Справа № 560/747/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
14 лютого 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14 грудня 2022 №222030019403 про відмову у призначенні пенсії, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи у фізичної особи - підприємця з 19.04.1997 по 20.06.2003 та період догляду за дитиною до 12 років з 20.06.2003 по 25.05.2012, призначення пенсії, визнання протиправною бездіяльності.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно не зарахував до загального трудового стажу частину періодів роботи за трудовою книжкою, що призвело до недостатності страхового стажу для вирішення питання призначення пенсії. Позивач зазначає також, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні до стажу періоду догляду за дитиною до 12 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року позовні вимоги задоволено частково:
-визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14 грудня 2022 №222030019403.
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу:
-період роботи з 19.04.1997 по 31.12.1998, з 01.09.1999 по 30.09.1999, з 01.04.2000 по 24.05.2000 (період роботи продавцем у ФОП ОСОБА_2 );
-з 25.05.2003 по 20.06.2003 та з 01.01.2004 по 25.05.2012 (період догляду за дитиною потерпілою від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12 років);
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 08 листопада 2022, провести нарахування та виплату пенсійного забезпечення, починаючи з 08 листопада 2022.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Позивач у своєму відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції- без змін.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з урахуванням наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
08 листопада 2022 позивачці виповнилось 60 років, у зв'язку з чим 09 грудня 2022 вона звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком та зарахування до стажу роботи періоду догляду за дитиною, потерпілою від Чорнобильської катастрофи, до 12 років.
Листом від 10.01.2023 №2200-0216-8/2243 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.12.2022 №222030019403 їй відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.12.2022 позивачці відмовлено у призначенні пенсії, оскільки відсутній необхідний страховий стаж ( з 01.01.2022 по 31.12.2022 він становить 29 років) У той же час, страховий стаж позивачки становить 27 років 02 місяці 13 днів.
Зі змісту рішення встановлено, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи з 19.04.1997 по 31.12.1998, з 01.09.1999 по 30.09.1999, з 01.04.2000 по 24.05.2000 та з 25.05.2003 по 20.06.2003 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки записи про прийом та звільнення з роботи у фізичної особи підприємця не завірені посадовою особою центру зайнятості. До страхового стажу зараховані періоди роботи з 01.01.1999 по 31.08.1999, з 01.10.1999 по 31.03.2000 відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, період догляду за дитиною до досягнення 3 років з 25.05.2000 по 24.05.2003 та період догляду за дитиною з 21.06.2003 по 31.12.2003 відповідно до свідоцтва про народження. Зазначається, що стосовно періоду з 01.01.2004 по 25.05.2012 відсутні дані у індивідуальних відомостях про застраховану особу, у зв'язку з чим відсутні підстави для зарахування періоду догляду за дитиною до досягнення нею 12 років згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку пенсії за віком, який є у матеріалах пенсійної справи, позивачці зараховані періоди з 01.01.1999 по 31.08.1999, з 01.10.1999 по 31.03.2000, з 25.05.2000 по 24.05.2003, з 21.06.2003 по 31.12.2003.
Отже, до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховані періоди роботи з 19.04.1997 по 31.12.1998, з 01.09.1999 по 30.09.1999, з 01.04.2000 по 24.05.2000, з 25.05.2003 по 20.06.2003, з 01.01.2004 по 25.05.2012.
У той же час, у трудовій книжці ОСОБА_1 наявні такі записи:
- запис №9 (19.04.1997 - прийнята на роботу продавцем в приватний магазин на основі трудового договору);
- запис № 10 (20.07.2000 - звільнена з роботи у зв'язку з закінченням трудового договору);
- запис № 11 (06.07.2000 запис в трудовій книжці за порядковим номером № 10 вважати недійсним);
- запис № 12 (20.06.2003 - звільнена у зв'язку із закінченням трудового договору)
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого повторно 26.10.2022, ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Довідкою № 172, виданою Шепетівською міською радою, підтверджено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 від одного з батьків, який є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілим від Чорнобильської катастрофи. Згідно з посвідченням від 17.07.1996 серії НОМЕР_2 , яке видане ОСОБА_4 , він має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи. 13.06.2000 ОСОБА_3 видане посвідчення дитини, яка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII ) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Статтею 2 Закону №1788-XII визначені види трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно зі ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку №637).
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 розділу 1"Загальні положення" Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Отже, зміст наведених норм права свідчить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Згідно з абзацами 2, 3 пункту 2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Пунктом 2.11 Інструкції №162 визначено, що першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
В силу пункту 4.1 Інструкції №162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, що внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Аналогічні вимоги закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.
Відтак, законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.
Наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його права на соціальний захист - призначення пенсії за віком на загальних підставах.
Крім того, варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладена правова позиція, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб. Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому, невідповідне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та незарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження права належного соціального захисту громадянина.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Зміст викладених норм свідчить про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів (заповнення) у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
З матеріалів справи встановлено, що причиною часткового неврахування позивачці до стажу періоду роботи з 19.04.1997 по 20.06.2003 було те, що записи про прийом та звільнення з роботи не були завірені посадовою особою центру зайнятості.
У той же час, оскільки трудовий договір між ОСОБА_1 та підприємцем ОСОБА_2 був укладений 19.04.1997, тобто до моменту прийняття Порядку реєстрації, зняття з реєстрації та внесення відповідних записів до трудових книжок працівників посадовими особами центру зайнятості, посадові особи центру зайнятості не мали повноважень робити відмітки у трудових книжках працівників.
Таким чином, зазначені відповідачами доводи не є підставою для не зарахування позивачці відповідних періодів роботи до її страхового стажу.
Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів догляду за його дитиною до досягнення нею 12-річного віку, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 ( а.с. 64 ).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. (а.с. 104)
Відповідно до п. 13 ст. 30 Закону № 796-ХІІ потерпілим дітям, визначених у п. 1-6 статті 7 цього Закону, та їх батькам надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.
Згідно з п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), час догляду одного з батьків за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи або довідки про видачу такого посвідчення; заяви особи, яка звернулася за призначенням пенсії, про те, що ніхто з батьків не скористався пільгою, передбаченою пунктом 13 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; документів про те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (із змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України 26.04.2017 № 9-1) (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до абзацу першого пункту 2.23 розділу II Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Відтак, спеціальним законом, яким визначено порядок та умови зарахування певного періоду до страхового стажу, є саме Закон № 1058-IV.
Норми пункту 13 статті 30 Закону № 796-XII, гарантуючи право на зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років, можуть бути реалізовані виключно у випадку відповідності такого періоду вимогам, які визначені спеціальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу.
Тобто, умовою зарахування часу догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12 років до страхового стажу матері або батька є сплата за страхових внесків в указаний період або отримання виплат по догляду за дитиною. Відповідний висновок випливає, зокрема, й зі змісту положень Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, де визначено перелік застрахованих осіб.
Документами, що підтверджують статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
За змістом п. 13 ч.1 статті 30 Закону №796-ХІІ, пункту 11 Порядку №637 зарахування до стажу роботи часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років здійснюється лише одному з батьків, при цьому, особі, яка звернулась за призначенням пенсії, зарахування до страхового стажу зазначеного періоду догляду можливе лише за умови, що інший з батьків не скористався пільгою, передбаченою пунктом 13 статті 30 Закону №796-ХІІ.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, наявними у справі доказами не спростовується здійснення позивачкою фактичного догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років у період з 25.05.2000 по 25.05.2012, і мати та батько дитини раніше не скористалась пільгою, передбаченою пунктом 13 статті 30 Закону №796-ХІІ, періоди з 25.05.2003 по 20.06.2003 та з 01.01.2004 по 25.05.2012 підлягають зарахуванню позивачу до страхового стажу
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14 грудня 2022 року №222030019403 є протиправним. Тому необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу
- період роботи з 19.04.1997 по 31.12.1998, з 01.09.1999 по 30.09.1999, з 01.04.2000 по 24.05.2000 (період роботи продавцем у ФОП ОСОБА_2 )
- з 25.05.2003 по 20.06.2003 та з 01.01.2004 по 25.05.2012 (період догляду за дитиною потерпілою від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12 років)
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 08 листопада 2022, провести нарахування та виплату пенсійного забезпечення починаючи з 08 листопада 2022.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.