Справа № 761/6041/25
Провадження № 1-кс/761/4624/2025
13 лютого 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі: ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , підозрюваного: ОСОБА_4 , захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження за №12024100100004252 від 22 жовтня 2024р., про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
У лютому 2025р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 (далі по тексту - слідчий), в рамках кримінального провадження за №12024100100004252 від 22 жовтня 2024р., про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - клопотання).
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12024100100004252 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 жовтня 2024р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 21 жовтня 2024р. приблизно о 12 год. 42 хв., водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Hyundai Elantra» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. О. Кониського зі сторони вул. С. Стрільців в напрямку вул. Павлівської зі швидкістю 34.16 км/год ± 1.14 км/год., та наближався до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований навпроти будинку № 82-А по вул. О. Кониського.
Грубо порушуючи вимоги п. п. 2.3 «б», 18.1 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, водій ОСОБА_4 проявив неуважність, невірно оцінив дорожню обстановку, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований навпроти будинку № 82-А по вул. О. Кониського та на якому перебував пішохід, вчасно не зреагував на зміну дорожньої обстановки, не зменшив швидкість і не зупинив керований ним автомобіль та продовживши рух виїхав на вказаний нерегульований пішохідний перехід, де не надав дорогу пішоходу ОСОБА_7 , який рухався з права наліво відносно напрямку руху керованого ним автомобіля «Hyundai Elantra» д.н.з. НОМЕР_1 і допустив на нього наїзд передньою лівою частиною зазначеного автомобіля.
Внаслідок проявленої грубої злочинної необережності водієм ОСОБА_4 та порушення ним правил безпеки дорожнього руху, потерпілому ОСОБА_7 , в результаті наїзду заподіяно тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: забій головного мозку з формуванням субдуральної гематоми лобної частки праворуч, геморагічні вогнища забою скроневої та лобної частки обох гемісфер мозку, субарахноїдальний крововилив правої скроневої частики та лівої лобної частки, лінійний перелом тім'яної та скроневої кісток ліворуч, забійна рана скроневої ділянки ліворуч, гематома потиличної ділянки, які відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
З урахуванням вказаного в діях водія автомобіля «Hyundai Elantra»
д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 2.3 «б», 18.1, 31.4.5.г) Правил дорожнього руху України, відповідно до висновку автотехнічної експертизи.
11 лютого 2025р., ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Слідчим в клопотанні зазначено, що підозра ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, які додані до клопотання.
Сторона обвинувачення стверджує, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, своєї вини в інкримінованому йому злочині не визнав, відповідно до наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки має реальні можливості, незаконно впливати на потерпілу чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, на переконання сторони обвинувачення, до останнього слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який є найменш суворим та достатнім для виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
В ході розгляду клопотання, прокурор його підтримав за обставин та підстав викладених у ньому.
Підозрюваний та його зихисник не заперечували проти застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу.
Слідчий суддя, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали додані до клопотання дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду ; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12024100100004252 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 жовтня 2024р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
11 лютого 2025р., ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
З матеріалів клопотання вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами, а саме: - показаннями потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього від 21 жовтня 2024р.; висновком судово-медичної експертизи 042-2097-2024; висновком судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/111-24/66445-ІТ; речовим доказом, а саме: автомобілем марки автомобіль марки «Hyundai Elantra» д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на території майданчику тимчасового утримання транспортних засобів та на який ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва накладений арешт; показаннями свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду відеозаписів з нагрудних камер фіксації працівників патрульної поліції у м. Києві, на диску DVD, отриманого від інспектора ВМАЗ УПП у м. Києві ОСОБА_9 ; речовим доказом, а саме: диском DVD, з відеозаписами з нагрудних камер фіксації працівників патрульної поліції у м. Києві, які прибули до місця ДТП, який знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження; протоколом огляду відеозаписів з камер фіксації магазину «Галя Балувана» які встановлені в приміщені магазину по вул. О. Кониського, 82 у м. Києві, та які зафіксували обставини наїзду автомобілем на пішохода який перетинав проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу; речовим доказом, а саме диском DVD, з відеозаписами з камер фіксації закладу харчування «Хак кафе» які встановлені на електроопорі біля будинку №3 по вул. Полтавська у м. Києві, який знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження; висновком фототехнічної експертизи № СЕ-19/111-25/704-ФП згідно якого середня швидкість руху автомобіля «Hyundai Elantra» д.н.з. НОМЕР_1 , перед наїздом на пішохода становила 34.16 км/год., +- 1.14 км/год. протоколом проведення слідчого експерименту та додатками до нього, за участю потерпілого ОСОБА_7 , в ході проведення якого встановлено відстань яку подолав пішохід рухаючись по нерегульованому пішохідному переходу; висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/111-25/4282-ІТ, відповідно до якого в діях водія автомобіля «Hyundai Elantra» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 18.1 ПДР України та які перебувають в причинному зв'язку з виникненням ДТП; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до п.п. 3, 4) ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканості можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як вбачається зі змісту рішення ЄСПЛ (В. проти Швейцарії, 14379/88 від 26 січня 1993р.), що «небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом».
Так, слідчий вказав, що застосування до підозрюваного покладення обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне у зв'язку з наявністю ризику того, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки має реальні можливості, незаконно впливати на потерпілу чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою запобігання вказаним ризикам виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, що є найбільш м'яким запобіжним заходом.
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному існують обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне зауважити, що питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого правопорушення та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення, що прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р., п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990р.).
З урахуванням наведеного, тяжкості та специфіки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 даних про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання нею процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування, а саме: до 11 квітня 2025р. включно, та, відповідно, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. Прибувати до слідчого та прокурора за першою вимогою;
2. Не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3. Повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого місця проживання;
4. Утриматись від спілкування із потерпілим та свідком у даному кримінальному провадженні, а саме:
- потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182, 184, 194, 199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження за №12024100100004252 від 22 жовтня 2024р., про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. Прибувати до слідчого та прокурора за першою вимогою;
2. Не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3. Повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого місця проживання;
4. Утриматись від спілкування із потерпілим та свідком у даному кримінальному провадженні, а саме:
- потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон.
Строк дії обов'язків встановити до 11 квітня 2025р.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: