13 лютого 2025 року м. Кропивницький
справа № 398/5673/14-ц
провадження № 22-з/4809/14/25
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Єгорової С.М.,
при секретарі - Федоренко Т.О.,
розглянувши заяву державного виконавця Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про роз'яснення рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2014 року, ухваленої у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 500 грн. на кожну дитину, у сумі 1000грн., щомісячно починаючи з 21.08.2014 р. та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а потім стягувати на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 500 грн., щомісячно до його повноліття , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2014 року вказане рішення змінено, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 21 серпня 2014 року і до досягнення сином ОСОБА_3 повноліття.
07 січня 2025 року державний виконавця Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ужакова О.І. подала заяву про роз'яснення Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2014 року, в якій зазначила, що рішення в частині стягнення аліментів на другу дитину - сина ОСОБА_4 , є не зрозумілим. Просила роз'яснити чи продовжувати виконання рішення в частині стягнення аліментів на другу дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та у якому розмірі.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, заяв чи клопотань про відкладення розгляду вказаної заяви до апеляційного суду не подавали.
Заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до частин першої - третьої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Аналізуючи положення статті 271 ЦПК України можна дійти висновку, що підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Роз'яснене може бути судове рішення, яке підлягає виконанню й таке виконання неможливе без відповідного роз'яснення його змісту.
Аналіз зазначеної вище норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №22а-11177/08.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16.
У поданій до апеляційного суду заяві про роз'яснення судового рішення державний виконавець просить роз'яснити порядок виконання рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2014 року, а саме «чи продовжувати виконання рішення в частині стягнення аліментів на другу дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та в якому розмірі?»
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в даному рішенні визначено спосіб, розмір та строки стягнення аліментів, які не можуть бути змінені шляхом роз'яснення цього рішення. Роз'яснення порядку виконання судового рішення чинним законодавством не передбачено.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що рішенням апеляційного суду рішення суду першої інстанції змінено лише в частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
З огляду на наведене апеляційний суд доходить висновку, що рішення апеляційного суду є таким, що не припускає різного тлумачення, є цілком зрозумілим та роз'ясненню не підлягає.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд -
постановив:
У задоволенні заяви державного виконавця Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про роз'яснення рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2014 року - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді:
О.А. Письменний О.Л. Дуковський С.М. Єгорова