Єдиний унікальний номер № 333/1438/25
Провадження № 2-н/333/202/25
17 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя Ходько В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини з ОСОБА_2 , -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, в якій просить видати судовий наказ про стягнення на її користь аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника.
Розглянувши заяву та додані до неї матеріали суд приходить до наступного висновку.
Статтею 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ст.180-181, 183 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Таким чином, право грошової вимоги про стягнення аліментів на дитину до досягнення нею повноліття виникає не у будь-якого з батьків, а лише у того з яким проживає дитина.
Заявником, в порушення вимог ст.163 ЦПК України, не зазначено і не надано доказів того, що дитина проживає разом з нею. Заочним рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 28.11.2024 по справі № 333/1073/22 питання визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вирішувалося і ця обставина не встановлювалася.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Крім того, частиною першою статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано у разі, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
ОСОБА_1 просить стягувати аліменти в розмірі однієї чверті частини від усіх доходів (заробітку) боржника.
Вимоги статті 161 ЦПК України є конкретними і не містять альтернативи.
Таким чином, статтею 161 ЦПК України не передбачено стягнення аліментів у розмірі однієї чверті частини від усіх доходів (заробітку) боржника.
У відповідності з п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, у разі якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
За вказаних обставин, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити, оскільки не встановлено виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Водночас, суд роз'яснює заявнику, що згідно ч. 1 ст. 166, ч. 2 ст. 161 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави передбаченої п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.3 ч.1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.165, 259-261 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини з ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.М. Ходько