Справа № 202/13713/24
Провадження № 1-кс/202/1370/2025
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
18 лютого 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , ознайомившись із змістом та матеріалами скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженого прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає у нездійсненні (непроведенні) особистого прийому у кримінальному провадженні № 420240000000176, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_2 зі скаргою на бездіяльність уповноваженого прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає у нездійсненні (непроведенні) особистого прийому у кримінальному провадженні № 420240000000176, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України.
У провадження слідчого судді ОСОБА_1 зазначена скарга надійшла 17.02.2025, що підтверджується протоколом передачі судової справи від 17.02.2025 (о 17 год. 19 хв).
У скарзі ОСОБА_2 зазначила, що 10.02.2025 року нею в межах кримінального провадження № 42024040000000176 на офіційну електронну пошту Дніпропетровської обласної прокуратури було направлено клопотання від 10.02.2025 року про здійснення (проведення) особистого прийому керівником обласної прокуратури, або його першими заступниками чи заступниками. Станом на момент подання даної скарги, уповноважений прокурор обласної прокуратури (керівник Дніпропетровської обласної прокуратури або його перший заступник, чи заступник) не провів особистий прийом з нею та її представником, тобто, допустив бездіяльність. Нездійснення особистого прийому уповноваженим прокурором обласної прокуратури (прокурором зі спеціальним статусом), не спілкування з потерпілим, свідчить про недотримання параметру ефективності досудового розслідування. Вважає, що оскільки, кримінальне процесуальне законодавство, зокрема, КПК України не врегульовує питання особистого прийому прокурором учасників кримінального провадження, то з урахуванням вимог ч. 6 ст. 9 КПК України повинна бути застосована загальна засада кримінального провадження - верховенство права.
Просив зобов'язати уповноваженого прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури (керівника Дніпропетровської обласної прокуратури або його першого заступника, чи заступника) здійснити (провести) у кримінальному провадженні № 42024040000000176 особистий прийом з потерпілою ОСОБА_2 та/або з її представником протягом 10 днів з дня оголошення ухвали, постановленої за результатом розгляду даної скарги.
Ознайомившись зі скаргою та матеріалами поданої скарги, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Згідно матеріалів скарги, ОСОБА_2 звернулась 10.02.2025 до керівника Дніпропетровської обласної прокуратури з клопотанням про здійснення (проведення) особистого прийому керівником обласної прокуратури, або його першими заступниками чи заступниками з приводу неефективного досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000176, та як зазначено потерпілою у скарзі, станом на день подання скарги, уповноважений прокурор обласної прокуратури (керівник Дніпропетровської обласної прокуратури або його перший заступник, чи заступник) не провів особистий прийом з нею, або з її представником.
ОСОБА_2 має статус потерпілої у даному кримінальному провадженні.
Згідно із ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй п практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п.96 рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13.02.2001).
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Питання щодо оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування врегульовані нормами чинного кримінального процесуального закону.
Положеннями ч. 1ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
За змістом ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статтей 314-316 цього Кодексу
Зі змісту ч. 1 ст. 303 КПК України слідує, що бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність уповноваженого прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури (керівника Дніпропетровської обласної прокуратури або його першого заступника, чи заступника), яка полягає у нездійсненні (непроведенні) особистого прийому її як потерпілої у кримінальному провадженні.
Згідно п.18 ч.1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Виходячи з зазначених вище норм КПК України, бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні (непроведенні) особистого прийому не підлягає оскарженню слідчому судді в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.
Оскільки законодавець у ч. 1 ст. 303 КПК України визначив вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді під час досудового розслідування, слідчим суддею не можуть застосовані положення ч. 6 ст. 9 КПК України, на які посилається скаржник.
Частиною 4 ст.304 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Таким чином, з огляду на підстави подання скарги та поставлені в ній на вирішення питання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність передбачених ч.4 ст.304 КПК України підстав для відмови у відкритті провадження за скаргою.
Керуючись ст.ст.3,26,220,221,303,304 КПК України, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженого прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає у нездійсненні (непроведенні) особистого прийому у кримінальному провадженні № 420240000000176, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 304 КПК України копію ухвали надіслати скаржнику разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1