"05" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3296/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Дерік М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) (МД-2044, вул. Алеку Руссо, 61, кв. (оф.) 204, мун. Кишинів, Республіка Молдова)
до відповідача: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м Одеса, пл. Митна, 1)
про стягнення 8 832 516,39 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Величко К.Г. - ордер ВН №1071946 від 01.04.2024;
від відповідача: Пахомов К.Ю. - довіреність від 12.09.2022;
Сидоров О.В. - довіреність від 3.11.2021.
1. Короткий зміст позовних вимог S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB).
26.07.2024 S.C. "ALIRMACON" S.R.L. звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт", в якій просить суд стягнути з відповідача 8 832 516,39 грн, з яких основний борг у сумі 6 115 391,42 грн, інфляційні втрати у сумі 2 250 877,53 грн, 3% річних у сумі 466 247,44 грн, а також судові витрати.
Під час розгляду справи, у поясненнях від 31.01.2025 позивач зазначив, що основний борг з урахуванням курсу на день зарахування складає 6 059 736,42 грн, інфляційні втрати та 3% річних, нараховані за прострочення виконання відповідачем зобов'язання, станом на 29.01.2025 становлять 3 094 752,70 грн та 590 201,73 грн відповідно.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Крім того, у наданій позовній заяві позивач просить поставити відповідачу у порядку ст. 90 ГК України наступні питання:
- ???Чи дозволяв технічний стан майна, що визначене в договорі № СР-655 купівлі-продажу державного майна: "Плавдок №4" разом з "Кильблок сдвоенний" у кількості 18 штук, здійснювати його транспортування/виведення з акваторії Порту Покупцем одразу після укладання договору? Якщо так, то якими документами це підтверджується, надайте такі документи. Якщо ні, то на підставі яких документів зроблений такий висновок, надайте такі документи.
- Яким чином, в який термін та в який спосіб ДП "Одеський морський торговельний порт" виконав вимоги п. 4.2. договору купівлі-продажу? Якщо вимоги п. 4.2. виконувалися відповідачем, надайте документацію, вихідні дані та всі необхідні матеріали, що мали надаватися позивачу для складання ним проекту транспортування майна та виводу його з акваторії Одеського порту?
- Чи надіслав ДП "Одеський морський торговельний порт" до S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" ТОВ) лист-вимогу на виконання п. 4.4. договору купівлі-продажу? Якщо так, прошу надати відповідний документ, а також поштові документи, що підтверджують отримання позивачем такого листа-вимоги? Якщо лист-вимога на відповідно до вимог п. 4.4. договору купівлі-продажу не надсилався, прошу повідомити причини невиконання відповідачем умов цього пункту?
- Враховуючи, що підготування майна до виведення з акваторії Порту здійснювалося особисто відповідачем на підставі договору компенсації витрат №СР-656 від 06.10.2021р., надайте конкретну відповідь - чи був "Плавдок №4" разом з "Кильблок сдвоенний" у кількості 18 штук придатний для здійснення його транспортування позивачем станом на 06.11.2021?
- Відповідно до договору компенсації витрат №СР-656 від 06.10.2021 року коли були завершені всі роботи із приведення майна у стан, придатний для транспортування/виведення з акваторії Одеського порту? Надайте, будь-ласка, відповідні документи, за якими можна це встановити.
- Чи укладався між позивачем та відповідачем акт приймання-передачі майна в порядку п.п. 4.6., 4.7. договору №CP-655 купівлі-продажу державного майна? Якщо так - надайте, будь-ласка цей документ. Якщо ні - повідомте, будь-ласка причини та підстави неукладання такого акту.
- Відповідно до умов договору №CP-655 купівлі-продажу державного майна: "Плавдок №4" разом з "Кильблок сдвоенний" у кількості 18 штук, з якого моменту покупець набуває право приватної власності на майно?
- Чи були виконані S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) передбачені умовами п.п. 3.1., 3.2. обов'язки із сплати ціни майна за договором № СР-655 купівлі-продажу державного майна?
- Чи може S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" ТОВ) здійснювати розпорядження майном та виконувати будь-які інші функції власника майна до повного виконання ним умов п.п. 3.1., 3.2. договору купівлі-продажу? Якщо так, яким документом це передбачено? Надайте такий документ. Якщо ні, повідомте, будь-ласка, відповідно до яких норм договору купівлі-продажу чи норм чинного законодавства України це передбачено?
- Чи набув S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" ТОВ) статус власника майна в день укладання та підписання договору №CP-655 купівлі-продажу державного майна: "Плавдок №4" разом з "Кильблок сдвоенний" у кількості 18 штук від 06.10.2021 року? Якщо ні, надайте, будь-ласка, пояснення, з якого моменту та на підставі якого пункту договору купівлі-продажу (чи норми чинного законодавства України) позивач набуває статус власника майна за цим договором?
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Відповідачем обов'язку, передбаченого умовами п.6.6. Договору купівлі-продажу майна, за яким у разі несплати ціни продажу майна протягом 30 календарних днів з дати підписання Договору, цей Договір підлягає розірванню в односторонньому порядку за вимогою продавця. Сплачені позивачем грошові кошти, за його переконанням, мали бути йому поверненні відповідачем згідно до умов п.6.6. Договору протягом 5 робочих днів з дати розірвання позивачем Договору, тобто з 08.11.2021 року.
Ухвалою суду від 31.07.2024 позовну заяву S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) за вх. № 3369/24 від 26.07.2024 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надання нотаріально засвідченого перекладу на українську мову платіжних документів щодо перерахування коштів за договором (Ordin de plata in valuta straina), складених румунською мовою.
13.09.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої останній, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув.
Ухвалою від 19.09.2024 судом було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "21" жовтня 2024 р. о 12:30.
03.10.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому, останній, зокрема, з урахуванням предмету позовної заяви щодо повернення неправомірно утриманих коштів зазначив, що поставлені позивачем питання не стосуються обставин, що мають значення для справи і тому, враховуючи право, надане п. 2 ч. 5 ст. 90 ГПК України, відповідач відмовився від надання відповідей на поставлені питання.
У свою чергу, позивач правом на визнання відмови відповідача від надання відповідей на поставлені питання необґрунтованою у порядку ч.6 ст.90 ГПК України не скористався.
Судове засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2024 по справі № 916/3296/24 на "21" жовтня 2024 р. о 12:30, не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Одеса.
Ухвалою суду від 21.10.2024 призначено підготовче засідання по справі №916/3296/24 на "04" листопада 2024 р. о 15:30.
У судове засідання 4.11.2024 з'явилися представники позивача та відповідача.
Протокольною ухвалою від 04.11.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив розгляд справи на "02" грудня 2024 р. о 12:00.
02.12.2024 до суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення судового засідання на іншу дату та час.
02.12.2024 в судове засідання з'явилися представники відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Протокольною ухвалою суд відклав підготовче засідання на 18.12.2024 о 11:00.
18.12.2024 до суду надійшло клопотання від представника позивача про проведення судового засідання без його участі.
18.12.2024 в судове засідання з'явилися представники відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 13.01.2025 о 12:30.
У судове засідання 13.01.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
Протокольною ухвалою судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 20.01.2025 о 14:30.
У судове засідання 20.01.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
Протокольною ухвалою судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 05.02.2025 о 10:45.
При цьому, судом було запропоновано сторонам надати пояснення щодо курсу конвертації та відповідь на питання стосовно того, чи були станом на 08.11.2021 виконані роботи портом з підготовки плавдоку №4 до виводу з порту, компенсація яких була предметом договору №СР-655.
30.01.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких останній просить суд поновити пропущений процесуальний строк для подання додаткових письмових доказів та залучити до матеріалів справи додаткові пояснення разом із засвідченою копією листа S.C. "ALIRMACON" S.R.L. від 06.10.2021 за реєстровим номером 003415 та засвідченою копією бухгалтерської довідки ДП "Одеський морський торговельний порт" від 30.01.2025 б/н та врахувати їх при розгляді даної справи.
При цьому, відповідач зазначив, що позивачем були проведені наступні платежі у євро: 18.10.21 - 108 000,00 Євро (курс НБУ - 30,4460) - 3 288 168,00 грн.; 19.10.21 - 20 000,00 Євро (курс НБУ - 30,5611) - 611 222,00 грн.; 01.11.21 - 45 000,00 Євро (курс НБУ - 30,5953) - 1 376 788,50 грн. - всього 5 276 178,50 грн. (173 000,00 Євро). Платежі у гривнях: 25.10.21 - 786 991,42 грн. Загальний підсумок платежів - 6 063 169,92 грн.
31.01.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку, до яких останнім додано документи, що свідчать про фактичний строк виконання робіт із ремонту/приведення у стан, придатний для транспортування Плавдоку, а також зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 744 690,85 грн, з яких 6 059 736,42 грн - сума боргу, 3 094 752,70 грн - інфляційне збільшення, 590 201,73 грн - 3% річних.
У судове засідання 5.02.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 5.02.2025 судом було поновлено строки на подання сторонами додаткових пояснень та долучено вказані пояснення з наданими доказами до матеріалів справи.
У судовому засіданні 5.02.2025 судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB).
Між S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" ТОВ (Покупець) та Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (Продавець) 06.10.2021 було укладено Договір № СР-655 купівлі-продажу державного майна: "Плавдок №4" разом з "Кильблок сдвоенний" у кількості 18 штук.
Відповідно до умов п.1.1. договору купівлі-продажу, продавець зобов'язався передати у власність Покупця державне майно: "Плавдок №4" разом з "Кильблок сдвоенний" у кількості 18 штук, яке на час укладання цього Договору було розташоване за адресою: Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт", м. Одеса, Митна площа, 1 (Плавпонтон причал 15з), а Покупець зобов'язався оплатити та прийняти майно на умовах EXW, у відповідності до положень Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2020 року), з врахуванням умов даного Договору.
На виконання п.3.1, п.3.2 договору купівлі-продажу Покупцем/Позивачем було сплачено Відповідачу грошові кошти в розмірі 173 000 Євро та 786 991,42 грн за майно, що придбавалося відповідно до умов вищенаведеного договору.
Період сплати грошових коштів становив з 13.10.2021 до 01.11.2021.
Крім того, враховуючи технічний стан Майна, що на момент укладання договору купівлі-продажу унеможливлював його транспортування Покупцем з місця розташування (Плавпонтон причал 15з, територія Одеського морського торговельного порту, м. Одеса, Митна площа, 1), з метою належного виконання зобов'язань EXW, передбачених Договором, а також положень, визначених п.4.2.-4.4 договору купівлі-продажу, одночасно з укладанням договору купівлі-продажу, між позивачем та відповідачем було укладено договір компенсації витрат № СР-656 від 06.10.2021.
Предметом/метою договору №СР-656 є здійснення відповідачем робіт з підготовки ,,Плавдок №4" (інв. № 101327) до виводу (відходу) з акваторії Одеського порту, а позивач мав такі роботи прийняти, перевірити та підтвердити їх виконання, а також фактичну та фізичну можливість виводу (відходу) "Плавдок № 4" з акваторії Одеського порту та оплатити вартість компенсації витрат відповідача за такі роботи.
Відповідно до умов п.3.1.1. договору Покупець зобов'язаний був сплачувати компенсацію витрат Продавцю з підготовки "Плавдок №4" до виводу (відходу) з акваторії Одеського порту в порядку, у строки, у розмірах та на умовах, передбачених Договором.
Так, 01.11.2021 відповідачем була складена Відомість-кошторис вартості ремонту плавдоку №4. При цьому, 06.11.2021 - граничний строк здійснення позивачем остаточної сплати за умовами п.3.2 договору.
Водночас, як зазначає позивач, від відповідача не надійшло ніяких документів за п.4.4. договору купівлі-продажу, зокрема, відповідачем не було встановлено строк виведення Майна з акваторії Порту.
08.11.2021 відповідачем видано лист № 14/15/1-479/1952 про відмову від договору купівлі-продажу державного майна № СР-656 у зв'язку з порушенням позивачем, на думку відповідача, умов п.6.2-6.5 договору купівлі-продажу. При цьому, відповідачем застосовано положення п.6.2 договору у вигляді стягнення з позивача штрафу в розмірі 50% ціни продажу майна шляхом утримання коштів із суми, що була перерахована позивачем за майно.
