Справа № 203/5627/24
Провадження № 1-кп/0203/641/2025
іменем України
17 лютого 2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024043010000163 від 28.08.2024 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України,-
На розгляді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Послався на те, що на теперішній час існують ризики, зазначені у п. п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПКУкраїни. Так, ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу, на життя заробляє тимчасовими підробітками, раніше неодноразово судимий, знову обвинувачується у вчиненні в період іспитового строку тяжкого злочину, тому прокурор вважає, що обвинувачений у випадку обрання іншого запобіжного заходу може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурор наголосив на існуванні ризику незаконного впливу на свідків, потерпілого, який зберігається до безпосереднього допиту вказаних осіб у судовому засіданні.
Захисник, обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вказуючи на наявність родини, належну процесуальну поведінку, відсутність заявлених прокурором ризиків, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Вислухавши заявлене клопотання, думку сторони захисту, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який закінчується 20.02.2025 року.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків або потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду існує, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тому у суду є достатні підстави вважати, що обвинувачений, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованому злочині, може переховуватися від суду.
При цьому судом враховано, що обвинувачений є особою працездатного віку, однак офіційно не працює, законних джерел існування не має, не має постійного місця проживання, розлучений, має двох дітей, при цьому наявність останньої обставини не може зменшувати встановлений ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177КПК України, враховано позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.
У зв'язку з тим, що у кримінальному провадженні ще не допитані свідки та потерпілий, враховуючи серйозність пред'явленого обвинувачення, існує висока вірогідність, що, перебуваючи на волі, обвинувачений матиме змогу незаконно впливати на них з метою уникнення кримінальної відповідальності, а тому ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, на теперішній час існує.
Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає його доведеним, оскільки ОСОБА_5 неодноразово судимий за корисливі злочині, знову обвинувачується у вчиненні в період іспитового строку тяжкого злочину проти власності. Крім того, обвинувачений на момент вчинення інкримінованого злочину не був працевлаштований, законних та стабільних джерел доходів не мав, тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення задля особистого збагачення.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Зважаючи на суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого, суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення встановлених судом ризиків і застосування саме такого запобіжного заходу буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.
Щодо посилання обвинуваченого на те, що він має міцні соціальні зв'язки суд зазначає, що формальна наявність родини не може свідчити про особливу залежність обвинуваченого від членів родини та навпаки, їх взаємні відносини та колективне існування. Доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.2 ч.5ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» складає від 60560 до 242240 гривень.
Суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 199, 331, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 17 квітня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, в разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти в зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора, суд про зміну місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, а обвинуваченим - з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1