17 лютого 2025 рокусправа № 380/21874/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 135050003585 про відмову у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2024 року пенсію на підставі Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-УІІІ та згідно з Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 01.07.2024 року № 3-20/161 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 01.07.2024 року № 3-20/162, виданих виконавчим комітетом Бориславської міської ради Львівської області, зарахувавши до стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця період з 26.05.1994 по 01.05.2016 тривалістю 20 років 11 місяців 6 днів, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що вона отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. Зазначила, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказала, що на час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перехід із пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у неї були наявні всі умови, які необхідні для призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 12.12.2015 № 889-VIII. Тому звернулася до суду із цим позовом.
Ухвалою від 25.10.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 17.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про залучення співвідповідача у справі.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 4650 від 21.01.2025) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.07.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, щодо переведення з пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 899-VІІІ. Повідомив, що засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що розглядає вказану заяву - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. На підставі заяви та наданих документів Головним управлінням винесено рішення від 09.07.2024 № 135050003585 про відмову позивачці у переведенні на пенсію відповідно до Закону № 899-VІІІ. Підставою для винесення вищевказаного рішення послугувало те, що у позивачки відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби. Вказав, що за даними трудової книжки стаж роботи на державній службі позивачки складає 7 років 9 днів. Зазначив, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Також вказав, що позовна вимога про зобов'язання здійснити переведення позивачки з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію державного службовця відповідно до п. 12 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-ХІІ, не підлягає задоволенню також з тих підстав, що судом не може прийматися відповідне рішення, оскільки це є втручанням в дискреційні повноваження відповідача. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно Закону № 1058, що не заперечується відповідачем, а також підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .
Позивачка отримала від Виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області довідки № 3-20/161 від 01.07.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 3-20/162 від 01.07.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 01.07.2024 у якій просила перерахувати її пенсію. Позивачка визначила такий вид перерахунку: «перехід на інший вид пенсії». До заяви долучила вищевказані довідки, що не заперечується відповідачем.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 135050003585 від 09.07.2024 відмовлено у перерахунку пенсії позивачці на підставі її заяви. В обґрунтування такого вказав, що з 01.05.2016 набув чинності Закон України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. У зв'язку з цим Закон України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі-Закон № 3723-ХІІ) втратив чинність крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Прикінцевих положень Закону № 889-VIII, якими встановлено право на пенсію за віком. Згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ мають особи, які на день набрання чинності Закону України від 10.12.2015 року № 889 VIII;
- мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України;
-на день набрання чинності Законом № 889-VIII займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 25 Закону № 3723-ХІІ визначено категорії посад державних службовців, в залежності від яких, встановлювались ранги державних службовців. Порядок віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 № 239. Зазначені посади були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців до набрання чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Відповідно, робота в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби по 04.07.2001. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято вищевказане рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно з Законом № 889-VIII, оскільки стаж державної служби складає 7 років 9 днів за період з 26.06.1994 по 04.07 2001.
Позивачка не погодилася із таким рішенням відповідача, вважає, що має право на переведення на пенсію державного службовця з урахуванням вищевказаних довідок з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 01.07.2024, тому звернулася до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від № 2493-ІІІ 07.06.2001 служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ст. 2 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від № 2493-III 07.06.2001).
Згідно з ст. 3 вказаного Закону посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від № 2493-III 07.06.2001 (в редакції від 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015. Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до положень п. 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, але за певної додаткової умови: наявності не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону та Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 вік і страховий стаж.
Аналогічні правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 676/4235/17.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 (у редакції на час набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
У відповідності до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" № 2493-III від 07.06.2001.
Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.
Із записів в трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_2 , що:
- з 02.01.1984 позивачка працювала на посаді економіста міської планової комісії Бориславського міськвиконкому Львівської області;
- з 08.02.1991 позивачка працювала інструктором планово-економічного відділу, в подальшому на інших посадах у Бориславського міськвиконкомі Львівської області (Виконавчому комітеті Бориславської міської ради Львівської області);
- 26.05.1994 прийняла присягу державного службовців
- 01.04.1994 присвоєно дванадцятий ранг державного службовця;
- 01.06.1996 присвоєно одинадцятий ранг державного службовця;
- 01.10.2004 присвоєно десятий ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 02.10.2005 присвоєно черговий дев'ятий ранг посадової особи органу місцевого самоврядування;
- з 11.04.2016 року переведена на посаду державного реєстратора відділу реєстрації Бориславської міської ради.
Посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби визначався Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (втратив чинність 01.05.2016).
Відповідно до п. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Крім того, згідно п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
В свою чергу, відповідно до ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад.
Пунктом 6 Порядку № 229 встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015) здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.
Таким чином, в даному випадку до застосування підлягають норми Порядку № 283, а саме пункту 2 вказаного порядку - до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та на посадах керівних працівників і спеціалістів виконавчих комітетів місцевих рад, їх управлінь, самостійних відділів, інших структурних підрозділів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 по справі № 735/939/17. Крім цього, у вказаному рішенні Верховний Суд дійшов до висновку, що періоди роботи на посадах заступника голови та голови сільради з 2001 року по 2015 рік зараховується до стажу державної служби, у зв'язку із чим відмова відповідача (пенсійного органу) у зарахуванні цього періоду до стажу державної служби та призначенні пенсії державного службовця є протиправною.
Отже, доводи відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що особа, яка претендує на призначення пенсії до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VII від 10.12.2015 та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та на день набрання чинності Законом № 889 має не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби може претендувати на призначення їй пенсії державного службовця на умовах Закону № 3723-ХІІ після досягнення пенсійного віку та за наявності не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що не зарахування відповідачем стажу роботи позивачки після 04.07.2001 в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби є протиправним.
За вказаних обставин, спірне рішення відповідача є протиправним і підлягає скасуванню.
При цьому, з метою повного захисту порушеного права позивачки, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця період з 26.05.1994 по 01.05.2016.
Суд вважає, що з урахуванням вказаного стажу, позивачка має право на призначення їй пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, оскільки станом на день звернення із заявою від 01.07.2024 у позивачки наявний стаж 20 років на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
У свою чергу вимоги позивачки про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2024 року пенсію на підставі Закону України "Про державну службу", з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 01.07.2024 року № 3-20/161 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 01.07.2024 року № 3-20/162, виданих виконавчим комітетом Бориславської міської ради Львівської області є передчасними. Суд зазначає, що оскільки такі вимоги стосуються визначення розміру пенсії державного службовця, яку позивачці ще не призначено, тому така вимога може бути заявлена лише після переведення позивачки на вищевказану пенсію. Отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 вересня 2023 року при розгляді справи № 560/8328/22, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки слід стягнути сплачений нею при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012 м. Одеса вул. Канатна 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 135050003585 від 09.07.2024 про відмову у переведенні з пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 01.07.2024, зарахувавши до стажу до стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця період з 26.05.1994 по 01.05.2016, та здійснити виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.П. Качур