Справа № 342/117/25
Провадження № 3/342/64/2025
18 лютого 2025 року м. Городенка
Суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Гайдич Р.М. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, ФОП, ІПН НОМЕР_1
за ч.1 ст.155-1 КУпАП,
Згідно даних зазначених в протоколі № 224 від 22.01.2025 ОСОБА_1 22.01.2025 біля 18-00 год. в магазині-кафе, яке розміщено по АДРЕСА_2 здійснила проведення розрахунків без використання для підакцизних груп товарів режиму попереднього програмування коду товарної категорії.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибула. Подала до канцелярії суду заяву в котрій зазначила, що в неї в магазині-кафе була перевірка 15.01.2025 з ДПС, в інші дні перевірка не здійснювалась. Просила розгляд справи проводити без її участі.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, встановлено наступне.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.
За своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, оцінюю кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Суд принагідно зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд звертає увагу, що справа про вчинення адміністративного правопорушення розглядається тільки в межах і на підставі протоколу, складеного уповноваженими органами.
Під час розгляду справи встановлено, що посадові особи ГУ ДПС у Івано-Франківській області не виконали вимог законодавства України, оскільки жодного доказу того, що ФОП ОСОБА_1 при здійсненні своєї підприємницької діяльності 22.01.2025, як зазначено в протоколі №224 від 22.01.2025, в магазині-кафе, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , не надали.
До протоколу додано тільки акт від 22.01.2025, де зазначено, по тексту акту, про допущення ОСОБА_1 вимог законодавства в період часу від 31.05.2023 по 11.05.2024.
Також додано пояснення ОСОБА_1 де вона зазначила про свою діяльність 15.01.2025 під час реалізації товару того дня.
Додаток 1 також містить покликання на здійснення діяльності Тутак саме в період часу по 11.05.2024, а не 22.01.2025.
Висновок працівників ДПС зазначений в протоколі про вчинення Тутак адмінправопорушення 22.01.2025, який, однак, залишається припущенням без обґрунтування конкретними обставинами справи. На припущенні не можна ухвалити рішення про винуватість. Для цього недостатньо фактів.
Тобто, зазначення своїх тверджень в протоколі від 22.01.2025 та доданих до нього документів, які є в матеріалах справи, працівниками ДПС без підтвердження їх будь-якими належними та допустимими доказами не дають суду підстав для можливості встановити, що ФОП ОСОБА_1 здійснюючи свою підприємницьку діяльність 22.01.2025 безумовно порушила вимоги чинного законодавства, та, що в її діях наявний склад адмінправопорушення передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.
Відсутність доказів об'єктивної сторони правопорушення дорівнює відсутності вини і складу правопорушення.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Таке ж положення закріплено й уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
За обставин встановлених судом під час розгляду справи, суд приходить до переконання, що поза розумним сумнівом провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7,9, 40-1, 155-1, 221, 247-249, 251, 252, 255, 268, 283-285, 294 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Городенківський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя: Гайдич Р. М.