Вирок від 10.02.2025 по справі 991/361/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/361/25

Провадження № 1-кп/991/4/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 рокумісто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 28.11.2024 у кримінальному провадженні № 52019000000000684 від 05.08.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Старий Вовчинець Глибоцького району Чернівецької області, громадянина Румунії, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого за вироком Вищого антикорупційного суду від 20.09.2024 за ч. 1 ст. 255 (в редакції до внесення змін Законом № 671?ІХ від 04.06.2020), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія кримінального провадження

03.09.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000000684 від 05.08.2019 за обвинуваченням ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК), та ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК (справа № 991/6021/21).

10.07.2023 після самовідводу суддів, у провадженні яких перебувала судова справа ( ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , окрема думка судді ОСОБА_15 ), відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

06.12.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена 28.11.2024 між прокурором Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_10

15.01.2025 Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання прокурора про виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.01.2025 виділене кримінальне провадження передано для розгляду колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , єдиний унікальний номер справи 991/361/25 (т. 1 а.с. 43).

2. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які передбачають кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_10 .

Відповідно до обвинувального акта та угоди про визнання винуватості ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК (надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища), за таких обставин.

25.10.2015 за результатами чергових місцевих виборів ОСОБА_12 обрано депутатом Чернівецької обласної ради.

Рішенням Чернівецької обласної ради VII скликання від 01.12.2015 № 2?1/15 його обрано головою Чернівецької обласної ради та присвоєно I ранг посадової особи місцевого самоврядування першої категорії посад.

Відповідно до ч. 6 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97?ВР від 21.05.1997 (далі - Закон) та ст. 50 Регламенту Чернівецької обласної ради VIІ скликання, затвердженого Рішенням 5-ї сесії Чернівецької обласної ради VIІ скликання від 28.04.2016 № 78-5/16 (далі - Регламент) голова обласної ради серед іншого уповноважений:

- скликати сесії ради, повідомляти депутатам і доводити до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, вести засідання ради;

- забезпечувати підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доводити рішення ради до виконавців, організовувати контроль за їх виконанням;

- координувати діяльність постійних комісій ради, давати їм доручення, сприяти організації виконання їх рекомендацій;

- призначати і звільняти керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради;

- здійснювати керівництво виконавчим апаратом ради;

- підписувати рішення ради, протоколи сесій ради;

- забезпечувати гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднювати рішення ради;

- представляти раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 49 Закону депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону порядок скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Згідно з п. 15.1 ст. 15 Регламенту пропозиції до проекту порядку денного сесії Ради вносяться, зокрема, головою Ради.

Відповідно до пп. 21.1.1?21.1.3, 21.1.6?21.1.9, 21.1.11 п. 21.1 ст. 21 Регламенту головуючий на пленарному засіданні Ради, зокрема, неупереджено веде пленарні засідання, виносить на обговорення проекти рішень Ради, організовує розгляд питань, створює рівні можливості депутатам Ради для участі в обговоренні питань, ставить питання на голосування, оголошує його результати, забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на пленарному засіданні Ради, вносить пропозиції з процедурних питань щодо ходу пленарного засідання Ради, дає короткі роз'яснення з приводу своїх дій і відповіді на запитання, поставлені до нього у виступах депутатів.

У пункті 43.1 статті 43 Регламенту визначено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до п. 43.2 ст. 43 Регламенту рішення Ради приймаються на її пленарному засіданні більшістю голосів депутатів від загального складу Ради, крім випадків, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та цим Регламентом.

За пунктом 43.3 вказаної статті, рішення Ради підписує головуючий на пленарному засіданні сесії Ради.

Згідно з п. 43.4 ст. 43 Регламенту рішення Ради набирають чинності з дня їх підписання головуючим, якщо не встановлено іншого строку введення цих рішень в дію.

Частиною 5 ст. 60 Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Порядок укладання, припинення та розірвання договорів оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області регулюється Положенням про порядок та умови оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням 10-ї сесії Чернівецької обласної ради VI скликання від 31.05.2012 № 54?10/12 (із змінами та доповненнями). Так, пунктами 3.3, 3.4, 3.5, 7.2, 7.3 вказаного Положення визначено:

- ініціатива щодо оренди майна може виходити, зокрема, від голови обласної ради;

- з метою передачі об'єкта в оренду голова обласної ради розглядає, у тому числі, заяви потенційних орендарів, які виявили бажання орендувати майно, у разі оголошення інформації щодо передачі майна в оренду на веб-сайті обласної ради та офіційних засобах масової інформації;

- голова обласної ради направляє документи на розгляд профільної постійної комісії або конкурсної комісії (у разі оголошення конкурсу або вивчення попиту);

- голова обласної ради зі сторони орендодавця підписує договір оренди, який вважається укладеним з моменту його підписання.

Відповідно до п. 3.13 вказаного Положення у разі надходження лише однієї заяви конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником.

Згідно з пп. 5.4.3 п. 5.4 цього Положення для участі в конкурсі на право укладання договору оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області фізичні та юридичні особи, фізичні особи - підприємці подають конкурсній комісії відомості про претендента, у тому числі, нотаріально посвідчені копії установчих документів (для юридичних осіб).

Відповідно до п. 5.7 Положення у разі надання неповного пакета документів або не в зазначений термін заява на участь у конкурсі конкурсною комісією не розглядається.

За пунктом 7.1 вказаного Положення, договір оренди нерухомого майна укладається на підставі протоколу конкурсної комісії, зокрема відповідно до п. 3.13 Положення.

Згідно з ч. 1 примітки до ст. 364 КК службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

У пункті 3 ч. 3 примітки до ст. 368 КК визначено, що службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 3685, 369 та 382 цього Кодексу є особи, посади яких згідно зі статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої та другої категорій посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 2 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493?III від 07.06.2001 посада голови обласної ради віднесена до першої категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Отже, ОСОБА_12 , будучи депутатом і головою Чернівецької обласної ради, здійснював функції представника місцевого самоврядування, а також обіймав в органі місцевого самоврядування посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

При цьому ОСОБА_10 надав неправомірну вигоду службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища за таких обставин.

Рішенням Чернівецької обласної ради від 12.09.2018 № 141?24/18 визначено передати в оренду цілісний майновий комплекс Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця», код ЄДРПОУ 02005881, розташований за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, село Брусниця, (далі - БС «Брусниця»), на таких умовах:

- термін, на який укладається договір оренди, становить 49 років;

- розмір орендної плати визначається на підставі Положення про порядок розрахунку і використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням 10-ї сесії Чернівецької обласної ради VІ скликання від 31.05.2012 № 54-10/12 (зі змінами та доповненнями), та з урахуванням результатів оцінки цілісного майнового комплексу об'єкта оренди. Орендна ставка за використання вказаного цілісного майнового комплексу становить 12 % від вартості основних засобів та нематеріальних активів за незалежною оцінкою на час оцінки об'єкта оренди. У разі, якщо орендар визначений за результатами конкурсу на право оренди комунального майна, розмір орендної плати встановлюється за результатами проведеного конкурсу, де переможець визначається за критерієм найбільшої запропонованої орендної плати;

- використання об'єкта оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю діяльності БС «Брусниця» із подальшим отриманням відповідних ліцензій чи дозволів (якщо отримання таких передбачено законодавством України);

- амортизаційні відрахування на орендоване майно Підприємства залишаються у розпорядженні Орендаря і використовуються для відновлення основних фондів. Поліпшення орендованого майна Підприємства, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області;

- страхування орендованого майна Підприємства в порядку, визначеному чинним законодавством, на суму, не меншу за вартість згідно з незалежною оцінкою;

- передача орендарем цілісного майнового комплексу (або його частини) у суборенду забороняється;

- орендар зобов'язується внести інвестиції в розвиток діяльності, у тому числі шляхом здійснення невід'ємних поліпшень об'єкта оренди, створення нових об'єктів містобудування та розвиток матеріально-технічної бази, а саме:

- упродовж першого року оренди - 4 млн 487 тис. грн;

- упродовж другого року оренди - 4 млн 628 тис. грн;

- упродовж третього року оренди - 4 млн 703 тис. грн;

- упродовж четвертого року оренди - 4 млн 508 тис. грн;

- упродовж п'ятого року оренди - 4 млн 394 тис. грн;

- оплата витрат на нотаріальне посвідчення договору здійснюється за рахунок орендаря;

- пільгове лікування учасників Антитерористичної операції (далі - АТО) та членів їх сімей, батьків учасників АТО та пільгових категорій громадян.

19.07.2019 близько 12 год 28 хв до кабінету ОСОБА_10 , що розташований у будівлі ТОВ «БАТ?Центр» за адресою: м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 51?А, прибув ОСОБА_12 , де повідомив ОСОБА_10 про можливість передачі йому в довгострокову оренду БС «Брусниця» та окремі умови оренди. При цьому відзначив, що щомісячна орендна плата складає близько 80 тис. грн, 70 % якої у подальшому будуть використовуватися Чернівецькою обласною радою на утримання цього підприємства, і наголосив на необхідності термінової реєстрації підконтрольного ОСОБА_10 підприємства, яке має взяти участь у конкурсі з оренди БС «Брусниця».

На вказану пропозицію ОСОБА_10 погодився.

У подальшому, 23.07.2019, у приміщенні кабінету ОСОБА_10 , розташованого у будівлі ТОВ «БАТ?Центр» за адресою: м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 51?А, відбулася зустріч між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 за участю ОСОБА_16 . У ході розмови у період часу з 14 год 23 хв по 14 год 27 хв ОСОБА_16 повідомив, що умови оренди БС «Брусниця» передбачають щорічне інвестування орендарем грошових коштів по 4,5 млн грн протягом п'яти років на загальну суму близько 1 млн дол. США, з чим ОСОБА_10 погодився. У свою чергу ОСОБА_12 звернув увагу, що інвестиції не вибувають з розпорядження ОСОБА_10

23.07.2019 у період з 14 год 29 хв по 15 год 56 хв ОСОБА_12 , перебуваючи у приміщенні кабінету ОСОБА_10 у будівлі ТОВ «БАТ?Центр» за адресою: м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 51?А, висловив ОСОБА_10 прохання надати йому неправомірну вигоду за забезпечення процесу голосування, прийняття Чернівецькою обласною радою рішення про передачу БС «Брусниця» в довгострокову оренду підконтрольному ОСОБА_10 суб'єкту господарювання та укладення з цим суб'єктом договору оренди БС «Брусниця» у вигляді грошових коштів у сумі 200 тис. дол. США, а також 20 % від загальної суми інвестицій, визначених ОСОБА_12 , як 1 млн дол. США, які ОСОБА_10 має вкласти у БС «Брусниця», що становить 200 тис. дол. США.

Отже, ОСОБА_12 висловив ОСОБА_10 прохання надати йому неправомірну вигоду в загальній сумі 400 тис. дол. США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 23.07.2019 становило 10 млн 257 тис. 240 грн.

Окрім того, переконуючи ОСОБА_10 у вигідності отримання ним в оренду БС «Брусниця» на визначених умовах, ОСОБА_12 запевнив його, що у разі передачі йому в оренду вказаного об'єкта ОСОБА_10 одноособово розпоряджатиметься розташованою на його території свердловиною, з якої видобуваються мінеральні води, придатні для бальнеологічного лікування.

У свою чергу ОСОБА_10 погодився надати ОСОБА_12 неправомірну вигоду за умови подальшого обговорення її розміру та форми.

30.07.2019 у період з 15 год 47 хв по 16 год 30 хв, перебуваючи у приміщенні кабінету ОСОБА_10 , розташованого у будівлі ТОВ «БАТ?Центр» за адресою: м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 51?А, ОСОБА_12 продовжив переконувати його у вигідності отримання в оренду БС «Брусниця», відзначивши, що комплекс надається в оренду на 49 років, будь?яке покращення умов заліковується в рахунок інвестицій, разом з ним він отримує свердловину з мінеральною водою, а також звернув увагу, що вже має публікувати оголошення про намір передати це майно в оренду й визначатися із суб'єктом господарювання, з яким буде укладений відповідний договір, що зумовлює нагальність потреби надати неправомірну вигоду.

Після цього ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_10 про необхідність надання йому за забезпечення процесу голосування, прийняття Чернівецькою обласною радою рішення про передачу БС «Брусниця» у довгострокову оренду підконтрольному ОСОБА_10 суб'єкту господарювання та укладення з цим суб'єктом договору оренди БС «Брусниця» двох раніше обумовлених частин неправомірної вигоди: грошових коштів у сумі 200 тис. дол. США, що будуть передані іншим, не встановленим досудовим розслідуванням особам, а також особисто для ОСОБА_12 у вигляді 20 % від загальної суми інвестицій, визначених ним як 1 млн дол. США, які ОСОБА_10 має вкласти у БС «Брусниця».

Але ОСОБА_10 відмовився надавати частину неправомірної вигоди, визначену у вигляді відсотків, зазначивши, що її загальний розмір занадто великий і що він розраховував на передачу неправомірної вигоди лише в сумі 200 тис. дол. США.

Проте ОСОБА_12 продовжував переконувати ОСОБА_10 у вигідності своєї пропозиції.

У відповідь ОСОБА_10 запевнив ОСОБА_12 , що надасть йому обумовлену неправомірну вигоду, крім частини, визначеної у відсотках.

Цього ж дня, 30.07.2019, протоколом конкурсної комісії Чернівецької обласної ради № 25 затверджено звіт про оцінку БС «Брусниця», складений ТОВ «Оцінка?Інформ», та доручено голові комісії розмістити оголошення про намір передати це майно в оренду у засобах масової інформації, у тому числі й на офіційному сайті Чернівецької обласної ради.

У подальшому, у період часу з 16 год 30 хв 30.07.2019 по 17 год 29 хв 31.07.2019, більш точний час та обставини досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_12 зменшив розмір неправомірної вигоди, яку попрохав надати ОСОБА_10 23.07.2019 за вищевказаних обставин, до 300 тис. дол. США.

З 31.07.2019 по 15.10.2019, більш точний час та обставини досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 остаточно узгодили розмір неправомірної вигоди в сумі 200 тис. дол. США за забезпечення процесу голосування, прийняття Чернівецькою обласною радою рішення про передачу БС «Брусниця» у довгострокову оренду підконтрольному ОСОБА_10 суб'єкту господарювання та укладення з цим суб'єктом договору оренди БС «Брусниця».

У період з 31.07.2019 по 14.08.2019, більш точний час та обставини досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_10 , діючи умисно, на виконання попередніх домовленостей, надав ОСОБА_12 три частини неправомірної вигоди в сумі 10 тис. дол. США кожна за забезпечення процесу голосування, прийняття Чернівецькою обласною радою рішення про передачу БС «Брусниця» у довгострокову оренду підконтрольному ОСОБА_10 суб'єкту господарювання та укладення з цим суб'єктом договору оренди БС «Брусниця».

На виконання рішення Чернівецької обласної ради від 12.09.2018 № 141?24/18 «Про передачу в оренду БС «Брусниця» 02.08.2019 о 14 год 53 хв на офіційному веб?сайті Чернівецької обласної ради опубліковано оголошення конкурсу на право укладання договору оренди вказаного об'єкта із встановленою для учасників умовою подання заяв із нотаріально посвідченими додатками до 15.08.2019.

Після цього, 03.08.2019 у період з 12 год 29 хв по 13 год 30 хв, ОСОБА_10 , перебуваючи разом з ОСОБА_16 у приміщенні свого кабінету в будівлі ТОВ «БАТ?Центр» за адресою: м. Чернівці, вул. Південно?Кільцева, буд. 51?А, з використанням месенджера «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_12 .

Під час цієї розмови ОСОБА_12 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, повідомив про необхідність забезпечення відповідності створюваної для ОСОБА_10 юридичної особи умовам оголошеної пропозиції на оренду та цілям ОСОБА_10 шляхом її заснування у формі товариства з обмеженою відповідальністю, включення до складу засновників товариства доньки та колишньої дружини ОСОБА_10 - ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , а також визначення розміру статутного капіталу товариства відповідно до критеріїв для подання пропозиції на оренду цього об'єкта, зауваживши про терміновість вирішення вказаних питань.

05.08.2019 у період з 14 год 45 хв по 14 год 59 хв ОСОБА_10 , перебуваючи у зазначеному місці, виконуючи вказівки ОСОБА_12 , узгодив з ОСОБА_16 назву та організаційно?правову форму створюваної юридичної особи - ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця», юридичну адресу: Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 51?А, включення до складу засновників ОСОБА_18 та іншого підконтрольного йому підприємства, ТОВ «Буковинський козацький хутір», призначення директором товариства ОСОБА_19 .

Визначення засновників та директора із складу довірених осіб дозволило ОСОБА_10 здійснювати повний контроль за діяльністю ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця».

06.08.2019 ОСОБА_16 забезпечив реєстрацію зазначеного підприємства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням ідентифікаційного номера 43157298, із зазначенням основного виду економічної діяльності юридичної особи «86.10 діяльність лікарняних закладів».

08.08.2019 ОСОБА_16 від імені ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця» подав до Чернівецької обласної ради заяву за підписом ОСОБА_19 про оренду БС «Брусниця» із додатком у вигляді копій установчих документів юридичної особи, які не були нотаріально посвідченими, що є порушенням вимог пп. 5.4.3 п. 5.4 Положення про порядок та умови оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що визначає перелік документів, які мають бути подані конкурсній комісії для участі в конкурсі на право укладання договору оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Того ж дня ОСОБА_12 , перебуваючи у приміщенні Чернівецької обласної ради за адресою: м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, діючи на виконання спільного злочинного умислу, будучи повідомленим про надходження зазначеної заяви ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця», направив її своїй заступниці, голові конкурсної комісії Чернівецької обласної ради ОСОБА_20 , та доручив забезпечити її розгляд на засіданні цієї комісії шляхом проставлення особистої резолюції.

14.08.2019, більш точний час та обставини досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_10 , діючи умисно, на виконання попередніх домовленостей надав ОСОБА_12 частину неправомірної вигоди у сумі 20 тис. дол. США за забезпечення передачі БС «Брусниця» в оренду ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця».

Згідно з протоколом засідання конкурсної комісії Чернівецької обласної ради від 23.08.2019 № 26, враховуючи надходження лише однієї заяви ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця», прийнято рішення рекомендувати постійній комісії Чернівецької обласної ради з питань приватизації та управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (далі - постійна комісія) внести на розгляд сесії ради проєкт рішення про укладення із ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця» договору оренди без оголошення конкурсу.

Отже, членами конкурсної комісії, які перебувають у службовій залежності від голови Чернівецької обласної ради ОСОБА_12 , порушено вимоги п. 5.7 Положення про порядок та умови оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, відповідно до якого в разі надання неповного пакета документів або не в зазначений термін заява на участь у конкурсі конкурсною комісією не розглядається.

У період часу з 14.08.2019 по 07.09.2019 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_10 і ОСОБА_12 домовились про надання чергової частини раніше обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 20 тис. дол. США за забезпечення передачі в оренду БС «Брусниця» через довірених осіб: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з боку ОСОБА_12 та ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з боку ОСОБА_10 .

Після цього, у період часу з 14.08.2019 по 07.09.2019, більш точний час та обставини досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_10 , діючи умисно, на виконання зазначеної домовленості надав ОСОБА_22 для передачі ОСОБА_12 частину неправомірної вигоди у сумі 20 тис. дол. США.

07.09.2019, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, у ході зустрічі, яка відбулася поблизу ТРЦ «Депот» за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 265?А, ОСОБА_22 передав ОСОБА_21 надану йому ОСОБА_10 раніше обумовлену суму у 20 тис. дол. США, яку у подальшому, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_21 передав ОСОБА_12

09.09.2019 протоколом засідання № 45 постійної комісії Чернівецької обласної ради з урахуванням рекомендацій конкурсної комісії визначено внести на розгляд сесії ради проєкт рішення щодо укладення із ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця» договору оренди БС «Брусниця».

Разом з цим 10.09.2019 ОСОБА_12 , перебуваючи у вказаному місці, шляхом підписання супровідного листа?резолюції № 29/2128 доручив працівникам апарату Чернівецької обласної ради підготувати проєкт рішення про передачу БС «Брусниця» у довгострокову оренду ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця», оприлюднити його на офіційному веб?сайті ради та включити до порядку денного пленарного засідання сесії ради.

11.09.2019 на виконання доручення ОСОБА_12 на офіційному вебсайті Чернівецької обласної ради (oblrada.cv.ua) був оприлюднений вищевказаний проєкт рішення цієї ради, однак до проєкту Порядку денного та регламенту роботи пленарного засідання 33-ї сесії обласної ради VII скликання на 12.09.2019 він включений не був.

Однак вже наступного дня, 12.09.2019, у період з 11 год 00 хв до 15 год 00 хв під час пленарного засідання 33-ї сесії обласної ради VII скликання головою постійної комісії Чернівецької обласної ради ОСОБА_23 за дорученням ОСОБА_12 внесено усну пропозицію включити вказаний проєкт до порядку денного та регламенту роботи засідання.

При цьому ОСОБА_12 , продовжуючи реалізацію умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, перебуваючи у приміщенні адміністративної будівлі Чернівецької обласної ради за адресою: м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, будучи головуючим на цьому пленарному засіданні ради, з метою забезпечення ухвалення Чернівецькою обласною радою рішення про передачу в довгострокову оренду БС «Брусниця» ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця», використовуючи своє службове становище, незважаючи на наявність визначеного пп. 21.1.8 п. 21.1 ст. 21 Регламенту обов'язку головуючого забезпечити його дотримання всіма присутніми на пленарному засіданні ради, діючи умисно, порушив вимоги Регламенту та вчинив дії, які призвели до його порушення.

Так, ОСОБА_12 попри вимоги ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо оприлюднення проєктів рішень органів місцевого самоврядування не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття виніс на голосування питання про включення до порядку денного та регламенту роботи пленарного засідання питання про передачу БС «Брусниця» у довгострокову оренду підконтрольному ОСОБА_10 ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця»; проголосував за включення цього питання до порядку денного; виніс вказаний проєкт рішення ради на обговорення та особисто при цьому доповідав, переконуючи депутатів у необхідності прийняття такого рішення.

Під час обговорення ОСОБА_12 залишив без реагування зауваження депутата ОСОБА_24 щодо порушення вищевказаного строку оприлюднення проєктів рішень та вимог п. 14.7 ст. 14 Регламенту щодо надання депутатам Чернівецької обласної ради проєктів рішень не пізніше як за три дні до проведення сесії, що унеможливило його опрацювання депутатами з метою належного розгляду; а також встановленого пп. 21.1.11 п. 21.1 ст. 21 Регламенту обов'язку головуючого надавати відповіді на запитання, поставлені до нього у виступах депутатів, не дав відповідей на запитання депутатів ОСОБА_24 та ОСОБА_25 щодо об'єкта, який планується передати в оренду, хто є власником підприємства, яке виграло конкурс, і чи має воно спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування мінеральних лікувальних вод, придатних для бальнеологічного лікування; будучи відповідно до пп. 21.1.7 п. 21.1 ст. 21 Регламенту наділеним повноваженням ставити питання на голосування, двічі проігнорував пропозицію про відкладення розгляду питання про передачу в оренду БС «Брусниця» на наступну сесію, висловлену депутатами ОСОБА_26 та ОСОБА_25 , поставивши її на голосування лише після повторного звернення з цього приводу депутата ОСОБА_26 .

Після цього ОСОБА_12 виніс проєкт рішення про передачу БС «Брусниця» в оренду ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця» на голосування та особисто проголосував за його прийняття.

12.09.2019 Чернівецькою обласною радою прийнято рішення від 12.09.2019 № 150/33/19 «Про передачу в оренду БС «Брусниця», яким вказаний об'єкт переданий в оренду ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця» на 49 років із встановленням стартової місячної орендної плати в сумі 81169,58 грн, визначенням порядку нарахування та сплати орендних платежів, наданням дозволу на здійснення реконструкції будівель та приміщень БС «Брусниця» тощо.

Цього ж дня, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_12 , перебуваючи у приміщенні адміністративної будівлі Чернівецької обласної ради за адресою: м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, продовжуючи реалізацію спільного умислу, підписав зазначене рішення ради, що спричинило набрання ним чинності.

Отже, ОСОБА_12 реалізував спільний з ОСОБА_10 злочинний умисел в частині забезпечення процесу голосування та прийняття Чернівецькою обласною радою рішення про передачу БС «Брусниця» у довгострокову оренду підконтрольному ОСОБА_10 ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця».

У подальшому, під час підготовчих дій щодо нотаріального посвідчення договору оренди майнового комплексу, ОСОБА_10 від ОСОБА_16 стало відомо про відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно повної інформації про БС «Брусниця», необхідної для вчинення нотаріальних дій.

У зв'язку з цим 20.09.2019 у період з 14 год 00 хв по 16 год 03 хв ОСОБА_16 за вказівкою ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_12 про зазначені обставини.

Цього ж дня у період з 16 год 07 хв по 16 год 11 хв, перебуваючи у невстановленому місці, ОСОБА_12 , використовуючи своє службове становище, дав вказівку працівникам апарату підготувати до 23.09.2019 новий проєкт рішення Чернівецької обласної ради про внесення змін до рішення цієї ради від 12.09.2019 № 150/33/19 «Про передачу в оренду БС «Брусниця» із доповненнями, необхідними для нотаріального посвідчення договору оренди, а також повідомив ОСОБА_16 , що 25.09.2019 розгляд вказаного питання буде винесений на засідання постійної комісії для подальшого розгляду на сесії Чернівецької обласної ради.

21.09.2019, перебуваючи на території міста Чернівців, більш точний час та обставини досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_10 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, надав ОСОБА_12 частину неправомірної вигоди в сумі 50 тис. дол. США за забезпечення процесу голосування, прийняття Чернівецькою обласною радою рішення про передачу БС «Брусниця» у довгострокову оренду підконтрольному ОСОБА_10 ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця» та укладення з цим підприємством договору оренди БС «Брусниця».

Крім того, в період часу з 21.09.2019 по 15.10.2019, перебуваючи на території міста Чернівці, більш точний час та обставини досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_10 , керуючись єдиним умислом на надання неправомірної вигоди у сумі 200 тис. дол. США, надав ОСОБА_12 дві частини неправомірної вигоди у сумі 20 тис. дол. США кожна за забезпечення процесу голосування, прийняття Чернівецькою обласною радою рішення про передачу БС «Брусниця» у довгострокову оренду підконтрольному ОСОБА_10 ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця» та укладення з цим підприємством договору оренди БС «Брусниця».

У подальшому, 25.09.2019, близько 10 год 00 хв, постійною комісією Чернівецької обласної ради за дорученням ОСОБА_12 заслухано питання про внесення змін та доповнень до рішення 33-ї сесії Чернівецької обласної ради VII скликання від 12.09.2019 № 150-33/19 «Про передачу в оренду БС «Брусниця».

За результатами розгляду вирішено п. 1 рішення після слів «Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця», доповнити словами «згідно з додатком», рішення доповнити додатком щодо наявних оборотних та необоротних активів БС «Брусниця», голові комісії ОСОБА_23 доручено при розгляді доповнити проєкт рішення «Про передачу в оренду Чернівецькому регіональному центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій нерухомого майна за адресою: вул. Героїв Майдану, 5 в м. Чернівцях» вищевказаними змінами та викласти його назву в новій редакції, а саме «Про деякі питання оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області».

Внесення відповідних доповнень голова постійної комісії ОСОБА_23 ініціювала 25.09.2019 після 11 год 00 хв під час пленарного засідання Чернівецької обласної ради, за результатами якого вищевказаний проєкт рішення був доповнений без включення до порядку денного сесії, що є порушенням Регламенту, п. 15. 10 ст. 15, ст. 16 та іншими положеннями якого перебачений розгляд на сесії лише питань, включених до порядку денного.

Так, 25.09.2019, перебуваючи у приміщенні адміністративної будівлі Чернівецької обласної ради за адресою: м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, ОСОБА_12 , будучи головуючим на цьому пленарному засіданні ради, діючи умисно, з метою забезпечення ухвалення Чернівецькою обласною радою рішення про передачу в довгострокову оренду БС «Брусниця» ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця» та одержання за це від ОСОБА_10 неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, вчинив такі дії з метою реалізації злочинних домовленостей: виніс на голосування питання внесення змін та доповнень щодо оренди БС «Брусниця» до проєкту рішення від 25.09.2019 № 176?33/19; проголосував за розгляд цього питання; виніс вказаний проєкт рішення ради із зазначеними змінами та доповненнями на обговорення; виніс зазначений проєкт рішення ради із згаданими змінами та доповненнями на голосування в цілому та особисто проголосував за прийняття рішення Чернівецької обласної ради № 176?33/19.

Водночас, прийняте рішення від 25.09.2019 № 176?33/19, яким передбачене внесення цих доповнень, ОСОБА_12 не підписане та попри вимоги ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» на офіційному вебсайті Чернівецької обласної ради не оприлюднене.

У подальшому, 09.10.2019 у період часу з 11 год 00 хв до 14 год 00 хв, перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_12 з метою прийняття Чернівецькою обласною радою кінцевого уточненого рішення із вищепереліченими доповненнями щодо БС «Брусниця», користуючись повноваженнями, визначеними Законом та Регламентом, діючи з метою реалізації єдиного умислу, виніс на голосування пропозицію голови постійної комісії ОСОБА_23 щодо повернення до розгляду питання БС «Брусниця» згідно з рішенням від 12.09.2019 № 150?33/19 у зв'язку з необхідністю внесення доповнень (відповідно до висновку постійної комісії ради від 25.09.2019), яка не була прийнятою; вдруге виніс на голосування вказане питання, яке також не було прийнято; втретє виніс на голосування вказане питання, особисто доповідав, переконував депутатів голосувати «за» і таким чином домігся прийняття за результатами обговорення позитивного рішення від 09.10.2019 № 195?33/19.

Цього ж дня ОСОБА_12 , перебуваючи у вказаному місці, продовжуючи реалізацію спільного умислу, підписав зазначене рішення Чернівецької обласної ради, що спричинило набрання ним чинності.

Після цього, порушуючи вимоги ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ОСОБА_12 , маючи на меті приховати власну незаконну діяльність, не забезпечив оприлюднення вищевказаного рішення.

Цим ОСОБА_12 на виконання злочинних домовленостей із ОСОБА_10 забезпечив процес голосування та прийняття Чернівецькою обласною радою рішення № 195?33/19 «Про передачу в оренду БС «Брусниця», яким ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця» передано в оренду БС «Брусниця», з уточненням, зокрема, адреси об'єкта оренди, інформації про віднесення до складу БС «Брусниця» будівель та споруд, переліку оборотних та необоротних активів згідно з додатком, необхідних ОСОБА_10 для нотаріального посвідчення договору оренди.

15.10.2019 близько 17 год 43 хв ОСОБА_12 , виконавши основну частину домовленостей з ОСОБА_10 , крім підписання договору оренди БС «Брусниця» з ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця», з метою отримання решти суми раніше обумовленого предмета неправомірної вигоди прибув до кабінету ОСОБА_10 , що розташований у будівлі ТОВ «БАТ?Центр» за адресою: м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 51?А.

Приблизно о 19 год 14 хв, перебуваючи у кабінеті ОСОБА_10 , ОСОБА_12 висловив йому прохання надати решту неправомірної вигоди в сумі 50 тис. дол. США, однак ОСОБА_10 не погодився із таким розміром залишку та відповів, що частина неправомірної вигоди, яка ще не передана ОСОБА_12 , є меншою.

Після цього в період часу до 19 год 56 хв, перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 за участю ОСОБА_22 з використанням принесеного ним ноутбука та флеш?накопичувача пам'яті спільно підрахували загальний розмір отриманої ОСОБА_12 частини неправомірної вигоди за вчинення ним з використанням його службового становища дій щодо передачі в довгострокову оренду БС «Брусниця», обумовлених спільним злочинним умислом.

За результатами підрахунку ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_22 , який за дорученням ОСОБА_10 вів облік фактів передання ОСОБА_12 грошових коштів, дійшли згоди, що у період часу з 31.07.2019 по 15.10.2019 ОСОБА_10 надав ОСОБА_12 8 частин неправомірної вигоди, з яких 3 по 10 тис., 4 по 20 тис. та 1 частину 50 тис., у загальній сумі 160 тис. дол. США, із раніше обумовлених 200 тис. дол. США, а також, що розмір належної до передачі ОСОБА_10 частини неправомірної вигоди станом на 15.10.2019 складає 40 тис. дол. США.

Після підрахунку ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_12 , що із суми неправомірної вигоди, яка залишилася щодо БС «Брусниця», може надати йому у цей день лише 20 тис. дол. США, на що ОСОБА_12 висловив прохання збільшити розмір частки до 30 тис. дол. США, проте ОСОБА_10 йому відмовив.

Цього ж дня приблизно о 19 год 56 хв, перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_10 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, у присутності ОСОБА_22 надав ОСОБА_12 чергову частину неправомірної вигоди в сумі 20 тис. дол. США за забезпечення ним з використанням влади та службового становища депутата і голови ради процесу голосування, прийняття Чернівецькою обласною радою рішення про передачу БС «Брусниця» у довгострокову оренду ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс «Брусниця», укладення з цим підприємством договору оренди БС «Брусниця» та запропонував останню частину неправомірної вигоди у розмірі 20 тис. дол. США надати пізніше, на що ОСОБА_12 погодився.

Враховуючи викладене, ОСОБА_10 надав голові Чернівецької обласної ради ОСОБА_12 неправомірну вигоду в загальній сумі 180 тис. дол. США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 15.10.2019 становило 4 млн 416 тис. 840 грн.

За наведених обставин, ОСОБА_10 обвинувачується у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь?якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК.

3. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання

3.1. 28.11.2024 між прокурором Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_10 , за участю захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК (т. 1 а.с. 47).

3.2. Як істотні для цього кримінального провадження обставини, що враховані прокурором при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості, зазначені:

1) ступінь та характер сприяння обвинуваченого ОСОБА_10 у здійсненні кримінального провадження щодо нього та інших осіб, а саме: не перешкоджання проведенню досудового розслідування та судового розгляду, його належна процесуальна поведінка;

2) характер і тяжкість вчиненого ОСОБА_10 кримінального правопорушення, спричинення шкоди внаслідок його вчинення лише державним інтересам;

3) особу обвинуваченого ОСОБА_10 , який раніше судимий, має ряд хронічних захворювань, є пенсіонером та інвалідом ІІ групи. Характеризуються позитивно, а саме: проходив службу у складі Сил Територіальної оборони Збройних Сил України, у зв'язку з чим, нагороджений (1) відзнакою Міністерства оборони України за бездоганне виконання військового та службового обов'язку, (2) подякою стрільцю стрілецької роти НОМЕР_1 окремого батальйону територіальної оборони за проявлений патріотизм, сумлінне виконання службових обов'язків, старанність та ініціативу, самовідданість і високий професіоналізм. Окрім того, бере участь у соціальному житті місцевої громади, у підтриманні громадських заходів, проведенні спортивних змагань, матеріально допомагає Збройним силам України, релігійним організаціям. Також відомості про майновий стан ОСОБА_10 та членів його родини підтверджують можливість виконання ним умов угоди;

4) наявність суспільного інтересу в здійсненні швидшого судового провадження, яке забезпечить справедливе, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_10 за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, викритті осіб у скоєнні інших кримінальних правопорушень;

5) наявність суспільного інтересу в запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень обвинуваченим, а також іншими особами, в тому числі більш тяжких;

6) наявність обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_10 , таких як: щире каяття, служба у складі Сил Територіальної оборони Збройних Сил України та матеріальна допомога Збройним Силам України;

7) відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_10 .

3.3. ОСОБА_10 повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі пред'явленого йому обвинувачення та зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення у судовому провадженні.

3.4. Обвинувачений ОСОБА_10 зобов'язався співпрацювати з прокурором у наданні правдивих та детальних показань про вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, в якому останній обвинувачується у кримінальному провадженні № 52019000000000684 від 05.08.2019 (справа № 991/6021/21, провадження № 1?кп/991/50/21);

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_10 зобов'язався надавати правдиві та детальні показання у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017 щодо вчинення начальником Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_27 та начальником відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_28 , з використанням своїх службових повноважень, сприяння діяльності організованої групи з ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі шляхом ввезення на митну територію України товарів з приховуванням від митного контролю та приховування такої діяльності, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК.

3.5. У кримінальному проваджені № 52019000000000684 від 05.08.2019 до ОСОБА_10 цивільний позов не заявлявся. Тому угодою не передбачені умови звільнення обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

3.6. Узгоджене сторонами покарання.

В угоді враховано, що обвинувачений раніше судимий, щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свою злочинну поведінку, зокрема шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, зобов'язується надавати визнавальні та викривальні показання органу досудового розслідування та суду. Вказане може бути враховано як обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до умов угоди прокурором враховано такі обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_10 , як (1) щире каяття, (2) служба у складі Сил Територіальної оборони Збройних Сил України та (3) матеріальна допомога Збройним Силам України.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, не встановлено.

З урахуванням особи обвинуваченого та викладених вище обставин сторони погодили призначення ОСОБА_10 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років без конфіскації майна.

Остаточне покарання визначити ОСОБА_10 , відповідно до приписів ч. 1, 3 та 4 ст. 70, ч. 3 та 4 ст. 72 КК, з урахуванням покарання, призначеного йому за вироком Вищого антикорупційного суду від 20.09.2024 у справі № 991/5561/24 (провадження № 1?кп/991/71/24), який набрав законної сили 28.10.2024.

Так, вказаним вироком ОСОБА_10 визнано винним за ч. 1 ст. 255 (в редакції до внесення змін Законом № 671?ІХ від 04.06.2020), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 9 (дев'ять) місяців та штрафу у розмірі 83 259 397,28 грн (вісімдесят три мільйони двісті п'ятдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто сім гривень двадцять вісім копійок), з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з експортом та імпортом товарів до України, строком на 2 (два) роки 8 (вісім) місяців та зі штрафом у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до ч. 2?4 ст. 75 КК ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та визначено іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Визначено, що додаткові покарання щодо ОСОБА_10 у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов'язаною з експортом та імпортом товарів до України та штрафу підлягають реальному самостійному виконанню.

Враховуючи викладене, сторони узгодили визначити ОСОБА_10 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років, штрафу у розмірі 83 259 397,28 грн (вісімдесят три мільйони двісті п'ятдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто сім гривень двадцять вісім копійок), з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з експортом та імпортом товарів до України, строком на 2 (два) роки 8 (вісім) місяців та зі штрафом у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, без конфіскації майна.

Окрім того, сторони узгодили, що відповідно до ст. 75 КК обвинувачений ОСОБА_10 підлягає звільненню від відбування покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з випробуванням.

У зв'язку з цим сторони дійшли згоди спільно клопотати перед судом про визначення тривалості іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.

3.7. Інші умови угоди.

Сторони дійшли згоди, що до моменту розгляду судом цієї угоди ОСОБА_10 забезпечує отримання нотаріально засвідченої згоди всіх заставодавців на перерахування на підтримку Збройних Сил України грошових коштів в розмірі 5 044 800 (п'ять мільйонів сорок чотири тисячі вісімсот) гривень, внесених за нього в якості застави на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 , на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.02.2020 у справі № 991/1243/20 (провадження № 1?кс/991/1270/20).

За вироком суду, яким буде затверджено дану угоду, вказані грошові кошти в розмірі 5 044 800 (п'ять мільйонів сорок чотири тисячі вісімсот) гривень перераховуються на підтримку Збройних Сил України за такими реквізитами: Отримувач: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»; ЄДРПОУ 39696398; IBAN UA НОМЕР_6; ТВБВ № 10026/0162 філія - Головне управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» МФО 322669. Призначення платежу: Благодійна допомога на потреби армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ, згідно листа до САП від 11.03.2024 № 116/6/9345 командувача ОСОБА_29 .

Окрім того, сторони дійшли згоди, що на підтримку Збройних Сил України за вироком суду, яким буде затверджено дану угоду, ОСОБА_10 , протягом одного року з дня набрання вироком законної сили, перерахує та/або забезпечить перерахування третіми особами грошових коштів в розмірі 10 000 000 гривень за такими реквізитами: Отримувач: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»; ЄДРПОУ 39696398; IBAN UA НОМЕР_6; ТВБВ № 10026/0162 філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» МФО 322669. Призначення платежу: Благодійна допомога на потреби армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ, згідно листа до САП від 11.03.2024 № 116/6/9345 командувача ОСОБА_29 .

Також сторони дійшли згоди, що за вироком суду, яким буде затверджено дану угоду, ОСОБА_10 забезпечується відшкодування процесуальних витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні № 52019000000000684 від 05.08.2019, а саме:

- витрат на проведення судової експертизи спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації Українським науково?дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (висновок експерта від 12.05.2020 № 36/3) - 7 845,12 грн;

- витрат на проведення судової експертизи відео-, звукозапису Харківським науково?дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса (висновок експерта від 29.01.2021 № 15651/498?557) - 75 182,40 грн;

- витрат на проведення судової експертизи відео-, звукозапису Харківським науково?дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса (висновок експерта від 29.12.2020 № 15651/20336?20368) - 27 784,80 грн.

3.8. Умови застосування спеціальної конфіскації угодою не передбачені.

3.9. Зі змісту угоди вбачається, що сторонам зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

А саме, сторонам відомо та зрозуміло, що відповідно до вимог ст. 473 КПК наслідком укладання та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора та обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з ч. 4 ст. 394 та ч. 3 ст. 424 КПК, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК.

Сторонам відомо та зрозуміло, що відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК обмежується їх право на оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Їм роз'яснено, що такий вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку:

- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК, зокрема щодо роз'яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК угода не може бути укладена.

Також сторонам відомо та зрозуміло, що у відповідності до ч. 3 ст. 424 КПК обмежується їх право оскарження в касаційному порядку вироку суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок.

Їм роз'яснено, що такий вирок або рішення суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку:

- засудженим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджено сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4-7 ст. 474 КПК, у тому числі нероз'яснення засудженому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК угода не може бути укладена.

У даній угоді прокурором та обвинуваченим засвідчено, що їм роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди.

3.10. Наслідки невиконання угоди.

В угоді роз'яснено наслідки невиконання угоди. А саме, що відповідно до ст. 476 КПК у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду. Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку. Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності, встановленої ст. 3891 КК.

4. Позиції учасників судового розгляду щодо поданої угоди

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав угоду про визнання винуватості та прохав її затвердити. Зазначив, що угода відповідає вимогам чинного законодавства, укладена добровільно, норми кримінального процесуального закону дозволяють у цьому кримінальному провадженні укласти угоду про визнання винуватості, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін кримінального провадження та/або інших осіб. Зауважив, що існують достатні фактичні підстави для визнання ОСОБА_10 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, що підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів.

Обвинувачений ОСОБА_10 прохав затвердити укладену угоду про визнання винуватості. Запевнив суд, що він повністю та беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину. Також зазначив, що укладення угоди є добровільним та він цілком розуміє і усвідомлює: 1) що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачують, що він має право мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК; 3) характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом.

З приводу висунутого обвинувачення ОСОБА_10 показав у суді, що вчинив інкримінований йому злочини так та за тих обставин, як це викладено в обвинувальному акті та в угоді про визнання винуватості. Свою винуватість визнав повністю, у вчиненому розкаюється.

Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прохали затвердити угоду про визнання винуватості, вважають, що її умови відповідають вимогам закону. Запевнили, що з боку ОСОБА_10 укладення угоди було добровільним.

5. Мотиви суду

Заслухавши думки учасників судового засідання та з'ясувавши передбачені ч. 4, 6 ст. 474 КПК обставини, перевіривши угоду на предмет її відповідності вимогам КПК та закону України про кримінальну відповідальність, суд дійшов висновку, що укладена угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Так, згідно з ч. 7 ст. 474 КПК суд має перевірити угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону, та відмовити в затвердженні угоди за наявності передбачених даною процесуальною нормою підстав, зокрема якщо умови угоди суперечать закону, правова кваліфікація дій обвинуваченого є неправильною, угода не відповідає інтересам суспільства, її умови порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні сумніви в добровільності укладення угоди, очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, або ж відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Отже, суду належить перевірити, з'ясувати та дійти переконання про відсутність обставин, які б унеможливлювали затвердженню угоди про визнання винуватості.

5.1. Щодо відповідності змісту угоди вимогам законодавства

Згідно із ст. 472 КПК в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 470 КПК у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється з врахуванням таких обставин, зокрема, у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, - за погодженням із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов'язки) або його першим заступником чи заступником

З огляду на те, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, яке відповідно до ст. 12 та примітки до ст. 45 КК є тяжким корупційним злочином, кримінальне провадження щодо якого направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, для укладення такої угоди обов'язково повинно бути погодження заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов'язки) або його першим заступником чи заступником.

