Справа № 240/8661/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
17 лютого 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Плюс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіс Плюс" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Житомирській області №10467621/39657804 від 30.01.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС ПЛЮС" №8 від 13.01.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Житомирській області №10467609/39657804 від 30.01.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС ПЛЮС" №8 від 15.01.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Житомирській області №10467620/39657804 від 30.01.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС ПЛЮС" №65 від 31.01.2023.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на виконання вимог п.201.16 ст.201 ПК України направлено відповідачу на реєстрацію податкові накладні та документи, які підтверджували реальність господарських операцій, проте відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації накладних, оскільки позивачем виконано вимоги, необхідні для реєстрації податкових накладних та надано всі необхідні документи.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Житомирській області №10467621/39657804 від 30.01.2024.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС ПЛЮС" №8 від 13.01.2023 датою її фактичного подання.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Житомирській області №10467609/39657804 від 30.01.2024.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС ПЛЮС" №8 від 15.01.2023 датою її фактичного подання.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Житомирській області №10467620/39657804 від 30.01.2024.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС ПЛЮС" №65 від 31.01.2023 датою її фактичного подання.
Вирішено питання про судові витрати.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіс Плюс" (далі - ТОВ "Авіс Плюс") (ЄДРПОУ 39657804) зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість (№1522264500053 від 01.11.2015).
Основним видом економічної діяльності - 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами в Україні.
04.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіс Плюс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галапрод" укладено договір поставки №9/02-21 за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті і кількості відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору. Повне найменування товару, його опис і характеристика, кількість товару та його параметри містяться у видаткових накладних. (п. 1.1, 1.2 Договору). Постачальник здійснює поставку товару в терміни, погоджені з покупцем в замовленні і здійснюється на підставі видаткових накладних.
На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Авіс Плюс" складено і направлено на реєстрацію Державній податковій службі України податкові накладні: №8 від 13.01.2023 у якій вказано: загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ 67229,70 грн, загальна сума ПДВ 11204,95 грн (т. 1 а.с. 38-40); №8 від 15.01.2023 у якій вказано: загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ 67229,70 грн, загальна сума ПДВ 11204,95 грн (т. 1 а.с. 48-50); №65 від 31.01.2023 у якій вказано: загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ 72476,35 грн, загальна сума ПДВ 12079,39 грн (т. 1 а.с. 27-29).
Податкові накладні засобами телекомунікаційного зв'язку було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Відповідно до Квитанцій від 26.06.2023 про реєстрацію ПН №65 від 31.01.2023 (т. 1 а.с. 31), ПН №8 від 13.01.2023 (т. 1 а.с. 41) та ПН №8 від 15.01.2023 (т. 1 а.с. 51) в ЄРПН, Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних в ЄРПН зупинена. ПН складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Позивачем на розгляд Комісії надано пояснення до ПН, реєстрацію яких зупинено. У поясненні вказано, що позивач на постійній основі співпрацює з ТОВ "Корпорація "Українські мінеральні води", з ТОВ "Фірма Діамант ЛТД", ТзОВ "Віктор і К", ФГ "Буштрук", ТзОВ "Гідросенд", ТОВ "Лекорна", ПАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" які є постачальниками товару і ПН по взаємодії з якими зареєстровані в ЄРПН (т. 1 а.с. 58-61).
Податковим органом було сформовано та направлено позивачу повідомлення від 17.01.2024 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У повідомленнях вказано про необхідність надання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК: документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, паспорти якості; інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН. У рядку "Додаткова інформація" вказано: "Пояснення щодо відповідності рівня заробітної плати та кількості найманих працівників відносно задекларованих об'ємів реалізації".
В матеріалах адміністративної справи відсутні докази щодо надання позивачем додаткових пояснень.
При цьому відповідачами не заперечується, що до матеріалів справи надані лише ті документи, що надавались позивачем до пояснень.
В подальшому, за результатом розгляду поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіс Плюс" пояснень та копій документів, Комісією Головного управління ДПС у Житомирській області були прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Підстава: ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку.
Позивач подав скаргу (т. 1 а.с. 62-65), за результатом розгляду якої прийняті рішення від 21.02.2024, якими скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.
Вважаючи оскаржувані рішення про відмову у реєстрації в ЄРПН Податкових накладних: №8 від 13.01.2023, №8 від 15.01.2023, №65 від 31.01.2023 протиправними, а свої права та інтереси порушеними, Товариство звернулось до суду з цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано необхідні документи та пояснення для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, а комісія регіонального рівня безпідставно відмовила в реєстрації податкових накладних, незважаючи на те, що позивачем надано всі необхідні документи.
Враховуючи, що судом встановлено протиправність рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та їх скасування, суд дійшов висновку про необхідність проведення реєстрації податкових накладних.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган зазначає, що надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Позивачем не надано зокрема первинних документів щодо транспортування продукції, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції, а саме паспорти якості. Крім того, відсутні пояснення щодо відповідності рівня заробітної плати та кількості найманих працівників відносно задекларованих об'ємів реалізації. Проте, жодні документи щодо підтвердження якості Товару, який поставлявся контролюючому органу не надавались. У зв'язку з відсутністю вищезазначених документів у контролюючого органу виникла необхідність отримання від Позивача додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, як наслідок були направленні Повідомлення. Звертає увагу суду, що на адресу контролюючого органу Позивачем не було надано жодних пояснень по вищезгаданих недоліках. За встановлених обставин контролюючий орган не міг прийняти іншого рішення, ніж відмовити в реєстрації податкових накладних.
Також апелянт вказує, що вимога щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Положеннями підпункту 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно із пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Пунктом 3 Порядку №1165 зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
Згідно з вимогами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (пункт 5 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 якого у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Положеннями пункту 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
У пунктах 4 та 5 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Як визначено у пунктах 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховним Судом висловлено про те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Як слідує з квитанцій, надісланих позивачу контролюючим органом після зупинення реєстрації спірних податкових накладних, підставою для зупинення їх реєстрації стало: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Тобто, реєстрацію спірних податкових накладних: №8 від 13.01.2023, №8 від 15.01.2023, №65 від 31.01.2023 було зупинено з тих підстав, що платник податку відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені в додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. Згідно з пунктом 8 вищезазначених Критеріїв (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку відповідає критерію ризиковості платника податку коли у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що наявність у контролюючого органу податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній, є підставою для висновку про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Таким чином, системний аналіз норм пункту 6 Порядку №1165 та Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 Порядку №1165) свідчить, що можливість прийняття контролюючим органом рішення про зупинення реєстрації податкової накладної у зв'язку з відповідністю платника податку Критеріям ризиковості платника податку безпосередньо пов'язана з наявністю вже прийнятого комісією регіонального рівня відповідно до абзацу з пункту 6 Порядку №1165 рішення про відповідність такого платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Проте здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Про таке неодноразово висловлювався Верховний Суд у низці постанов.
