СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/24183/24
пр. № 2-а/759/47/25
17 лютого 2025 року Святошинський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Ключника А. С., за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
12.11.2024 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із вказаним позовом, який сформований у системі «Електронний суд», у якому просив суд скасувати постанову № 2198 від 05.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у жовтні 2024 року позивач самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», а також впорядкування питань, що стосуються військового обліку: уточнення даних, проходження військово-лікарської комісії. Однак, 05.11.2024 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , було винесено постанову № 2198 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з тих підстав, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних, резервістів перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та не уточнив дані протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, чим порушив п.10-1 Правил військового обліку призовників і військовозобов?язаних, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов?язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Правопорушення вчинено під час стану особливого періоду. Станом на день складання протоколу правопорушення триває. Однак позивач не погоджується і вказаною постановою, вважає що її незаконною та необґрунтованою яка підлягає скасуванню, оскільки відповідач мав можливість і був зобов'язаний перед притягненням особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП перевірити наявність відповідних персональних даних про позивача у Реєстрі і тільки у разі їх відсутності і неможливості отримати такі відомості, притягувати позивача до адміністративної відповідальності. Внаслідок чого, позивач вважає, що відповідачем не вживались заходи щодо перевірки наявності відповідних відомостей у Реєстрі, тобто всупереч ст. 280 КУпАП не було встановлено, чи підлягає особа адміністративній відповідальності.
Ухвалою суду від 15 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження, подати до суду відзив на позовну заяву та всі докази, які наявні у нього (а.с.25 ).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року забезпечено позов у справі № 759/24183/24 шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Р. Ю. від 30.01.2025 р. у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 про стягнення штрафу на користь держави на виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2198 від 05 листопада 2024 року, до завершення розгляду справи судом та набрання рішення суду законної сили.
17.12.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зважаючи на те, що позивач зобов'язаний був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 , пройти медогляд та звірити свої персональні дані відповідно до Правил військового обліку призовників військовозобов?язаних та резервістів, затверджені постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року та відповідно до змін у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які набули чинності 18 травня 2024 року, військовозобов?язані громадяни України мають оновити свої персональні дані протягом 60 днів. Всупереч чинному законодавству України, позивач у встановлений законом термін до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився, внаслідок чого вчинив триваюче адміністративне правопорушення, оскільки позивач є військогозобов?язаним, однак від виконання конституційного обов?язку закріпленого статтями 17, 65 Конституції України відмовився, документального підтвердження поважних причин, невиконання до дати і на дату відправлення його до війська не надав, та продовжує ухилятися від проходження військової служби. Станом на день подання зазначеного відзиву на позов позивача відомості про прибуття його до ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні, а тому твердження позивача про порушення його прав, передбачених Конституцією України та КУпАП є безпідставними (а.с.28-37).
23.12.2024 року позивач подав відповідь на відзив, що сформований у системі «Електронний суд», в якому зазначив, що відзиві на позовну заяву не надано жодного доказу щодо правомірності притягнення до адміністративної відповідальності позивача. В той же час відповідач зазначив про те, що позивач, від виконання конституційного обов?язку закріпленого статтями 17, 65 Конституції України відмовився, документального підтвердження поважних причин, невиконання до дати і на дату відправлення його до війська не надав, та продовжує ухилятися від проходження військової служби України. Станом на день подання зазначеного відзиву на позов позивача відомості про прибуття його до ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні, а також те, що скасування постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення створить передумови для ухилення військового обов?язку позивачем. На думку позивача, відповідач у відзиві суперечить сам собі, оскільки на початку відзиву зазначає, що 31.10.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол про вчинене адміністративне правопорушення стосовно позивача, а 05.11.2024 року відбувся розгляд справи. При цьому позивач при складанні протоколу, і при розгляді справи був присутнім у приміщенні територіального центру комплектування, а також пройшов військово-лікарську комісію і 04.10.2024 року отримав Довідку ВЛК, подав заяву з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та 13.11.2024 року отримав Довідку про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до 07.02.2024 року. Позивач також вважає, що ст. 210 КУпАП за якою його притягнули до відповідальності, є бланкетною, та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації. В оскаржуваній постанові відсутні посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов?язаного та резервіста,. Окрім цього, в оскаржуваній постанові, так і у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, які саме конкретно відомості про себе позивач був зобов?язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Також відповідач мав можливість і був зобов'язаний перед притягненням особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевірити наявність відповідних персональних даних про позивача у Реєстрі і тільки у разі їх відсутності і неможливості отримати такі відомості, притягувати позивача до адміністративної відповідальності. Зі змісту оскаржуваної постанови, а також поданого відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідачем не вживались заходи щодо перевірки наявності відповідних відомостей у Реєстрі, тобто всупереч ст. 280 КУпАП не було встановлено, чи підлягає особа адміністративній відповідальності (а.с.38-47).
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що протоколом №2470 від 31.10.2024 року про адміністративне правопорушення складеного стрілцем взводу охорони сержантом ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , про те, що він згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних, резервістів (системи Оберіг) перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дані не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 N?560, чим порушив п .10-1 Правил військового обліку призовників і військовозобов?язаних, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов?язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. Правопорушення вчинено під час стану особливого періоду. Станом на день складання протоколу правопорушення триває.
У вказаному протоколі №2470 від 31.10.2024 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення, зазначивши, що правопорушення не визнає. З правами ознайомлений. Клопотав про те, щоб бути присутнім на розгляді справи.
05.11.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 складено відносно ОСОБА_1 постанову №2198 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних, резервістів (системи Оберіг) перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дані не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 N?560, чим порушив п .10-1 Правил військового обліку призовників і військовозобов?язаних, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов?язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. Правопорушення вчинено під час стану особливого періоду. Станом на день складання протоколу правопорушення триває.
ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Згідно довідки №14/1310 від 04.10.2024 року виданої військово-лікарською комісією про те, що ОСОБА_1 встановлений діагноз: бронхіальна астма перституюча ІІІ-ст. Контрольована, ЛН о-І ст. Стан після оперативного лікування хр. геморою (2016 гемороїдектамія). Алергічний риніт. Остеохондроз хребта, ускладнений протрузіями, вертиброгенним радикулітом. На підставі статті 47Б; 43В; 64В; 23В, графи ІІ розкладу хвороб, графи І, придатний до військової служби.
Згідно довідки №01/4994 від 13.11.2024 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_6 про те, що рядовому ОСОБА_1 надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.02.2025 року.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
24.02.2022 відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022«Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України, шанування її державних символів - є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до Закону.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.
В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з частинами 1, 3 статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
11 квітня 2024 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закону № 3633-ІХ), який набрав чинності 18 травня 2024 року.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до 2 статті 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Згідно з абзацом 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Загальні правила військового обліку встановлені статтею 33 Закону № 2232-XII, якою закріплено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників (підпункт 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-XII).
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі також - Правила військового обліку).
Відповідно до положень пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки;
особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції Закону № 3633-ІХ) визначено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме:
- шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
- шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином, саме з 18.05.2024 у позивача виник обов'язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані. Граничний термін для звіряння персональних даних з обліковими даними в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки сплинув 16 липня 2024 року.
У витязі з мобільного застосунку «Резер +» щодо ОСОБА_1 зазначено дату уточнення даних - 17.12.2024 року, а також те, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , як військовозобов?язаний і має відстрочку до 07.02.2025 року на підставі п. 2 с. 3 ст. 23 (а.с.46).
Оскільки ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (тобто в період 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року включно) не уточнив свої військово-облікові дані у відповідності до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ, а саме адресу проживання, номери засобів зв'язку, адрес електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, в тому числі актуальну інформацію про стан свого здоров'я, у разі перебування на території України - шляхом самостійного прибуття до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ, частини 2 статті 17 Закону України «Про оборону України», частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзац 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Матеріали справи не містять та суду не надано жодних доказів, які б підтверджували об'єктивні причини, що унеможливило позивача виконати обов'язок та поновити свої персональні дані в межах строків визначених Законом 3633-IX від 11.04.2024 р., що залежало виключно від волевиявлення та заінтересованості позивача.
Також, не заслуговують на увагу посилання позивача про ті обставини, що відповідач мав можливість отримати його персональні дані шляхом електронної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами та реєстрами, оскільки примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосована в даному випадку, адже чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, в тому числі дистанційно, так як ряд персональних даних, які слід було уточнити, відсутні у таких реєстрах, на які посилається позивач.
Слід зазначити, що держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Відтак, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто постановлена з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її ухвалення.
За таких обставин суд вважає доведеним факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.
Оцінюючи наведені сторонами доводи, суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивачки), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати зі сплати судового збору належить віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про правовий режим воєнного стану» Законом України «Про оборону України», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 9, 210, 235, 245, 247, 252, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 77, 120, 132,134, 139, 229, 241-246, 250, 268-271, 286 КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ключник А.С.