12 лютого 2025 року
м. Черкаси
Справа № 700/366/24
Провадження № 22-ц/821/270/25
категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Новікова О.М.
суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»
представник позивача: адвокат Назаренко Сергій Миколайович
відповідач: ОСОБА_1
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
23 квітня 2024 року АТ КБ «Приватбанк» через кабінет "Електронний суд" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що між банком та відповідачем був укладений договір № б/н від 29 січня 2011 року шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку № б/н від 29.01.2011 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 45000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку (додана до позову). Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 02/15, тип - Картка "Універсальна". Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи.
Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки:
кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії - 03/18, тип - Картка "Універсальна" GOLD; кредитна картка номер - НОМЕР_3 , строк дії - 12/21, тип - Картка "Універсальна" GOLD; кредитна картка номер - НОМЕР_4 , строк дії - 02/26, тип - Картка "Універсальна" GOLD; кредитна картка номер - НОМЕР_5 , строк дії - 01/27, тип - Картка "Універсальна" GOLD.
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 40,8 % річних. Далі у процесі користування рахунком 12.04.2023 р. відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (копія додається до позовної заяви), на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_6 , строк дії - 01/27, тип - Картка "Універсальна" GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви заборгованість відповідача становила - 44930,88 грн., що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості.
Тобто, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 12.04.2023 року відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 9.3. у розмірі 40.8 %. При цьому за погодженою ставкою банком нараховано відсотків у розмірі 11455,75 грн.
Позивачем було встановлено, що відповідач перестав вносити кошти посилаючись на "спірні" операції, які були проведені по його картці номер НОМЕР_4 за 08.04.2023 - Зняття готівки в банкоматі. В ході перевірки даної інформації встановлено, що банком 11.04.2023р. було зафіксовано звернення клієнта ОСОБА_1 , яке було направлено на розгляд до служби безпеки банку.
В ході перевірки, службою безпеки банку було встановлено наступні обставини.
11.04.2023 року. до банку надійшло звернення клієнта ОСОБА_1 з оскарженням операцій, які були проведені 08.04.2023 року (тобто клієнт звернувся в банк лише на 3 день, після проведення операцій) по картці НОМЕР_4 .
Відповідно до отриманої інформації в ході перевірки встановлено, що близько 17 год. 40 хв. 08.04.2023 невідома особа використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_7 зателефонувала на фінансовий номер НОМЕР_8 , представилась співробітником компанії КиївСтар, та спонукала клієнта виконати певні дії, що призвели до перевипуску СІМ карти його фінансового телефону НОМЕР_8 . Також, третій особі була надана інша інформація яка дала можливість третій особі отримати доступ до облікового запису клієнта Internet Banking Приват24 (далі - Приват24 ).
По даним сервісу ІНФОРМАЦІЯ_1 по клієнту ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_9 , змін на момент проведення операцій в обліковому запису Приват24 не зафіксовано, що свідчить про самостійну передачу клієнтом ОСОБА_1 третім особам конфіденційної інформації, а саме логіна і пароля від Приват24.
Щодо операцій проведених впродовж 08.04.2023 року встановлено наступне.
Відповідно до "ПК банку PAN-Like" встановлено, що операції "Зняття готівки в банкоматі" по картці номер НОМЕР_4 проводились безконтактно з підтвердженням PIN коду карти (в банкоматі - вибрано опцію Зняти без карти - відскануйте GR-код через сканер мобільного додатка Приват24 - виберіть картку - суму - вкажіть пін-код). Зміну ПІН коду карти було проведено 2023-04-08 в 19:48:04 після входу в Приват24 клієнта ОСОБА_1 .
Таким чином, проведення операцій по картці клієнта стали можливими через самостійне розголошення клієнтом конфіденційної інформації та порушення клієнтом "Умов і правил надання банківських послуг". Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання клієнта вважаються простроченими. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 25.02.2024 року має заборгованість 54209.21 грн., яка складається з наступного: 42753.46 грн. - заборгованість за тілом кредита, 11455.75 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.01.2011 року у розмірі 54 209, 11 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2024 року у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що суд дійшов висновку про істотне порушення банком вимог Закону України «Про платіжні послуги» та умов укладеного між сторонами договору, оскільки є факт здійснення операцій за кредитним рахунком особи, які нею не замовлялися та не оформлялися, що завдало йому істотної шкоди у вигляді зарахування додаткової заборгованості, яку він має погашати, тому приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позову банку про стягнення заборгованості, яка утворилась з часу незаконного зняття невстановленими особами грошових коштів з карткового рахунку відповідача. Вимоги позивача про стягнення заборгованості є безпідставними. При цьому позивач, у порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України, не довів вину відповідача у вказаних операціях.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У грудні 2024 року представник АТ КБ «Приватбанк» - адвокат Назаренко С.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга представника АТ КБ «Приватбанк» - адвоката Назаренка С.М. мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що зняття коштів було саме через розголошення відповідачем персональних даних. PIN-код картки є конфіденційною інформацією, яка встановлена самим клієнтом ОСОБА_1 , та не підлягає розголошенню. Саме без PIN-кода картки неможливо зайти до додатку Приват24. Зміну ПІН коду картки було проведено 2023-04-08 в 19:48:04 після входу в Приват24 клієнта ОСОБА_1 . Таким чином, проведення операцій по картці клієнта стали можливими через самостійне розголошення клієнтом конфіденційної інформації та порушення клієнтом «Умов і правил надання банківських послуг». Без передачі персональних даних, таких як пароль від Приват24, строк дії картки, номер картки, CVV-код ніхто крім власника картки не зможе скористатися грошима, які знаходяться на картці клієнта. Стверджує, що в даній справі відповідач своїми діями сприяв втраті та незаконному використанню третіми особами інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначає, що суд першої інстанції не врахував висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 01 липня 2020 року у справі №712/9107/18, та не перевірив чи власна бездіяльність позивача щодо збереження її фінансового номера телефону не сприяла тому, що сторонні особи могли використати її фінансовий номер телефону для здійснення несанкціонованих банківських переказів. Отже, з урахуванням вищевикладеного, саме відповідач повинен нести відповідальність за здійснення вчинених платіжних операцій.
Вказує, що наявність кримінального провадження не може свідчити у силу презумпції невинуватості про вчинення злочину стосовно позичальника до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення його від обов'язку належного виконання зобов'язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У січні 2025 року ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу. Вказує, що розслідування банком за фактом його звернення щодо незаконного зняття готівки з його картки було формальним, одностороннім. Банк фактично не зробив нічого для захисту клієнта. Відсутність відео фіксації врази зменшує ймовірність розкриття справи слідчими органами. Вказує, що на даний час проводяться слідчо-оперативні дії за зареєстрованим кримінальним провадженням №12023250360000658 від 01.05.2023 року та його визнано потерпілим.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
24 грудня 2024 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга АТ КБ «Приватбанк» на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 грудня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Новіков О.М., судді Василенко Л.І., Карпенко О.В.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02 січня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін в судове засідання.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно копії анкети-заяви від 29.01.2011 року, відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк». На підставі анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку "Універсальна" № НОМЕР_1 , строк дії 02/15 кредитний ліміт 45000,00 грн. Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки:
кредитна картка "Універсальна" GOLD № НОМЕР_2 , строк дії - 03/18; кредитна картка "Універсальна" GOLD 5168742214268959, строк дії - 12/21; кредитна картка "Універсальна" GOLD НОМЕР_4, строк дії - 02/26; кредитна картка "Універсальна" GOLD НОМЕР_5, строк дії - 01/27. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 40,8 % річних.
Далі в процесі користування рахунком 12.04.2023 відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку "Універсальна "GOLD НОМЕР_6, строк дії-01/27.
Позивач вказує, що відповідач зобов'язання за кредитним договором щодо погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом систематично належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 25.02.2024 утворилась заборгованість в розмірі 54209 грн. 21 коп., яка складається з: 42753 грн.46 коп.- заборгованість за тілом кредиту, 11455 грн.75 коп. заборгованість за простроченими відсотками.
Водночас, відповідач стверджує, що жодного боргу перед банком не має, мають місце шахрайські дії, вчинені третьою особою.
Як встановлено судом, 08.04.2023 року близько 17 год. 20 хв. невідома особа, використовуючи мобільний телефон НОМЕР_10 зателефонувала на номер мобільного телефону НОМЕР_11 , представилась працівником "Київстар" та в подальшому, шахрайським шляхом з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділа грошовими коштами у сумі 46500 грн. з банківської карти "ПриватБанк" № НОМЕР_4 та оформила два кредити в інтернет-магазині "Comfy" в розмірі 11998 гривень, чим спричинила ОСОБА_1 матеріальних збитків на загальну суму 58498 гривень.
Як зазначив в судовому засіданні ОСОБА_1 ні 08.02.2023, ні 09.04.2023, ні 10.04.2023 його телефон не працював, а отже йому не було відомо про зняття коштів з рахунку. Окрім того повідомив, що жодні паролі входу до картки Приватбанку стороннім особам не повідомляв. Зазначив, що дійсно 08.04.2023 на його номер мобільного телефону зателефонувала особа, яка повідомила, що в зв'язку з частими шахрайськими діями будуть проведені технічні роботи по додатковому захисту телефонних номерів Київстар та щоб він нікому не повідомляв паролі, які надходять на його телефон. Вподальшому, на його номер телефону зателефонував представник Київстар та задав ряд необхідних питань та також наголосив про нерозголошення паролів, які надходять на його телефон стороннім особам.
10.04.2023 ОСОБА_1 необхідно було зняти кошти з картки ПриватБанку. Вказану операцію він проводив через банкомат, натомість здійснити операцію не вдалось в зв'язку із зміненим паролем.
Для з'ясування вказаного питання того ж дня ОСОБА_1 звернувся до відділення ПриватБанку у м. Звенигородка Черкаської області, де і було виявлено працівниками банку несанкціоноване зняття коштів з рахунку ОСОБА_1 08.04.2023 в сумі 45600 грн. На запитання клієнта про його подальші дії працівники банку не могли його належним чином спрямувати, оскільки не знали як діяти в даній ситуації.
Із цього приводу ОСОБА_1 негайно звернувся до працівників АТ КБ «ПриватБанк» про блокування банківської картки, проте, як з'ясувалось пізніше, працівники АТ КБ "ПриватБанк" не відреагували на його повідомлення та не вжили необхідних заходів безпеки карткового рахунку клієнта.
Також, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відповідач одразу ж звернувся до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області із повідомленням про незаконне зняття коштів з його карткового рахунку.
Зокрема, відповідач 10.04.2023 звернувся до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області із заявою про те, що з його банківської карти при невідомих обставинах зникли грошові кошти.
01.05.2023 14:33:35 слідчим відділом Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, зареєстроване кримінальне провадження №12023250360000658, та розпочато досудове розслідування, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.05.2023.
В ході досудового розслідування, 31.05.2023 слідчим СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області А.Ільченко направлено доручення начальнику відділу протидії кіберзлочинам у Черкаській області Департаменту кіберполіці НП України на проведення слідчих дій у порядку п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України, в рамках досудового розслідування в кримінальному провадженні №12023250360000658 від 01.05.2023 за фактом вчинення шахрайських дій та 13.09.2023 направлено доручення начальнику Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про проведення працівниками оперативного підрозділу Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області заходів, спрямованих на встановлення особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення та встановлення особи, яка користується номером мобільного телефону НОМЕР_10 .
В ході виконання доручення достовірно встановлено, що особа яка причетна до скоєння вказаного злочину, заволоділа доступом до картки потерпілого "ПриватБанк" № НОМЕР_4 та в подальшому зняла дані грошові кошти за адресою: АДРЕСА_1 та рекомендовано передати матеріали кримінального провадження за підслідністю до Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
На час розгляду справи відповідач визнаний потерпілим у вказаному кримінальному провадженні та триває досудове розслідування.
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 27.08.2024 клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено та витребувано у АТ КБ "ПриватБанк" :
- матеріали відеофіксації під час використання банківської карти НОМЕР_4 в м. Дніпро, 08 квітня 2023 року в проміжок часу з 20:05 по 20:35;
-матеріали відеоспостереження під час використання банківської карти НОМЕР_4 в РООО " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташований в АДРЕСА_2 , 08 квітня 2023 року о 20:44;
- матеріали відеофіксації під час використання банківської карти НОМЕР_4 в магазині "VARUS", що розташований в АДРЕСА_3 , 10 квітня 2023 року о 16:45.
На виконання ухвали суду позивачем 12.09.2024 на електронну адресу суду надано виписку по кредитному рахунку клієнта ОСОБА_1 . Щодо надання матеріалів відеофіксації під час використання банківської картки НОМЕР_4 в м.Дніпрі в банкоматі, в РООО "Комфорт Трейд", в магазині "VARUS" зазначив, що зняття готівки відбувалися в банкоматі іншого банку - тому не має можливості надати фотоматеріали та відеоматеріали.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга АТ КБ «Приватбанк» не підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб'єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Закону України "Про платіжні послуги».
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про платіжні послуги» банки та небанківські надавачі платіжних послуг зобов'язані затвердити та дотримуватися внутрішніх правил щодо ефективного зниження та контролю за операційними ризиками, кіберризиками таризиками безпеки, пов'язаними з наданням платіжних послуг (виконанням платіжних операцій). Надавачі фінансових, нефінансових платіжних послуг, послуг, суміжних з платіжними, і заснована ними юридична особа повинні забезпечити технологічний та програмно-апаратний захист персональних даних суб'єктів помилкових, неналежних платежів згідно з цим Законом.
Згідно зі ст. 68 Закону України «Про платіжні системи» електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов'язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів.
Зокрема, ч. 3 ст. 68 вказаного Закону передбачає, що надавачі платіжних послуг зобов'язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час:
1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції; 3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).
Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Відповідно до пунктів 7, 8, 9 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.
Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.
Аналіз вказаних положень актів цивільного законодавства дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов'язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.
Банк зобов'язаний інформувати користувача про всі операції з використанням платіжного засобу, а платник зобов'язаний повідомляти банк про всі оспорюванні ним операції, здійснені з використанням електронного платіжного засобу.
Крім того, у випадку повідомлення користувачем банку про платіжні операції, які він не використовував, банк зобов'язаний вжити заходів щодо збереження залишку коштів користувача та провести ретельне розслідування таких фактів і повідомити користувача про його наслідки.
Водночас, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг на Клієнта покладається відповідальність за здійснення несанкціонованих ним платежів за умови доведеності, що його дії чи бездіяльність призвели до втрати або незаконного використання платіжного засобу чи інформації, які дають можливість ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 03 жовтня 2022 року у справі № 387/746/18.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції, встановлюючи обставини по справі, взяв до уваги вищезазначені факти та, в сукупності з наданими сторонами доказами, оцінив їх під час постановлення своїх висновків.
Так, суд першої інстанції вірно вказав, що повідомлення представника позивача в судовому засіданні про те, що саме відповідач надав доступ до карткового рахунку третім особам не доведено в судовому засіданні належними та допустимими доказами, а отже є припущенням представника позивача. Посилання представника позивача на те, що в поясненнях дізнавачу СД Звенигородського РВП від 10.04.2023 ОСОБА_1 зазначив про передачу коду, який надійшов на його мобільний телефон, відповідач вказав, що жодного коду входу до ПриватБанку він не передавав, а лише підтвердив вхід в Київстар.
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що шахрайські дії з картковим рахунком відповідача відбулися в результаті перевипуску третіми особами фінансового номера, що належав ОСОБА_1 та за його допомогою було несанкціоноване входження на додаток Приват24, за допомогою якого були проведені зняття коштів з рахунку відповідача.
Також, суд першої інстанції вірно вказав, що обставини, які підлягають доказуванню позивачем повинні свідчити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності таких обставин, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних коштів. При цьому, позивачем не доведено, що відповідач розголосив свої персональні дані третім особам. Позивач не довів того, що відповідач втрачав та/або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Відповідач належним чином повідомив банк про обставини, що настали, та відразу, звернувся із заявою до правоохоронних органів, а отже ризик збитків від здійснення цієї операції несе банк.
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що наведені вище докази свідчать про те, що відповідачем не отримувалися кредитні кошти в сумі 46500,00 грн., а були зняті з карткового рахунку відповідача шляхом обману, в зв'язку з чим за даним фактом триває досудове розслідування. Позивачем не надано доказів, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції за допомогою його карткового рахунку.
При цьому, суд першої інстанції вірно вказав, що відповідач ОСОБА_1 виконав свої обов'язки перед банком, повідомив банк про несанкціоноване списання грошових коштів з його рахунку та звернувся до правоохоронних органів з приводу вчинення шахрайських дій.
Виходячи з зазначеного, а також врахувавши те, що банк не повідомив ОСОБА_1 про здійснювані платіжні операції з коштами на його рахунку, не здійснив фіксацію повідомлення відповідача про оспорювання ним платіжних операцій, не здійснив належної перевірки повідомлених ним фактів та не надав доказів направлення SMS-повідомлень з динамічними паролями на повідомлений ним номер телефону, а також доказів передачі ним іншим особам чи втрати інформації, яка дає змогу здійснювати платежі з використанням інтернет-банкінгу «Приват24», суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відсутність обставин, які безспірно доводять, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що в даній справі відповідач своїми діями сприяв втраті та незаконному використанню третіми особами інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції, є необґрунтованими.
Як вірно вказав суд першої інстанції, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності. При здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов'язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу. В свою чергу, відповідач належним чином повідомив банк про обставини, що настали, та відразу, звернувся із заявою до правоохоронних органів. Водночас, на час розгляду справи відповідач визнаний потерпілим у кримінальному провадженні та триває досудове розслідування.При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач розголосив свої персональні дані третім особам, втрачав та/або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
З урахуванням того, що інші доводи апеляційної скарги, є ідентичними доводам позовної заяви, яким суд надав належну оцінку, висновки суду першої інстанції є достатньо аргументованими, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи позивача. При цьому, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.
Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 17лютого 2025 року.
Головуючий: О.М. Новіков
Судді : Л.І. Василенко
О.В. Карпенко