17 лютого 2025 рокусправа № 380/8317/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексклюзив-Л" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексклюзив-Л" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить :
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.03.2024 № UA209000/2024/100151/2;
- визнати протиправною та скасувати прийняту Львівською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.03.2024 № UA209230/2024/000936.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою здійснення господарської діяльності 15.08.2016 ТОВ "Ексклюзив-Л" (Покупець) та компанія Total Cosmetic S.R.L. (Продавець) уклали контракт № 15/08/16 (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує косметичну продукцію торгової марки YOU LOOK, номенклатура, кількість, ціна, точне найменування, одиниця виміру, якісні показники якої вказуються в додатках (інвойсах), які є невід'ємною частиною цього контракту на умовах цього контракту. 19.03.2024 для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно контракту від 15.08.2016 № 15/08/16 позивач подав до Відділу митного оформлення "Муроване" митного поста "Львів - Північний" ВМД за № 24UA209230024680U2 на 3 види товарів, в асортименті згідно інвойсів від 21.12.2023 № 102 та від 06.03.2024 № RN24000004 із загальною заявленою вартістю 39350,00 Євро та інші документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України.
Стверджує, що при поданні 19.03.2024 митної декларації декларантом позивача застосований метод визначення митної вартості за ціною договору згідно ст. 58 Митного кодексу України, оскільки товар імпортувався за прямим контрактом від виробника товарів, що ввозяться на митну територію України. На підтвердження заявленої митної вартості, позивач надав митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, проте митним органом було скориговано митну вартість товару за резервним методом.
Позивач вважає протиправними спірні рішення відповідача, покликаючись на те, що митний орган не обґрунтував свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Також зауважує, що коригування митної вартості за допомогою другорядного методу (резервного) носить протиправний характер, оскільки надані до митного оформлення документи мали всі необхідні відомості для перевірки заявленої позивачем митної вартості за основним методом. Крім того, винесення оскаржуваного рішення завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача, що полягає у заподіянні значних матеріальних збитків шляхом сплати зайвих митних платежів. Відмова у визнанні заявленої митної вартості є безпідставною та протиправною, оскільки ґрунтується на суб'єктивній думці посадової особи, що винесла рішення, та спотворенні фактів на підставі яких відповідач обґрунтовує рішення.
Ухвалою від 22.04.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
01.05.2024 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, покликаючись на те, що в рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України опрацювання документів, наданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи також не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Стверджує, що під час розгляду поданих декларантом документів митний орган виявив наступне:
- у CMR від 13.03.2024 № 913476 графа 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється РЕ SADVARIY II, разом з тим до митного оформлення декларант надав рахунок-фактуру про транспортні витрати від 18.03.2024 № 100752, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ "Неоліт Груп". Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, ТОВ "Ексклюзив-Л" митному органу не надав, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, та відповідно, числового значення рівня митної вартості товару;
- у п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2016 № 15/08/16 визначено, що Покупець зобов'язується оплатити повну вартість товару у формі 100 % передплати перед відвантаженням. Банківський платіжний документ про факт оплати товару який оцінюється, декларантом не надано;
- відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2016 №15/08/16 завантаження товару на транспортний засіб Покупця здійснюється Продавцем. Вартість завантаження товару на транспортний засіб включена у вартість товару. Разом з тим, відповідно до інформації, наведеної у Довідці про транспортні витрати від 18.03.2024 №832024/100752, вартість навантаження включена у вартість перевезення, що суперечить інформації, яка наведена у зовнішньоекономічному контракті;
- пунктом 3.1 договору на транспортно-експедиторські послуги від 16.01.2024 №Л72/160124-1 визначено, що експедитор організовує перевезення товару на підставі Заявки
на транспортно-експедиторські послуги, яка містить істотні умови перевезення, яку не надано митному органу.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Відповідач переконаний, що вищенаведене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.
Відтак, Львівська митниця стверджує, що спірне рішення прийняте нею з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
02.05.2024 представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, де стверджує, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару. Наголошує, що у відзиві відповідач не надає жодних пояснень, чому тільки для однієї товарної позиції з трьох подані декларантом документи вважаються не підтверджені документально, а для інших двох товарних позицій ті ж самі документи щодо визначення митної вартості є достатніми. Всі надані декларантом документи, в тому числі транспортні (перевізні), банківські та інші документи стосуються трьох товарних позицій, задекларованих за однією ВМД. Якщо всі платежі не були підтверджені, як це стверджує відповідач у відзиві, то коригування митної вартості мало б відбутися по всіх трьох товарних позиціях, а не тільки по одній із трьох товарних позицій.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
15.08.2016 компанія Total Cosmetic S.R.L. (Продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексклюзив-Л" (Покупець) уклали контракт № 15/08/16 (далі - Контракт №15/08/16), за умовами якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує косметичну продукцію торгової марки YOU LOOK (далі - Товар), номенклатура, кількість, ціна, точне найменування, одиниця виміру, якісні показники якої вказуються в додатках (інвойсах), які є невід'ємною частиною цього контракту на умовах цього контракту.
Відповідно до п. 2.1. Контракту № 15/08/16 поставка Товару здійснюється на умовах EXW. Завантаження товару на транспорті засоби Покупця здійснюється Продавцем. Вартість завантаження Товару на транспорті засоби включена у вартість Товару.
Згідно із п. 3.2 Контракту № 15/08/16 ціна на кожну одиницю Товару визначається в додатках (інвойсах) які є невід'ємною частиною Контракту.
Оплата за Товар відбувається в Євро шляхом переводу безготівкових засобів на валютний рахунок Продавця (п. 4.1 Контракту № 15/08/16).
На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2016 №15/08/16, відповідно до рахунку-фактури від 06.03.2024 № RN24000004 Покупцем придбаний Товар на загальну суму 11916,27 Євро.
З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ "Ексклюзив-Л" подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209230024680U2, відповідно до якої до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
Одночасно, разом з митною декларацією № 24UA209230024680U2 в якості підстави для застосування основного методу декларантом до митного контролю надані наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість її обчислити:
- пакувальний лист від 21.12.2023 № б/н; - пакувальний лист від 06.03.2024 № б/н; - рахунок-фактура від 21.12.2023 № 102; - рахунок-фактура від 06.03.2024 № RN24000004; - автотранспортна накладна від 13.03.2024 № 913476; - сертифікат з перевезення (проходження) товару форми EUR.1 від 14.03.2024 № VE N.T698973; - рахунок-фактура про надання транспортних послуг від 18.03.2024 № 100752; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 18.03.2024 № 1832024/100752; - доповнення до зовнішньоекономічного договору від 22.02.2021 № 4; - зовнішньоекономічний договір від 15.08.2016 №15/08/16; - заявка на перевезення від 12.03.2024 № 300000100752; - договір на перевезення від 16.01.2024 № Л72/160124-1.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала наступне повідомлення: "Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювалися; 8) рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору ; 9) виписки з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ".
У свою чергу, на вимогу митного органу декларант надіслав наступні документи: - банківський документ від 08.03.2024 № б/н, - видаткові накладні від 01.03.2024 № 2945, від 05.03.2024 № 3107; - прайс-лист виробника від 01.01.2024 № б/н; - копію ВМД країни відправлення від 14.03.2024 № 24 ITQ3j010012348EO.
20.03.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/100151/2, у графі 33 якого вказано:
"… За результатами проведення опрацювання встановлені наступні розбіжності:
- згідно наданої до митного контролю CMR від 13.03.2024 № 913476 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється РЕ SADVARIY II, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 18.03.2024 №100752, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ "Неоліт Груп". Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;
- відповідно до вимог п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2016 №15/08/16 визначено, що Покупець зобов'язується оплатити повну вартість товару у формі 100 % передплати перед відвантаженням. Банківський платіжний документ про факт оплати товару який оцінюється, декларантом не надано митному органу; - відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2016 № 15/08/16 визначено, що завантаження товару на транспортний засіб Покупця здійснюється Продавцем. Вартість завантаження товару на транспортний засіб включена у вартість товару. Разом з тим відповідно до інформації наведена у Довідці про транспортні витрати від 18.03.2024 № 1832024/100752, вартість навантаження включена у вартість перевезення, що суперечить інформації, яка наведена у зовнішньоекономічному контракті;
- відповідно до вимог п. 3.1 договору на транспортно-експедиторські послуги від 16.01.2024 № Л72/160124-1 визначено, що експедитор організовує перевезення товару на підставі Заявки на транспортно-експедиторські послуги, яка містить істотні умови перевезення. Даний документ декларантом не надано митному органу…".
Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформила Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000936.
Позивач не погоджується зі спірними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови та карткою відмови, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні визначені Митним кодексом України (далі - МК України, який також регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.
Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі № 826/17509/16 від 09.02.2021.
Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Водночас, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17.
Суд зазначає, що згідно протоколу обробки електронного документу від 19.03.2024 №491584 відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних обставин про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу наданий пакет документів, які містили числові показники ціни товару.
Згідно із ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 та 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.
Частиною другою ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з якими декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Щодо зазначених відповідачем у рішенні про коригування митної вартості від 20.03.2024 № UA209000/2024/100151/2 порушень, суд враховує таке.
У спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач вказує, що позивач не надав до митного оформлення договір доручення чи інший посередницький договір між ТОВ "Неоліт Груп", як виконавцем по договору поставки та РЕ SADVARIY II, який згідно CMR від 13.03.2024 №913476 зазначений перевізником.
Суд зауважує, що 16.01.2024 ТОВ "Ексклюзив-Л" (Клієнт) та ТОВ "Неоліт Груп" (Експедитор) уклали Договір на транспортно-експедиторські послуги на внутрішньому та міжнародному сполучені № Л72/160124-1 (далі - Договір № Л72/160124-1), відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Експедитор бере на себе обов'язки за плату і за рахунок коштів Клієнта організовувати перевезення вантажів Клієнта та здійснювати розрахунки з транспортними організаціями (перевізниками) за перевезення вантажів Клієнта.
