про передачу справи на розгляд іншого адміністративного суду
17 лютого 2025 року м. Київ 320/5680/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О.. ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами
за позовомБілогородського академічного ліцею №2 Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області
доРахункової палати
провизнання протиправним та скасування рішення в частині,
13 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» Білогородський академічний ліцей №2 Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Рахункової палати, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати в частині рішення Рахункової палати (01054, місто Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 7; код ЄДРПОУ 00013540) від 03 липня 2024 року № 32-1 «Про розгляд Звіту про результати міжнародного паралельного аудиту ефективності на тему «Цивільний захист у комунальних закладах загальної середньої освіти», зокрема визнати протиправним та скасувати пункт 7 резолютивної частини рішення в якому зазначено: «Рішення Рахункової палати надіслати Білогородській сільській раді Бучанського району (Київська область) і рекомендувати повернути до державного бюджету кошти в сумі субвенції, використаної не за цільовим призначенням (на капітальний ремонт першого та другого поверхів Білогородського академічного ліцею № 2)».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2024 адміністративний позов розподілено судді Жуковій Є.О.
10 лютого 2024 року матеріали позовної заяви фактично передані судді.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У свою чергу, інстанційна підсудність адміністративних справ поряд з правилами територіальної та предметної підсудності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи. Правила інстанційної підсудності дозволяють визначити, до якого конкретного адміністративного суду відповідної судової ланки необхідно звернутися у кожному конкретному випадку, тобто встановлюють персоніфікацію адміністративних судів.
Згідно з частиною першою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 4042-IX від 30.10.2024) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом цього адміністративного позову є рішення Рахункової палати.
Враховуючи зміни, внесені згідно із Законом № 4042-IX від 30.10.2024, станом на час постановлення даної ухвали, спір підсудний Верховному Суду як суду першої інстанції.
Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
На думку суду, таке ж процесуальне рішення (про передачу справи на розгляд іншого суду) необхідно прийняти у випадку, якщо при прийнятті до провадження у справі буде встановлено, що справа належить до предметної/інстанційної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Інше тлумачення та застосування статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України призведе до розгляду адміністративної справи з порушенням правил предметної/інстанційної підсудності, що відповідно до статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви " 29458/04 та № 29465/04, пункт 24, фраза "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Вирішуючи справу "Занд проти Австрії", рішення від 12 жовтня 1978 року, Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "суд, встановлений законом" передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до приписів статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу адміністративної справи за загальним правилом розглядається судом у порядку письмового провадження шляхом постановлення ухвали. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Таким чином, з метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, а також для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи "судом, встановленим законом", цю адміністративний позов належить передати на розгляд до належного суду, а саме до Верховного Суду як суду першої інстанції.
Згідно з частиною 6 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини 1 цієї статті, суд вирішує ухвалою, яка може бути оскаржена.
Керуючись положеннями статей 22, 29, 241-243, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
1. Адміністративний позов №320/5680/25 передати за інстанційною підсудністю до Верховного Суду, як суду першої інстанції.
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Жукова Є.О.