18.11.2021 роботи з підготування Плавдоку №4 за договором компенсації витрат від 06.10.2021 №СР-656 були завершені.
У подальшому відповідачем було виставлено рахунок №200068 від 23.11.2021 на суму 521 280,35 грн за договором компенсації витрат №СР-656, а також направлено претензію №20/632/192 за договором компенсації витрат №СР-656.
Як зазначає позивач, відмовившись від договору купівлі-продажу державного майна № СР-655 "Плавдок № 4" разом з "Кильблок сдвоенний" у кількості 18 штук, відповідач унеможливив належне виконання, зокрема, позивачем обов'язків за договором компенсації витрат від 06.10.2021 №СР- 656, оскільки за цим договором позивач втратив статус Сторони/Покупця та з моменту відмови відповідача від договору купівлі-продажу державного майна № СР-655 "Плавдок № 4" разом з "Кильблок сдвоенний" у кількості 18 штук це майно повертається у власність Порту, а, відповідно, до Порту переходять всі ризики та відповідальність за його перебування, місцезнаходження, збереження чи не збереження та ін.
Як зазначає позивач, ДП "Одеський морський торговельний порт", повністю володіючи інформацією та ситуацією щодо приведення майна у стан, задовільний для виведення/виконання позивачем обов'язків за договором купівлі-продажу, свідомо порушив обов'язки, передбачені п.4.2., 4.4. договору купівлі-продажу, а саме - не надав позивачу дані за п.4.2 договору купівлі-продажу, що необхідні для складення позивачем проекту транспортування майна та надання його на погодження до відповідача. Також, відповідачем, в порушення вимог п.4.4. договору не було надано позивачу лист-вимогу із зазначенням терміну виводу майна з акваторії Одеського порту з врахуванням положень п.4.3. договору купівлі-продажу.
Всі вищенаведені дії та бездіяльність відповідача відбувалися саме під час перебування майна на ремонті саме у відповідача на підставі договору компенсації витрат №СР-656, що, в свою чергу, на думку позивача, доводить свідоме спрямування дій відповідача на незаконне одностороннє розірвання договору купівлі-продажу.
Таким чином, позивач зазначає, що вина за невиконання ним обов'язків, передбачених п.4.3., 4.4. договору купівлі-продажу, відсутня, що, в свою чергу доводить безпідставність застосування відповідачем процедури утримання грошових коштів позивача в розмірі 173 000 Євро та 786 991,42 грн.
При цьому, позивач зазначає, що ним взяті на себе зобов'язання з авансової сплати за майно за договором не виконані, тобто, він не виконав визначені на розсуд сторонами і погоджені ними умови договору, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Позивачем порушено вимоги п.3.1., 3.2. договору купівлі-продажу, а саме не здійснено кінцевий розрахунок за майно протягом 30 днів з дати підписання сторонами договору купівлі-продажу, який сплинув 06.11.2021.
Відповідальність за таке передбачена умовами п. 6.6. договору купівлі-продажу, яким також встановлена безумовна процедура та обов'язок відповідача повернути позивачу ту частину ціни продажу товару (майна), яка була сплачена ним відповідачу.
Відтак, враховуючи, що грошові кошти мали бути повернені позивачу відповідно до умов п.6.6. договору купівлі-продажу протягом 5 робочих днів з дати розірвання відповідачем договору, тобто, з 08.11.2021, позивач зазначає про настання відповідного строку та просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 6 059 736,42 грн.
Крім того, позивач просить суд на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 3 094 752,70 грн та 3% річних у сумі 590 201,73 грн за прострочення виконання відповідачем зобов'язання за період з 8.11.2021 по 23.05.2024.
3.2. Доводи Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт".
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що до 13.10.2021 включно відповідно до умов договору № СР-655 позивач мав укласти договір страхування майна відповідно до умов п.4.5. вказаного договору та перерахувати на користь відповідача кошти у загальній сумі 12 805 000 грн, що становить 50% від зазначеної у п. 2.1. договору № СР-655 ціни продажу майна (п. 3.1. договору № СР-655). Між тим, вказані умови договору № СР-655 позивачем виконано не було.
Крім того, відповідно до п.4.3. договору № СР-655 позивач зобов'язаний у термін 15-ти робочих днів з моменту підписання договору розробити проект транспортування майна і погодити його з ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України", а також надати погоджений проект відповідачу.
З урахуванням того, що договір №СР-655 було підписано сторонами 06.10.2021, 15-ти денний строк, встановлений п.4.3. договору № СР-655, сплинув 28.10.2021. Водночас, позивачем не було виконано умови п.4.3. договору та не було надано відповідачу проект транспортування Майна, який погоджений з ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України".
За таких умов, на підставі п.6.2., 6.3., 6.4., 6.5. договору № СР-655, відповідач зупинив виконання своїх обов'язків та відмовився від договору № СР-655 в повному обсязі, про що направив позивачу лист №41-15/1-479/1952 від 08.11.2021 у зв'язку із невиконанням позивачем умов п.3.1., 4.2., 4.3., 4.4. та 4.5. договору № СР-655 та порушенням статей 32, 37 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ №803 від 6 червня 2007 р., відповідач застосував до позивача штраф у розмірі 50% ціни продажу майна, що становить 12 805 000 грн (25 610 000 грн х 50 % / 100 %), та утримав частину коштів вказаного штрафу із суми, перерахованої позивачем, в розмірі - 6 063 169,92 грн, яка складається із конвертованої по курсу НБУ на дату зарахування іноземної валюти та гривні: 18.10.2021 позивачем перераховано 3 288 168 грн (108 000 Евро, курс НБУ - 30,4460), 19.10.2021 - 611 222 грн (20 000 Евро, курс НБУ - 30,5611); 25.10.2021 - 786 991,42 грн; 01.11.2021 - 1 376 788,50 грн (45 000 Евро, курс НБУ - 30,5953).
Таким чином, у зв'язку із фактом невиконання позивачем умов п.3.1., 4.3, 4.5 договору до позивача було застосовано штрафні санкції відповідно до п.6.2. вказаного договору.
З урахуванням наведених обставин відповідач вважає, що у ДП "Одеський порт" немає зобов'язань щодо повернення грошових коштів позивачу на підставі п.6.6 договору, адже цей пункт згідно з іншими умовами договору регулює можливість повернення авансового внеску в тому разі коли покупець (позивач) не здійснив оплату за договором у визначений термін, і через це продавець розірвав його в односторонньому порядку.
Водночас, ДП "Одеський порт" не розривало договір в односторонньому порядку на умовах п.6.6 договору, а відмовилось від нього в повному обсязі в силу положень п.6.2 договору та зарахувало сплачені позивачем кошти у вигляді штрафних санкцій передбачених даним пунктом.
Крім того, відповідач зазначає, що "Плавдок №4" інв.№101327 при введенні в експлуатацію необхідно пред'явити Регістру судноплавства України в обсязі позачергового обстеження, провести ремонт та технічне обслуговування корпусних конструкцій, механізмів, пристроїв, систем та електрообладнання. Більш того, позивач особисто перед проведенням аукціону оглядав майно та мав змогу провести додаткові перевірки, тощо.
Таким чином, посилання позивача на те, що знаходження майна у незадовільному загальному та технічному стані після його купівлі, унеможливило виконання ним взятих на себе обов'язків за договором не знаходять свого підтвердження, адже про такий стан майна позивачу було достеменно відомо ще до його купівлі, водночас, позивач погодився на умови договору.
При цьому, відповідач посилається на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 у справі №916/3446/23 та зауважує, що взаємозв'язок, який існував між договором № ср-655 та договором № СР-656, не поширюється на автоматичне припинення дії останнього у випадку розірвання першого, оскільки ні в законодавстві, ні в угодах такий наслідок не закріплено, з огляду на що Підприємство цілком правомірно продовжувало ремонт Плавдоку за договором № СР-656 навіть після оформлення листа від 08.11.2021 №41- 15/1-479/1952 з відмовою від договору № СР-655.
Те, що на теперішній час склалась ситуація, згідно з якою Підприємство, вчиняючи дії, які є предметом договору № СР-656, фактично приводило своє майно в належний стан коштом Товариства, є результатом виключно поведінки відповідача, який погодився з відмовою Підприємства від договору № СР-655, чим визнав невиконання зі свого боку його умов.
При цьому, з урахуванням предмету позовної заяви щодо повернення неправомірно утриманих коштів відповідач вважає, що поставлені запитання не стосуються обставин, що мають значення для справи і тому, враховуючи право надане п. 2 ч. 5 ст. 90 ГПК України, відповідач відмовляється від надання відповідей на поставлені позивачем питання.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
06.10.2021 між S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" ТОВ) (Покупець) та Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (Продавець) було укладено договір №СР-655 купівлі-продажу державного майна: "ПЛАВДОК №4" разом з "Кільблок здвоєнний" у кількості 18 штук (а.с.11-17).
Відповідно до умов п. 1.1 договору купівлі-продажу продавець зобов'язався передати у власність покупця державне майно: "ПЛАВДОК №4" разом з "Кильблок сдвоенний" у кількості 18 штук (надалі - Майно), яке на час укладання цього Договору було розташоване за адресою: Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт", м. Одеса, Митна площа, 1 (Плавпонтон причал 15з), а покупець зобов'язався оплатити та прийняти майно на умовах EXW, у відповідності до положень Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2020 року), з врахуванням умов даного договору.
Найменування, кількість та ціна майна, що поставляється згідно з даним договором, визначено у Специфікації, яка є Додатком № 1 до вказаного договору та його невід'ємною частиною (п. 1.2. договору).
Відповідно до умов п.2.1. договору ціна продажу майна в національній валюті України становила 25 160 000 грн без ПДВ, згідно з підписаним та опублікованим в електронній торговій системі протоколом про результати електронного аукціону від 10.09.2021. Ціна продажу Майна в іноземній валюті Євро із розрахунку курсу гривні до Євро, встановленого Національним банком України на дату підписання договору становить 835 464,68 Євро.
Офіційний курс гривні щодо іноземної валюти Євро на дату підписання договору від 6.10.2021 становить 30,6536 грн.
Згідно з п.3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 06.10.2021) покупець оплачує ціну продажу майна в національній валюті (UAH) або в іноземній валюті Євро шляхом здійснення прямого банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця у безготівковій формі у вигляді авансового платежу за майно у розмірі 50% від зазначеної в п.2.1 договору ціни продажу майна на підставі виставленого продавцем рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання даного договору.
Відповідно до умов п. 3.2. договору остаточні розрахунки за Майно здійснюються протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання цього договору, але не пізніше строку, визначеного в п. 4.4. договору.
Маршрут виводу майна з акваторії Одеського пору з інформацією про спосіб буксирування майна, місце його кінцевої та проміжних дислокацій, з вказанням глибин та технічних характеристик погоджений сторонами (п.4.2 договору).
Відповідно до п.4.3. договору покупець зобов'язаний у термін 15-ти робочих днів з моменту підписання договору розробити проект транспортування майна і погодити його з ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України", а також надати погоджений проект продавцю.
Згідно з п.4.4 договору термін виводу майна з акваторії Одеського порту покупцем - у 10-денний термін після отримання листа-вимоги від продавця з урахуванням п.4.3. договору.
Пунктом 4.5. договору передбачено, що покупець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту перерахування авансового платежу застрахувати майно. Договір страхування має покривати страхові ризики з відповідальності за зіткнення з іншими спорудами і витрати, пов'язані з таким зіткненням, відповідальність за пошкодження плавучих та нерухомих предметів, відповідальність за вилучення майна, що затонуло внаслідок аварії, витрати по усуненню наслідків пошкодження корпусу майна, необхідні витрати на рятування майна.
Право власності на майно переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу майна (відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 цього договору) за результатами електронного аукціону на умовах, визначених цим договором, та оформлюється шляхом підписання сторонами акту приймання - передачі майна (п.4.6 договору).
Відповідно до п.4.7. договору право власності на майно та ризик його втрати/знищення/пошкодження переходять від продавця до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України.
Пунктом 6.2. договору встановлено, що у разі порушення покупцем умов Договору, викладених у пунктах 4.2., 4.3. та 4.4., відповідач має право стягнути з позивача штраф у розмірі 50% ціни продажу майна, шляхом утримання коштів з суми, перерахованої позивачем за майно, та має право відмовитись від договору в повному обсязі.
Згідно з п.6.4 договору у випадку несвоєчасної оплати за майно по даному договору покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до п.6.5 договору, у разі невиконання покупцем попередньої оплати за майно у вигляді авансового платежу згідно п.3.1 цього договору, у становлений договором строк або не в повному обсязі, продавець має право зупинити виконання свого обов'язку та відмовитися від його виконання в повному обсязі.
Пунктом 6.6 договору передбачено, що у разі несплати ціни продажу майна протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання договору, цей договір підлягає розірванню в односторонньому порядку за вимогою продавця. Договір вважається розірваним з цієї підстави на п'ятий робочий день після надіслання продавцем покупцю повідомлення про розірвання цього договору. Повідомлення продавця про розірвання цього договору надсилається електронною поштою, а також поштовим відправленням з повідомленням про вручення і описом вкладення за місцезнаходженням покупця, зазначеним у розділі 14 цього договору. Дата розірвання цього договору на вимогу продавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення продавця на поштовому відправленні продавця. У разі розірвання цього договору відповідно до цього пункту продавець повертає покупцю протягом 5 робочих днів з дати розірвання цього договору ту частину ціни продажу майна, яка була сплачена йому покупцем.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.12.1 договору).
12.10.2021 сторонами укладено додаткову угоду №1 до вказаного договору (а.с.18-19), якою змінили п.3.1 договору та виклали його в новій редакції, а також доповнили розділ 14 договору "Реквізити сторін" банківськими реквізитами продавця.
На виконання положень договору купівлі-продажу позивачем було сплачено відповідачу за період з 13.10.2021 до 01.11.2021 року грошові кошти в розмірі 173 000 Євро та 786 991,42 грн за майно, що придбавалося відповідно до умов вищенаведеного договору, що підтверджується платіжними дорученнями від 13.10.2021 на суму 58 000 Євро, від 18.10.2021 на суму 50 000 Євро, від 19.10.2021 на суму 20 000 Євро, від 21.10.2021 на суму 786 991,42 грн, від 29.10.2021 на суму 25 000 Євро та від 1.11.2021 на суму 20 000 Євро (а.с.67-78), а також бухгалтерською довідкою від 30.01.2025 (а.с.173).
06.10.2021 між сторонами було укладено договір компенсації витрат №СР-656 (а.с.39-45), згідно з п.1.1 якого покупець, відповідно до умов цього договору, зобов'язується компенсувати продавцю витрати з підготовки Плавдоку №4 (інв. № 101327) до виводу (відходу) з акваторії Одеського порту (компенсація витрат) відповідно до первинних документів, що підтверджують факт понесення таких витрат.
Розмір компенсації витрат продавцю залежить від фактично понесених витрат продавцем та підтверджується первинними документами (відповідними рахунками та/або актами виконаних робіт/надання послуг) з врахуванням вартості надання послуг згідно діючих тарифів продавця та рівня накладних витрат (п.2.1 договору № СР-656).
Компенсація витрат здійснюється покупцем не пізніше 10 банківських днів з моменту виставлення належним чином оформленого рахунку продавцем на підставі первинних документів, що підтверджують факт понесення таких витрат, шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця (п.2.3 договору № СР-656).
Компенсація витрат здійснюється за період підготовки Плавдоку до виводу (відходу) з акваторії Одеського порту продавцем (п.2.7 договору № СР-656).
Покупець зобов'язаний сплачувати компенсацію витрат продавцю з підготовки Плавдоку до виводу (відходу) з акваторії Одеського порту в порядку, в строки, у розмірах та на умовах, передбачених цим договором (п.3.1.1 договору № СР-656).
Покупець має право здійснювати перевірку правильності нарахування продавцем розміру компенсації витрат (п.3.1.2 договору № СР-656).
Продавець має право: отримувати від покупця компенсацію витрат в порядку, в строки, у розмірах та на умовах, передбачених цим договором (п.3.2.1 договору № СР-656); виставляти покупцю належним чином оформлені рахунки та направляти ці рахунки електронною поштою на електронну адресу покупця emil.mustya@mail.ru (п.3.2.3 договору № СР-656).
Усі спори, що виникають під час виконання умов договору або у зв'язку з тлумаченням його положень, розв'язуються у порядку, передбаченому законодавством України. Усі спори, які можуть виникнути за цим договором або у зв'язку з ним, сторони будуть вирішувати шляхом переговорів. Якщо сторони не зможуть вирішити такі спори шляхом переговорів, то вони підлягають розгляду в господарському суді України, із застосуванням матеріального і процесуального права України (п.6.1-6.3 договору №СР-656).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8.1 договору № СР-656).
Матеріали справи містять попередню відомість щодо вартості ремонту майна (а.с.46-47), загальну виконавчу відомість-кошторис вартості ремонту плавдоку №4 (а.с.49), за яким загальна вартість робіт становить 434 400,29 грн (521 280,35 грн з ПДВ), процентований акт до договору від 6.10.2021, у якому зазначено про виконання робіт у жовтні 2021 року на суму 521 280,35 грн (а.с.50), зведену калькуляцію на суму 434 400,29 грн (а.с.53), а також рахунки від 23.11.2021 на суму 521 280,35 грн (а.с.48, 52).
Відповідачем було направлено на адресу позивача претензію від 18.05.2023 (а.с.195), у якому останній повідомив, що станом на 16.05.2023 рахунок від 23.11.2021 на суму 521 280,35 грн не сплачено.
Листом від 6.10.2021 (а.с.174) позивач повідомив, що плавдок №4 разом з кільблок у кількості 18 шт. буде буксируватися з акваторії порту трьома буксирами загальною потужністю не менш 5000 кінських сил у місце кінцевої дислокації порт м. Стамбул, з глибиною причального фронту 11 метрів.
Позивачем також надано суду лист від 7.10.2021 (а.с.54) щодо виконання відповідачем робіт за договором №СР-656 від 6.10.2021.
29.10.2021 відповідачем було направлено лист №41-16/1-463/1906 (а.с.108-112), який було отримано нарочно 29.10.2021 представником Позивача, який діяв на підставі довіреності - Ройтманом О.Б., у якому відповідач зазначив, що у зв'язку з фактом невиконання покупцем умов п.3.1, 4.3, 4.5 договору №СР-655 та у разі невиконання п.6.6 договору до покупця будуть застосовані штрафні санкції відповідно до п.6.2 договору.
Листом від 8.11.2021 №41-15/1-479/1952 (а.с.113-117) відповідач зазначив, що позивачем не виконано положення п.4.5 договору, крім того, надано проект переходу до порту Констанца, що не відповідає погодженому попередньо сторонами, відповідно до п.4.2 договору, переходу до порту Стамбул, а також не погоджений з ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України".
Таким чином, у зв'язку із невиконанням Покупцем умов п.3.1, 4.2, 43, 4.4 та 4.5. Договору №CP-655, а також порушенням статей 32, 37 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 6 червня 2007 р. №803, відповідач повідомив, що згідно з п.6.2. вказаного договору вважає за необхідне застосовати до покупця штраф у розмірі 50% ціни продажу майна, що становить - 128 050 000 грн (25 610 000 грн Ч 50 % /100 %), та повідомляє про утримання частини коштів вказаного штрафу із суми, перерахованої позивачем у розмірі 6 063 169,92 грн.
У вказаному листі відповідач повідомив, керуючись умовами п.6.2.,6.3,6.4,6.5 Договору №CP-655, про призупинення виконання своїх обов'язків та відмову від договору №CP-655 в повному обсязі.
При цьому, як встановлено судом під час розгляду справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 26.07.2024 у справі №916/3446/23 (суддя Лічман Л.В.) позов задоволено частково та стягнуто з S.C. ,,ALIRMACON" S.R.L. на користь Державного підприємства ,,Одеський морський торговельний порт" 521 280,35 грн основного боргу за договором № СР-656, 7 819,20 грн судового збору. У решті позову відмовлено.
При цьому, судом зазначено, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий договір підряду на ремонт Плавдоку з метою приведення його у стан, придатний для виходу в акваторії порту. Підприємством виконано належним чином взяті на себе обов'язки щодо підготовки Плавдоку до виводу (відходу) з акваторії Одеського порту, що підтверджується документами, дослідженими в описовій частині рішення. В свою чергу, Товариство у порушення приписів ст.525,526,610,629,837 ЦК України, ч.1,7 ст.193 ГК України та умов договору не виконало зобов'язання щодо компенсації витрат Підприємства в сумі 521 280,35 грн з ПДВ, не дивлячись на те, що строк виконання відповідного грошового зобов'язання згідно ч.1 ст.530 ЦК України та п.2.3 Договору № СР-656 настав.
Судом також вказано, що у матеріалах справи відсутні конкретні відомості про дату, коли Товариство одержало виставлений Підприємством рахунок на оплату, в т.ч. тому, що: докази направлення рахунку електронною поштою позивачем не надано; рахунок названо додатком до супровідного листа від 24.11.2021 № 80/916, проте перевірити факт їх одержання суд не спроможний з огляду на відсутність доказів вручення/невручення цієї кореспонденції; в матеріалах справи наявні докази направлення та невручення претензії від 18.05.2023 № 20/632/192, однак рахунок на оплату разом з нею не направлявся.
Крім того, Підприємство у вказаній справі зауважило, що згідно з інформацією, наведеною начальником філії позивача (ВСП ,,Судноверф ,,Україна") в довідці від 19.04.2024 р. № 80/113, кошторис від 18.11.2021 р. П-00000064 та виконавча відомість-кошторис складаються після фактично виконаних робіт. Замовлення № 76611 виконувалося силами корпусної бригади у складі 4 робітників та бригади чорномалярів у складі 3 робітників. У період з 08.10.2021 р. по 18.11.2021 р. було 23 робочих зміни, тривалість робочого часу 8 годин (без обіду), а тому 7 робітників х 8 годин х 23 робочі зміни = 1288 нормо/годин у зазначений період. За змістом розшифровки трудомісткості за номенклатурами робіт, доданої до відповіді на відзив, обсяг виконаних робіт за замовленням № 76611 складає 702,8 нормо/годин.
З урахуванням того, що суд, перевіряючи обставини, пов'язані з нарахуванням пені та 3% річних, має встановити правильність визначення позивачем початку періоду їх нарахування, того, що умови договору №СР-656 виконання зобов'язань Товариства по оплаті робіт ставлять в залежність від конкретної дати виставлення рахунку, яку з мотивів, названих вище, чітко встановити неможливо, у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та пені судом відмовлено.
5. Позиція суду.
Як встановлено судом, позивач (S.C. "ALIRMACON" S.R.L.) просить суд стягнути з відповідача суму авансу на підставі пункту 6.6 договору купівлі-продажу, який передбачає розірвання договору в разі несплати повної ціни майна протягом 30 днів та обов'язок продавця повернути покупцю сплачені кошти протягом 5 робочих днів з моменту розірвання.
Натомість, відповідач (ДП "Одеський морський торговельний порт") зазначає, що розірвання договору відбулося фактично не на підставі п. 6.6 договору, а внаслідок його права на односторонню відмову від договору за п.6.2 договору, оскільки позивач порушив умови договору, що є підставою для застосування штрафу у розмірі 6 063 169,92 грн.
Відтак, з огляду на наявність спору між сторонами, що пов'язаний з різним розумінням сторонами розділу 6 договору, який передбачає відповідальність сторін, щодо співвідношення понять «одностороння відмова від договору» та «розірвання договору» за думкою суду, є необхідність у тлумаченні умов договору.
При цьому, суд зауважує, що при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.
Тлумачення правочину це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів.
Згідно з частиною 1 статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах 3 та 4 статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина 3 статті 651 ЦК України).
Отже, у цивільному законодавстві закріплено конструкцію "розірвання договору". Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору.
Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов'язків.
У постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №146/1094/21 надано тлумачення положень частини 3 статті 202 ЦК України та зроблено правовий висновок про те, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема, вчинення між сторонами односторонніх правочинів, підстави для односторонньої відмови або відсутність таких, чи коли одна зі сторін набуває право на односторонню відмову.
В разі, якщо сторона має право на односторонню відмову від договору і вчиняє такий односторонній правочин, то відмова від договору має бути адресована та сприйнята другою стороною.
Таким чином, виходячи з таких засад (принципів) цивільного права, як розумність та диспозитивність, що мають фундаментальний характер, сторони в договорі можуть встановити як умову про одностороннє розірвання договору, так і процедуру її реалізації, а тому, якщо укладеним між сторонами договором передбачено розірвання договору в односторонньому порядку і зацікавленою стороною дотримано порядку його розірвання, він відповідно є розірваним у порядку, визначеному договором.
Так, суд, проаналізувавши умови договору, вказує, що пунктами 6.2, 6.5, 6.6, 6.7 договору передбачена можливість розірвання договору. При цьому, пунктами 6.2, 6.5, 6.6 договору передбачено право розірвання договору в односторонньому порядку шляхом відмови продавця від договору.
При цьому, як вже було зазначено судом, конструкція "розірвання договору" охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору.
З вищенаведеного вбачається, що поняття "одностороння відмова від договору" та "розірвання договору" співвідносяться між собою як частина та ціле.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи листування сторін, Продавець (відповідач), скориставшись відповідним правом, відмовився від договору №СР-655 купівлі-продажу, направивши Покупцю (позивачу) лист від 08.11.2021 № 41-15/1-479/1952.
Таким чином, суд вказує, що відповідачем було застосовано таку оперативно-господарську санкцію, як відмова від договору, що має наслідком розірвання договору в односторонньому порядку з настанням відповідних наслідків.
При цьому, односторонній правочин, вчинений відповідачем з метою розірвання договору № СР-655, позивачем не оскаржено, а позиції по справі, наведені сторонами, свідчать про те, що вони вважають угоду купівлі-продажу припиненою внаслідок розірвання договору.
При цьому, здійснюючи загальне тлумачення розділу 6 договору, суд зазначає, що п.6.6 договору, яким передбачено повернення продавцем покупцю протягом 5 робочих днів з дати розірвання цього договору частини ціни продажу майна, яка була сплачена йому покупцем, має застосовуватися у разі розірвання договору в односторонньому порядку.
Як було встановлено судом, у листі від 8.11.2021 №41-15/1-479/1952 (а.с.113-117) відповідач зазначив, що позивачем не виконано положення п.3.1, 4.2, 4.3, 4.4 та 4.5 договору №CP-655, з огляду на що, керуючись умовами п.6.2, 6.3, 6.4, 6.5 договору №CP-655, відповідач повідомив про призупинення виконання своїх обов'язків та відмову від договору №CP-655 в повному обсязі.
Отже, відповідач відмовився від договору в односторонньому порядку, зокрема, й внаслідок несплати покупцем ціни продажу майна (п.3.1, п.6.5 договору), а зворотні посилання відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 22 вересня 2020 року по справі №918/631/19 дійшла наступного висновку.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17).
З урахуванням вищенаведеного, вимоги позивача про стягнення сплаченої суми авансу є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Як було з'ясовано судом під час розгляду справи, відповідач посилався також на те, що ним було застосовано право на стягнення штрафу відповідно до п.6.2 договору внаслідок порушення позивачем саме п.4.2, 4.3, 4.4 договору, у зв'язку з чим підстави для повернення передоплати відсутні.
З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Як вже було зазначено судом, відповідальність за порушення покупцем умов договору, викладених у пунктах 4.2., 4.3. та 4.4., передбачена у п.6.2 договору, яким передбачено застосування штрафу у розмірі 50% ціни продажу майна, що становить - 128 050 000 грн (25 610 000 грн Ч 50 % /100 %). Таким чином, відповідач зазначає про утримання частини коштів вказаного штрафу із суми, перерахованої позивачем у розмірі 6 063 169,92 грн.
Вирішуючи питання щодо правомірності застосування штрафу відповідачем за порушення покупцем умов договору, викладених у пунктах 4.2, 4.3 та 4.4, та його розміру, суд зазначає наступне.
Пунктом 4.2 договору визначено, що маршрут виводу майна з акваторії Одеського пору з інформацією про спосіб буксирування майна, місце його кінцевої та проміжних дислокацій, з вказанням глибин та технічних характеристик погоджений сторонами.
Водночас, в обґрунтування того, що маршрут погоджений сторонами, відповідач посилається виключно на лист позивача від 6.10.2021 (а.с.174), що не дозволяє зробити висновок про погодження маршруту обома сторонами.
При цьому, вказаним пунктом договору взагалі не передбачено жодних прав та обов'язків сторін, що унеможливлює висновок про його порушення.
Відтак, обов'язки відповідача, порушення яких є/можуть бути підставою для застосування штрафу, визначені п.4.3, 4.4 договору.
Так, п.4.4 договору визначений термін виводу майна з акваторії Одеського порту покупцем - у 10-денний термін після отримання листа-вимоги від продавця з урахуванням п.4.3. договору.
Як було встановлено судом під час розгляду справи, продавцем/відповідачем лист-вимога щодо виводу майна з акваторії Одеського порту покупцю/позивачу не направлялася.
При цьому, як встановлено судом під час розгляду справи, Господарським судом Одеської області розглядалася справа №916/3446/23.
Суд зауважує, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.75 ГПК України).
Так, у рішенні Господарського суду Одеської області від 26.07.2024 (суддя Лічман Л.В.) зазначено, що між S.C. ,,ALIRMACON" S.R.L. та ДП ,,Одеський морський торговельний порт", зокрема відображені позиції сторін та зазначено, що Підприємство зауважує, що згідно з інформацією, наведеною начальником філії позивача (ВСП ,,Судноверф ,,Україна") в довідці від 19.04.2024 р. № 80/113, кошторис від 18.11.2021 р. П-00000064 та виконавча відомість-кошторис складаються після фактично виконаних робіт. Замовлення № 76611 виконувалося силами корпусної бригади у складі 4 робітників та бригади чорномалярів у складі 3 робітників. У період з 08.10.2021 р. по 18.11.2021 р. було 23 робочих зміни, тривалість робочого часу 8 годин (без обіду), а тому 7 робітників х 8 годин х 23 робочі зміни = 1288 нормо/годин у зазначений період. За змістом розшифровки трудомісткості за номенклатурами робіт, доданої до відповіді на відзив, обсяг виконаних робіт за замовленням № 76611 складає 702,8 нормо/годин.
Натомість, як вже було зазначено судом вище, договір було припинено внаслідок односторонньої відмови відповідача від нього згідно з листом від 8.11.2021 №41-15/1-479/1952 (а.с.113-117).
Отже, враховуючи проведення робіт з ремонту Плавдоку у період з 8.10.2021 до 18.11.2021, що встановлено у рішенні Господарського суду Одеської області від 26.07.2024 у справі №916/3446/23 (суддя Лічман Л.В.), а також того, що договір було розірвано до закінчення виконання робіт з ремонту Плавдоку (8.11.2021), суд доходить висновку про те, що на момент відмови від договору майно не було приведено в стан, придатний для виходу в акваторії порту, а тому й покупець (позивач) фактично був позбавлений можливості вивезти майно з акваторії Одеського порту.
За таких обставин, суд доходить висновку про те, що фактично штраф могло бути застосовано виключно за порушення позивачем (покупцем) п.4.3 договору.
Відповідно до п.4.3. договору покупець зобов'язаний у термін 15-ти робочих днів з моменту підписання договору розробити проект транспортування майна і погодити його з ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України", а також надати погоджений проект продавцю.
Так, дійсно, як було встановлено судом та не заперечується сторонами, матеріали справи не містять доказів стосовно того, позивач у термін 15-ти робочих днів з моменту підписання договору розробив проект транспортування майна з погодженням ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України", а також надав погоджений проект продавцю.
За таких обставин, суд доходить висновку про правомірність застосування штрафу відповідачем за порушення позивачем умов п.4.3 договору.
При цьому, суд звертає увагу на те, що принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов'язанні має створити умови для виконання боржником свого обов'язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 (пункт 57).
Відтак, на думку суду, з огляду на встановлені судом обставини справи, застосування у такому випадку відповідачем штрафу у розмірі 50% ціни продажу майна, та утримання перерахованої суми, яка за підрахунком відповідача становить 6 063 169,92 грн, не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідно до ч.3 ст.219 ГК України, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.
Водночас, відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Оцінюючи можливість зменшення суми штрафу, суд враховує наявне між сторонами листування, у ході якого листом від 8.11.2021 №41-15/1-479/1952 (а.с.113-117) відповідач зазначив, що позивачем надано проект переходу до порту Констанца, натомість, останній не був узгоджений з ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України".
Суд також бере до уваги те, що відповідачем не надано суду жодних доказів та не доведену обставину понесення ним збитків внаслідок порушення позивачем п.4.3 договору.
Поряд з цим, суд також враховує залишення майна, що є предметом договору від 6.10.2021 у власності відповідача, а також фактично приведення його у придатний для використання стан за рахунок позивача.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру штрафу, з урахуванням чого стягненню з відповідача підлягає сума 5 500 000 грн як попередня оплата, оскільки зобов'язання з передачі майна у власність позивача не було виконано.
На думку суду, застосування штрафу у розмірі, визначеному відповідачем не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення позивачем зобов'язання. При цьому чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, суд зауважує, що дійсно позивачем не було оскаржено одностороннього правочину щодо відмови від договору, водночас, застосування штрафу не є оперативно-господарською санкцією, а є штрафною санкцією, у зв'язку з чим, незалежно від факту оскарження чи не оскарження правочину щодо відмови від договору, питання співмірності розміру штрафу належить до компетенції суду.
Вирішуючи питання щодо визначення безпосередньо розміру штрафу, та, відповідно, суми авансового платежу, що підлягає поверненню, суд зазначає, що під час розгляду справи судом було з'ясовано та зобов'язано сторін надати пояснення щодо курсу конвертації, з яких вбачається наявність розбіжностей, у сумах, вказаних позивачем (6 059 736,42 грн), та відповідачем (6 063 169,92 грн).
При цьому, суд погоджується з розрахунками відповідача, який правомірно визначав еквівалент валютної суми на день зарахування проведених позивачем платежів, про що надав бухгалтерську довідку від 30.01.2025, відповідно до якої сума зарахованих платежів становить 6 063 169,92 грн (а.с.173).
Натомість, суд, розглядаючи справу у межах заявлених позовних вимог та враховуючи, що сума, визначена позивачем є меншою більш ніж на 2 000 грн (6 059 736,42 грн), доходить висновку про правильність визначення суми авансу у розмірі 6 059 736,42 грн, водночас, з огляду на вирішення судом питання щодо співмірності штрафу, вказане не впливає на загальні висновки суду.
Щодо вимог позивача стосовно стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає, що відповідні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки періодом нарахування позивачем зазначено період з 8.11.2021 до 23.05.2024, водночас, до моменту прийняття рішення судом у відповідача не виникло обов'язку з повернення суми авансового платежу, а отже, й були відсутні підставі для нарахування штрафних санкцій у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання.
Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Приймаючи до уваги обставини щодо можливості застосування штрафу, водночас, встановлення судом неспівмірності та зменшення судом останнього, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м Одеса, пл. Митна, 1, код ЄДРПОУ 01125666) на користь S.C. "ALIRMACON" S.R.L. (Комерційне товариство "ALIRMACON" TOB) (МД-2044, вул. Алеку Руссо, 61, кв. (оф.) 204, мун. Кишинів, Республіка Молдова, код 1004600059986) 5 500 000 /п'ять мільйонів п'ятсот тисяч/ грн авансового платежу.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
4. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17 лютого 2025 р.
Суддя Ю.М. Щавинська