17 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/18197/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо проведення індексації належної йому пенсії за віком в порядку встановленому частинами 2 та 3 статті 27, з урахуванням норм частини 3 статті 40, статті 42, статті 28 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати відповідача, встановивши належну йому пенсію за віком станом на 17.12.2020 в сумі 17690, 00 грн та належну мені пенсію за віком станом на 04.10.2022 в сумі 20270,00 грн, відшкодувати на його користь недоотриману пенсію згідно з наданим розрахунком в сумі 447192 грн. 82 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з вимогою обрахувати та надати документально підтверджені розрахунки належної пенсії за віком відповідно до вимог ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, отримав відмову у зв'язку з недоцільністю проведення обчислення розміру пенсії згідно ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вважає протиправними дії відповідача щодо щодо проведення індексації належної йому пенсії за віком в порядку встановленому частинами 2 та 3 статті 27, з урахуванням норм частини 3 статті 40, статті 42, статті 28 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 17.10.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, направлено до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог відповідач стверджує, що розрахунок пенсії ОСОБА_1 за двоскладовою формулою станом на 04.10.2022, проводити недоцільно, так як розмір пенсійної виплати зменшується (частина розміру пенсії за віком, обчислена відповідно до Закону № 1788 за стаж, набутий до 01.01.2004 становитиме 146,72 грн, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутий після 01.01.2004 визначена відповідно до Закону № 1058 (ст.27) становитиме 350,00 грн) а розмір пенсії за віком (ст.27) по двох складових становитиме 496,72 грн, яка не може бути нижча, ніж розмір трудової пенсії за віком, тому встановлюється доплата до мінімальної пенсійної виплати до 2100 грн. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 становить 8431,34 грн, де: розмір пенсії за віком (ст.27) - 8096,34 грн (9118,81 грн х 3,04410 x 0,29167), надбавка 135 грн на індексації 01.03.2022 - 135,00 грн, надбавка 100 грн на індексації 01.03.2023 - 100,00 грн, надбавка 100 грн на індексації 01.03.2024 - 100,00 грн. Додатково зазначає, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Вказує, що вимога позивача про встановлення розміру пенсії Управлінням конкретної суми в розмірі 17690,00 грн та 20270,00 грн є незаконною та необгрунтованою. Розрахунок розміру пенсії є компетенцією Управління. Саме на Управління, за наявності законних підстав, покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу пенсію.
26.12.2024 позивачем подано відповідь на відзив, де він зазначає, що відповідачем не було спростовано його доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог.
У період із 04.11.2024 по 18.11.2024, 09.01.2025 та із 13.01.2025 по 27.01.2025, 07.02.2025 головуюча суддя перебувала у відпустці, із 25.11.2024 по 01.12.2024 - у відрядженні.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 01.03.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії відповідно ч.2 ст.27 Закону України №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом від 02.04.2024 №8980-6523/К-02/8-0600/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача що йому з 17.12.2020 було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), а з 04.10.2022, відповідно до поданої заяви, його переведено на пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону №1058. Страховий стаж позивача, підтверджений документально та зарахований по 24.01.2021, становить 29 років 2 місяці 29 днів. Коефіцієнт страхового, стажу становить 0,29167.
Розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням заробітної плати за періоди трудової діяльності з 01.07.2000 по 24.01.2021 за даними персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 3,04410. Відповідно до ч.2 ст.40 Закону № 1058 при обчисленні пенсії застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону, а саме за 2018, 2019 та 2020 роки, що становить 9118,81 грн.
Розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2024 становить 8431,34 грн:
8096,34 грн - основний розмір пенсії (9118,81 грн х 3,04410 x 0,29167);
135,00 грн - доплата з 01.03.2022, передбачена постановою № 118;
100,00 грн - доплата з 01.03.2023, передбачена постановою № 168;
100,00 грн - доплата з 01.03.2024, передбачена постановою № 185.
Водночас повідомлено, що частиною 2 статті 27 Закону № 1058 передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. У такому випадку стаж набутий до 01.01.2004 та розмір пенсії визначається відповідно до вимог раніше діючого законодавства, а саме відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788).
Частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутий після 01.01.2004 визначається відповідно до Закону № 1058. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена у такому порядку відповідно до Закону №1788 за стаж, набутий до 01.01.2004, не може перевищувати максимального розміру пенсій, визначеного законом, який станом на 01.01.2004 становив 150,00 грн.
Максимальний розмір пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1783 становив на 01.01.2004 - 168,00 грн. Розрахунок пенсії позивача за двоскладовою формолою станом на 04.10.2022, є недоцільним і призводить до зменшення пенсійної виплати: розмір пенсії за віком по двох складових становив би 496,72 грн, а загальний розмір пенсійної виплати 2100,00 грн, в тому числі урахуванням доплати до мінімального розміру пенсії 2027,00 грн, а також доплати до мінімальної пенсійної виплати 2100,00 грн, передбаченої постановою № 118.
Вважаючи дії відповідача щодо проведення індексації пенсії за віком в порядку встановленому частинами 2 та 3 статті 27, з урахуванням норм частини 3 статті 40, статті 42, статті 28 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2023 року (надалі - Закон №1058-IV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг.
У статті 1 Закону №1058-IV зазначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV встановлено, що право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідних для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
В розумінні ст.24 Закон №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону №1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За приписами частини 1 статті 27 Закону №1058-IV (набрав чинності 01 січня 2004 року) розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Поряд з тим положеннями частини 2 статті 27 Закону №1058-IV обумовлено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Отже, Законом №1058-IV передбачено два варіанти обчислення розміру пенсії за віком у солідарній системі, з яких особа може обирати найбільш вигідний для себе. Перший варіант за новою формулою, другий за так званою "двоскладовою формулою". Основою для обчислення розміру пенсії за новою формулою є скоригована заробітна плата та коефіцієнт страхового стажу. Другий варіант за двоскладовою формулою передбачає визначення розміру пенсії, яка складається із двох частин, які сумуються: одна частина припадає на період стажу до набрання чинності Законом №1058-IV (стаж до 01 січня 2004 року) і визначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а друга частина пенсії - на період страхового стажу після набрання чинності вказаним Законом.
Згідно з ч.1 ст.40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною 2 ст.40 Закону №1058 визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, за чинним законодавством розрахунок пенсії складається з двох частин. При такому механізмі обчислюється пенсія за період роботи до 01.01.2004 та частина пенсії за період роботи після 01.01.2004.
1. Перша складова пенсії :
Частина пенсії за страховий стаж до 01.01.2004 розраховується за нормами Закону "Про пенсійне забезпечення: 55% від заробітної плати за стаж 25 років у чоловіків та додається по 1% за кожний рік понад 25 років, але не більше 75%. Пенсія обчислюється за вибором - або із заробітку за будь-яких 60 календарних місяців роботи підряд до 01.07.2003 року та весь період роботи, починаючи з 01.07.2003 по 31.12.2003, або із заробітку за останні 24 календарних місяці роботи до 31.12.2003. Заробіток коригується відповідно до постанови КМУ від 24.07.2003 №1151 "Про порядок визначення заробітку для обчислення пенсії та нарахування надбавки до пенсії "та враховується в межах максимальної величини заробітку, із якої сплачуються страхові внески.
2. Друга складова пенсії:
Це частина пенсії за страховий стаж з 01.01.2004 і обчислюється вона за нормами Закону України №1058-1У "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За цим Законом, обраховуються місячні коефіцієнти заробітку за кожний місяць заробітку, починаючи з 01.01.2004 і до моменту звернення за призначенням пенсії та середньоарифметичний коефіцієнт заробітку. Визначається заробітна плата для обчислення пенсії шляхом множення середньої заробітної плати для обчислення пенсії за рік, який передує року зверненню за пенсією, на середньоарифметичний коефіцієнт.
3. Після обчислення двох складових, визначається загальний розмір пенсії, який складається з двох частин - розміру пенсії за період до 01.01.2004 та розміру пенсії за період після 01.01.2004.
Згідно з частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
До набрання чинності Законом №1058-IV, тобто до 01 січня 2004 року, порядок обчислення пенсії із заробітної плати визначався Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення".
Так за статтею 19 Закону №1788-XII (в редакції до 01 січня 2004 року), пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії. Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом а статті 13 і статтею 14 цього Закону, за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.
Згідно матеріалів пенсійної справи, ОСОБА_1 пенсія призначена за новою формулою, з урахуванням страхового стажу 29 років 2 місяці 29 днів і з 01.03.2024 становить 8431,34 грн, де: розмір пенсії за віком (ст.27) - 8096,34 грн (9118,81 грн х 3,04410 x 0,29167), 135,00 грн - доплата з 01.03.2022, передбачена постановою № 118; 100,00 грн - доплата з 01.03.2023, передбачена постановою № 168; 100,00 грн - доплата з 01.03.2024, передбачена постановою № 185.
В обґрунтування правомірності відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , пенсійний орган покликається на недоцільність його проведення з огляду на те, що внаслідок перерахунку пенсії за двоскладовою формулою з урахуванням вимог пенсійного закону призведе до зменшення розміру пенсійних виплат.
Перевіривши умовний перерахунок пенсії позивача за двоскладовою формулою, станом на 04.10.2022, який проведено пенсійним органом, слід дійти висновку про правильність висновку про зменшення розміру пенсії в результаті перерахунку.
Так, пенсія по першій складовій становить 146,72 грн, згідно із ст.19 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", розмір пенсії по другій складовій становить 350,00 грн.
146,72 грн (П1- пенсія по першій складовій) + 350,00 (П2-пенсія по другій складовій) = 496,72 грн. До цієї суми додається 135,00 грн (надбавка 135 грн на індексації 01.03.2022), 1395,28 грн (доплата до мінімальної пенсійної виплати (2027,00 грн)) та 73,00 грн (доплата на індексації при неповному стажі), всього розмір пенсії складатиме 2100,00 грн.
Отже, за результатами перерахунку розмір пенсії з 8431,34 грн зменшиться до 2100,00 грн, а тому такий перерахунок є невигідним для пенсіонера.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач не допускав протиправних дій у правовідносинах, у межах яких виник цей спір.
Крім цього, позивач здійснюючи передбачене ст.55 Конституції України право на судовий захист, вказує в позові лише власне суб'єктивне уявлення про порушене право та у довільній формі обраховує заборгованість, яка на його думку підлягає стягненню з відповідача в сумі 451407,93 грн.
Розрахунок заборгованості здійснений позивачем не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача, а також допустимим доказом, що підтверджує наявність порушеного права позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність порушення прав та інтересів позивача.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на наведене в сукупності, враховуючи заявлені позивачем підстави позову, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у зв'язку з відсутністю порушеного права позивача у правовідносинах, що виникли до дати звернення за судовим захистом.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
17.02.25