23 січня 2025 року Справа 160/26870/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача - ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін в адміністративній справі №160/26870/24,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням її уточнень від 02.12.2024 р., просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 10.05.2024 р. №047050022889 про відмову у призначенні йому пенсії згідно із п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 16.08.2024 р. №047050022889 про відмову у призначенні йому пенсії згідно із п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до його пільгового стажу періоди роботи за Списком № 2, а саме: з 24.03.2000 р. по 24.11.2006 р. в Дочірньому Дніпродзержинському спеціалізованому управлінні № 104 ВАТ "Дніпростальконструкція", що становить 06 років 08 місяців 01 день, з 29.11.2006 р. по 27.10.2008 р. в ТОВ "ПСП "АЗОВІНТЕКС", що становить 01 рік 09 місяців 29 днів, з 07.08.2020 р. по 31.05.2023 р. в ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС", що становить 02 роки 10 місяців 03 дні;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до його пільгового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років період роботи в ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" з 01.01.1992 р. по 11.04.1993 р., що становить 01 рік 03 місяці 11 днів;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути його заяви від 28.06.2023 року та від 08.08.2024 року про призначення пенсії на підставі пункту "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 року № 213-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", положень ч.6 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", положень ч.ч.1, 5 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням взаємного зарахування періодів роботи за Списком № 1, Списком № 2, стажу роботи яка дає право на пенсію за вислугу років.
Ухвалою суду від 08.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В своїй уточненій позовній заяві, позивачем також було заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.
Статтею 1 КАС України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Відповідно до положень частин 1, 4 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
За змістом частини першої та другої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Статтею 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.6 цієї статті суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно із частиною восьмою статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Проте, позивачем не обґрунтовано необхідності розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, не обґрунтовано недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні.
Крім того, законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Суд звертає увагу, що рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам КАС України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Позивач не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, інші пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань позивача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Разом з тим, суд також звертає увагу позивача на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 рокуAssalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З урахуванням предмету спору, звертаючи увагу на те, що справа не належить до категорій справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження та/або які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, та враховуючи, що відповідно до вимог статті 47 КАС України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, клопотання позивача про розгляд справи в письмовому провадженні з викликом сторін є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 262 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін в адміністративній справі №160/26870/24 - відмовити.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма