Рішення від 17.02.2025 по справі 380/9406/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 рокусправа № 380/9406/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивачу з 90% до 70% суми грошового забезпечення;

- зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату з 01.04.2019 із розрахунком підвищення до пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи із 90% суми грошового забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ. 04.09.2020 Служба безпеки України у Львівській області видала позивачу довідку № 62/21-623-29 про розмір грошового забезпечення. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі №380/25800/23 відповідач здійснив перерахунок пенсії на підставі довідки від 04.09.2020 №62/21-623-29, виходячи із 70 % суми грошового забезпечення. Позивач вважає зменшення відсоткового розміру пенсії незаконним, а тому просить задовольнити позовні вимоги, зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок пенсії у розмірі 90 % суми грошового забезпечення.

Ухвалою від 06.05.2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.05.2024 та 20.05.2024 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що Головне управління ПФУ у Львівській області правомірно врахувало при перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 27.12.2023 у справі № 380/25800/23 розмір 70 % грошового забезпечення позивача, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії з 01.02.2023 Законом № 2262 -ХІІ встановлений максимальний розмір пенсії 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Зміни в статтю 13 Закону № 2262-ХІІ законодавцем не внесені.

Також відповідач зазначає, що позивач у позовній заяві просить перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату з 01.04.2019 із розрахунком підвищення до пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи із 90% суми грошового забезпечення.

Стверджує, що на виконання Постанови № 103 проведений перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018. Таким чином, відповідач вважає, що дана вимога є безпідставною, оскільки ОСОБА_1 оскаржує дії Головного управління ПФУ у Львівській області щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки станом на 05.03.2019.

Із наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані сторонами документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

Пенсія позивачу призначена з 07.05.1999 у розмірі 85% суми грошового забезпечення.

Відповідно до показника перерахунку пенсій, з 01.01.2008 позивачу обчислена пенсія за вислугу років у розмірі 90% суми грошового забезпечення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі № 380/25800/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.04.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 62/21-623-29, виданої 04.09.2020 Управлінням Служби безпеки України у Львівській області, ураховуючи оклад за посадою, військовим званням, відсоткову надбавку за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

На виконання рішення від 27.12.2023 у справі № 380/25800/23, Головне управління ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, виходячи із розміру 70 % суми грошового забезпечення замість раніше призначених 90%.

На звернення позивача від 10.04.2024 про перерахунок пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення з 01.04.2019, Головне управління ПФУ у Львівській області листом від 24.04.2024 № 11389-11438/А-52/8-1300/24 відмовило позивачу у такому перерахунку.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку доводам позивача про порушення його прав, суд враховує наступні обставини та застосовує такі правові норми.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України-військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління державної охорони, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, осіб начальницького складу податкової міліції, осіб начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР, військовослужбовців, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Л.Свободи та членів їх сімей.

Згідно із ст. 1 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Статтею 2 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Відповідно до ст. 10 Закону № 2262-ХІІ пенсійне забезпечення військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей відповідно до цього Закону здійснюється органами соціального забезпечення. В такому ж порядку здійснюється пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей при призначенні їм пенсій на умовах і за нормами, встановленими Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) визначено що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.

За правилами п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3 - 90 процентів.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 25.03.1996 № 103/96-ВР у ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ цифри "75", "85" і "80" замінити відповідно цифрами "85", "95" і "90", а слова і цифри "до категорії 1" замінити словами і цифрою "до категорій 2 і 3.

Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 № 51-IV у ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ цифри "85", "95" і "90" замінити відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінити словами і цифрою "до категорії 2.

Із матеріалів справи слідує, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років призначену на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ. Розмір пенсії позивача з 07.05.1999, складає 85% сум грошового забезпечення, а з 01.01.2008 - 90% суми грошового забезпечення.

Разом із тим, суд встановив, що на виконання рішення суду від 27.12.2023 у справі № 380/25800/23 Головне управління ПФУ у Львівській області перерахувало позивачу пенсію, основний розмір якої станом на 01.04.2019 складав 70% грошового забезпечення.

Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011 до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ були внесені зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70", відповідно.

Згідно із п. 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014 до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ були внесені зміни та цифру "80" замінено цифрою "70".

Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, зміна розміру пенсії з 90 % до 70 % суми грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.

Внесені Законом № 1166-VІІ зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій. Тому відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції, в якій позивач набув право на пенсію у розмірі 90%, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90 % від розміру грошового забезпечення.

Аналогічні висновки щодо протиправності зменшення відсоткового значення розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії викладені в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18.

Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час розгляду справи суд також враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06.07.1999 № 8-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 № 8-рп/2005 сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

У рішенні від 20.03.2002 № 5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. У рішенні від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третьої статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 90% на 70% при здійсненні її перерахунку на підставі довідки від 04.09.2020 № 62/21-623-29 про розмір грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність своїх дій щодо зменшення відсоткового розміру пенсії позивача при перерахунку пенсії на підставі рішення суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-8, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) щодо зменшення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 відсоткового значення розміру пенсії з 90 % до 70% суми грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки від 04.09.2020 № 62/21-623-29 про розмір грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення на підставі довідки від 04.09.2020 № 62/21-623-29 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна

Попередній документ
125203227
Наступний документ
125203229
Інформація про рішення:
№ рішення: 125203228
№ справи: 380/9406/24
Дата рішення: 17.02.2025
Дата публікації: 19.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (31.03.2025)
Дата надходження: 01.05.2024
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії