23 січня 2025 року Справа 160/26870/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача - ОСОБА_1 про виклик свідків в адміністративній справі №160/26870/24,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням її уточнень від 02.12.2024 р., просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 10.05.2024 р. №047050022889 про відмову у призначенні йому пенсії згідно із п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 16.08.2024 р. №047050022889 про відмову у призначенні йому пенсії згідно із п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до його пільгового стажу періоди роботи за Списком № 2, а саме: з 24.03.2000 р. по 24.11.2006 р. в Дочірньому Дніпродзержинському спеціалізованому управлінні № 104 ВАТ "Дніпростальконструкція", що становить 06 років 08 місяців 01 день, з 29.11.2006 р. по 27.10.2008 р. в ТОВ "ПСП "АЗОВІНТЕКС", що становить 01 рік 09 місяців 29 днів, з 07.08.2020 р. по 31.05.2023 р. в ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС", що становить 02 роки 10 місяців 03 дні;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до його пільгового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років період роботи в ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" з 01.01.1992 р. по 11.04.1993 р., що становить 01 рік 03 місяці 11 днів;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути його заяви від 28.06.2023 року та від 08.08.2024 року про призначення пенсії на підставі пункту "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 року № 213-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", положень ч.6 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", положень ч.ч.1, 5 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням взаємного зарахування періодів роботи за Списком № 1, Списком № 2, стажу роботи яка дає право на пенсію за вислугу років.
Ухвалою суду від 08.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивачем також було подано клопотання про виклик свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Розглянувши заявлене клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право, у тому числі, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно із статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справ.
Статтею 92 КАС України передбачено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
При цьому, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).
Суд вважає заявлене клопотання позивача про виклик свідків є невмотивованим належним чином з обґрунтуванням наявності обставин, які можуть бути повідомлені лише даними свідками.
Крім того, у клопотанні про виклик свідків не доведено неможливості встановлення судом відповідних обставин з наявних у справі матеріалів та доказів, наданих учасниками справи.
Суд звертає увагу позивача на те, що за приписами п.2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 р. №637, підтвердження трудового стажу здійснюється органами ПФУ на підставі показань свідків у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися.
Враховуючи зазначене, обов'язок допиту свідка для підтвердження стажу належить до компетенції пенсійного органу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про виклик свідків є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, з підстав заявлених у ньому.
Керуючись статтями 92, 248, 257, 262 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 про виклик свідків в адміністративній справі №160/26870/24 - відмовити.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма