Справа № 953/7313/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/385/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1,2 ст. 190 КК України
12 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1, 2 статті 190 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024221130000826 від 17.05.2024, -
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Богодарівка, Шевченківського району, Харківської області, громадянки України, із вищою освітою, пенсіонерки, неодруженої, зареєстроної за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 190 КК України, та призначено їй покарання: за частиною 1 статті 190 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік; за частиною 2 статті 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, який обчислюється з моменту проголошення вироку. Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 76 КК України покладено на ОСОБА_9 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Запобіжний захід до ОСОБА_9 , до набрання вироком законної сили, не застосовувався. Згідно вироку, з 21 січня 2023 року ОСОБА_9 (далі - ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 маючи доступ до банківської картки банку АТ "ОЩАДБАНК" розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , яка належала її померлому чоловіку ОСОБА_10 (далі - ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на яку здійснювались нарахування грошової допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до постанови № 332 від 20.03.2022 Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", 13.02.2023, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 6, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, обманним шляхом, не повідомивши Управління соціального захисту населення Харківської районної державної (військової) адміністрації про факт смерті свого чоловіка ОСОБА_10 , зняла через банкомат АТ КБ "Приватбанк" грошові кошти в сумі 2 900 грн, які були нараховані ОСОБА_10 після його смерті, як внутрішньо переміщеній особі, та які перебували на вказаній карті, якими розпорядилася у подальшому на свій власний розсуд, чим завдала державі в особі Управління соціального захисту населення Харківської районної державної (військової) адміністрації майнову шкоду на вказану суму. Отже, ОСОБА_9 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство). Крім того, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21 січня 2023 року маючи доступ до банківської картки банку АТ "ОЩАДБАНК" розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , яка належала її померлому чоловіку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на яку здійснювались нарахування грошової допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до постанови № 332 від 20.03.2022 Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", 31.03.2023, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 6, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, обманним шляхом, не повідомивши Управління соціального захисту населення Харківської районної державної (військової) адміністрації про факт смерті свого чоловіка ОСОБА_10 , зняла через банкомат АТ КБ "Приватбанк" грошові кошти в сумі 3 000 грн, які були нараховані ОСОБА_10 після його смерті, як внутрішньо переміщеній особі, та які перебували на вказаній карті, якими розпорядилася у подальшому на свій власний розсуд, чим завдала державі в особі Управління соціального захисту населення Харківської районної державної (військової) адміністрації майнову шкоду на вказану суму. Отже, ОСОБА_9 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно. Перший заступник керівника обласної прокуратури не погоджуючись із вироком суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок змінити, кваліфікувати дії обвинуваченої за частиною 1 статті 190 КК України, з мотивувальної та резолютивної частини вироку виключити посилання на частину 1 статті 70 КК України, вважати ОСОБА_7 засудженою за частиною 1 статті 190 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік та відповідно до частини 2 статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_9 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Апеляційні вимоги прокурор мотивує тим, що ОСОБА_7 вчинила тотожні діяння, які мали загальну мету та спочатку охоплювалися єдиним умислом та наміром на заволодіння конкретними грошовими коштами, були скоєні 13.02.2023 та 31.03.2023, повторюваності не утворюють, а є одним продовжуваним злочином. У зв'язку із наведеним, необхідно виключити зайву кваліфікацію дій обвинуваченої за частино 2 статті 190 КК України та посилання на статтю 70 КК України при призначення покарання. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку обвинуваченої, яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши оскаржуваний вирок, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, зважаючи на наступне. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_9 , маючи доступ до банківської картки банку AT "ОЩАДБАНК", яка належала її померлому чоловіку ОСОБА_10 та на яку здійснювались нарахування грошової допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, 13.02.2023 та 31.03.2023, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, обманним шляхом, не повідомивши Управління соціального захисту населення Харківської районної державної (військової) адміністрації про факт смерті свого чоловіка, зняла через банкомат АТКБ "Приватбанк" грошові кошти, які були нараховані ОСОБА_10 після його смерті, як внутрішньо переміщеній особі, та які перебували на вказаній картці, якими розпорядилася у подальшому на свій власний розсуд. Загальна сума майнової шкоди державі в особі Управління соціального захисту населення Харківської районної державної (військової) адміністрації спричинених незаконними діями ОСОБА_9 склала 5900 гривень. З наведеного вбачається, що ОСОБА_7 вчинені тотожні діяння, які не утворюють повторності в розумінні статті 32 КК України, оскільки вчинені діяння стосуються одного і того ж предмета, а саме грошової допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи, були об'єднані єдиним наміром, враховуючи, що обвинувачена з самого початку не повідомляла Управління соціального захисту населення ХРДА про наявність підстав для призупинення нарахування грошової допомоги, та вчинені без значного розриву у часі. Відповідно до частин 1, 2 статті 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Не є повторністю продовжуваний злочин, що складається з двох або більше вчинених в різний час тотожних злочинних діянь, об'єднаний єдиним кримінально протиправним наміром. Продовжуваний злочин зовні схожий на повторність тотожних злочинів тому, що також складається з кількох тотожних діянь. Але між ними є суттєві відмінності. Так, при продовжуваному злочині особа має єдиний злочинний намір, що охоплює заздалегідь поставлену загальну мету і єдиний умисел, об'єднує вчинені нею всі тотожні діяння, вчиненні діяння щодо одного й того ж предмета злочину, без значного розриву у часі. При повторному вчиненні тотожних злочинів кожен з них має суб'єктивну сторону і самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину. У зв'язку із наведеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обгрунтованість апеляційних вимог прокурора та необхідність кваліфікації дій ОСОБА_9 за частиною 1 статті 190 КК України, що є підставою для зміни вироку суду, з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 413 КПК України. Враховуючи, що діяння обвинуваченої, вчинені 13.02.2023 та 31.03.2023, слід кваліфікувати за частиною 1 статті 190 КК України із мотивувальної та резолютивної частини необхідно виключити посилання суду на кваліфікацію дій ОСОБА_9 за частиною 2 статті 190 КК України та на призначення їй остаточного покарання на підставі частини 1 статті 70 КК України. Вирішуючи питання щодо покарання, необхідного для виправлення обвинуваченої, колегія суддів враховує, що обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_9 , є щире каяття, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_9 судом не встановлено. Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_9 , встановлено, що вона раніше не була судима, не одружена, не є особою з інвалідністю, є пенсіонеркою, на утримані малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, вчинила вперше кримінальне правопорушення, яке є кримінальним проступком. Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що призначене судом першої інстанції обвинуваченій покарання за частиною 1 статті 190 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік є обгрунтованим та достатнім для досягнення мети покарання. При цьому, відповідно до частини 2 статті 59-1 КК України на обвинувачену ОСОБА_9 необхідно покласти наступні обов'зки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Керуючись статтями 405, пунктом 2 частини 1 статті 407, пунктом 2 частини 1 статті 413, 414, 418, 419 КПК України,-
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити. Вирок Київського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2024 року стосовно обвинуваченої ОСОБА_9 - змінити. Виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання суду на кваліфікацію дій ОСОБА_9 за частиною 2 статті 190 КК України та на призначення їй остаточного покарання на підставі частини 1 статті 70 КК України. Дії ОСОБА_9 кваліфікувати за частиною 1 статті 190 КК України та вважати її засудженою за цією статтею до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік. Відповідно до частини 2 статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_9 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. В решті вирок Київського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2024 року стосовно обвинуваченої ОСОБА_9 - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: