СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25912/24
пр. № 2/759/1620/25
17 лютого 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Натальчук А.І., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
У грудні 2024 року позивач через свого представника звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.03.2023 року об 10 год. 05 хв. в населеному пункті м. Київ, просп. Леся Курбаса - вул. Тулузи, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «DAEWOO» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача та транспортного засобу «TOYOTA VENZA» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу потерпілої була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО», що підтверджується полісом серії ЕР 212618859 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії договору страхування на момент ДТП діяв. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Своїми діями відповідач порушив вимоги п. 10.5, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до настання ДТП. Наведені обставини були перевірені та достовірно встановлені Святошинським районним судом м. Києва при розгляді справи про адміністративне правопорушення №759/6361/23. Так, Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12.04.2023 року, вина вдповідача була повністю доведена судом, відповідач свою вину визнав, і його визнано винним у скоєнні ДТП.
Оскільки, на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з метою відшкодування збитків 22.03.2023 року потерпіла звернулася до позивача із відповідною заявою про страхове відшкодування. Водночас, 22.03.2023 року потерпіла, на виконання вимог ст. 33 Закону, звернулася до Позивача із відповідною заявою про настання дорожньо-транспортної пригоди. За результатами звернення Потерпілої та розгляду її заяви, Позивачем було відкрито регресну справу №91416.
06.04.2023 року оцінювачем ОСОБА_3 було складено Звіт № 392 про оцінку автомобіля Toyota Venza 2.5F номерний знак НОМЕР_2 . За результатами Висновку вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля TOYOTA VENZA, номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 85 080,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Позивач прийняв рішення про відшкодування шкоди потерпілій в загальному розмірі 74 591,14 грн.
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаних з регламентною виплатою у розмірі 74 591,14 грн., вартість послуг експерта у розмірі 2 240,00 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідачу ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження у справі разом із примірником позовної заяви з додатками направлялись на його зареєстроване місце проживання згідно відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА - АДРЕСА_1 (а.с. 46).
Згідно наявної у матеріалах справи довідки про причини повернення / досилання конверт повернувся до суду із відмітками «повертається» та «за закінченням встановленого строку зберігання».
Суд повторно направив ухвалу про відкриття провадження у справі разом із примірником позову на зареєстроване місце проживання відповідача.
Поштовий конверт повторно повернувся до суду, в довідці про причини повернення / досилання стоять відмітки «повертається» та «за закінченням встановленого строку зберігання».
Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв'язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду за місцем його реєстрації призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк Відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Із постанови Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року у справі №759/6361/23 (провадження 3/759/3236/23) суд встановив, що ОСОБА_1 приблизно о 10 год. 05 хв. 16.03.2023, керуючи транспортним засобом «Daewoo» д.н.з. НОМЕР_1 по пр. Леся Курбаса, у м. Києві не дотримався безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та виконуючи поворот праворуч на вул. Тулузи в м. Києві, виїхав на смугу для зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. 10.5, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.
Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень 00 копійок (а.с. 10-11).
22.03.2023 року ОСОБА_2 , яка є власником автомобіля «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 , подала до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 16.03.2023 року (а.с. 13-15).
22.03.2023 року ОСОБА_2 подано до МТСБУ заяву про належне відшкодування шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 (а.с. 12).
Зі звіту про оцінку автомобіля Toyota Venza 2.5F номерний знак НОМЕР_2 (дата складення: 06 квітня 2023 року), що складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на замовлення МТСБУ, вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля Toyota Venza 2.5F номерний знак НОМЕР_2 складає 85 080,00 грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Venza 2.5F номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП - 85 080,00 грн. (а.с. 16-24).
Із довідки №1 від 28.04.2023 року про розмір відшкодування з фонду захисту потерпілих вбачається, що сума до сплати за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 16.03.2023 року, ОСОБА_2 склала 74 591 гривня 14 копійок (а.с. 34).
МТСБУ видано наказ про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 , яким наказано сплатити отримувачу ОСОБА_2 74 591 гривню 14 копійок (а.с. 35).
Позивачем надано суду платіжне доручення №921610 від 01 травня 2023 року з якого вбачається, що МТСБУ здійснило платіж на рахунок отримувача ОСОБА_2 , у розмірі 74 591 гривня 14 копійок із призначенням платежу «Виплата по справі №91416, згідно наказу №3/7914 від 28.04.2023 р., т.з. НОМЕР_2 » (а.с. 39).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 3 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Згідно закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі, потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 41.4 ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
До страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил ст. 993 ЦК.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (ст.ст. 11, 599, 1166 ЦК). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою, за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.
При цьому, за ст. 1191 ЦК, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку щодо відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (ст. 599 ЦК).
Отже, первісне (основне) деліктне зобов'язання та зобов'язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.
Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду України від 5.04.2017 у справі №6-2806цс16.
Враховуючи викладене, у МТСБУ виникло право вимоги саме до ОСОБА_1 , як до винної особи, в розмірі понесених витрат у сумі 74 591 гривня 14 копійок, оскільки він на момент ДТП не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Крім того, до матеріалів справи долучено вимогу по справі №91416, що була направлена ОСОБА_1 , про необхідність у добровільному порядку повернути витрати МТСБУ у загальному розмірі 76 831,14 грн. (а.с. 32-33).
У зв'язку із невиконанням вказаної вимоги, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Щодо витрат на послуги експерта у розмірі 2 240,00 гривень суд дійшов наступного.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до рахунку № НОМЕР_3 від 09 квітня 2023 року, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 виставив рахунок Моторному (транспортному) страховому бюро України на загальну суму 2 240,00 гривень за послуги: аудовін; огляд т/з: ТОЙОТА НОМЕР_2 ; визначення розміру збитків; копія телеграми; згідно договору Додаток-4; виїзд на місце огляду; аудохісторі. Крім того, у матеріалах справи наявний акт виконаних робіт на загальну суму 2 240,00 гривень (а.с. 36-38).
До позовної заяви долучено платіжну інструкцію №921391 від 26 квітня 2023 року зі змісту якої вбачається, що МТСБУ здійснило платіж у розмірі 2 240 гривень 00 копійок на користь ФОП ОСОБА_3 із призначенням платежу «Оплата послуг аваркома (експерта) по справі №91416, згідно рах. №61416 від 09.04.2023 р., т.з. НОМЕР_2 » (а.с. 40).
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 6 ст. 139 ЦПК України).
Зважаючи на те, що позивач поніс витрати на оплату послуг експерта, вони доведені належними у справі доказами, витрати по оплаті послуг експерта на складення звіту про визначення матеріального збитку підлягають стягненню із відповідача.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на те, що інших доказів на підтвердження судових витрат позивач не надає, суд розглядає питання щодо розподілу судових витрат у межах сплати судового збору.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач надає суду платіжну інструкцію №986045 від 15 листопада 2024 року, зі змісту якої вбачається, що МТСБУ здійснило платіж у розмірі 3 028,00 грн. із призначенням «101 Судовий збір за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 в Святошинський районний суд міста Києва, справа МТСБУ № 91416, …».
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 3 028 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 354, Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 38, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд, -
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, бульв. Русанівський, буд. 8, р/р IBAN: НОМЕР_5 ) відшкодування шкоди в прядку регресу, пов'язаних з регламентною виплатою у розмірі 74 591 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто одна) гривня 14 копійок, а також вартість послуг експерта в розмірі 2 240 (дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, бульв. Русанівський, буд. 8, р/р IBAN: НОМЕР_5 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17 лютого 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко