12 лютого 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/4758/24
Провадження № 22-ц/820/213/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.
секретар судового засідання Демчук В. М.
з участю заявника ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року (суддя Стефанишин С. Л.) про відмову в забезпеченні доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про визнання недійсною угоди до трудового договору.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів у справі шляхом допиту свідків ОСОБА_2 (колишнього в. о. Генерального директора АТ «Хмельницькобленерго») та ОСОБА_3 (директора з управління персоналом та юридичних питань АТ «Хмельницькобленерго»), а також клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання вказаної заяви. В обґрунтування заяви зазначала, що виклик вказаних свідків необхідний для підтвердження недійсності підпису зі сторони АТ «Хмельницькобленерго» в. о. Генерального директора АТ «Хмельницькобленерго» ОСОБА_2, що буде підставою для визнання недійсності оскаржуваної нею додаткової угоди.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року ОСОБА_1 поновлено пропущений процесуальний строк для подання заяви про забезпечення доказів та відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що подана нею заява про забезпечення доказів є по суті клопотанням про виклик свідків. Вважає, що за допомогою клопотання неможливо здійснити виклик свідка ОСОБА_2 , оскільки вимогами статті 91 ЦПК України передбачена необхідність зазначення місця проживання цього свідка, його місця роботи, контактного телефону та електронної пошти. Самостійно отримати такі відомості вона немає можливості. Тому, на її думку, лише суд може забезпечити докази у справі шляхом виклику вказаних свідків.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала.
Представник відповідача не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення доказів, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості та недоведеності належними і допустимими доказами необхідності забезпечення доказів.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі частин 1 - 3 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Вимоги, що ставляться до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями статті 117 ЦПК України.
За змістом пунктів 4 і 5 частини 1 статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів, серед іншого, зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви (частина 5 статті 118 ЦПК України).
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з'ясування обставин у справі.
Заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень.
З поданої заяви вбачається, що ОСОБА_1 просила забезпечити докази шляхом допиту свідків, мотивуючи тим, що самостійно позбавлена можливості надати всю необхідну інформацію для ідентифікації зазначених в заяві осіб з огляду на її конфіденційність.
При цьому, в заяві не наведено обставин, на підставі яких можна припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання таких доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
З урахуванням наведеного вище доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення заяви не заслуговують на увагу.
З огляду на викладене ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 17 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта