Справа № 718/305/25
Провадження 2-о/718/27/25
"10" лютого 2025 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Мінів О.І.,
за участю секретаря судового засідання Анучкіній О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіцмань цивільну справу №718/305/25 за заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ткач Валентина Василівна, заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,-
за участю учасників провадження:
заявник ОСОБА_1 ,-
Стислий виклад позиції заявника
Представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Ткач В.В. звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису у якій зазначає, що 29.02.2024 року рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. У період шлюбу у них народилось двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, у неї є дитина від першого шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом вони проживають по АДРЕСА_1 .
Вказує також, що колишній чоловік ОСОБА_2 систематично чинить щодо неї маніпуляції, залякує, принижує, вчиняє психологічний тиск, телефонує та надсилає повідомлення з погрозами у месенджерах. Разом із тим, заявник тривалий час замовчувала факти вчинення щодо неї насильства, боячись людського осуду. Однак, 22.12.2023 року, внаслідок вчинення чоловіком чергового випадку насилля, вона зателефонувала до поліції. У подальшому ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Також зазначає, що зверталася до суду із заявою про видачу обмежувального припису. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 23.04.2024 року у даній справі видано обмежувальний припис у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , на строк 3 місяці. Після чого, 02.07.2024 року постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП. Відтак, 07.08.2024 року рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області, за заявою ОСОБА_1 продовжено дію обмежувального припису, встановленого постановою Чернівецького апеляційного суду від 23.04.2024 року, у виді тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 на строк 3 місяці з часу проголошення судового рішення.
Крім того, посилається на те, що із Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань №12024263060000164 №1 та №2 від 03.09.2024 вбачається, що ОСОБА_2 порушив обмежувальний припис, що виданий Кіцманським районним судом від 07.08.2024 року. Систематично вчиняє відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 домашнє насильство, завдаючи шкоди її психічному та фізичному здоров'ю, внаслідок чого були винесені термінові заборонні приписи на 7 діб (серії АА №450516, №450517 та №450518 від 04.09.2024). А також постановою Кіцманського районного суду від 27.09.2024 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене просить суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк 6 місяців, яким заборонити останньому наближатись на 50 метрів до місця проживання ОСОБА_1 до житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 ; заборонити вести телефонні переговори (листування) з ОСОБА_1 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; зобов'язати ОСОБА_2 пройти програму для кривдників.
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи.
Ухвалою судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.02.2025 вказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами окремого провадження. Судове засідання призначено на 05.02.2025 (а.с.46)
05.02.2025 від представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Ткач В.В. на адресу суду надішла заява про підтримання вимог у повному обсязі та розгляд справи у відсутність представника заявника.
Судове засідання відкладено на 10.02.2025, у зв'язку із неявкою зацікавленої особи ОСОБА_2 .
Заінтересована особи ОСОБА_2 в судове засідання 10.02.2025 не прибув, однак був повідомлений належний чином про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення не подав.
Позиція заявника в судовому засіданні.
В судовому засіданні 10.02.2025 заявниця надала пояснення аналогічні викладеним у заяві, та наголосила, що ОСОБА_2 на даний час перебуває за кордоном, орієнтовно 05.12.2024 року перетнув кордон, про що повідомив їй смс повідомленням, а також скинув геолокацію перебування Ірландія або Франція. З цього часу на територію України не повертався. При цьому, вказує, що ОСОБА_2 раніше систематично вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно неї та дітей, через що їй важко зосередитись на нормальному житті, в неї постійна тривога. Проходила реабілітацію у психолога. Крім того, страждає на спинну грижу, відчуває сильний біль, який також впливає на її психічний стан. Побоюється, що ОСОБА_6 перестане сплачувати аліменти на дітей, обо'вязок який виник у нього з весни 2024 року в сумі 3880 грн., і які сплачує справно щомісячно. За час перебування за кордоном, Чепига продовжує її турбувати, він постійно телефонує, надсилає смс, спонує її йти до роботи, викликає до неї додому представників служби у справах дітей. За зверненням ОСОБА_2 . Орган опіки та піклування Брусницької сільської ради 06.09.2024 прийняв рішення про участь батька у вихованні дітей, встановив графік батькові на побачення з дітьми: 2 рази на місяць за місцем проживання батька. Чепига відвідував дітей згідно графіку. Підтверджує, що останній конфлікт з ОСОБА_2 відбувся 02.09.2024, під час дії обмежувального припису встановленого Кіцманським районним судом від 07.08.2024 відносно останнього, строком на 3 місяці. Після цього в поліцію більше не зверталась. 07.11.2024 ОСОБА_2 був мобілізований, і майже кожен день телефонував, хотів спілкуватись з дітьми, інколи вона передавала трубку дітям. Побоюється за майбутнє, незважаючи на те, що останній за кордоном, оскільки колишній чоловік хоче впливати на неї через дітей. Коли піднімає від нього трубку, то одразу він просить спілкування з дітьми, коли вона не передає - то він їй погрожує, ображає. Вона боїться, що в любий момент він може приїхати і завдати їй шкоди, турбується на майбутнє. Заяву підтримала, просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на 6 місяців.
Заслухавши вступне слово заявниця, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом досліджено надані заявницею докази, а саме: копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 06.06.2019 року, серії НОМЕР_2 від 06.07.2021 року з яких видно, що у сторін є двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також у заявниці є донька від першого шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серї НОМЕР_3 від 12.08.2015 року. (а.с.8-10)
Як свідчать матеріали справи, на даний час, заявниця разом з трьома малолітніми дітьми проживають разом у житловому будинку по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 фактично зареєстрований АДРЕСА_3 , зі слів заявниці 05.12.2024 виїхав за кордон і з того часу не повертався.
Судом також встановлено, що 29.02.2024 року рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. (а.с.5-7)
Як вбачається із постанови Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11.01.2024 року, справа №718/140/24, ОСОБА_2 притягувався судом до адміністративної відповідальності за ч.1ст.173-2КУпАП, так як 22.12.2023 року за місцем проживання вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_1 , в присутності доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12-13)
Встановлено також, що 23.04.2024 року постановою Чернівецького апеляційного суду, справа №726/258/24, видано обмежувальний припис у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , поклавши на нього на строк 3 місяця обов'язки:
-заборонити кривднику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та трьома дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити кривднику наближатися до вказаного будинковолодіння на відстань не менше 50 метрів;
-заборонити кривднику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
-заборонити кривднику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею .
Встановлено строк дії обмежувального припису 3 місяці, з часу проголошення судового рішення. ОСОБА_2 попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 390-1 КК України. (а.с.20-26)
02.07.2024 ОСОБА_2 повторно притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 ), що підтверджується копією постанови Кіцманського районного суду від 02.07.2024 у справі № 718/1588/24. (а.с.27-28)
Врешті, рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07.08.2024 року у справі №718/2574/24 продовжено дію обмежувального припису, встановленого постановою Чернівецького апеляційного суду у справі №726/258/24 від 23.04.2024, у виді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 поклавши на нього ті ж самі обов'язки строком на 3 місяці з часу проголошення рішення. (а.с.29-33)
Матеріали справи також свідчать про те, що 02.09.2024 близько 21:30 в АДРЕСА_1 , за місцем проживання заявниці та дітей, мав місце конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адже ОСОБА_2 прибув до місцяпроживання заявиці всупереч рішенню Кіцманського районного суду від 07.08.2024р., чим не виконав обмежувальний припис, який застосований судом. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ст.390-1 КК України.
03.09.2024 зареєстровано кримінальне провадження за ст.126-1 КК України, відносно ОСОБА_2 за вчинення домашнього насильства, так як останній систематично вчиняє відносно ОСОБА_1 домашнє насильство, яке виражається в завданні шкоди її психічному та фізичному здоров'ю, адже 02.09.2024 о 21 годині прийшов на подвір'я господарства колишньої дружини та в присутності малолітньої дитини вчинив словесний конфлікт, виражався нецензурною лайкою, побив ОСОБА_1
Вижницьким РВП ГУНП в Чернівецькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження за № 12024263060000164 за заявою ОСОБА_1 .
Як повідомила ОСОБА_1 в судовому засіданні, подальша доля кримінального провадження їй не відома.
Згідно постанови Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27.09.2024 року, справа 718/3074/24, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КупАП щодо події за 02.09.2024 за місцем проживання заявниці. (а.с.38-41)
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування та оцінка суду.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Пунктом 3 частини 1 статті 350-4 та частиною 2 статті 350-4 ЦПК України визначено, що у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
Згідно з пунктами 3, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Пунктом 6, 7 частини 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
П. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" встановлено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать обмежувальний припис стосовно кривдника.
Статтею 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" встановлено, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника має постраждала особа.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Пунктом 9 частини 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Так, відповідно до розділу І «Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства», затвердженого спільним наказом МСП України та МВС України № 369/180 від 13.03.2019, оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.
Уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству можуть використовувати результати оцінки ризиків під час застосування заходів протидії такому насильству відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Розділом 2 визначено процедуру оцінки ризиків вчинення домашнього насильства за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
У разі виявлення будь-яких інших чинників/обставин за результатами оцінки ситуації, які можуть вплинути на рівень небезпеки (ризику) вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції у позиції «Зауваження поліцейського уповноваженого підрозділу поліції щодо будь-яких інших чинників/обставин, які підвищують/знижують рівень загрози життю та здоров'ю постраждалої особи» форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства робить запис про наявність таких чинників/обставин, їхні можливі наслідки та надає інші зауваження щодо них.
У зв'язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов'язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки.
Після проведення оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції долучає форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства до матеріалів, зібраних за фактом такого насильства.
Видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків. Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків. Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду № 726/303/23 від 04.09.2023 року 17 квітня 2019 року у справі № 363/3496/18, від 26 вересня 2019 року у справі № 452/317/19-ц, від 17 червня 2020 року у справі № 509/2131/18, від 23 грудня 2020 року у справі № 753/17743/19, від 24 лютого 2021 року у справі № 570/2528/20, від 12 січня 2022 року в справі № 752/9731/21.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Аналізуючи вказані правові норми, судом може бути констатовано, що підставою для винесення заборонного припису стосовно особи, повинні слугувати певні обставини та передумови, встановлені Законом, за виключного існування яких, права кривдника можуть бути тимчасово обмежені.
Суд, у відповідності до ст. 2 ЦПК України, ухвалюючи рішення, повинен керуватись завданнями цивільного судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі, серед яких верховенство права, що є широким поняттям та включає в себе і інші елементи правосуддя.
Враховуючи вказані вимоги, рішення про видачу обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Як встановлено вище, оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за фактом вчинення домашнього насильства та долучає форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства до матеріалів, зібраних за фактом такого насильства. Відтак, для обмеження права особи (кривдника) необхідним є встановити ризики, які несе його поведінка для постраждалої особи. Однак суд, вирішуючи справу, не може перебирати на себе повноваження інших особових осіб, уповноважених Законом на проведення оцінки таких ризиків та на власний розсуд заміщувати їх результати власними судженнями чи домислами. Виключно на підставі форми оцінки ризиків, складених уповноваженою особою, у якому міститься ступінь загрози для постраждалої особи, судом може бути прийнято відповідне рішення та визначено необхідний, для захисту останньої, обсяг заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, встановивши при цьому тривалість обмеження таких прав чи виконання обов'язків.
Натомість, заявником не долучено до матеріалів справи відповідних доказів, з яких можна було б встановити ризики для постраждалої особи, в тому числі у майбутньому, які б, у свою чергу, свідчили про необхідність (чи можливість) застосування того чи іншого обмеження для кривдника у залежності від їх ступеня.
Суд вважає за необхідне вказати про те, що надані докази у справі у даному випадку є недостатніми, оскільки посилання заявниці про те, що ОСОБА_2 здійснює психологічний тиск на неї шляхом надіслання повідомлень у месенджерах, які містять погрози та залякування. Підтверджень таких посилань, пояснень дітей чи свідків, матеріали справи не містять. При цьому будь-яких інших доказів на підтвердження пояснень потерпілої, на які вона зсилається як на підставу для задоволення заяви, суду не надано, що може викликати сумніви у їх достовірності.
Заявниця надала суду скріншоти переписки із ОСОБА_2 в месенджері в період з листопада 2024 і до тепер, які ні не підтверджують, ні не спростовують вимог заяви, як і не підтверджують погорз насильства в майбутньому. Переписка переважно стосується малолітніх дітей, спосіб виховання їх, сплати аліментів, заявниця скидає ОСОБА_2 відео з дітьми.
Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що після події 02.09.2024, яка стала предметом кримінального правопорушення, а також предметом розгляду адміністративної справи за ч.2ст.173-2 КУпАП, до поліції вона більше не зверталась. Епізодів насильства чи звернення до уповноважених органів не було.
Слід зазначити, що до 07.11.2024 тривали обмеження для ОСОБА_2 , що встановленні рішенням Кіцманського районного суду від 07.08.2024. В листопаді 2024 ОСОБА_2 мобілізований до лав ЗСУ, а 05.12.2024 перетнув кордон та виїхав з України. З того часу вона його не бачила, в поліцію не зверталась, однак стверджує, що ОСОБА_2 продовжує її турбувати телефонними дзвінками та смс повідомленнями, на її думку, маніпулюючи дітьми. Однак, жодних доказів на підтвердження нав'язливих висловлювань чи погроз , суду не надала.
Разом з тим, зі слів заявниці, 07.09.2024 орган опіки та піклування Брусницької сільської ради, за заявою ОСОБА_2 , прийняв рішення, яким визначив способи участі батька у вихованні малолітніх дітей та спілкуванні з ними .
Відтак, спілкування батьків з приводу виховання дітей не можливо уникнути, враховуючи, що діти являються малолітніми у віці: 5 і 3 років.
Отже, заявницею не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх, у своїй сукупності доказів, які б свідчили про існування ризиків вчинення відноно неї чи дітей домашнього насильства в майбутньому у будь-якому його прояві.
Вирішуючи справу, суд повинен дотримуватись справедливого балансу між інтересами сторін та наслідками обмеження певних прав для особи.
При цьому суд рахує правильним також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків.
Таким чином, досліджені у справі письмові докази та їх належна оцінка в сукупності дають підстави вважати про відсутність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст..ст. 1, 24, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого спільним наказом МСП України та МВС України № 369/180 від 13.03.2019, ст.ст. 2, 76-82, 264, 265, 350-2,350-4, ЦПК України суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ткач Валентина Василівна, заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 17.02.2025.
Суддя: О.І.Мінів