Справа № 758/13411/24
3/758/936/25
14 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
21.09.2024 року, о 17 год. 30 хв.у м. Київ, вул. Кирилівська, 62-В, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Alfa Romeo", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродня блідість обличчя, тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на бодікамеру 477671, 477766.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його захисник адвокат Карапетян А.Р. подав клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовець та не має можливості прибути у вказане судове засідання.
У задоволенні вказаного клопотання суд відмовляє та вважає за можливе розглянути справу за участю його захисника адвоката Карапетян А.Р.
В судовому засіданні захисник адвокат Карапетян А.Р. просив провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначив, що під час складання протоколу працівниками поліції були допущені порушення Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року. В порушення п.5 розділу 2 працівниками поліції відеозаписи з нагрудних камер були змонтовані, зокрема з 17:29 по 17:33, 17:38 по 17:43 та в інших частинах відеозапису. Крім того, відеозапис змонтований 02.10.2024 року, однак подія відбувалась 21.09.2024 року. Окрім того, патрульні ввели ОСОБА_1 в оману, не роз'яснили наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та не повідомили водія про можливість самостійного проходження огляду у лікаря-нарколога протягом 2 годин. Після складання протоколу відносно водія, транспортний засіб не був тимчасово затриманий, а водію було дозволено керувати ним та здійснити рух. У водія були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння та останній не відмовлявся від проходження огляду у закладі охорони здоров'я. Окрім того захисник зазначив, що якщо суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, предбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не позбавляти його права керування, оскільки останній є військовослужбовцем і є необхідність у керуванні транспортним засобом.
Заслухавши пояснення захисника адвоката Карапетян А.Р., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена та підтверджується наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, зокрема:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №134048 від 21.09.2024 року,
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння до КНП "КМНКЛ "Соціотерапія" від 21.09.2024 року,у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння : неприродня блідість, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук.
даними відеозапису, що міститься на компакт-диску з бодікамери працівника поліції (диск №1 бодікамера 477766) (початок запису - 21.09.2024 року о 17:20, кінець запису - 21.09.2024 о 18:49), з якого вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль марки за порушення ПДР України, не включений покажчик повороту. В ході спілкування працівників поліції та водія був проведений огляд транспортного засобу та поверхнева перевірка. Під час огляду працівник поліції зазначив, що знайшли речовину, схожу на наркотичну,у металічній колбі, викликали слідчо-оперативну групу. ОСОБА_1 повідомив, що ця речовина йому не належить, від підвозив дівчину. О 17:35 ОСОБА_1 працівники поліції пропонують у зв'язку з виявленням ознак наркотичного сп'яніння пройти огляд у лікаря-нарколога, на що останній погодився. На запитання працівників поліції повідомив, що вживав амфетамін близько 3-4 місяців назад. В подальшому працівники поліції складають постанову про накладення адміністративного стягнення, Направлення на огляд водія. О 17:51 ОСОБА_1 були роз'яснені його права. О 18 год. 10 хв. на відео вбачається спілкування слідчо-оперативної групи та ОСОБА_1 , в подальшому відбувається оформлення матеріалів. О 18:29 працівник поліції ще раз запитує чи буде ОСОБА_1 їхати до медичного закладу. О 18:30 ОСОБА_1 повідомив : Відмова.
Також судом оглянуто диск 2, відеозапис з бодікамери поліцейського 477671. О 18:28 працівник поліції запитує ОСОБА_1 , чи буде останній їхати до медичного закладу для здачі аналізів, роз'яснив, що результат буде через тиждень. О 18:28 ОСОБА_1 відмовився. О 18: 30 на повторне запитання чи буде останній їхати до лікаря-нарколога, ОСОБА_1 відмовився.
Згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо тверджень захисника на не безперервність відеозапису, то як слідує з долученого до протоколу відеозапису він має чітку і логічну послідовність подій, що мали місце під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , хід спілкування співробітників поліції із водієм, на ньому чітко зафіксовано неодноразова пропозиція працівників поліції пройти огляд у лікаря-нарколога, на що останній спочатку погодився, а потім відмовився, тобто всі події, що стосуються безпосередньо складу ст. 130 КУпАП і не має розриву у часі.
Посилання про відсутність відсторонення від керування автомобілем спростовується відеозаписом на диску №2, бодікамера 477671, 18:27, де працівник поліції зазначає, що автомобіль залишається на місці, беріть таксі.
Крім того, доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції не було роз'яснено його прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також йому не роз'яснені наслідки притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 130 КУпАП, спростовуються оглянутим відеозаписом, о 17:51 ОСОБА_1 були роз'яснені його права, також під час пропозиції проїхати до медичного закладу працівники поліції повідомили, що в разі відмови буде складено протокол.
Також в протоколі зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 положень ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, про що свідчить підпис ОСОБА_1 .
Статтею 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735, передбачені процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння.
Суд встановлює, що огляд на стан сп'яніння проведено відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і будь-яких порушень судом не встановлено.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Л. В. Казмиренко