 В рецедив №3, яких слід систематично транспортувати для проходження курсу лікування,суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.286 КК України, покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Згідно із ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винуватою та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З урахуванням викладеного, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки, на думку суду, саме такого покарання буде необхідно і достатньо для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Арешт, накладений ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.07.2024 року - скасувати.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відповідно до ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого та стягнути з обвинуваченого витрати за проведення експертиз по кримінальному провадженні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю у 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:
- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання залишити до вступу вироку в законну силу.
Арешт, накладений ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.07.2024 року на автомобіль марки «Volksvagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати повністю.
Речові докази:
- автомобіль марки «Volksvagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути законному володільцю ОСОБА_3 ;
- медичну карту стаціонарного хворого №11323/24 КНП «ОДКЛ ІФ ОР», медичну карту стаціонарного хворого №10787/24 - повернути законному володільцю;
- оптичний носій із записом від 31.07.2024із описом та знімками на 4 аркушах, завірену копію карти виїзду СШМД №116, завірену копію карти виїзду СШМД №116, завірену карту виїзду СШМД №221 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави:
- 3786,40 грн. витрат за проведення експертизи №СЕ-19/109-24/10708-ІТ від 30.07.2024 року.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії вироку.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя