Справа № 472/195/22
Провадження № 1-кп/472/9/25
про закриття кримінального провадження
12 лютого 2025 року селище Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у с-щі Веселинове Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021152190000423 від 21.07.2021 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Покровка Веселинівського району Миколаївської області, освіта базова вища, заміжньої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
Згідно з обвинувальним актом, що надійшов на розгляд до Веселинівського районного суду Миколаївської області, ОСОБА_4 обвинувачувалася у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
В судовому засіданні 13 листопада 2024 року прокурор ОСОБА_3 змінив обвинувачення та подав до суду змінений обвинувальний акт від 15 липня 2024 року.
Згідно зі зміненим обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що рішенням Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області № 4 від 12.11.2015 року її обрано секретарем Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області та присвоєно 11 ранг п'ятої категорії посадової особи місцевого самоврядування. Рішенням Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області № 5 від 12.11.2015 року секретарю сільської ради ОСОБА_4 доручено здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. Відповідно до посадової інструкції секретаря сільської ради та виконавчого комітету Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, затвердженої розпорядженням сільського голови № 01-06 від 08.01.2016 року, секретар сільської ради відноситься до категорії посадових осіб місцевого самоврядування (п. 1.1); обирається сільською радою із числа її депутатів та працює на постійній основі (п. 1.2); наділений повноваженнями виконувати нотаріальні дії (п. 2.9).
Таким чином, ОСОБА_4 в силу займаної нею посади секретаря сільської ради та виконавчого комітету Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому відповіно до примітки ст. 364 КК України, є службовою особою. Крім того, під час виконання повноважень щодо вчинення нотаріальних дій ОСОБА_4 в своїй діяльності повинна керуватися вимогами ЗУ "Про нотаріат" та "Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (далі - Порядок).
Зокрема, положеннями статті 5 ЗУ "Про нотаріат" передбачено здійснення таких обов'язків: сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил.
Відповідно до статті 37 ЗУ "Про нотаріат" у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: вживають заходів щодо охорони спадкового майна; посвідчують заповіти (крім секретних); видають дублікати посвідчених ними документів; засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; засвідчують справжність підпису на документах; видають свідоцтва про право на спадщину; видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.
Статтею 43 ЗУ "Про нотаріат" обумовлено, що при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.
Згідно зі ст. 45 ЗУ " Про нотаріат" при посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
Пунктом 4 Глави 9 Порядку встановлено, що якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається зазначеною фізичною особою. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не мала змоги підписати документ, зазначається у тексті документа та в посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.
Так, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду секретаря сільської ради та виконавчого комітету Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, будучи службовою особою, яка у відповідності до ст. 37 Закону України «Про нотаріат» і функціональних обов'язків займаної посади, наділена повноваженнями вчиняти нотаріальні дії щодо посвідчення заповітів (крім секретних), допустила службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян під час проведення нотаріальної дії - посвідчення та реєстрації заповіту ОСОБА_6 від 12.10.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 16.
Виконуючи повноваження секретаря Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області щодо вчинення нотаріальних дій, а саме посвідчення заповіту ОСОБА_6 , ОСОБА_4 в жовтні 2018 року, точну дату та час в ході судового розгляду не встановлено, прибула до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де на виконання вимог глави 6 Порядку провела з ОСОБА_6 розмову щодо установлення волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, а також роз'яснила порядок вчинення нотаріальної дії, в тому числі щодо сплати державного мита за вчинення такої дії. В подальшому залишила дане домоволодіння. 12.10.2018 року ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що сплатив державне мито за вчинення нотаріальної дії від імені ОСОБА_6 . В той же день ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, розташованому по вул. Шевченка, 38, за допомогою комп'ютерного обладнання, виготовила (надрукувала) у двох примірниках текст заповіту ОСОБА_6 про розподіл майна між онуком ОСОБА_7 та донькою ОСОБА_8 , а саме, зазначила, що ОСОБА_6 заповідає ОСОБА_7 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності, видане Покровською сільською радою Веселинівського району 01.12.1988 року); земельну ділянку площею 0,1792 га., із кадастровим номером 4821783801:02:060:0117 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №791122); частки земельної ділянки загальною площею 14,10 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯА №070879, кадастрові номери земельних ділянок №№ 4821783800:03:000:0647, 4821783800:03:000:0648, 4821783800:03:000:0795, 4821783800:03:000:0796). В подальшому, 12.10.2018 року ОСОБА_4 прибула до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Під час перебування в одній із кімнат житлового будинку на території даного домоволодіння ОСОБА_4 оголосила ОСОБА_6 викладений (надрукований) текст заповіту. Після оголошення тексту ОСОБА_6 підтвердила, що саме таке її волевиявлення та ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_6 підписати викладений текст власноручно словами "На моє прохання заповіт записано секретарем Покровської сільської ради з моїх слів за допомогою комп'ютера. Прочитано мною в голос до підписання та підписано особисто", після даних слів поставити підпис та ОСОБА_9 .
Після цього, ОСОБА_6 на бланку заповіту почала писати текст, однак не змогла цього зробити та бланк заповіту було зіпсовано. Через деякий час, ОСОБА_4 , на прохання ОСОБА_6 вийшла з кімнати та, проявляючи злочинну самовпевненість, залишивши на столі чисті бланки заповіту з викладеним волевиявленням ОСОБА_6 та зразок тексту, який ОСОБА_6 мала записати власноручно.
Коли ОСОБА_4 повернулася до кімнати на 2 примірниках заповіту був заповнений рукописний текст: "На моє прохання заповіт записано секретарем Покровської сільської ради з моїх слів за допомогою комп'ютера. Прочитано мною в голос до підписання та підписано особисто", після даних слів поставлено підпис ОСОБА_10 - " ОСОБА_6 ". Після цього, ОСОБА_4 не перевірила справжність рукописного тексту та підписів ОСОБА_6 , перенесла 2 примірники заповіту ОСОБА_6 до Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, де посвідчила його власним підписом і гербовою печаткою Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. Також у журналі - "Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій" Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, за реєстраційним номером 16 від 12.10.2018 року, зробила запис про вчинення та реєстрацію нотаріальної дії по посвідченню заповіту ОСОБА_6 .
Отже, ОСОБА_4 будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, а саме: секретарем Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, виконуючи надані їй вищезазначені повноваження та обов'язки щодо проведення нотаріальних дій, 12.10.2018 року, всупереч вимогам статей 5, 37, 43, 45 ЗУ "Про нотаріат", п.п. 4, 5 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", шляхом злочинної самовпевненості, не пересвідчившись у справжності рукописного тексту, викладеного у заповіті, та справжності підпису ОСОБА_6 , вчинила реєстрацію нотаріальної дії по посвідченню заповіту ОСОБА_6 , чим допустила службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них.
Протиправними злочинним діями ОСОБА_4 потерпіла ОСОБА_8 була позбавлена можливості вступити у спадщину за заповітом ОСОБА_6 від 18.04.2013 року, отримати у володіння спадкове майно та зареєструвати його у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим їй спричинено матеріальний збиток у сумі 318 340 гривень (що відповідно до примітки 4 ст. 364 КК України вважається тяжкими наслідками), а саме: вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 - 31 330 гривень; вартість земельної ділянки площею 0,1792 га, із кадастровим номером 4821783801:02:060:0117 - 8 870 гривень; вартість земельних ділянок загальною площею 14,10 га, із кадастровими номерами 4821783800:03:000:0647, 4821783800:03:000:0648, 4821783800:03:000:0795, 4821783800:03:000:0796 - 278 140 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян.
У судовому засіданні 27 січня 2025 року обвинуваченою ОСОБА_4 та її захисником ОСОБА_5 заявлено клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.
Прокурор ОСОБА_3 проти закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності не заперечував.
В судовому засіданні 27 січня 2025 року потерпіла ОСОБА_8 та її представник ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції) не заперечували проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності, та не заперечували щодо закриття кримінального провадження.
В судове засідання 12 лютого 2025 року потерпіла ОСОБА_8 та її представник ОСОБА_11 не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 11 лютого 2025 року представник потерпілої ОСОБА_11 подав клопотання, в якому просив проводити судове засідання без його участі та вирішити клопотання захисника ОСОБА_5 на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників судового провадження щодо можливості закриття кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт відносно обвинуваченої ОСОБА_4 та матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття даного кримінального провадження.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У ч. 2 ст. 285 КПК України передбачено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
За правилами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Статтею 12 КК України визначено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, за ступенем тяжкості є нетяжким злочином.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, подія кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 367 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мала місце 12.10.2018 року, тобто на даний час минуло більше 6 років, що є підставою для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Відповідно до наданої в судовому засіданні прокурором вимоги на обвинувачену ОСОБА_4 остання до кримінальної відповідальності не притягувалася та є раніше несудимою особою.
Зі змісту ст.ст. 284 - 288 КПК України вбачається, що підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Тобто, саме наявність цих процесуальних умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України.
Також суд зазначає, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
Суд за наявності правових підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Згідно із практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України (постанова від 12 листопада 2019 року, справа №566/554/16-к).
Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 , є нетяжким злочином, та з моменту вчинення інкримінованого кримінального правопорушення минуло більше шести років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності в розумінні ст. 49 КК України не зупинявся і не переривався, то суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченої та захисника про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України та закривши стосовно неї кримінальне провадження за ч. 2 ст. 367 КК України.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні наявні та складаються з витрат за проведення експертиз в розмірі 3 775,64 грн. та 2 402,68 грн., однак відповідно до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта лише у разі ухвалення обвинувального вироку. А тому, вказані витрати слід віднести на рахунок держави.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до обвинуваченої ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілій право на звернення з вказаним позовом в порядку цивільного судочинства.
Речові докази в кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме:
- два примірники заповіту ОСОБА_6 від 12.10.2018 року, посвідчені секретарем Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_4 , зареєстровані за № 16, які знаходяться у кримінальній справі № 472/195/22 (Том № 2 а.с. 226-227), - слід залишити в матеріалах кримінальної справи № 472/195/22;
- примірник заповіту ОСОБА_6 від 18.04.2013 року, посвідчений секретарем Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_12 , зареєстрований за № 1, який знаходиться у кримінальній справі № 472/195/22 (Том № 2 а.с. 245), - слід повернути за належністю ОСОБА_8 ;
- Реєстр для реєстрації нотаріальних дій Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області за 2018 рік, який знаходиться у кримінальній справі № 472/195/22 (Том № 3 а.с. 63-95), - слід повернути за належністю Веселинівській селищній раді Вознесенського району Миколаївської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 26, 284, 369, 371, 372 КПК України, суд
Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку с. Покровка Веселинівського району Миколаївської області, освіта базова вища, заміжньої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021152190000423 від 21.07.2021 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до обвинуваченої ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - залишити без розгляду.
Роз'яснити потерпілій ОСОБА_8 та її представнику - адвокату ОСОБА_11 , що відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні, які складаються із витрат за проведення експертиз в розмірі 3 775,64 грн. та 2 402,68 грн., - віднести на рахунок держави.
Речові докази в кримінальному провадженні:
- два примірники заповіту ОСОБА_6 від 12.10.2018 року, посвідчені секретарем Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_4 , зареєстровані за № 16, які знаходяться у кримінальній справі № 472/195/22 (Том № 2 а.с. 226-227), - залишити в матеріалах кримінальної справи № 472/195/22;
- примірник заповіту ОСОБА_6 від 18.04.2013 року, посвідчений секретарем Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_12 , зареєстрований за № 1, який знаходиться у кримінальній справі № 472/195/22 (Том № 2 а.с. 245), - повернути за належністю ОСОБА_8 ;
- Реєстр для реєстрації нотаріальних дій Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області за 2018 рік, який знаходиться у кримінальній справі № 472/195/22 (Том № 3 а.с. 63-95), - повернути за належністю Веселинівській селищній раді Вознесенського району Миколаївської області.
Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1