Відповідно до п. 3.1 Договору № Л72/160124-1 Експедитор організовує перевезення вантажів на підставі Заявки на транспортно-експедиторські послуги, що подаються Клієнтом не пізніше, ніж за 48 годин до початку завантаження.
За умовами п. 5.1 Договору № Л72/160124-1 вартість за даним договором встановлюється та узгоджується Сторонами на кожну транспортно-експедиторську послугу на підставі Заявки, яка є невід'ємною частиною договору. Кінцева сума наданих послуг може змінюватися, виходячи зі складності виконання Заявки, штрафних санкцій та інших підтверджених та узгоджених витрат і зазначається в Акті наданих послуг та доданих рахунках.
Відповідно до Заявки від 12.03.2024 № 3-000000100752 ТОВ "Неоліт Груп" надавало замовнику ТОВ "Ексклюзив-Л" послуги з перевезення вантажу.
З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової до митного контролю позивач надав пакет товаросупровідних документів, а саме:
- договір транспортного експедирування від 16.01.2024 № Л72/160124-1;
- заявку від 12.03.2024 №3-000000100752;
- рахунок на оплату від 18.03.2024 № 100752;
- довідка про транспортні витрати від 18.03.2024 № 1832024/100752.
Згідно рахунку на оплату від 18.03.2024 № 100752 та довідки про транспорті витрати позивачу надані наступні послуги: - компенсація витрат на організацію міжнародного перевезення Локате-Варезіно/Італія-м/п Чоп - 170 207,64 грн; - компенсація витрат на організацію міжнародного перевезення м/п Чоп - Кам'янопіль/Україна - 17 994,33 грн; - експедиційна винагорода - 1584,19 грн.
Суд відмічає, що вказаний рахунок на оплату та заявка містять посилання на номер автомобіля, яким здійснювалося перевезення вантажу: Mercedes-Benz державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Відомості про такий автомобіль містяться і в поданій до митного оформлення CMR.
Таким чином, суд вважає, що всі транспортні витрати, які поніс позивач з ТОВ "Неоліт Груп", як Експедитором, включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.
Також у рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає, що
"- відповідно до вимог п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2016 №15/08/16 визначено, що Покупець зобов'язується оплатити повну вартість товару у формі 100 % передплати перед відвантаженням. Банківський платіжний документ про факт оплати товару який оцінюється, декларантом не надано митному органу".
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 4.3 Контракту № 15/08/16 Покупець зобов'язується оплатити повну вартість Товару, вказану у відповідному додатку до Контракту (інвойсі) 100% передоплатою перед завантаженням.
Варто відмітити, що у відповідь на запит митного органу позивач надав копію банківського платіжного документа від 08.03.2024 на суму 39350,00 Євро. У призначені платежу зазначено, що цей платіж проведений на виконання рахунку фактури від 06/03/2024 № RN24000004.
Крім того, суд зауважує, що у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17 Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21.
При цьому, в постанові від 11.06.2019 у справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при здійсненні контролю за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суд зазначає, що у поданій митній декларації № 24UA209230024680U2 позивач визначив митну вартість товару 39350,00 Євро, що повністю відповідає ціні товару за рахунком-фактурою від 06.03.2024 № RN24000004.
Таким чином, суд не бере до уваги вище наведене посилання відповідача, як на підставу для коригування митної вартості, оскільки факт та термін оплати жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товару.
Також суд не бере до уваги твердження відповідача про не підтвердження вартості навантаження Товару, оскільки умовами зовнішньоекономічного договору від 15.08.2016 №15/08/16 передбачено, що вартість навантаження на транспортний засіб Покупця включена у вартість Товару, тобто є складовою вартості товару, що постачається, а відтак, не потребує окремого відображення у рахунках фактури.
Як стверджує митний орган у своєму рішенні про коригування митної вартості, позивачем до митного оформлення не подано Заявку на транспортно-експедиторські послуги
Проте, суд зауважує, що статтею 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відтак, суд погоджується із позивачем, що замовлення/заявка до Договору перевезення вантажу не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення, оскільки у замовленні може міститися лише інформація про вантаж, строки завантаження/розвантаження, терміни поставки, відомості про водія та автомобіль. І така заявка не впливає на числові визначення митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору.
Таким чином, проаналізувавши зміст наданих декларантом документів, суд дійшов висновку, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Частиною 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.
Як вбачається зі змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100151/2, то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару № 2 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 12.05.2023 № UA209230/2023/049452. Однак, товар, зазначений у декларації не є тотожним товару № 2, зокрема, різні характеристики, виробники.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.
Таким чином, суд вважає, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.
Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларант заявив неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.
Суд зауважує, що позовні вимоги про скасування картки відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.
Картка відмови в прийнятті митних декларацій не має самостійних юридичних підстав прийняття, і прийнята виключно у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості.
Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.
За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ "Ексклюзив-Л" у повному обсязі.
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 20.03.2024 №UA209000/2024/100151/2 про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці від 20.03.2024 № UA209230/2024/000936.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343; 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексклюзив-Л" (код ЄДРПОУ 32639595; Львівська область, Пустомитівський район, с. Кам'янопіль, вул. Старе Село, буд. 29) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна