Справа № 639/601/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/853/25 Доповідач: ОСОБА_2
12 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 січня 2025 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62025170020000590 від 16.01.2025 за частиною 4 статті 402 КК України, -
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 січня 2025 року клопотання прокурора та клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 - задоволено частково, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 30 березня 2025 року включно, зменшено розмір застави, що визначена ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 05.12.2024 та визначено ОСОБА_7 заставу у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. У разі внесення застави зобов'язано обвинуваченого, після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду, протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі частини 5 статті 194 КПК України покладено на обвинуваченого наступні обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не залишати населений пункт, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора та/або суду; повідомляти слідчого, прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Не погодившись з вказаною ухвалою, захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду змінити, встановити розмір застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 гривень. Апеляційні вимоги захисник мотивує тим, що розмір застави не повинен бути завідомо непомірним для обвинуваченого. Розмір доходу батька обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме отриманої пенсії за 2024 рік складає 91564 грн, а матері обвинуваченого - 38953 грн. Розмір доходу самого обвинуваченого за період з 2021 по 2022 склав лише 49267 грн, будь-яких заощаджень йому не вдалося зробити. Обвинувачений безпосередньо брав участь в обороні Бахмуту та інших населених пунктів, його рідний брат на теперішній час також військовослужбовець, батьки обвинуваченого похилого віку, відповідно до консультативного висновку батько обвинуваченого після перелому ноги потребує допомоги. Наведені обставини не в повній мірі враховані судом першої інстанції. Крім того, захисником до апеляційної скарги долучено довідки про доходи обвинуваченого та його батьків, копії медичних документів батька обвинуваченого.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не встановила підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Перевіряючи обгрунтованість ухвали суду про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, апеляційний суд виходить з наступного.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Відповідно до частини 1 статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 висновки суду першої інстанції щодо обгрунтованості пред'явленого обвинувачення, наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, не заперечуються. Судове рішення оскаржується лише в частині визначення судом першої інстанції розміру застави.
З урахуванням наведеного та положень частини 1 статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу суду першої інстанції в частині обгрунтованості визначеного розміру застави. Відповідно до статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Із наведених приписів Кодексу випливає, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави, з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.
При цьому, відповідно до частини 5 статті 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 05.12.2024 стосовно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів, з можливістю внесення застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120 грн. 00 коп.
Вирішуючи питання щодо розміру застави при продовжені обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, суд першої інстанції врахував доводи сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_7 соціальних зв'язків, а саме: матері ОСОБА_8 1961 р.н. та батька ОСОБА_9 1958 р.н., які мають ряд хронічних захворювань та потребують у догляду та допомоги, та дійшов висновку про зменшення раніше визначеного розміру застави до 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 грн. Суд апеляційної інстанції зауважує, що визначений розмір застави не є максимальним для даної категорії злочинів та наближений до мінімальної межі розміру застави, визначеного пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України. Колегія суддів приймає до уваги надані захисником довідки щодо розміру доходу обвинуваченого за період з листопада 2021 по липень 2022 року, та його батьків за 2024 рік. Разом з цим, надана суду апеляційної інстанції інформація щодо доходів обвинуваченого та його родини, не може безумовно свідчити про те, що визначений судом першої інстанції розмір альтернативного запобіжного заходу є непомірним для обвинуваченого, враховуючи, що розмір застави, окрім іншого, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що ОСОБА_7 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2023 був зарахований до особового складу військової частини та на всі види забезпечення. Як встановлено з матеріалів провадження, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.11.2024 ОСОБА_7 було звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 407 КК України на підставі частини 5 статті 401 КК України для проходження військової служби. Після чого, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.11.2024 ОСОБА_7 був поновлений на військовій службі, зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення, встановлено посадовий оклад, встановлено надбавку. Вже 04.12.2024 ОСОБА_7 відмовився виконати наказ начальника, у зв'язку із чим обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 402 КК України. Враховуючи всі обставини у сукупності, судом апеляційної інстанції підстав для зменшення обвинуваченому розміру застави до 20 прожиткових мінімумів доходів громадян, про що просить захисник в апеляційній скарзі, не встановлено. У зв'язку із наведеним, порушень кримінального процесуального закону, які б стали підставою для зміни судового рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі захисника доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для їх задоволення та зменшення розміру альтернативного запобіжного заходу.
Керуючись статтями 177, 178, 404, 405, пунктом 1 частини 1 статті 407, 418, 419, 422-1 КПК України, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 січня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до статті 424 КПК України.
Головуючий:
Судді: