Ухвала від 17.02.2025 по справі 904/11028/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17.02.2025м. ДніпроСправа № 904/11028/15 (904/539/25)

Суддя Первушин Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вулиця Шевченка, будинок 36, код ЄДРПОУ 19096149)

до Акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 127, код ЄДРПОУ 00032112)

про зобов'язання вчинити певні дії

в межах справи №904/11028/15

за заявою Фізичної особи-підприємця Петренко Валерія Миколайовича, с.Бережинка, Кіровоградська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вулиця Шевченка, будинок 36, код ЄДРПОУ 19096149)

про визнання банкрутом

Без участі (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/11028/15 за заявою Фізичної особи-підприємця Петренко Валерія Миколайовича про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вулиця Шевченка, будинок 36, код ЄДРПОУ 19096149).

Справа перебуває на стадії розпорядження майном, повноваження розпорядника майна згідно ухвали суду від 04.09.2023 покладено на арбітражну керуючу Носенко Тетяну Сергіївну (свідоцтво №1387 від 23.07.2013).

10.02.2025 через підсистему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Мік" подано позовну заяву (вх. суду №106/25) до відповідача Акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 127, код ЄДРПОУ 00032112) про зобов'язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку щодо залишення позову без руху з наступних підстав.

У відповідності до вимог пункту 8 частини 3 статті 162 ГПК України, позовна заява, зокрема, повинна містити:

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" зазначеної інформації в заяві не викладено.

Отже, заява не містить відомостей, визначених в пункті 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Способом усунення недоліків заяви є надання до суду відомостей, визначених в пункті 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3 028,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно прохальної частини позову, позовна заява містить 2 вимоги немайнового характеру.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Позовну заяву подано до Господарського суду Дніпропетровської області в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", тому при поданні позовної заяви має застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 4844,00 грн (3028,00 х 2 = 6056,00 х 0,8).

Суд зазначає, що Позивачем всупереч вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Способом усунення недоліків позовної заяви є надання до суду оригіналу платіжного документу, що підтверджує оплату судового збору за звернення до суду з позовною заявою в розмірі 4 844, 00 грн.

Також, Позивач у прохальній частині позовної заяви просив суд розстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

Вказане узгоджується з правою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в ухвалі від 11.11.2019 у справі №908/870/19.

У розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відтак самі лише обставини, пов'язані з неприбутковістю та відсутністю коштів для сплати судового збору без надання відповідних доказів не можуть вважатися підставою, зокрема, для відстрочення від такої сплати.

Однак, позивач не довів його приналежність до кола суб'єктів, на яких розповсюджується дія статті 8 Закону України "Про судовий збір", зокрема, щодо розстрочення сплати судового збору. До позову ТОВ "Мік" не надано доказів, які б об'єктивно підтверджували неможливість оплати позивачем судового збору.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в постановах від 30.03.2020 по справі №910/6636/18 та від 01.04.2020 по справі №910/5257/19.

У зв'язку з наведеним, клопотання позивача про розстрочення сплати судового збору підлягає відхиленню.

Крім того, у вступній частині позовної заяви Позивачем зазначено розпорядника майна Носенко Т.С., проте не вказано правовий статус її як учасника справи (зазначено інша особа).

Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (частини 1, 2 статті 50 ГПК України).

Суд звертає увагу, що у заявах про залучення третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Позивач зазначає у позові третю особу, однак не заявляє клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, не вказує на стороні якого саме відповідача чи обох відповідачів та на які права та обов'язки цієї особи (осіб) щодо сторін може вплинути розгляд даної справи, не зазначає в позовній заяві правових підстав для її залучення судом до участі у справі.

Саме лише зазначення в позовній заяві особи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу (Постанова Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

У зв'язку з цим позивачу слід визначити правовий статус як учасника справи розпорядника майна Носенко Т.С., та у разі залучення її у якості третьої особи надати відповідне обґрунтоване клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, прав та обов'язків цієї особи щодо сторін у справі, на які може вплинути розгляд даної справи та правових підстав для її залучення судом до участі у справі.

З урахуванням встановлених недоліків, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Приписами частини 3, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" про розстрочення сплати судового збору - відхилити.

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" - залишити без руху.

2. Встановити строк на усунення недоліків 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви у встановлений строк, надавши суду:

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

- докази сплати судового збору за подання до господарського суду даної позовної заяви в сумі 4 844, 00 грн.

- визначити правовий статус як учасника справи розпорядника майна Носенко Тетяни Сергіївни, та у разі залучення її у якості третьої особи надати відповідне обґрунтоване клопотання.

4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мік", що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 17.02.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.Ю. Первушин