13 лютого 2025 року
м. Черкаси
Справа № 707/2884/24
Провадження № 22-ц/821/283/25
категорія: 310000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Новіков О.М.
суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.
секретаря: Винник І.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
представник відповідача: адвокат Гайдай Тетяна Олександрівна
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гайдай Тетяни Олександрівни на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання сина, посилаючись на те, що 16.03.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції у Черкаській області між сторонами був зареєстрований шлюб.
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 02.06.2016 року даний шлюб розірвано. Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який весь час проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Згідно з рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09.02.2015 року з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина в твердій грошовій сумі, що становить 450,00 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття. На підставі даного рішення ОСОБА_1 видано виконавчий лист, який вона пред'явила до примусового виконання до Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), де було відкрито виконавче провадження №47688634.
Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 02.05.2018 року змінений спосіб стягнення аліментів, що стягуються з відповідача ОСОБА_2 відповідно до рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09.02.2015 року в справі №699/31/15-ц на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина, з твердої грошової суми на частку від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання даним рішенням суду законної сили, до досягнення дитиною повноліття. Однак, не зважаючи на судові рішення відповідач ОСОБА_2 уникає сплати аліментів.
Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 01.09.2024 року неустойка за несвоєчасну сплату аліментів відповідача на утримання сина становить 214852,75 грн., а тому позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина у розмірі 214852,75 грн., а також судові витрати за надання правничої допомоги у сумі 2000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 за період з 01.07.2019 року до 31.08.2024 року в сумі 214852 грн.75 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати на оплату правничої допомоги у сумі 2000,00 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не надано до суду будь-яких заперечень щодо обрахунку суми пені, а тому суд погоджується з розрахунком позивача та вбачає наявність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 214852,75 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У грудні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Гайдай Т.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення через неправильність встановлених обставин, які мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Гайдай Т.О. мотивована тим, що відповідач з 2015 року сплачує аліменти на утримання свого неповнолітнього сина. Оскільки, ОСОБА_1 відмовилась надати відповідачу банківські реквізити для оплати аліментів, він вимушений був здійснювати грошовий переказ через АТ «Укрпошта». Так, ОСОБА_2 систематично сплачує аліменти через АТ «Укрпошта», кошти назад на відділення не повертаються. Отже, позивач їх отримує. Вказує, що оскільки, розгляд позовної заяви проводився в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, то ОСОБА_2 був позбавлений надати суду докази сплати аліментів та надати пояснення по справі. Окрім того, повістка про виклик до суду на його адресу не надходила і він не був обізнаний про призначення судового засідання. Окрім того, у ОСОБА_2 на утриманні перебуває неповнолітня дочка, яка також потребує фінансового утримання.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У лютому 2025 року ОСОБА_1 подала пояснення у виді відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Вказує, що посилання адвоката відповідача в апеляційній скарзі на незаконність судового рішення з приводу того, що ОСОБА_5 сплачує аліменти на утримання сина, здійснюючи грошові перекази через АТ «Укрпошта» не відповідає дійсним обставинам, суперечить та спростовуються розрахунком заборгованості по аліментах, проведеним державним виконавцем Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області, де вказано, що починаючи з липня 2019 року і до вересня 2024 року ОСОБА_2 сплачено 0 гривень на утримання сина та на виконання рішення суду про стягнення аліментів.
У зв'язку з цим, станом на 01 вересня 2024 року, за ОСОБА_2 утворилась заборгованість зі сплати аліментів в сумі 214852 грн. 75 коп. Вищевказаний розрахунок знаходиться у матеріалах справи. Щодо копій квитанцій, доданих до апеляційної скарги на 19 аркушах, то зазначає, що вони є неналежної якості, а саме, копії більшості квитанцій про грошові перекази є повністю нечитаємі, що унеможливлює їх вивчення, відсутні дати здійснення переказів, невідомо ким дописано пастою прізвище « ОСОБА_6 » та місто « ОСОБА_7 ». Вказані квитанції викликають сумніви в їх достовірності.
Зазначає, що посилання в апеляційній скарзі на те, що розгляд позовної заяви проводився в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і що ОСОБА_2 був позбавлений можливості надати суду докази сплати аліментів та надати пояснення по справі є безпідставними та надуманими, оскільки відповідачу 22.10.2024 Черкаським районним судом була надіслана ухвала суду про відкриття провадження у цивільній справі. На ту ж адресу відповідачу 19.11.2024 надіслано судом рішення від 18.11.2024 по справі і воно було отримане відповідачем 21.11.2024, як зазначено в апеляційній скарзі адвокатом відповідача.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
25 грудня 2024 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Гайдай Тетяни Олександрівни на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 грудня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Новіков О.М., судді Василенко Л.І., Карпенко О.В.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 03 січня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про її розгляд.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що 16.03.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції у Черкаській області між сторонами був зареєстрований шлюб.
Згідно з рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 02.06.2016 року даний шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який весь час проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Згідно з рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09.02.2015 року з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина в твердій грошовій сумі, що становить 450,00 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття. На підставі даного рішення ОСОБА_1 видано виконавчий лист, який вона пред'явила до примусового виконання до Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), де було відкрито виконавче провадження №47688634.
Згідно з рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 02.05.2018 року змінений спосіб стягнення аліментів, що стягуються з відповідача ОСОБА_2 відповідно до рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09.02.2015 року в справі №699/31/15-ц, на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина, з твердої грошової суми на частку від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання даним рішенням суду законної сили, до досягнення дитиною повноліття.
Однак, не зважаючи на судові рішення, відповідач ОСОБА_2 уникає сплати аліментів.
Згідно розрахунку заборгованості від 21.08.2024 року №54224/1, станом на 01.09.2024 року борг по аліментах за боржником ОСОБА_2 складає 214852,75 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Гайдай Тетяни Олександрівни не підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
Статтею 198 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Відповідно до вимог ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність, а саме настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду по справі №333/6020/16 від 03.04.2019 року.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п. 22 роз'яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції, встановлюючи вказані вище обставини по справі, взяв до уваги вищезазначені факти та, в сукупності з наданими сторонами доказами, оцінив їх під час постановлення своїх висновків.
Так, суд першої інстанції вірно вказав, що відповідач не підтвердив жодними доказами, що прострочення сплати аліментів відбулося з незалежних від нього причин. Отже, відповідач заборгував позивачу аліменти і одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Згідно розрахунку позивача, неустойка (пеня) за прострочку відповідачем сплати аліментів становить 214852,75 грн. Вказана сума розраховувалась за формулою: заборгованість за аліментами х 1% х кількість днів прострочки. Відповідачем не надано до суду будь-яких заперечень щодо обрахунку суми пені.
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 214852,75 грн.
Враховуючи надані заявником докази, а також враховуючи складність справи та виконані адвокатами роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, судову практику, що склалася, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про задоволення заяви ОСОБА_8 про стягнення з відповідача на її користь витрат на оплату правової допомоги у сумі 2000,00 грн.
Такі висновки районного суду ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.
В апеляційній скарзі апелянт вказує, що відповідач з 2015 року сплачує аліменти на утримання свого неповнолітнього сина та оскільки ОСОБА_1 відмовилась надати банківські реквізити для оплати аліментів, він вимушений був здійснювати грошові перекази через АТ «Укрпошта». При цьому, оскільки, розгляд позовної заяви проводився в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, то ОСОБА_2 був позбавлений надати суду докази сплати аліментів та надати пояснення по справі. Окрім того, повістка про виклик до суду на його адресу не надходила і він не був обізнаний про призначення судового засідання.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області 21 жовтня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 18 листопада 2024 року о 08год. 50хв. Супровідним листом №707/2884/24; 2/707/1292/24 від 21.10.2024р. Черкаського районного суду Черкаської області копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено ОСОБА_2 . Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштове відправлення ОСОБА_2 отримав 29.10.2024 року (а.с. 43).
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та не був позбавлений надати відзив у встановлений судом строк в ухвалі від 21.10.2024.
При цьому, апелянтом не вказано з яких причин вищевказані документи, а саме копії квитанцій, не могли були бути подані до суду першої інстанції у строк, встановлений ЦПК України, також, в апеляційній скарзі відсутні об'єктивні причини, які перешкоджали надати зазначені докази до суду першої інстанції під час розгляду справи.
Частиною 8 ст. 83 ЦПК України передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини 1статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно частини 3статті 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 12 серпня 2020 року у справі N 704/192/18.
Враховуючи наведене, в зв'язку з тим, що апелянтом не наведено в апеляційній скарзі поважних та об'єктивних причин неподання доказів в установлені строки, докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу, суд апеляційної інстанції докази, а саме копії квитанцій на 19 аркушах, долучені до апеляційної скарги, не приймає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Крім того, наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться лише до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо їх оцінки.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гайдай Тетяни Олександрівнизалишити без задоволення.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 17 лютого 2025 року.
Головуючий: О.М. Новіков
Судді: Л.І. Василенко
О.В. Карпенко