Єдиний унікальний номер №333/3369/24
Провадження №2/333/212/25
11 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Гудіна І.В., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У квітні 2024 року Акціонерного товариства «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено про те, що 19.12.2019 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № іро14257, згідно умов якого банком надано позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався в порядку та умовах визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки за мовами якого останній відповідає як солідарний боржник.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином своїх зобов'язань, а тому у нього станом на 01.03.2024 утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 294865,71 грн., яка складається з простроченої заборгованості за основним договором в розмірі 229865,11 грн., прострочених процентів за основним боргом в розмірі 65000,60 грн.
З урахуванням зазначеного позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, разом з тим подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі у судове засідання повторно не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судом у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення, або про розгляд справи у їх відсутність, а також відзиву на позов не подали.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку з чим, на підставі ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 19.12.2019 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № іро14257, згідно умов якого банком надано ОСОБА_1 кредит у сумі 261400 грн. на строк до 18 грудня 2029 року на поточні потереби під заставу нерухомості, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
За умовами кредитного договору № іро14257 позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами за весь термін фактичного користування кредитом.
19.12.2019 між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № іро14257/S-2 згідно якого поручитель взяв на себе обов'язок відповідати, як солідарний боржник, внаслідок невиконання чи неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань.
25.07.2022 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № іро14257 від 19.12.2019 р., яким погодили змінити порядок погашення позичальником заборгованості за кредитним договором шляхом підписання нового графіку платежів, якого позичальник зобов'язується неухильно дотримуватися, при цьому сторони погодили, що за кредитним договором встановлюється термін повернення кредиту до 18.12.2029 року.
АТ «Кредобанк» повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором № іро257 від 19.12.2019 року.
Разом з цим, з розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 01.03.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 294865,71 грн., яка складається з простроченої заборгованості за основним договором в розмірі 229865,11 грн., прострочених процентів за основним боргом в розмірі 65000,60 грн.
11.03.2014 позивачем на адресу відповідачів направлялась досудова вимога щодо виконання договірних зобов'язань.
В свою чергу, відповідачами, на час розгляду справи, не надано суду та не спростовано існування заборгованості за кредитним договором № іро14257 від 19.12.2019 року.
Положеннями ст.599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч.1ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У відповідності до вимог ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно із ч.1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову(субсидіарну)відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, доведеними та вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому суд виходить з приписів ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що стороною відповідачів не надано суду доказів повної або часткової сплати заборгованості, не спростовано наданий позивачем розрахунок.
Відповідно до вимог ст.141ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 4423 гривень, у рівних частинах.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11-13, 19, 76-82, 89,141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № ІРО14257 від 19.12.2019 року в розмірі 294865,71 грн., з якої: прострочена заборгованість за основним боргом - 229865,11 грн., прострочені проценти за основним боргом - 65000,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2211,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2211,50 грн.
Копію заочного рішення направити сторонам, які не з'явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Ю.Р.Піх