вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.02.2025 м. ДніпроСправа № 904/2362/24
За позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук Полтавської області
до Акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Кам'янське Дніпропетровської області
про визнання договору недійсним
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: Пилипчук В.Є. адвокат, ордер серії ВК №1135203 від 03.07.2024 (в режимі відеоконференції); Синяк Д.О., адвокат, довіреність №14/03-22 від 27.12.2024
Від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №539/12/2118 від 26.09.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.09.2022 між Публічним акціонерним товариством "Укртатнафта" (первісний кредитор) та Акціонерним товариством "Дніпроазот" (новий кредитор) укладено договір №539/12/2118 про відступлення права вимоги. За умовами п. 1.1 договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги виконання грошового зобов'язання в сумі 16 546 188,78грн, в тому числі ПДВ 2 757 698,13грн, за договором №1906862 від 03.12.2019 (далі - основний договір), укладеним між АТ НЗФ (боржник) та ПАТ "Укртатнафта". За відступлення права вимоги Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошову суму у розмірі 16 546 188,78грн, в тому числі ПДВ 2 757 698,13грн до 29.09.2022 включно (п. 1.3 договору).
З боку ПАТ "Укртатнафта" договір підписано Ляпка Русланом Володимировичем, що діяв на підставі довіреності №14/03-02 від 27.12.2021, виданої головою правління ПАТ "Укртатнафта" Овчаренком Павлом Володимировичем. Так, відповідно до Статуту ПАТ "Укртатнафта", в редакції станом на день укладання спірного договору, єдиним представником цієї юридичної особи та уповноваженим на укладання договорів був голова правління (п. 11.5.1.1). Статутом встановлено чітке обмеження прав та повноважень голови правління на вчинення правочинів у сумі 10000000грн (п.11.5.1.15). Статут дозволяє голові правління видавати довіреності від свого імені іншим особам на представництво інтересів та вчинення дій (правочинів) (п. 11.5.1.4). Відтак, обсяг повноважень, наданих головою правління ПАТ "Укртатнафта" іншим особам не міг перевищувати наявних у такого голови правління повноважень. Тобто, представники ПАТ "Укртатнафта" за довіреністю не мали правових підстав на укладання договорів чи додаткових угод до них на суму, що перевищує 10 млн. грн.
Отже, правочин укладено з дефектом - з перевищенням повноважень особою, що її підписала від імені ПАТ "Укртатнафта" та всупереч приписам ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України. Крім того, визнання цього договору адміністрацією ПАТ "Укртатнафта" не відбулось.
Наведене є підставою для визнання недійсним укладеного з АТ "Дніпроазот" договору відступлення права вимоги №539/12/2118 від 26.09.2022.
Позивач покликається на положення статей 202, 203, 204, 207, 215, 238, 246 Цивільного кодексу України.
Ознайомившись з позовними вимогами, відповідач заперечує проти задоволення позову з огляду на таке:
- у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Позовна заява не містить доказів недобросовісності та нерозумності дій АТ "Дніпроазот" під час укладення оспорюваного договору;
- зі змісту довіреності №14/03-02 від 27.12.2021 не вбачається зазначення обмежень на укладення правочинів головою правління, що передбачені положеннями Статуту. Посилання у договорі на Статут ПАТ "Укртатнафта" або його окремі положення, якими обмежуються повноваження голови правління або представників ПАТ "Укртатнафта, також відсутні. Обмеження повноважень голови правління ПАТ "Укртатнафта" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не відображені. Таким чином, обмеження повноважень голови правління ПАТ "Укртатнафта" та, як наслідок, його представника не були очевидними для Акціонерного товариства "Дніпроазот". Також позивачем не надано доказів, що підтверджують факт несхвалення правочину правлінням ПАТ "Укртатнафта" або що спростовують обставини його схвалення;
- позивач не зазначає у чому полягає шкода майновим правами та інтересам ПАТ "Укртатнафта" внаслідок укладення договору від 26.09.2022 № 520/12/2118 про відступлення права вимоги. Звертаючись з позовом про визнання договору недійсним, позивач не зазначає на захист якого порушеного права чи інтересу спрямований позов та які правові наслідки він бажає досягти шляхом визнання правочину недійсним;
- представниками ПАТ "Укртатнафта" на підставі виданих Головою Правління довіреностей (Пінчук А.І. діяв на підставі довіреностей від 27.12.2016 № 14/03-06, від 27.12.2018 № 14/03-06 та від 27.12.2021) впродовж тривалого періоду часу укладались правочини з предметом, вартість яких становила понад 10 000 000,00грн, при цьому такі правочини уповноваженими органами фактично визнавались та належним чином виконувались. Зміст довіреностей Пінчука А.І. № 14/03-06 від 27.12.2016, від 27.12.2018 та від 27.12.2021 є тотожним. Зазначені довіреності надавались позивачем на підтвердження своїх повноважень під час розгляду справи № 23/47 (917/1435/21) (ухвала Господарського суду Полтавської області про затвердження мирової угоди від 15.09.2022) та справи № 926/2076/23 (рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.09.2023).
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач стверджує, що відповідачеві було відомо, що обсяг повноважень підписанта оскаржуваного договору обмежується повноваженнями довірителя, а обсяг повноважень довірителя закріплюється в статуті ПАТ "Укртатнафта". Позивач вказує, що наприкінці 2022 року змінилась структура власності, підприємство націоналізоване і з листопада 2022 року працює на потреби Держави. 06.11.2022 відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", відбулося примусове відчуження у власність Держави акцій стратегічно важливих підприємств, серед яких є як ПАТ "Укртатнафта". Вилучені акції набули статусу військового майна, а їх управління було передано Міністерству оборони України (копія Рішення додається). Після зміни адміністрації ПАТ "Укртатнафта", проведення ревізії договірних відносин, встановлено, що АТ "Укртатнафта" не може підтвердити зарахування зобов'язань за договорами №150313/1412/3/2118 від 07.06.2017 та №149827/415/3/2118 від 30.07.2017, у зв'язку з відсутністю оригіналу примірника заяви ПАТ "Укртатнафта".
Проаналізувавши доводи, викладені позивачем у відповіді на відзив, АТ "Дніпроазот" надає свої заперечення, в яких зазначає, що Закон не установлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах із юридичною особою. Висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, що обумовлені договором, і чи настали такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення, зокрема чи виконала третя особа свої обов'язки за договором, у який спосіб, як у подальшому третя особа розпорядилася одержаним за оспорюваним договором, чи не було залучення третьої особи до участі в укладенні договору формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно. АТ "Дніпроазот" не могло і не може володіти інформацією щодо внутрішніх рішень позивача, зокрема тих, якими врегульовано розподіл повноважень в межах одного виконавчого органу товариства - Правління.
Отже, обмеження повноважень Голови Правління ПАТ "Укртатнафта" та, як наслідок, його представника не були очевидними для Акціонерного товариства "Дніпроазот".
Відповідач вважає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, оскільки вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту лише в разі її поєднання з позовною вимогою про стягнення коштів на користь позивача або про витребування майна з володіння відповідача.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2024 справу №904/2362/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.06.2024.
17 червня 2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 19.06.2024 в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про участь представника позивача в судовому засіданні, яке відбудеться 20 червня 2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено.
Ухвалою суду від 20.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/2362/24 на тридцять днів до 03 вересня 2024 року включно; відкладено підготовче засідання на 19 серпня 2024 року.
01.08.2024 позивач надав до суду письмові пояснення.
19.08.2024 відповідач надав заперечення на письмові пояснення позивача від 01.08.2024, зазначив, що до пояснень позивачем долучено додаткові докази (а.с.147-151), однак клопотання про їх долучення та наявність поважних причин неможливості надати такі докази у передбачений процесуальним законом строк не заявлено. Відповідач просить не приймати до розгляду подані позивачем разом з поясненнями від 01.08.2024 додатково докази - бухгалтерські довідки № 13-2134 від 27.06.2024 та № 13-2135 від 27.06.2024, як такі, що подані з порушенням встановленого для їх подання строку.
19.08.2024 до господарського суду відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду справи № 904/2465/21.
У судовому засіданні 19.08.2024 оголошено перерву до 02.09.2024.
19.08.2024 до господарського суду відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду справи № 904/2465/21.
Ухвалою суду від 02.09.2024 відмовлено АТ "Дніпроазот" в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 02.09.2024 закрито підготовче провадження у справі №904/2362/24, призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 30.09.2024.
12 вересня 2024 року від Компанії АПСОЛІНС ЛТД (APSOLINS LTD) надійшла заява про залучення її до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 30.09.2024 відмовлено APSOLINS LTD (АПСОЛІНС ЛТД) в задоволенні заяви про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
25.10.2024 від позивача до господарського суду надійшли додаткові пояснення.
28.10.2024 від відповідача до господарського суду надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 28.10.2024 оголошено перерву до 27.11.2024.
26.11.2024 від позивача до господарського суду надійшла заява, в якій просить залишити без розгляду письмові пояснення відповідача від 27.10.2024.
27.11.2024 від відповідача до господарського суду надійшла заява, в якій просить врахувати надані додаткові пояснення під час розгляду справи № 904/2362/24; відхилити заяву представника позивача від 26.11.2024 про залишення письмових пояснень від 27.10.2024 без розгляду; визнати причини пропуску Акціонерним товариством "Дніпроазот" строку на подання доказу - заяви свідка ОСОБА_1 від 21.11.2024 поважними та такими, що не залежали від відповідача; долучити до матеріалів справи №904/2362/24 додатково наданий до цих додаткових пояснень доказ - заяву свідка ОСОБА_1 від 21.11.2024 та врахувати його під час розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 27.11.2024 оголошено перерву до 24.12.2024.
23.12.2024 від відповідача до господарського суду надійшли додаткові пояснення.
З 24.12.2024 відкладено розгляд справи на 28.01.2025.
27 січня 2025 року від позивача до господарського суду надійшли пояснення.
28 січня 2025 року від відповідача до господарського суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 3872/25), в яких відповідач просить:
- розглянути повторно клопотання АТ "Дніпроазот" від 19.08.2024 про зупинення провадження у справі №904/2362/24 до перегляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 904/2465/21 з урахуванням ухвали апеляційного суду про зупинення провадження у іншій справі з аналогічними спірними правовідносинами;
- залучити до участі у справі №904/2362/24 Міністерство оборони України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача;
- повернутись до розгляду справи № 904/2362/24 на стадії підготовчого провадження у підготовчому судовому засіданні.
28 січня 2025 року відповідач надав до суду клопотання про витребування в Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" аудиторські звіти незалежного аудитора акціонерам Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", складені Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "ПрайсвотерхаусКуперс (Аудит)" або іншим незалежним аудитором за 2020 - 2023 роки.
Так, ознайомлення з повною інформацією зі звітів аудитора дозволить дізнатись про існуючу практику на АТ "Укртатнафта" щодо укладення правочинів, які не є значними, та чи були виявлені порушення з боку Правління та Наглядової Ради у відносинах з погодження правочинів уповноваженими органами.
У судовому засіданні 28.01.2025 судом оголошено перерву до 17.02.2025.
14 лютого 2025 року від позивача до господарського суду надійшли:
- заперечення проти повернення справи до розгляду в підготовчому проваджені, залучення третьою особою МО України та зупинення провадження у справі. Так, станом на 27.01.2025 справа №904/2362/24 вже перебувала на стадії розгляду по суті 4 місяці. Подаючи чергові додаткові пояснення з проханням про повернення у підготовче засідання, на думку позивача, Дніпроазот діє з порушенням імперативних норм ГПК України, що є недобросовісною поведінкою та зловживанням права. Крім того, у клопотанні відповідач не зазначив, у чому саме полягала об'єктивна неможливість подання клопотання про залучення Міноборони України, як третьої особи, на стадії підготовчого провадження, як передбачено ст. 50 ГПК України. Обставини справи, які стали підставою для подання відповідачем клопотання, мали місце з 07.11.2022 (тобто ще до подання позову до суду у травні 2024 року) та не перестали існувати у травні, у червні, у липні, у серпні 2024 року (перебування справи на стадії підготовчого провадження). Суд першої інстанції відповідно до норм ГПК України не наділений повноваженнями залучати до участі у справі третіх осіб на стадії розгляду справи по суті.
Відповідач визначає підставами для зупинення провадження у справі перегляд об'єднаною палатою Верховного Суду справи №904/2465/21, що прямо суперечить положенням ст. 195 ГПК України, та не може бути підставами для зупинення провадження у справі №904/2362/24 на стадії розгляду справи по суті.
Позивач наполягає на тому, що можливість повторного розгляду судом клопотання від 19.08.2024 про зупинення провадження у справі відсутня, оскільки клопотання вичерпало свою дію постановленням судом ухвали від 02.09.2024 про відмову в його задоволенні.
На думку позивача, представник відповідача зловживаючи своїми процесуальними правами, розпочав подання безпідставних та необгрунтованих клопотань, що призводить до затягування розгляду справи та порушує розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу є порушенням права позивача на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку;
- заперечення на клопотання про витребування документів від 27.01.2025. Позивач вважає, що ознайомлення з існуючою практикою щодо укладанням правочинів, які є незначними не мають значення для розгляду даної справи. Окрім цього, наразі відкрито ряд кримінальних проваджень проти осіб, якими було перевищено надані повноваження. Аудиторські звіти підприємства жодним чином не впливають на розгляд справи про визнання договору недійсним з підстав, передбачених положеннями статті 203 ЦК України. Також, відповідачем порушено процесуальні вимоги статті 81 ГПК України.
Щодо повторного клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
АТ "Дніпроазот" посилається на те, що вже звертався до господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у цій справі, яке залишено без задоволення. Однак, з огляду на значну кількість ухвал судів першої та апеляційної інстанції, якими зупинено провадження у справах з аналогічними спірними правовідносинами до перегляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 904/2465/21 та які набрали законної сили, відповідач вбачає об'єктивні підстави для зупинення провадження у справі, що розглядається.
Позивач проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечує.
За приписами частини третьої ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, законодавець не передбачив можливості зупинення провадження у справі на підставі п. 7 частини першої ст. 228 Господарського процесуального кодексу України на стадії судового розгляду.
Відповідно до частини другої статті 207 Господарського процесуального кодексу України Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
За викладених обставин, клопотання відповідача про повторний розгляд його клопотання про зупинення провадження у справі слід залишити без розгляду.
Щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі № 904/2362/24 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство оборони України та повернення до стадії підготовчого провадження.
Клопотання обґрунтовано тим, що наприкінці 2022 року у ПАТ "Укртатнафта" змінилась структура власності, підприємство націоналізоване і з листопада 2022 року працює на потреби Держави (у складі Міністерства оборони України). 06.11.2022 на виконання рішення засідання Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України у зв'язку із військовою необхідністю, відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", відбулося примусове відчуження у власність Держави акцій стратегічно важливих підприємств, серед яких є ПАТ "Укртатнафта". Вилучені акції набули статусу військового майна, а їх управління було передано Міністерству оборони України.
Отже, рішення суду у цій справі може мати наслідком виникнення нових значних зобов'язань для усіх учасників правовідносин: як для АТ "Дніпроазот" та АТ "Укртатнафта", при цьому останнє є стратегічно важливим підприємством у складі Міністерства оборони України. Враховуючи, що наразі акції АТ "Укртатнафта" у повному обсязі належать Державі, а управління товариством здійснюється Міністерством оборони України і до його компетенції входять усі питання, що пов'язані з діяльністю АТ "Укртатнафта", вбачається необхідність залучення останнього до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Оскільки суд на стадії розгляду справи по суті позбавлений можливості залучати третіх осіб, а позивач просить визнати недійсним з моменту укладення договір про відступлення права вимоги № 539/12/2118 від 26.09.2022, який стосується інтересів АТ "Укртатнафта" та Міністерства оборони України як органу, який здійснює управління над підприємством, відповідач вважає, що наявні підстави для повернення розгляду справи №904/2362/24 на стадію підготовчого провадження для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Судом зазначене клопотання відхиляється, позаяк приписами чинного ГПК України не передбачена процесуальна можливість для суду після закриття підготовчого провадження та призначення справи до її розгляду по суті відновити підготовче провадження та повторно розглядати справу в підготовчому засіданні без наявності підстав вирішення заяв чи клопотань з процесуальних питань.
В даному контексті суд також зважає на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справах "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007, ТОВ "Фріда" проти України, заява №24003/07, п. 33, від 08.12.2016).
При цьому складовою правової визначеності в розумінні практики ЄСПЛ є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Дія 97" проти України від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. В той же час, надмірна гнучкість щодо норм процесуального законодавства спричиняє непередбачуваність його застосування в кожному конкретному випадку, що є непропорційним переслідуваній меті, не відповідає принципу верховенства права та спричиняє, серед іншого, й порушення права особи на справедливий суд.
Як зазначено вище, підготовче провадження у справі відкрито 05.06.2024, закрито 02.09.2024 (у присутності представників позивача та відповідача), що підтверджується відповідними ухвалами суду.
На час закриття підготовчого провадження судом з'ясовано у представників сторін чи подано ними всі докази, чи відсутні клопотання, які потрібно заявляти на стадії підготовчого провадждення у справі, чи розглянуто всі клопотання сторін і чи вбачають сторони за можливе закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
Завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Стаття 14 Господарського процесуального кодексу України стосується принципу диспозитивності господарського судочинства - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В даному випадку, означені відповідачем у клопотанні мотиви повернення до стадії підготовчого провадження (необхідність залучення третьої особи) не можуть вважатися судом виключними в контексті можливості анулювання вимог стадійності загального позовного провадження. Представник відповідача не навів переконливих причин, чому ним не було заявлено вказаного клопотання на стадії підготовчого провадження.
Повернення до стадії підготовчого провадження порушить принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній зі сторін у справі, значну процесуальну перевагу, що є неприпустимо зважаючи на принципи господарського судочинства.
В той же час, порушення правил стадійності господарського процесу з наведених відповідачем міркувань може призвести до затягування розгляду справи в суді, а відтак, в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання тими чи іншими процесуальними правами є недобросовісним здійсненням таких процесуальних прав.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (частина 2 статті 207 ГПК України).
Отже, клопотання про залучення Міністерства оборони України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, судом залишається без розгляду.
Щодо клопотання відповідача про витребування доказів.
Відповідно до частини першої ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерним товариством "Дніпроазот"додаткові пояснення у справі, що містять клопотання про витребування доказів було подано лише 28.01.2025.
Жодних підстав пропуску встановленого ст. 81 ГПК України строку відповідач у клопотанні не зазначив.
Згідно з частиною другою статті 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні повинно бути зазначено, зокрема обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати (п. 2); підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа (п. 3); заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (п. 4); причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (п. 5).
Виходячи з тексту клопотання відповідача про витребування доказів, на думку суду, воно не містить всієї інформації, яка має міститися у клопотанні про витребування доказів, згідно ч.2 ст.81 ГПК України. Зокрема, позивачем не зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
За викладеного, клопотання про витребування доказів суд залишає без задоволення, як таке, що подане з порушенням вимог статті 81 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 81, 195, 207, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" від 19.08.2024 про зупинення провадження у справі № 904/2362/24 до перегляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 904/2465/21 з урахуванням ухвали апеляційного суду про зупинення провадження у іншій справі з аналогічними спірними правовідносинами - залишити без розгляду.
2. Клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" про залучення Міністерства оборони України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - залишити без розгляду.
3. В задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" про повернення розгляду справи №904/2362/24 на стадію підготовчого провадження - відмовити.
4. Клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" про витребування документів від 27.01.2025 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 17.02.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повна ухвала складена - 18.02.2025.
Суддя Н.М. Євстигнеєва