Надаючи правову оцінку обставинам щодо достатності наданих позивачем документів на підтвердження інформації у спірних податкових накладних, судом встановлено, що позивачем на розгляд Комісії було надано наступні документи:
- Договір поставки №9/02-21 від 04.02.2021, що укладений між ТОВ "Авіс Плюс" (постачальник) та ТОВ "Галапрод" (покупець); товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 66-146);
- дистриб'юторський договір №20/010321/Д від 01.03.2021, що укладено між ТОВ "Корпорація " Українські мінеральні води" (постачальник) та ТОВ "Авіс Плюс" (дистриб'ютор) з додатками до нього; товарно - транспортні накладні, видаткові накладні, платіжні доручення (т. 1 а.с. 147-211);
- договір дистрибуції №12/20-С від 16.03.2020 що укладено між ТОВ "Еко-сфера" (постачальник) та ТОВ "Авіс Плюс" (дистриб'ютор), видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 212 -231);
- дистриб'юторський договір №5/02-01 від 02.01.2020, укладений між ТОВ "Фірма "Діамант ЛТД" (продавець) та ТОВ "Авіс Плюс" (дистриб'ютор), видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (т. 1 а.с. 232-250, т. 2 а.с. 1-33);
- дистриб'юторський договір №02012014 від 02.01.2020, укладений між ТОВ "Гідросенд" (постачальник) та ТОВ "Авіс Плюс" (дистриб'ютор), видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (т. 2 а.с. 34-66);
- дистриб'юторський договір №02012013 від 02.01.2020, укладений між ТОВ "Віктор і К" (постачальник) та ТОВ "Авіс Плюс" (дистриб'ютор), видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (т. 2 а.с. 67-107);
- дистриб'юторська угода №0702/20 від 07.02.2020, укладений між ТОВ "Лекорна" (продавець) та ТОВ "Авіс Плюс" (дистриб'ютор), видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (т. 2 а.с. 108-134);
- договір купівлі - продажу №2Д (20) - 1 від 14.09.2020, укладений між ПАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" (продавець) та ТОВ "Авіс Плюс" (дистриб'ютор) з додатками, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (т. 2 а.с. 135-162);
- договір оренди частини нежитлового приміщення №1 від 01.07.2020, акт приймання - передачі (т. 2 а.с. 163-168);
- договір оренди об'єкта нерухомості №51 від 01.08.2020 (т. 2 а.с. 169-176);
- договір оренди транспортних засобів №01/01/2020 від 01 липня 2020 року, №28/07/2021 від 28 липня 2021 року (т. 2 а.с. 177-182, 183-188);
- видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення у яких вказано: продавець Селянське (фермерське) господарство "Буштрука Євгена Володимировича", покупець - ТОВ "Авіс Плюс";
- декларація виробника (т. 2 а.с. 204, 205, 206).
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.
У постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 23 травня 2023 року у справі № 500/770/21 Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Відповідно до викладених юридичних підходів в оцінці доказів і підстав для реєстрації податкової накладної, продемонстрованих Верховним Судом у викладених вище судових рішеннях, платник має подати задля забезпечення реєстрації податкової накладної документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку №520) й саме за результатами детального дослідження змісту цих документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання вимоги податкового органу у цій справі позивачем було надано відповідні пояснення, до яких додано ті первинні документи, які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції. Обов'язок податкового органу для цілей визначення наявності підстав для реєстрації податкової накладної зводиться до встановлення належного та достатнього підтвердження поданими документами даних податкової накладної. При цьому за відсутності чіткого переліку документів, достатніх у розумінні контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, стверджувати щодо неналежного обсягу поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної, недостатньо.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 29 червня 2023 року у справі № 500/2655/22.
Колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 та від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 5 січня 2021 року у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
В той же час, з наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких, зокрема, надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують інформацію щодо реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань.
Відповідачі не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Отже, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення позивачем господарської діяльності та операцій між позивачем та контрагентами, та, враховуючи, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації таких спірних податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.
Суд зауважує, що недоліки у товарно - транспортній накладній, за умови наявності всіх первинних документів, що підтверджують інформацію, яка відображена у ПН, реєстрацію якої зупинено, не є обґрунтованою підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Не є такою підставою й ненадання позивачем пояснень на рахунок відповідності рівня заробітної плати та кількості найманих працівників відносно задекларованих об'ємів реалізації.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що аналіз поданих документів вказує на те, що надіслані позивачем пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарських операцій та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних №65 від 31.01.2023, №8 від 13.01.2023 та №8 від 15.01.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних.
У цьому контексті суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.
Згідно положень частин 3-4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
Таким чином, нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Як слідує з положень Рекомендації Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Таким чином дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним.
Оскільки під час розгляду справи позивачем доведено надання ним документів, які є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, суд вважає, що у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов'язання ДПС України здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.