Так, на виконання вищевказаних положень, укладення цієї угоди про визнання винуватості погоджено із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_30 .

Відтак, зі змісту угоди вбачається, що її укладено між прокурором САП ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_10 . В угоді зазначено дату укладення, усі необхідні відомості та реквізити, її скріплено підписами сторін. Форма та зміст угоди відповідають вимогам законодавства.

5.2. Щодо відповідності умов угоди вимогам законодавства

Відповідно до ч. 2 та п. 2, 21 ч. 4 ст. 469 КПК угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

За змістом ст. 474 КПК перевірка доказів щодо викриття підозрюваним дій інших учасників групи чи інших вчинених групою злочинів не належить до повноважень суду при прийнятті рішення щодо затвердження угоди про визнання винуватості. Перевірка достовірності обставин, які згідно із ст. 470 КПК підлягають врахуванню при укладенні угоди про визнання винуватості, зокрема ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб, є обов'язком прокурора. На суд при затвердженні угоди про визнання винуватості не можуть бути покладені інші обов'язки щодо перевірки можливості її затвердження ніж ті, які прямо передбачені у ст. 474 КПК.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, який ст. 12 цього ж Кодексу віднесений до тяжкого злочину.

За встановлених органом досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті обставин вчинення кримінального правопорушення, який в угоді про визнання винуватості та у судовому засіданні ОСОБА_10 беззаперечно у повному обсязі визнав та підтвердив, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 КК, як надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь?якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Досліджені під час судового засідання фактичні обставини свідчать про існування достатніх та об'єктивних підстав для визнання ОСОБА_10 своєї винуватості у вчиненні ним зазначеного кримінального правопорушення.

Зі змісту обвинувального акта та угоди про визнання винуватості слідує, що потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Окрім того, умовами угоди передбачена співпраця обвинуваченого ОСОБА_10 у викритті корупційних кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами.

З огляду на викладене, суд вважає, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам, передбаченим ч. 4 ст. 469 КПК.

Перевіряючи питання щодо підсудності Вищому антикорупційному суду провадження стосовно ОСОБА_10 , в площині ст. 331 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», суд враховує, що кримінальне провадження № 52019000000000684 від 05.08.2019 розслідувалося Національним антикорупційним бюро України, зокрема, за ч. 4 ст. 369 КК, а також наявна умова, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, зокрема, щодо розміру предмету кримінального правопорушення.

Отже, виділене кримінальне провадження стосовно ОСОБА_10 підсудне Вищому антикорупційному суду.

5.3. Щодо відповідності угоди інтересам суспільства

Згідно з п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 470 КПК при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості прокурор повинен врахувати:

- наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;

- наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Під суспільним інтересом у кримінальному процесі розуміють певні вигоди для всього суспільства, без задоволення яких неможливо забезпечити його всебічний, стабільний та демократичний розвиток. Вони визнані державою, забезпечені правом, а їх задоволення є гарантією існування і розвитку суспільства в цілому. Суспільний інтерес - це те, що спонукає діяти так, а не інакше заради блага всього суспільства і для блага окремої людини.

У кримінальному провадженні суспільний інтерес загалом виражений в його завданнях, визначених статтею 2 КПК, та полягає у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. З урахуванням комплексності і неоднорідності завдань кримінального провадження, оцінюючи суспільний інтерес, суд має встановити баланс між зацікавленістю обвинуваченого отримати м'якше покарання та запитом суспільства отримати від обвинуваченого щось на заміну такому пом'якшенню.

Попри абстрактний характер поняття суспільний інтерес, означена норма процесуального закону досить чітко його розкриває та дає зрозуміти, у якому саме аспекті повинні оцінюватися умови угоди про визнання винуватості, щоб відповідати інтересам суспільства.

В умовах сьогодення країни всього світу стикаються з двома тенденціями, (1) зростанням рівня організованої злочинності та виникненням нових способів приховування протиправної діяльності, з одного боку, та (2) прагненням підвищити стандарти захисту прав людини у кримінальному провадженні, з іншого. Ці тенденції обумовлюють суттєве зростання навантаження на правоохоронну та судову системи, що, менше з тим, відбувається без збільшення обсягу фінансування та в тих самих умовах кадрового забезпечення. Тому оптимізація кримінального судочинства повинна відбуватись шляхом пришвидшення та спрощення кримінального процесу, відмови від невиправданих ускладнень і процедурних рудиментів, запровадження нових кримінально-процесуальних форм досягнення мети кримінального провадження. Однією з таких форм є інститут угод, запроваджений в Україні у 2012 році, який забезпечує ефективність, розумність та раціональність судового процесу, а також гарантує бережливе ставлення до ресурсів всіх учасників справи.

До того ж, внаслідок укладення угоди про визнання винуватості ОСОБА_10 зобов'язався надати викривальні показання щодо інкримінованих йому та іншим особам кримінальних правопорушень, в цьому та іншому кримінальному провадженні. Його показання, як учасника кримінальних правопорушень сприятимуть узгодженню всіх доказів між собою, викристалізації фактичних обставин вчинення злочинів, розмежуванню ролей співучасників та притягненню до кримінальної відповідальності всіх причетних, що також становить суспільний інтерес, який полягає у тому, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Водночас, суспільний інтерес у цьому провадженні полягає у загальній та спеціальній превенції, яка завжди відбувається внаслідок притягнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, до кримінальної відповідальності, коли сам ОСОБА_10 та інші особи (на його прикладі) мають можливість оцінити негативні наслідки вчинення кримінальних правопорушень та відмовитись від їх вчинення у майбутньому.

Затвердження угоди про визнання винуватості сприятиме запобіганню, виявленню чи припиненню більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких злочинів за рахунок зменшення процесуального навантаження на прокурорів у цьому кримінальному провадженні та зміщенні акцентів на інші провадження, значно зекономить ресурс, який держава витратить у разі якщо угоду буде затверджено і призначено узгоджене покарання, в результаті чого мінімізуються оскарження кінцевого судового рішення в апеляційному і касаційному порядку.

Окрім цього, обвинувачений бере на себе зобов'язання здійснити перерахування та/або забезпечити перерахування третіми особами грошових коштів в розмірі 10 000 000 грн в якості благодійної допомоги на потреби Збройних Сил України на рахунок Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим».

Отже, з огляду на беззаперечне визнання обвинуваченими своєї винуватості, обов'язку надати правдиві викривальні показання обвинуваченим в цьому та іншому кримінальних провадженнях, готовність спрямувати значну суму коштів на підтримку обороноздатності держави, суд дійшов висновку про можливість затвердження зазначеної угоди про визнання винуватості.

5.4. Щодо можливості порушити права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб

Судом установлено, що при укладенні цієї угоди брали участь захисники обвинуваченого ОСОБА_10 адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як цього вимагають норми п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК. Умови угоди не є невиправдано обтяжливими для будь-якої із сторін кримінального провадження. Фактично це було підтверджено кожною стороною безпосередньо в судовому засіданні. Сторони наполягали на затвердженні угоди та стверджували про добровільності її укладення.

Стосовно можливості угоди про визнання винуватості порушити права чи інтереси інших осіб, зокрема обвинуваченого ОСОБА_12 , слід зауважити, що в силу ст. 90 КПК преюдиціальне значення для суду в питанні допустимості доказів має лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і яким встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Верховний Суд у постанові від 15.04.2020 (справа № 344/2514/19) виснував, що право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано ним відповідно до принципу диспозитивності (ст. 26 КПК). Невизнання своєї вини іншими особами у кримінальному провадженні не може бути підставою, яка унеможливлює або ускладнює реалізацію права обвинуваченого на укладення угоди про визнання винуватості і не може бути правовою підставою для скасування вироку на підставі угоди про визнання винуватості.

З наведеного слідує, що вирок суду, яким затверджено угоду про визнання винуватості, не може мати преюдиціального та/або доказового значення у кримінальних провадженнях стосовно інших осіб, обмежити їх право на справедливий судовий розгляд чи порушити презумпцію невинуватості.

Підсумовуючи, суд констатує, що умови даної угоди про визнання ОСОБА_10 винуватості не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

5.5. Щодо добровільності укладення угоди про визнання винуватості

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 , його захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили добровільність укладення угоди, спільну узгодженість усіх викладених у ній умов та відсутність примусу зі сторони обвинувачення або інших осіб. Захист стверджував, що насильства, примусу чи погроз до обвинуваченого ОСОБА_10 ніхто не застосовував, яких-небудь обіцянок чи пропозицій, окрім тих, що узгоджені сторонами в угоді, ніхто не надавав.

Прокурор також підтвердив добровільність укладення угоди.

За результатами перевірки умов угоди, заслухавши думки та пояснення її сторін, у тому числі обвинуваченого ОСОБА_10 , інтереси якого представлені захисниками, у суду відсутні будь?які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, як і сумніви у добровільності такого процесуального волевиявлення сторін.

5.6. Щодо можливості виконання обвинуваченим зобов'язань за угодою

Зі змісту угоди слідує, що обвинувачений ОСОБА_10 зобов'язався співпрацювати з прокурором у наданні правдивих та детальних показань про вчинення іншими особами кримінальних правопорушень, зокрема у кримінальних провадженнях № 52019000000000684 від 05.08.2019 та № 52017000000000802 від 17.11.2017.

У вироку зазначено, що перевірка достовірності обставин, передбачених у ст. 470 КПК, зокрема ступеню та характеру сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього та інших осіб, та підтвердження їх доказами належить до виключних повноважень прокурора, а не суду.

Водночас, суд констатує, що зазначені зобов'язання ОСОБА_10 цілком узгоджуються із обумовленими у п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК спеціальними умовами ініціювання та укладення угоди про визнання винуватості, а отже є законними.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що визначені в угоді про визнання винуватості покарання і обов'язки в частині перерахування коштів на потреби Збройних Сил України для обвинуваченого є зрозумілим та посильним для виконання.

Обвинувачений в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, вказав на той факт, що він отримав згоду заставодавців на перерахування сплачених коштів та запевнив суд про наявність у нього особистих грошових коштів, і що перерахування зазначених в угоді сум на рахунки благодійної організації не становитиме для нього надмірного тягаря.

Так, обвинуваченим ОСОБА_10 надано заяви?згоди заставодавців, а саме: (1) ОСОБА_18 , (2) ОСОБА_31 ; (3) ОСОБА_17 та (4) ОСОБА_32 , справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу, на перерахування всієї суми застави, внесеної ними у загальному розмірі 5 044 800 гривень, на потреби Збройних Сил України (т. 4 а.с. 57?60).

Водночас, на підтвердження виконання умов угоди про визнання винуватості в частині зобов'язання перерахувати та/або забезпечити перерахування третіми особами грошовими коштів у розмірі 10 000 000 гривень на потреби Збройних Сил України, надав відомості про доходи членів його родини: колишньої дружини ОСОБА_18 , дітей ОСОБА_33 та ОСОБА_17 та зазначив, що має реальну можливість перерахувати або забезпечити перерахування вказаної суми протягом одного року.

Відповідно до свідоцтва про одруження від 20.05.1997, повторно виданого Виконком Старововчинецької сільської ради Глибочицького району Чернівецької області, 03.10.1992 між ОСОБА_10 та ОСОБА_34 укладено шлюб. Від шлюбу вони мають двох доньок ОСОБА_35 , що підтверджується їх свідоцтвами про народження (т. 4 а.с. 82?84).

Окрім того, відповідно до наданих податкових декларацій платника Єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_18 отримала дохід від підприємницької діяльності: за 2020 рік у сумі 983891,00 грн, за 2021 рік - 1 297 442,00 грн, за 2022 рік - 2 442 560,00 грн, за 2023 - 5 502 839,55 грн. У свою чергу, ОСОБА_17 отримала дохід від підприємницької діяльності: за 2020 рік у сумі 980 410 грн, за 2021 рік - 1 287 535,00 грн, за 2022 рік - 4 806 543, 79 грн, за 2023 рік ?5 516 026, 30 грн, ОСОБА_31 отримала дохід від підприємницької діяльності: за 2020 рік у сумі 982 095,70 грн, за 2021 рік - 1 282 833,00 грн, за 2022 рік - 0,00 грн, за 2023 рік - 959 211,85 грн (т. 4 а.с. 73?75).

Згідно із декларацією платника Єдиного податку одного із заставодавця ОСОБА_36 , останній отримав дохід від підприємницької діяльності: за 2020 рік у сумі 981 345,00 грн, за 2021 рік - 1 291 520,00 грн, за 2022 рік - 2 204 784,00 грн, за 2023 рік - 2 296 080,00 грн (т. 4 а.с. 76).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що сукупність наведених обставин доводить фінансову спроможність ОСОБА_10 виконати взяті на себе зобов'язання в частині перерахування коштів на потреби Збройних Сил України.

За таких підстав суд не вбачає очевидної неможливості та перешкод для виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за укладеною ним угодою.

5.7. Щодо наявності фактичних підстав для визнання винуватості

Заслухавши думки прокурора та захисників, пояснення обвинуваченого, перевіривши обвинувальний акт та додатки до нього, суд дійшов висновку про існування достатніх фактичних підстав вважати, що ОСОБА_10 вчинив злочини за встановлених органом досудового розслідування і викладених в обвинувальному акті обставин, та, відповідно, про наявність фактичних підстав для визнання його винуватості.

6. Висновок суду щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості

Враховуючи вищевикладене, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисників, судом встановлено, що укладена у цьому кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність, а також інтересам суспільства. Суд не вбачає передбачених ч. 7 ст. 474 КПК підстав для відмови в затвердженні цієї угоди.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_10 .

7. Узгоджене сторонами покарання та звільнення від його відбування з випробуванням

Верховний Суд у постанові від 19.04.2019 у справі № 443/1407/18 вказав, що загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору форми реалізації кримінальної відповідальності. Ця функція за своєю природою є дискрецією, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Зазначена норма закону кореспондується з ч. 5 ст. 65 КК, згідно з якою у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ст. 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При укладенні угоди та узгодженні покарання сторонами враховано, що обвинувачений повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, критично ставиться до власної злочинної поведінки, активно сприяє розкриттю злочинів, що оцінено прокурором та судом як обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень.

Також, враховано відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_10 має вищу юридичну освіту, неодружений, є пенсіонером та інвалідом ІІ групи, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має непогашену судимість.

У місті Чернівці ОСОБА_10 бере активну участі у соціальному житті місцевої громади, підтриманні громадських заходів, проведенні змагань з рукопашного бою про що свідчать ряд подяк, диплом. Матеріально допомагає Збройним силам України. Отримав подяки від релігійних організацій за старанні труди та благодійну допомогу (т. 4 а.с. 93-160).

Під час широкомасштабного вторгнення росії на територію України (13.03.2022 - 22.05.2023) проходив службу у складі Сил Територіальної оборони Збройних Сил України. Згідно із наказом Міністерства оборони України від 05.12.2022 № 488 нагороджений відзнакою за бездоганне виконання військового та службового обов'язку. Окрім того, отримав подяку стрільцю стрілецької роти НОМЕР_1 окремого, батальйону територіальної оборони за проявлений патріотизм, сумлінне виконання службових обов'язків, старанність та ініціативу, самовідданість і високий професіоналізм (т. 4 а.с. 71, 92).

Водночас, з відповіді Державної міграційної служби (далі - ДМС) № 6,5-700/2-24 від 22.01.2024 слідує, що за інформацією Управління ДМС у Чернівецькій області ОСОБА_10 , Указом Президента України № 638/2022 від 08.09.2022, припинено громадянство України внаслідок втрати громадянства на підставі п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про громадянство України» (добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття) (т. 4 а.с. 13).

З відповіді Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України № 14/4-2894 від 20.02.2024 слідує, що ОСОБА_10 набув громадянство Румунії як ОСОБА_37 (паспорт НОМЕР_3 ) (т. 4 а.с. 10).

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_10 , суд враховує його щире каяття, служба у складі Сил Територіальної оборони Збройних Сил України та матеріальна допомога Збройним Силам України, як зазначено в угоді про визнання винуватості.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, не встановлено.

Домовленості сторін угоди щодо розміру та виду узгоджених ОСОБА_10 основного та додаткових покарань не виходять за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.

Так, з укладеної у цьому кримінальному провадженні угоди про визнання винуватості слідує, що сторони узгодили призначення ОСОБА_10 покарання за ч. 4 ст. 369 КК у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, без конфіскації майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за цим вироком та вироком Вищого антикорупційного суду від 20.09.2024 у справі № 991/5561/24, необхідно визначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, зі штрафом у розмірі 83 259 397,28 гривень, з позбавленням права займатися діяльністю пов'язаною з експортом та імпортом товарів до України, строком на 2 роки 8 місяців, з штрафом у розмірі 17 000 гривень та без конфіскації майна.

Окрім того, сторони погодили звільнення ОСОБА_10 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 та ч. 3 ст. 75 КК у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м'якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. У такому випадку суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробування, визначаються судом.

З урахуванням наведеного, суд уважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 75 КК звільнити обвинуваченого ОСОБА_10 від відбування узгодженого сторонами покарання з випробуванням. Вирішуючи питання про тривалість іспитового строку, суд враховує ступінь тяжкості і характер вчинених кримінального правопорушення, який є тяжким корупційним та вважає за необхідне встановити обвинуваченому ОСОБА_10 іспитовий строк тривалістю три роки, протягом якого він перебуватиме під наглядом уповноваженого органу з питань пробації, а також покласти на нього обов'язки, що передбачені ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК, а саме: 1) періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 зазначив, що не дивлячись на те, що має громадянство Румунії, постійним місце його проживання є місто Чернівці. Тому він має можливість виконувати обов'язки щодо пробаційного нагляду, у разі їх визначення судом. Додатково ОСОБА_10 зазначив, що вже перебуває на обліку в Першотравневому районному секторі філії Державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області за попереднім вироком Вищого антикорупційного суду. І ця обставина підтверджується матеріалами судової справи.

У відповідності до положень ст. 77 КК покарання у виді позбавленням права займатися певною діяльністю та у виді штрафу підлягають самостійному виконанню.

Водночас, згідно відповіді Державної казначейської служби № 12-06-06/26357 від 15.11.2024 платіжною інструкцією від 05.11.2024 № 1595 на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в Казначействі на ім'я Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві для зарахування надходжень до державного бюджетом за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та санкціїї», зараховано кошти у сумі 83 259 397,28 гривень від платника - Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ) з призначення платежу: «Перерах. Адміністративного штрафу зг. вироку ВАКС від 20.09.24, спр. № 991/5561/24, пров. 1?кп/991/71/24 ( ОСОБА_10 )» (т. 4 а.с. 53).

Окрім того, згідно з квитанцією АТ «Комінбанк» № ПН 1171 від 13.11.2024 ОСОБА_9 сплачено 17 000 гривень в якості штрафу за вироком Вищого антикорупційного суду від 20.09.2024 у справі № 991/5561/24 (т. 4 а.с. 55).

Також із відповіді Першотравневого районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області (далі - Першотравневий РС) № 1531/44/8/1-24 від 11.12.2024 слідує, що штраф у розмірі 83 259 397,28 гривень та штраф у розмірі 17 000 гривень відносно ОСОБА_10 сплачений в повному обсязі та ОСОБА_10 знятий з обліку Першотравневого РС від покарання у виді штрафу (т. 4 а.с. 56).

Згідно з ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.

Відповідно до п. 1 Розділу IV Наказу Міністерства юстиції «Про затвердження Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу» від 27.04.2018 № 1301/5 виконання покарання у виді штрафу припиняється, а засуджений знімається з обліку, зокрема, у зв'язку із сплатою штрафу.

Отже, за ОСОБА_10 сплачено штрафи, призначені вироком Вищого антикорупційного суду від 20.09.2024 у справі № 991/5561/24, що підтверджується відповідними квитанціями та відповіддю з Першотравневого РС. Відтак покарання у виді штрафу вважається виконаним.

8. Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

8.1 Цивільний позов

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

8.2. Спеціальна конфіскація

Підстав для застосування спеціальної конфіскації суд не встановив.

8.3 Винагорода викривачу

Підстави для виплати винагороди викривачу у цьому кримінальному провадженні відсутні.

8.4. Процесуальні витрати.

Нормами КПК встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК).

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Так, з матеріалів кримінального провадження слідує, що процесуальні витрати у ньому складаються із витрат, пов'язаних із залученням експертів, а саме:

- витрат на проведення Українським науково?дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України судової експертизи спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (висновок експерта від 12.05.2020 № 36/3) у розмірі 7 845,12 грн;

- витрат на проведення Харківським науково?дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса судової експертизи відео-, звукозапису (висновок експерта від 29.01.2021 № 15651/498-557) у розмірі 75 182,40 грн

- витрат на проведення Харківським науково?дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса судової експертизи відео-, звукозапису (висновок експерта від 29.12.2020 № 15651/20336?20368) у розмірі 27 784,80 грн

Сукупний розмір процесуальних витрат у кримінальному провадженні, пов'язаних із залученням експертів, складає 110 812,32 грн, що згідно з ч. 2 ст. 124 КПК підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_10 .

8.5. Речові докази

За повідомленням прокурора у цьому кримінальному провадженні відсутні речові докази та документи, долю яких необхідно вирішувати у відповідності до ст. 100 КПК.

8.6. Заходи забезпечення кримінального провадження

8.6.1 Запобіжний захід

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.02.2020 у справі № 991/1243/20 (провадження № 1?кс/991/1270/20) ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 044 800 грн (т. 4 а.с. 32).

Відповідно до платіжних документів за ОСОБА_10 внесена застава такими заставодавцями:

(1) ОСОБА_18 у сумі 1 000 000 гривень (платіжна інструкція АТ «Приватбанк» від 12.02.2020 № 0.0.1613394365.1, код квитанції 1868-6388-1489-8347 );

(2) ОСОБА_38 у сумі 1 744 800 гривень (платіжна інструкція АТ «Приватбанк» від 12.02.2020 № 0.0.1613407102.1, код квитанції 1868-6461-5741-8243);

(3) ОСОБА_17 у сумі 1 000 000 гривень (платіжна інструкція АТ «Приватбанк» від 12.02.2020 0.0.1613398087.1, код квитанції 1868-6409-7218-1912);

(4) ОСОБА_39 у сумі 1 300 000 гривень (платіжна інструкція АТ «Приватбанк» від 12.02.2020 № 0.0.1613394365.1, код квитанції 1868-6388-1489-8347) (т. 4 а.с. 44?47).

Згідно з відповіді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2024 № 03.13-01/184/2024 підтверджено надходження коштів у сумі 5 044 800,00 грн на рахунок суду, внесених в якості застави за ОСОБА_10 у справі № 991/1243/20, провадження № 1-кс/991/1270/20 (т. 4 а.с. 52).

У зв'язку з ухваленням даного вироку та враховуючи наявність згоди заставодавців на перерахування коштів, унесених ними в якості застави, на підтримку Збройних Сил України, суд уважає за можливо задовольнити такі заяви з огляду на таке.

Згідно з п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, кошти внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку (п. 8 Порядку).

Тож, з урахуванням наведеного, за загальним правилом, кошти, внесені як застава, повертаються заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ним банківський рахунок і в подальшому заставодавець має право розпоряджатись ними на власний розсуд.

Водночас, з урахуванням позиції обвинуваченого та заставодавців щодо розпорядження власними грошовими коштами шляхом перерахування суми застави на спеціальний банківський рахунок для підтримки Збройних Сил України, суд уважає за можливе задовольнити таке прохання. З урахуванням нормативних приписів, повернення застави власнику грошових коштів шляхом перерахування їх з рахунку Вищого антикорупційного суду на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України не суперечить загальним засадам кримінального провадження, є виправданим для виконання його завдань та запобігатиме зайвому витрачанню грошових ресурсів на перерахування коштів спочатку заставодавцеві, а згодом - на спеціальний рахунок благодійної організації.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування застосованого до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 5 044 800 гривень та, на підставі нотаріально посвідчених заяв-згод заставодавців: (1) ОСОБА_18 , (2) ОСОБА_31 , (3) ОСОБА_17 та (4) ОСОБА_32 про перерахування грошових коштів у сумі 5 044 800 гривень на підтримку Збройних Сил України, доцільність перерахування таких коштів на спеціальний рахунок на підтримку Збройних Сил України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 370, 475 КПК України,

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52019000000000684 від 05.08.2019, укладену 28.11.2024 між прокурором Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_10 .

2. Визнати ОСОБА_11 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України.

3. Призначити ОСОБА_10 узгоджене сторонами покарання за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, без конфіскації майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за цим вироком та вироком Вищого антикорупційного суду від 20.09.2024 у справі № 991/5561/24, визначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років зі штрафом у розмірі 83 259 397,28 гривень, з позбавленням права займатися діяльністю пов'язаною з експортом та імпортом товарів до України, строком на 2 роки 8 місяців, з штрафом у розмірі 17 000 гривень, без конфіскації майна.

4. На підставі ч. 2 ст. 75 КК звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього такі обов'язки:

- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Встановити ОСОБА_10 іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

5. Покарання у виді штрафу у розмірі 83 259 397,28 гривень та у розмірі 17 000 гривень - вважати виконаним, у зв'язку із сплатою у повному обсязі.

6. Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 110 812,32 грн.

7. Запобіжний захід у вигляді застави, обраний ОСОБА_10 на підставі ухвали слідчого судді від 12.02.2020 у справі № 991/1243/20 (провадження № 1?кс/991/1270/20), - скасувати.

Заставу у розмірі 5 044 800 (п'ять мільйонів сорок чотири тисячі вісімсот) гривень, яка була внесена на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду застовадавцями: ОСОБА_18 , ОСОБА_40 , ОСОБА_17 , ОСОБА_41 , за ОСОБА_10 (платіжна інструкція АТ «Приватбанк» від 12.02.2020 № 0.0.1613394365.1, код квитанції 1868-6388-1489-8347 у сумі 1 000 000 гривень; платіжна інструкція АТ «Приватбанк» від 12.02.2020 № 0.0.1613407102.1, код квитанції 1868-6461-5741-8243 у сумі 1 744 800 гривень, платіжна інструкція АТ «Приватбанк» від 12.02.2020 0.0.1613398087.1, код квитанції 1868-6409-7218-1912 у сумі 1 000 000 гривень; платіжна інструкція АТ «Приватбанк» від 12.02.2020 № 0.0.1613394365.1, код квитанції 1868-6388-1489-8347 у сумі 1 300 000 гривень), за ініціативою застоводавців перерахувати на підтримку Збройних сил України за такими реквізитами: Отримувач: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»; ЄДРПОУ 39696398; IBAN НОМЕР_5 ; ТВБВ № 10026/0162 філія - Головне управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» МФО 322669, призначення платежу: Благодійна допомога на потреби армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ, згідно листа до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 11.03.2024 116/6/9345 командувача ОСОБА_29 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК. Апеляційна скарга на вирок подається через Вищий антикорупційний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а також присутнім у судовому засіданні іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у залі суду.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3