Справа № 203/555/25
Провадження № 1-кп/0203/1181/2025
іменем України
30 січня 2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024042110000614 від 04.12.2024 року, стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, -
На розгляді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 за ч.3 ст.307 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, посилаючись на ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, просив суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_6 , розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин, може переховуватися від суду. Також зазначив, що обвинувачений під загрозою тяжкості покарання може незаконно впливати на свідків. Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_6 офіційно непрацевлаштований, доходу для особистого утримання не має, тому з метою матеріального збагачення може продовжити злочинну діяльність.
Захисник, обвинувачений заперечували проти клопотання прокурора, вважали заявлені прокурором ризики недоведеними. Захисник просив врахувати, що ОСОБА_6 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки.
Вислухавши думки учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 01 лютого 2025 року.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Мотивуючи клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор зазначає, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
На виконання вказаних вимог КПК України судом встановлено, що обвинуваченому інкримінований злочин, який відповідно до ст.12КК України відноситься до категорії особливо тяжких, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватими у інкримінованому злочині, ОСОБА_6 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Оцінюючи доводи прокурора щодо ризику незаконного впливу на свідків, суд зазначає, що дане кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, тому, враховуючи стадію судового розгляду, серйозність пред'явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, існує висока вірогідність, що перебуваючи на волі обвинувачений матиме змогу впливати на свідків з метою змін або викривлення їх показань, а тому ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшився та не перестав існувати.
Крім того, ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення також продовжує існувати, оскільки обвинувачений на момент вчинення інкримінованого злочину не був працевлаштований, законних та стабільних джерел доходів не мав, тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення задля особистого збагачення.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом також враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого, відомості щодо соціальних та сімейних зв'язків.
Об'єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_6 в умовах тримання під вартою - відсутні.
З урахуванням вищевикладеного, особи обвинуваченого, маються всі підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та перешкоджати розгляду справи по суті.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» складає від 242240 до 908400 гривень.
Суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 199, 315, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 30 березня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, в разі внесення якої звільнити ОСОБА_6 з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти в зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання.
Повний текст ухвали складено та оголошено 03 лютого 2025 року о 17.00 годині.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, а обвинуваченим - з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1