Справа № 600/6228/23-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
17 лютого 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 26.06.2022 р. по 29.09.2022 р. в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату йому додаткової винагороди встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 26.06.2022 р. по 29.09.2022 р. в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період.
Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задоволити, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що поозивач проходив службу в лавах Державної прикордонної служби України, наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від 08.06.2022 р. №205-ОС “Про особовий склад», від 17.06.2022 р. №216-ОС позивача зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення, зараховано у розпорядження військової частини та позивач приступив до виконання обов'язків відповідно до посади.
Відповідно до наказу НОМЕР_3 прикордонного загону від 18.06.2022 р. №194-ВВ позивача відряджено до військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 з подальшим вибуттям, з метою підготовки зведених відділів прикордонної служби з 19.06.2022 р..
Згідно розпорядження НОМЕР_3 прикордонного загону від 25.06.2022 № 166-р 26.06.2022 здійснено переміщення особового складу зведеного загону відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип С) чисельністю 343 військовослужбовці, у тому числі позивача, в оперативне підпорядкування командувачу оперативного угрупування військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » оперативно-стратегічного угрупування військ “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » з підпорядкуванням коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_5 прикордонного загону, для дій на ділянці НОМЕР_6 прикордонного загону.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 26.06.2022 №224-ОС “Про особовий склад» позивача відряджено для дій на ділянці військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , з 26.06.2022.
27.08.2022 р. Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону припинено відрядження позивача та згідно наказу від 02.09.2022 р. №389-ОС відрядження продовжено.
Згідно витягу з Журналу службово-бойових дій №103-ДСК від 15.06.2023 р. зведеного загону відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип С) НОМЕР_3 прикордонного загону встановлено, що за період з 18.06.2022 по 14.01.2023 у Розділі II “Облік бойових дій» записів про участь позивача у бойових діях не обліковано.
Відповідно до довідки № 2225 Державної прикордонної служби України військової частини НОМЕР_2 від 29.09.2022 року солдат ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ДПС України, в період з 26 червня 2022 року по 29 вересня 2022 року брав безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, на підставі: бойового наказу № 99 -Т від 20.06.2022 року; розпорядження АДПСУ від 2l.06.2022 року №Ш/25-1293-Е.
Згідно листа НОМЕР_3 прикордонного загону від 25.08.2023 р. повідомлено представника позивача, що у зв'язку із відсутністю підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях накази на виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. не видавались, виплата не здійснювалась. Натомість, вказано про виплату позивачу додаткову винагороду 30000 грн., відповідно до Постанови № 168.
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.08.2023 р. повідомлено представника позивача про неможливість видати повторно довідку про безпосередню участь позивача в бойових діях від 29.09.2022 р. №2225.
Матеріали справи містять витяги з рапортів заступника начальника відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип С) НОМЕР_3 прикордонного загону та начальника відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип С) НОМЕР_3 прикордонного загону від 01.09.2022 р. №970, від 01.10.2022 р. №1191, від 01.10.2022 р. №1188. Зазначено період безпосередньої участі позивача з 01.08.2022 р. по 26.08.2022 р. та виплачену суму в розмірі 25161,29 грн., з 01.09.2022 р. по 30.09.2022 р., а також період відпустки з 27.08.2022 р. по 31.08.2022 року.
До матеріалів справи додано архівну відомість виплаченого грошового забезпечення позивача за період з червня 2022 р. по грудень 2022 року.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, статтею 16 Закону України “Про Державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 року №661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
За змістом ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 р. “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) передбачено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється у порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
В даному переліку державних органів, уповноважених затверджувати порядок виплати, а не розміру грошового забезпечення військовослужбовцям, а також особам рядового і начальницького складу, відсутня Адміністрація Державної прикордонної служби України.
Відносно військовослужбовців, які проходять військову службу в органах Державної прикордонної служби України, згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558 затверджено окрему Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.
Зазначена Інструкція (далі - Інструкція №558) містить загальні положення про правила, умови та розмір виплати грошового забезпечення, а також визначає структуру (складові) грошового забезпечення, яка є аналогічною наведеній у частині 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Визначено повноваження про те, що військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванню видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
В подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України №133/2022, №259/2022, №341/2022, №573/2022, №757/2022, №58/2023 воєнний стан в Україні продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова №168 (далі - Постанова №168), в редакції, яка застосовується з 02.04.2022 року).
Пунктом 1 Постанови №168 визначено: установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" Постанову №168 доповнено пунктом 2-1, відповідно до якого встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №533 затверджено Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України (далі - Положення №533).
Згідно п.п. 1, 2 Положення №533 Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Адміністрація Держприкордонслужби у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
На підставі п. 9 Положення №533 Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
На виконання Постанови №168 та з метою врегулювання правовідносин щодо виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 31.03.2022 року № 164-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ 164 АГ) (втратив чинність з 01.08.2022 року). А також, 30 липня 2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 був виданий наказ № 392-/0/81-22-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 392-/0/81-22-АГ), який введений в дію з 01 серпня 2022 року.
Таким чином, при вирішенні питання про наслідки порушення зазначених вимог необхідно враховувати обставини фактичного виконання протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164-АГ, від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ, зокрема, в частині визначення бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.
У спірний період, виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації постанови Кабінету Міністрів України № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01.02.2023, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.
В свою чергу Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 № 188 (далі - Інструкція № 188), була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських", що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду.
Відтак, Інструкція № 188 визначала порядок та розміри виплати конкретно тієї винагороди, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18, тому застосування її положень при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану постановою Кабінету Міністрів України № 168, не передбачає можливості такого застосування.
Крім того, документування (фіксація) у спірний період органами Держприкордонслужби безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах та фактична виплата їм додаткової винагороди до 100000 гривень відбувалась відповідно до приписів наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164-АГ, від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ, що унеможливлює застосування іншого механізму реалізації постанови Кабінету Міністрів України № 168 до правовідносин, що вже відбулися.
За відсутності зазначених відомчих нормативно-правових актів не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям.
Таким чином, застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164-АГ, від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23.
Протягом спірного періоду відповідач діяв правомірно, коли у свій діяльності та в умовах дії воєнного стану дотримувався порядку, затвердженого наказами № 164-АГ, № 392-/0/81-22-АГ. Тобто, військова частина мала б пов'язувати виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. з виконанням військовослужбовцем завдань, які перелічені у наказах № 164-АГ, № 392-/0/81-22-АГ.
Статтею 1 Закону України від 6 грудня 1991 року №1932-XII “Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24 лютого 2022 року Указами Президента України №64 “Про введення воєнного стану в Україні» та №69 “Про загальну мобілізацію» введений воєнний стан та оголошена мобілізація.
Згідно Указу Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 07.02.2023 №2915-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи судами на території України діє особливий період.
За змістом п. 4 Наказу № 164-А та п. 5 Наказу № 392-/0/81-22-АГ встановлено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу, а саме: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
На підставі п. 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року №558, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з припискою до штату.
Таким чином, на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Зі змісту постанови №168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) видно, що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень.
Отже, сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов'язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень.
На підставі рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах).
Пунктом 5 рішення № 248/1298 встановлено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. здійснюється на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
Ннеобхідною умовою для отримання додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн. є не лише перебування військовослужбовця в районах проведення воєнних (бойових) дій, необхідним є саме прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Наведені обставини мають бути підтверджені документально, журналами бойових дій та наказами командира військової частини.
Відтак, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 рішення №248/1298.
Відповідно до довідки № 2225 Державної прикордонної служби України військової частини НОМЕР_2 від 29.09.2022 року солдат ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ДПС України, в період з 26 червня 2022 року по 29 вересня 2022 року брав безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, на підставі: бойового наказу № 99 -Т від 20.06.2022 року; розпорядження АДПСУ від 2l.06.2022 року №Ш/25-1293-Е.
За вказаний період відповідач виплачував позивачу щомісяця додаткову винагороду у розмірі 30000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, що визнається сторонами.
Структуру і порядок ведення Історичного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій визначає Інструкція з ведення Історичного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затверджена наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 № 363 (далі - Інструкція № 363).
Відповідно до пункту 2 розділу 1 Інструкції № 363 Журнал бойових дій - це звітно -інформаційний документ, що входить до складу бойових документів, в якому відображаються підготовка і хід бойових дій.
Журнал бойових дій ведеться у військових частинах (її підрозділах) з моменту отримання наказу, директиви про залучення до ведення бойових дій до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій. Журналу бойових дій надається гриф обмеження доступу відповідно до відомостей, які містяться в ньому (пункт 1 розділу 4 Інструкції № 363).
Згідно пункту 2 розділу 4 Інструкції № 363 ведення Журналу бойових дій здійснюється в довільній формі на підставі оперативних директив, бойових наказів, розпоряджень, зведень, бойових донесень тощо, а також усних розпоряджень старших начальників і командирів.
За змістом пункту 4 Розділу 4 Інструкції 363, обов'язковими складовими Журналу бойових дій є: дата запису; загальна обстановка перед початком операції (бою); бойових склад та угрупування своїх військ та військ противника; співвідношення сил і засобів; коротке викладення завдання військовій частині (підрозділу); рішення командира та бойові завдання, поставлені підпорядкованим частинам (підрозділам); уточнені рішення та розпорядження, які віддавалися командирами (начальниками) чи були отримані від старших начальників; дані про захоплення полонених та трофеїв; втрати своїх військ і противника; можливі висновки та пропозиції щодо тактики застосування військ (сил).
Також, до Журналу бойових дій можуть додаватися звітні карти, схеми бойових епізодів, характерних укріплень, фотоілюстрації, копії інших документів тощо.
Відповідно до пункту 5 Розділу 4 Інструкції 363 журнал бойових дій після завершення ведення підлягає внесенню в Опис справ постійного зберігання.
Судом встановлено, що ведення Журналу бойових дій (розділ 1) здійснюється у наступній послідовності: номер наказу; підрозділ, який застосовується; мета застосування; ділянка застосування; термін застосування; ПІБ військовослужбовців, озброєння, техніка (у зв'язку з великою кількістю бойових наказів в дану колонку здійснюється запис з таким формулюванням: відповідно до додатку до наказу). Розділ 2 Журналу бойових дій ведеться ним у наступній послідовності: дата ведення бойових дій; час ведення бойових дій; озброєння, техніка, технічні засоби посилення, службові собаки; в/звання, ПІБ військовослужбовців, опис бойових дій, втрати сторін бойового зіткнення.
Згідно витягу із журналу службово-бойових дій №103-ДСК за період з 18.06.2022 по 14.01.2023 у Розділі II “Облік бойових дій» записів про участь позивача у бойових діях не обліковано. Тобто, документальне підтвердження конкретних дат (періодів) саме безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій протягом спірного періоду - відсутнє.
Досліджуючи довідку № 2225 від 29.09.2022 року, суд встановив, що вона не містить посилань на відомості журналів бойових дій, інформації щодо районів ведення таких воєнних (дій), рапорту (донесення) начальника командира підрозділу про участь військовослужбовця (позивача) у бойових діях, кількості днів такої участі. У вказаній довідці у графі “Підстава» зазначено бойовий наказ № 99 -Т від 20.06.2022 року та розпорядження АДПСУ від 21.06.2022 року №Ш/25-1293-Е, на підставі якого військовослужбовця (позивача) у складі підрозділу було направлено у відрядження для виконання бойових завдань.
Відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789 (із змінами та доповненнями), Чернігівська та Сумська області віднесені до територій на яких проводяться воєнні (бойові) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), можливих бойових дій.
Проте, лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі наказів на ділянці державного кордону в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168.
Перебування на території, де ведуться бойові дії, та участь у таких діях не є тотожними поняттями. Прийняття участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії - це безпосередня участь військовослужбовця в бойових діях при виконані бойового розпорядження командира військової частини.
Згідно витребуваних у ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Адміністрації Державної прикордонної служби України доказів щодо проходження позивачем військової служби у період з 26 червня по 29 вересня 2022 року, встановлено, що позивач увесь спірний період (з 26 червня по 29 вересня 2022 року) постійно виконував бойові завдання (розпорядження), які б відповідали зазначеним умовам, а посилання у довідці № 2225 від 29.09.2022 року на бойовий наказ № 99-Т від 20.06.2022 року та розпорядження АДПСУ від 2l.06.2022 року №Ш/25-1293-Е, не може бути беззаперечним доказами та підставою для виплати 100000 грн., у відповідності до постанови КМУ №168. При цьому, як встановлено судом, бойового наказ № 99-Т від 20.06.2022 року та розпорядження АДПСУ від 2l.06.2022 року №Ш/25-1293-Е стосується підрозділу в якому проходить військову службу позивача, а не особисто позивача.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази щодо підтвердження конкретних дат (подій, тощо) в межах спірного періоду, саме безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів, які були б для відповідача підставою для виплати останньому підвищеної додаткової винагороди та застосування пропорційний підхід до визначення її розміру, встановлений постановою КМУ № 168.
У зв'язку з відсутністю обставин безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; запереченнями відповідача виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), відсутні підстави для виплати позивачу у визначеному ним періоді, підвищеної додаткової винагороди у спірний період.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.