"17" лютого 2025 р. Справа № 363/791/25
17 лютого 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши матеріали, які надійшли до суду з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №650390 від 06.02.2025, цього самого дня, приблизно 20:00, ОСОБА_1 за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме ображала її нецензурною лайкою та лізла у штовханину, чим завдала шкоди психологічного та фізичного характеру. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 173-2 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено:
довідку заступника начальника управління поліції - начальника СВ Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції Єлизавети Ковбаси про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливості у зв'язку з цим внесення відповідної інформації до ЄРДР;
рапорт старшого інспектора-чергового Вишгородського РУП ГУНП в Київський області Гаркавка В.М. про отримання повідомлення про вчинення адміністративного порушення «Домашнє насильство», заявником якого є ОСОБА_3 ;
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від ОСОБА_3 , за змістом заяви якої, 06.02.2025 близько о 20:00, за місцем проживання: АДРЕСА_1 , сестра заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно заявника вчинила домашнє насильство, а саме ображала нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, кидалась в бійку, штовхалась, дані випадки неодноразові;
письмові пояснення ОСОБА_3 згідно яких, у неї виник словесний конфлікт із сестрою ОСОБА_1 , через виявлений нею у кімнаті сестри обігрівач, у зв'язку із наявністю якого, без її дозволу, великі показники за електроенергію. Сестра дізналася, що вона заходила до її кімнати та почала словесної конфліктувати та вчиняти домашнє насильство, ображаючи нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, кидалася у бійку, штовхалася у нетверезому стані та вибивала двері до її кухні, зазначивши, що такі випадки непоодинокі;
письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно яких у неї з сестрою виник словесний конфлікт через те, що сестра зайшла до її кімнати під час її відсутності. Після того, як вона зробила зауваження сестрі, між ними виникла штовханина;
копії паспортів громадянина України ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які містять відмітку про зареєстровані їх місця проживання за однією адресою;
заяву ОСОБА_1 від 06.02.2025 до суду, у якій зазначила, що провину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнає.
У судове засідання, призначене на 17.02.2025, ОСОБА_1 не з'явилася, про день час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом надсилання повідомлення про виклик до суду на номер мобільного телефону, вказаний у заяві ОСОБА_1 від 06.02.2025 про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення, яке їй доставлено 14.02.2025 о 17:40:00. Також, ОСОБА_1 14.02.2025 додатково було повідомлено про розгляд справи, шляхом здійснення телефонного дзвінка на її мобільний номер телефону, під час якого їй було повідомлено про судове засідання та наявність адміністративної справи у суді, про що складено телефонограму. Крім цього, уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України» та ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, а також як убачається з протоколу, вона повідомлена, що розгляд справи відбудеться у Вишгородському районному суді Київської області, проте, станом розгляду справи не цікавилася, причини неявки суду не повідомила, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталася.
У судове засідання з'явилася ОСОБА_3 , яка пояснила, що проживає разом із сестрою за однією адресою, та у зв'язку із великим обсягом нарахування за користування електроенергією, вона зайшла до кімнати ОСОБА_1 та виявила там обігрівач, яким сестра користувалася без її дозволу. Коли сестра дізналася, вона почала її ображати, кидатися у бійку та вибила двері у кімнату.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що відповідно до статті 268 КУпАП її присутність під час розгляду справи не є обов'язковою, строк розгляду справи, встановлений частиною другою статті 277 КУпАП, вжиті судом заходи для забезпечення її участі під час розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 за наявними матеріалами.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_3 , вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, з таких підстав.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із частиною першою статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Водночас, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закону № 2229-VIII).
Стаття 1 Закону № 2229-VIII визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 статті 1 Закону № 2229-VIII).
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (пункт 14 статті 1 Закону № 2229-VIII).
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17
статті 1 Закону № 2229-VIII).
Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
З аналізу вищевказаних норм убачається, що домашнє насильство, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння (дія або бездіяльність) фізичного, психологічного чи економічного характеру, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому, важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Отже, самі по собі, зокрема, штовханина, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі дії та висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди фізичному та психічному здоров'ю особи.
Таким чином, з урахуванням змін, внесених Законом України від 22.05.2024 №3733-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (набрав чинності 19.12.2024), до статті 173 КУпАП, законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За результатом розгляду справи, встановлено відсутність належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частини першої статті 173-2 КУпАП, стосовно своєї сестри ОСОБА_3 . У даному випадку, за встановлених обставин справи, має місце звичайна сімейна сварка через дії самої ОСОБА_3 , яка без дозволу зайшла до кімнати сестри - ОСОБА_1 . Сварка, яка виникла між сестрами під час з'ясування факту надмірного використання електроенергії, за своєю суттю не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП та не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за яке особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Частина перша статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, зважаючи на відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, суд дійшов висновку про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 1, 7, 9, 23, 33, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 255, 256, 276-279, 280, 283-285, 289 КУпАП, суд
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП закрити з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП - у зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.П. Лукач