17 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/3075/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,
без виклику сторін в порядку письмового спрощеного провадження;
розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (вх. № 2792 Х ),
на рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 04.11.2024, суддя Рильова В.В.)
у справі № 922/3075/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі", м. Харків
про стягнення коштів
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 119 666,50 грн, 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 29 955,49 грн та індекс інфляції за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 51 499,03 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.11.2024 у справі №922/3075/24 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у розмірі 29 955,49 грн та індексу інфляції у розмірі 51 499,03 грн, а всього 81 454,52 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1226,30 грн.
Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 119 666,50 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Суд першої інстанції, з посиланням на статті 11, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625 ЦК України, дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови договору щодо своєчасної оплати послуг з передачі електричної енергії, що призвело до утворення заборгованості, а також виникнення права у позивача для нарахування відсотків річних та втрат від інфляції. Разом із цим, на підставі статті 231 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд закрив провадження у частині вимог про стягнення основної суми боргу, оскільки відповідач її сплатив до відкриття провадження, та задовольнив вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (засобами електронної пошти та модуля системи “Електронний суд»), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2024 у справі №922/3075/24 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що суд першої інстанції не з'ясував обставин, які мають значення для справи, не встановив належних доказів оплати послуг з передачі електричної енергії, неправильно врахував наявність заборгованості та переплати відповідача, не врахував виписки з банків, що підтверджують рух коштів, а також не зробив правильний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних. Крім того, позивач не врахував підтверджену переплату відповідача в розмірі 81 820,96 грн, що встановлено в листі позивача. Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано правові позиції Верховного Суду щодо доказування заборгованості та коректного розрахунку платежів, а висновки першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 для розгляду справи №922/3075/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 у справі №922/3075/24 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3075/24; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (вх. № 2792Х) на рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2024 у справі №922/3075/24, до надходження матеріалів справи.
04.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3075/24.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 у справі №922/3075/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (вх. № 2792 Х ) на рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2024 у справі №922/3075/24 залишено без руху; запропоновано протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду: докази сплати судового збору в сумі 2422,4грн ; роз'яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню скаржникові.
16.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі №922/3075/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (вх. № 2792 Х ) на рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2024 у справі № 922/3075/24; встановлено учасникам справи строк до 01.01.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень, які пов'язані з розглядом справи, з доказами їх надсилання учасникам провадження; встановлено розпочати розгляд справи з 02.01.2025 без повідомлення учасників справи.
31.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній погоджується з висновками місцевого господарського суду, заперечує проти доводів апеляційної скарги відповідача, просить апеляційну скаргу останнього залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення - без змін. Також останній просить долучити до матеріалів справи додаткові докази.
За змістом статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.
При цьому, обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини.
У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Згідно положень частин 1-4 статті 14 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Розглянувши наведене клопотання позивача про долучення нових доказів, судова колегія дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки діюче процесуальне законодавство не передбачає можливості або права суду апеляційної інстанції здійснювати повторний перегляд справи на підставі доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції. Натомість, позивач у даному випадку не довів поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання відповідних доказів до суду першої інстанції з незалежних від нього причин.
14.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла відповідь на відзив (письмові пояснення), в якій останній заперечує проти викладених позивачем у відзиві доводів та просить скасувати оскаржуване рішення в повному обсязі, відмовити у задоволенні позову.
Будь-яких інших заяв, клопотань до матеріалів справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, відповіді на відзив доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі НЕК "Укренерго", Позивач, ОСП, Виконавець) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".
НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі ДП "НЕК "Укренерго") відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК "Укренерго" (публічно доступний за адресою https://ua.energy/pro_kompaniyu/statut/statut-ta-ustanovchi-dokumenty/).
НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Пунктом 10 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського управління.
На виконання вимог законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, своєю Постановою від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" та Постановою від 14.03.2018 № 309 "Про затвердження кодексу системи передачі" затвердила типові форми договорів. Договори є публічними договорами приєднання.
01.01.2024 між позивачем (оператор системи передачі (ОСП) та відповідачем (Користувач) укладений договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0133-02024 (далі Договір).
З моменту акцептування заяви-приєднання до Договору в порядку встановленому Кодексом системи передачі, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 (із змінами) (далі - КСП), Користувач набуває всіх прав та зобов'язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, КСП та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.
Згідно п. 2.1. Договору, ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному веб- сайті https://ua.enerqv/.
Відповідно до п. 4.2. Договору, при розрахунку вартості наданої послуги застосовується:
- для Користувачів-підприємств «зеленої» електрометалургії, а також електропостачальників, що здійснюють постачання електричної енергії підприємству «зеленої» електрометалургії - тариф на послуги з передачі електричної енергії для підприємств «зеленої» електрометалургії (у випадку підтвердження цим підприємством відповідного статусу та встановлення для ОСП відповідного тарифу згідно з чинним законодавством);
- для Користувачів, що здійснюють експорт/імпорт електричної енергії до/з країн периметру у період після приєднання ОСП до ІТС механізму - ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру;
- для інших Користувачів - тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств «зеленої» електрометалургії).
Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік.
Згідно п. 5.1. НЕК «Укренерго» як АКО визначає відповідно до розділу XI КСП планові обсяги споживання Позивачем електричної енергії на місяць, що складають три планові платежі, які він зобов'язаний сплатити у строки визначені умовами п. 6.2 Договору.
Положеннями п.5.2. Договору встановлено вимоги щодо засобів (систем) обліку електроенергії в точках комерційного обліку Користувача, а також інші організаційно-технічні питання, пов'язані зі збором, обробкою, верифікацією, валідацією, агрегацією, зберіганням та передачею даних комерційного обліку, визначені Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Відповідно до п. 5.3. Договору, кожна зі Сторін має право ініціювати перевірку погодинних обсягів передачі електроенергії спільно з представниками відповідних Постачальників послуг комерційного обліку.
Згідно п. 6.1. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Пунктом 6.2. Договору передбачено, що Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Відповідно до п. 6.3. Договору, у разі зміни тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості Послуги за новим тарифом, починаючи з дня введення в дію відповідного тарифу, згідно з рішенням НКРЕКП про зміну тарифу.
Положеннями п. 6.4. Договору встановлено наступне.
Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання- передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання- передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання- передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
Відповідно до п. 6.5. Договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої Послуги відображаються в Акті коригування.
Відповідно до п. 6.6. Договору, у разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по цьому договору, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів).
Згідно п. 7.1. Договору, ОСП має право: отримувати від Користувача своєчасну оплату за Послугу, тощо.
Положеннями п. 7.2. Договору сторони погодили, що Користувач має право: отримувати від ОСП Послугу з дотриманням установлених показників якості надання цих Послуг відповідно до глави 2 розділу XI КСП, тощо.
Пунктом 9.1. Договору встановлено, що при невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та законодавства України.
Відповідно до п. 9.2. Договору, ОСП зобов'язується:
1) забезпечувати надання Послуги з дотриманням установлених показників якості надання цих Послуг відповідно до глави 2 розділу XI КСП;
2) складати та надавати Користувачу акти, рахунки, повідомлення у терміни та у порядку, що визначені в главах 6 та 10 цього Договору;
3) повідомляти Користувача про зміну тарифу на передачу електричної енергії у терміни та у порядку, що визначені у главі 6 цього Договору, тощо.
Згідно п. 9.3. Договору, Користувач зобов'язується:
1) підписувати зі свого боку акти приймання-передачі Послуги, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги та повертати ОСП;
2) здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором, тощо.
Відповідно до п. 10.1. Договору, ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої Послуги та в строк до З0 числа місяця, наступного за звітним кварталом, відповідно до форми, наведеної у додатку 3 до цього Договору, надсилає його Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані зі своєї сторони.
Користувач протягом 3 робочих днів з дня отримання акта звірки розрахунків наданої Послуги заповнює його зі своєї сторони, підписує та повертає один примірник ОСП.
У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між Сторонами Користувач має право протягом 3 робочих днів з моменту отримання акта звірки розрахунків наданої Послуги відобразити такі розбіжності із відповідним обґрунтуванням в отриманому акті звірки, підписати та повернути його ОСП. Якщо Сторони не дійшли згоди, розбіжності та суперечки вирішуються у порядку, встановленому главою 12 цього Договору.
У пункті 10.3. Договору сторони погодили, що рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання - передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, повідомлення вважаються отриманими Стороною:
- у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, яка підписується його уповноваженим представником;
- у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
- Електронний документ, який направляється Стороною на виконання цього Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Відповідно до п. 10.4. Договору, будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт приймання-передачі Послуги або акт коригування до акта приймання-передачі Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: http://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документу).
Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.
Згідно п. 10.5. Договору, для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені.
Відповідно до п. 10.6. Договору, при підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 10.7. Договору встановлено, що Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних Сторони, є такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою).
Позивачем надані наступні акти приймання-передачі послуги:
- акт приймання-передачі послуг №ПРА -0001571 за січень 2024 року, а також акт коригування №ПРА_К-0003854;
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-0002070 за лютий 2024, а також акт коригування №ПРА_К-0004519;
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-0002640 за березень 2024, а також акт коригування №ПРА_К-0005276;
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-0003160 за квітень 2024, а також акт коригування №ПРА_К-0005920;
- акт приймання-передачі послуг №ПРА -0003676 за травень 2024, а також акт коригування №ПРА_К-0006422;
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-0004195 за червень 2024 року;
- акт приймання-передачі послуг №ПРА-0004726 за липень 2024.
01.08.2024 позивачем направлено вимогу - попередження про підготовку позовної заяви (вих. № 01/47718 від 01.08.2024), в якій останній повідомив відповідача, що ним розпочато підготовку позовної заяви до суду про стягнення основної заборгованості та штрафних санкцій за невиконання умов договору, у зв'язку з чим, відповідачу було запропоновано звернутись до позивача з письмовими пропозиціями у відповідь на вказаний лист.
За твердженням позивача, останній виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав відповідачу послуги з постачання електричної енергії, що підтверджується наявними у справі актами приймання-передачі наданих послуг та актами коригування до актів приймання-передачі послуги, однак внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору щодо оплати наданих послуг з постачання електричної енергії у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 119 666,50 грн, а також 3% річних у розмірі 29 955,49 грн та індекс інфляції у розмірі 51 499,03 грн, що стало підставою для звернення з даним позовом.
Місцевий господарський суд, беручи до уваги наявність клопотання позивача про часткове закриття провадження у справі та доказів того, що до відкриття провадження у справі відповідачем повністю погашено основну заборгованість за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 119 666,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1462 від 27.08.2024, дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 119 666,50 грн, а також про наявність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 29 955,49 грн та індексу інфляції у розмірі 51 499,03 грн, суд зазначає наступне.
Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до відкриття провадження у справі відповідачем повністю погашено основну заборгованість за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 119 666,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1462 від 27.08.2024, тому провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 119 666,50 грн закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Разом з тим, відповідач посилається на те, що оскільки позов було подано 30.08.2024, тобто після 27.08.2024 (дата сплати основної заборгованості), вказане свідчить, що при подачі позову відповідачем були здійснені усі необхідні платежі, що виключає наявність заборгованості та підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
За доводами апелянта, суд не з'ясував обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та не встановив, що відповідачем надано належні докази оплати послуг з передачі електричної енергії.
Так, останній зазначає, що матеріали справи містять виписку АТ «Ощадбанк» та АТ «Райффайзен Банк», в яких зазначено оплати, які не були враховані позивачем при обрахуванні суми боргу та 3% річних та інфляційних. Відповідач зауважує на тому, що ці оплати відображені в розрахунку суми боргу та 3% річних та інфляційних, наданих відповідачем.
За наведеного, відповідач вважає, що позивачем не враховані оплати: у сумі 325414,91 грн (платіжна інструкція №5208 від 11.01.2024 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»); у сумі 12014,47 грн (платіжна інструкція №5209 від 11.01.2024 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»; у сумі 200000,00 грн (платіжна інструкція №5258 від 24.02.2024 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»; у сумі 200000,00 грн (платіжна інструкція №5208 від 21.03.2024 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»; у сумі 504798,62 грн (платіжна інструкція №1222 від 27.03.2024 АТ «ОЩАДБАНК»); у сумі 108565,38 грн (платіжна інструкція №1223 від 28.03.2024 АТ «ОЩАДБАНК»); у сумі 56344,56 грн (платіжна інструкція №1260 від 22.04.2024 АТ «ОЩАДБАНК»); у сумі 26993,85 грн (платіжна інструкція №1430 від 09.08.2024 АТ «ОЩАДБАНК»); у сумі 49033,22 грн (платіжна інструкція №1432 від 09.08.2024 АТ «ОЩАДБАНК»); у сумі 123842,62 грн (платіжна інструкція №1431 від 09.08.2024 АТ «ОЩАДБАНК»).
Також відповідач посилається на те, що відповідно до листа позивача №01/54852 від 04.09.2024 за результатами звірки між відповідачем та позивачем виявлена переплата відповідача у розмірі 81820,96 грн, тому в розрахунку останній вказував цю суму як сальдо на початок періоду. Оскільки звірка відбулась вже після подачі позивачем позову до суду, апелянт посилається на те, що переплата відповідача у розмірі 81820,96 грн не була врахована позивачем в розрахунку.
Враховуючи наведене, апелянт зазначає про те, що позивач надав неправильний розрахунок боргу, 3% річних та інфляційних, а також не надав у якості доказу і договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0133-02024-ПП; після надання відповідачем доказів оплати, переплати відповідачем у розмірі 81820,96 грн не зробив вірний розрахунок заявлених позовних вимог.
Щодо наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 26.08.2024 (дата, на яку позивачем було здійснено розрахунок) основна заборгованість відповідача за надані послуги з передачі електроенергії складала 119 666,50 грн.
Як встановлено обставинами вище, відповідно до умов договору остаточний строк оплати послуг за кожен розрахунковий місяць припадає на 15 число наступного місяця, а прострочення виникає з 16 числа відповідного місяця.
Так, позивачем у розрахунку зазначено, що за надані послуги за січень 2024 року сума боргу становила 16 500,00 грн, кінцевий строк сплати - 15.02.2024, прострочення почалося з 16.02.2024 і тривало 192 дні (з 16.02.2024 по 26.08.2024). За лютий 2024 року сума боргу складала 18 250,00 грн, кінцевий строк сплати - 15.03.2024, прострочення розпочалося з 16.03.2024 і тривало 164 дні (з 16.03.2024 по 26.08.2024). За березень 2024 року сума боргу становила 17 800,00 грн, кінцевий строк оплати - 15.04.2024, прострочення настало з 16.04.2024 і тривало 134 дні (з 16.04.2024 по 26.08.2024). За квітень 2024 року борг складав 16 750,00 грн, кінцевий строк сплати - 15.05.2024, прострочення розпочалося з 16.05.2024 і тривало 104 дні (з 16.05.2024 по 26.08.2024). За травень 2024 року борг становив 17 300,00 грн, кінцевий строк сплати - 15.06.2024, прострочення настало з 16.06.2024 і тривало 74 дні (з 16.06.2024 по 26.08.2024). За червень 2024 року борг складав 16 900,00 грн, кінцевий строк оплати - 15.07.2024, прострочення розпочалося з 16.07.2024 і тривало 44 дні (з 16.07.2024 по 26.08.2024). За липень 2024 року борг становив 16 166,50 грн, кінцевий строк сплати - 15.08.2024, прострочення почалося з 16.08.2024 і тривало 10 днів (з 16.08.2024 по 26.08.2024).
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору 3% річних від простроченої суми.
Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: Сума боргу Ч 3% Ч (Кількість днів прострочення / 365).
У відповідності до розрахунку позивача за січень 2024 року сума 3% річних становила 2 604,66 грн, за лютий - 2 465,79 грн, за березень - 1 964,93 грн, за квітень - 1 430,68 грн, за травень - 1 052,03 грн, за червень - 611,00 грн, за липень - 70,40 грн. Загальна сума 3% річних за весь період прострочення - 29 955,49 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник зобов'язаний відшкодувати кредитору інфляційні втрати, які розраховуються на основі офіційних індексів інфляції.
Згідно розрахунку позивача за січень 2024 року інфляційні втрати становлять 1 023,00 грн, за лютий - 1 058,50 грн, за березень - 961,20 грн, за квітень - 837,50 грн, за травень - 795,80 грн, за червень - 709,80 грн, за липень - 614,30 грн. Загальна сума інфляційних втрат - 51 499,03 грн.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо його законності та арифметичної правильності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що платіжні інструкції № 1430, 1432, 1431, №5258, 5286, 5208, 5209, на які посилається апелянт, містять призначення платежу з посиланням на договір від 13.05.2019, який не є предметом даного спору.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу також зауважував на тому, що оплата за платіжними інструкціями № 5208, 5209, 5258, 5208, 1222, 1223, 1260, на які посилається апелянт, здійснена відповідачем на виконання зобов'язань за іншим договором, а саме - за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0133-02024 від 13.05.2019, що, зокрема, враховано у рішенні господарського суду Харківської області від 19.08.2024 у справі №922/5253/23, залишеного без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2024.
Так, з встановлених у рішенні господарського суду Харківської області від 19.08.2024 у справі № 922/5253/23 обставин судом апеляційної інстанції встановлено наступне:
«Приймаючи до уваги, що після відкриття провадження у справі відповідачем повністю погашено основну заборгованість за послуги з передачі електричної енергії за період з жовтня 2023 р. по грудень 2023 р. у розмірі 748 184,53 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 5258 від 24.02.2024, № 5286 від 21.03.2024, № 1222 від 27.03.2024, № 1223 від 28.03.2024, № 1260 від 22.04.2024, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості за послуги з передачі електричної енергії за період з жовтня 2023 р. по грудень 2023 р. у розмірі 748 184,53 грн суд вважає за необхідне закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.»
Таким чином, апелянтом не доведено неврахування позивачем у поданому розрахунку здійснених відповідачем оплат за спірним договором.
При цьому, судова колегія відхиляє доводи апелянта про відсутність спірного договору від 01.01.2024 № 0133-02024-ПП, оскільки відповідний договір є публічним договором приєднання, що регулюється Кодексом системи передачі, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 (із змінами), а також чинним законодавством України і від моменту акцептування заяви-приєднання користувач набув всіх прав та обов'язків за Договором, а також відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання.
Поряд з наведеним, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта про те, що в останнього була наявна переплата за спірним договором у сумі 81 820,96грн, в обґрунтування чого останній посилається на лист позивача від 04.09.2024 №01/54852.
Згідно наведеного листа станом на 02.09.2024 за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 13.05.2019 № 0133-02024 заборгованість відсутня, переплата становить 46 487,46 грн, за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0133-02024-ПП заборгованість становить 277 835,35 грн (з врахуванням двох планових рахунків за серпень 2024 року сумою 313 168,85 грн).
Як зазначалося самим відповідачем, останнім 27.08.2024 було здійснено погашення заборгованості, що виникла на суму 119 655,50грн, водночас наведене як не підтверджує факт наявності переплати за договором на суму 81 820,96грн, так і не спростовує факт погашення такої заборгованості з порушенням встановлених умовами договору строків.
Відповідач посилається на невідповідність відомостей, зазначених в деяких актах приймання-передачі послуг та актах коригування, при цьому, матеріали справи не містять доказів, що відповідач скористався положеннями пункту 6.5 договору і оскаржив зазначені у певних актах приймання-передачі послуг відповідну їх вартість.
Доводи відповідача щодо помилок у розрахунку позивача, які б вплинули на вірність суми заборгованості, матеріалами справи не підтверджуються, а також не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
У відповідності до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем строків оплати електричної енергії, у позивача виникло право вимагати сплати відповідачем 3% річних та індексу інфляції, нарахованих на суми простроченої заборгованості.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 29 955,49 грн та індексу інфляції у розмірі 51 499,03 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Факт сплати боргу після настання прострочення, який не спростований відповідачем, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки такі нарахування є правовим наслідком порушення грошового зобов'язання та застосовуються незалежно від намірів боржника або подальшого погашення заборгованості, спрямовані на відновлення порушеного балансу інтересів сторін з урахуванням економічних змін та втрат кредитора, спричинених простроченням платежу.
Такі заходи є формою відповідальності за порушення грошового зобов'язання, а не штрафною санкцією чи способом забезпечення виконання договору. Отже, навіть якщо відповідач сплатив заборгованість після настання прострочення, це не скасовує факту порушення договірних умов і не позбавляє позивача права вимагати компенсації за втрати, понесені у зв'язку з інфляційними процесами та тривалим користуванням грошовими коштами відповідачем.
Враховуючи вищенаведене у сукупності та зважаючи на те, що до відкриття провадження у справі відповідачем повністю погашено основну заборгованість за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 119 666,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1462 від 27.08.2024, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 119 666,50 грн, а також, беручи до уваги неспростовність факту порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині своєчасної оплати, про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 29 955,49 грн та індексу інфляції у розмірі 51 499,03 грн.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2024 у справі №922/3075/24 є обґрунтованим, законним та підлягає залишенню без змін, оскільки висновки суду першої інстанції повністю відповідають встановленим обставинам справи та чинним нормам матеріального та процесуального права.
У розумінні положень статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (вх. № 2792 Х ) на рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2024 у справі №922/3075/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2024 у справі №922/3075/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.02.2025
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко