Справа № 560/8605/24
Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
14 лютого 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Державної судової адміністрації України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Державної судової адміністрації України, в якому просить:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди, відпускних та матеріальної допомоги для оздоровлення, судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 за період з 01.04.2024 року по 30.06.2024 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімумум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року в розмірі 2102 гривні;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди, відпускних та матеріальної допомоги для оздоровлення, судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 починаючи з 01.04.2024 року по 30.06.2024 року включно, у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом надання: позовної заяви (з дотриманням процесуальних вимог щодо її оформлення та подання) з зазначенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів; заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача, з обґрунтуванням, у томі числі, але не виключно, нормативно-правовим обґрунтуванням, наявності підстав, на яких відповідну особу належить залучити до участі у справі.
На виконання вимог ухвали до суду надійшло клопотання, в якому позивач просить виключити ДСА України як співвідповідача по справі, а також залучити Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.06.2024 продовжено строк ОСОБА_1 на п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі №560/8605/24, в частині надання заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, з обґрунтуванням, у томі числі, але не виключно, нормативно-правовим обґрунтуванням, наявності підстав, на яких відповідну особу належить залучити до участі у справі.
Зазначена ухвала отримана позивачем 28.06.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Проте вимоги ухвали позивач у повному обсязі не виконав.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 позовну заяву повернуто позивачеві у зв'язку з тим, що останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивачем подано на зазначену вище ухвалу апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, порушення норм процесуального права, та права позивача на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом та право позивача на ефективний засіб юридичного захисту, просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у даній справі та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі ст.311, ст.312 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Сторонами у справі не висловлено заперечень з приводу розгляду справи апеляційним судом в порядку письмового провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення (в даному випадку ухвали) в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у встановлений чинним законодавством термін не було в усунуто недоліків адміністративного позову, визначених судом, відтак на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України вважав за необхідне повернути позовну заяву позивачу та додані до неї матеріали.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його передчасним та необґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав
Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Відповідно до ч. 1. п. 1 ч. 2 ст. 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.
Завданням підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Учасниками справи за статтею 42 КАС України є сторони та треті особи.
Як визначено ч.2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Згідно з частиною 4 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В силу вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, кожна особа має право звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів, шляхом подання адміністративного позову, сформованого з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу. Недотримання вказаної вимоги має наслідком залишення судом адміністративного позову без руху.
У свою чергу, не усунення недоліків адміністративного позову, визначених ухвалою про залишення адміністративного позову без руху, має наслідком прийняття судом ухвали про повернення адміністративного позову.
Колегією суддів встановлено, що 17 червня 2024 року Хмельницьким окружним адміністративним судом було прийнято ухвалу про залишення позову без руху, з огляду на те, що суд першої інстанції отримавши позовну заяву при вирішенні питання про можливість відкриття провадження встановив невідповідність поданої позовної заяви вимогам процесуального закону.
На підставі вищевикладеного суд першої інстанції зазначив, що недоліки адміністративного позову повинні бути усунені шляхом надання:
- позовної заяви (з дотриманням процесуальних вимог щодо її оформлення та подання) з зазначенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача, з обґрунтуванням, у томі числі, але не виключно, нормативно-правовим обґрунтуванням, наявності підстав, на яких відповідну особу належить залучити до участі у справі.
Копію ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року було надіслано позивачу на його адресу.
На виконання вимог ухвали до суду надійшло клопотання, в якому позивач просить виключити ДСА України як співвідповідача по справі, а також залучити Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.06.2024 продовжено строк ОСОБА_1 на п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі №560/8605/24, в частині надання заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, з обґрунтуванням, у томі числі, але не виключно, нормативно-правовим обґрунтуванням, наявності підстав, на яких відповідну особу належить залучити до участі у справі.
Зазначена ухвала отримана позивачем 28.06.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 позовну заяву повернуто позивачеві у зв'язку з тим, що останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Водночас, апелянт зазначає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позову в подальшому через неусунення таких недоліків, оскільки позивачем було подано клопотання, в якому позивач просить виключити ДСА України як співвідповідача по справі, а також залучити Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Стосовно ненадання заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, з обґрунтуванням, у томі числі, але не виключно, нормативно-правовим обґрунтуванням, наявності підстав, на яких відповідну особу належить залучити до участі у справі. суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Як свідчать матеріали справи, позивачем у позові було визначено учасниками справи: позивач- ОСОБА_1 та відповідачі- Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Державна судова адміністрація України.
При цьому, позивачем у позові не було зазначено змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів; заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача, з обґрунтуванням, у томі числі, але не виключно, нормативно-правовим обґрунтуванням, наявності підстав, на яких відповідну особу належить залучити до участі у справі
Водночас, виходячи з наведених вище приписів процесуального закону, у разі, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
При цьому, у разі виявлення під час підготовчого провадження, що позов поданий не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд може усунути зазначену невідповідність шляхом вчинення процесуальних дій, відповідно до приписів ч.ч. 3, 4 ст. 48 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відтак, повертаючи позов і зазначаючи про невиконання вимог ухвали про залишення позову без руху, з метою дотримання справедливого балансу між вимогами процесуального законодавства та забезпечення права на доступ до суду, не дослідив належним чином тих обставин, яким чином зазначені судом першої інстанції обставини як недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у цій справі.
За вказаного, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що встановлені судом першої інстанції недоліки позовної заяви про що вказано вище, не перешкоджали суду вирішити питання про відкриття провадження, розглянути справу по суті, а тому колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції в указаній частині формальним підходом до застосування ст.ст.160, 161 КАС України, та в подальшому поверненням позовної заяви, з урахування приписів ст.169 цього Кодексу.
Позиція апеляційного суду узгоджується з правовими висновками Верховного Судому викладеними у постанові від 26.10.2023 у справі №120/6360/23.
Суд апеляційної інстанції також враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Враховуючи викладене та з урахуванням того, що не зазначення у позові в якості учасника справи відповідної третьої особи, яка мала б бути указана на думку суду першої інстанції, саме по собі не є недоліком, що перешкоджає суду вирішити питання про відкриття провадження у справі, оскільки згідно з чинним законодавством на стадії підготовчого провадження здійснюється остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Статтею 320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу належить направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Отже, виходячи з норм Конституції України та міжнародного права, повернення позовної заяви з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, внаслідок чого прийняв помилкове рішення про повернення позовної заяви.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Державної судової адміністрації України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.