Справа № 278/5245/24
14 лютого 2025 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ступак Максим Олександрович, до Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач, через свого уповноваженого представника, звернувся до суду з вище вказаним позовом, у якому просить:
- визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання перебування (місцезнаходження юридичною особи) на території України;
- постанову серії 4АВ № 06632758 від 14 липня 2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичною особи) на території України, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 1700,00 грн скасувати;
- провадження по адміністративній справі - закрити, відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 122 КУпАП.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, оскільки висновки, які викладені у ній, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому постанова підлягає скасування із закриттям провадження у справі.
Позивач зазначає, що до моменту вчинення зазначеного правопорушення за участю автомобілю Skoda Superb 2009 року випуску з д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 даний транспортний засіб вибув з володіння ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій інших осіб.
Відтак, ОСОБА_1 не вчиняв інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а автомобіль за участі якого вчинено адміністративне правопорушення вибув із його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб; позивач не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності та, враховуючи вимоги ст. 279-3 КУпАП, підлягає звільненню від адміністративної відповідальності.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства. Аналіз усіх наявних у справі доказів, у тому числі фотокарток автомобіля Skoda Superb, номерний знак НОМЕР_3 , дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленої обмеження швидкості доведений у повній мірі та позивачем у позовній заяві не оскаржується; подані стороною відповідача докази відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, ст. ст. 72, 73, 74, 75, 76 КАС відображають обставини, які описані у оскаржуваній постанові, одержані без порушення порядку, встановленого законом є достовірними та достатніми для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Щодо аргументів позивача, що в день вчинення адміністративного правопорушення транспортним засобом керував він не керував, так як ним 11 квітня 2024 року на адресу Житомирського районного управління поліції було подано заяву про незаконне заволодіння транспортним засобом, то відповідно до статті 279-3 КУпАП встановлено випадки звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Однак, з вище вказаного приводу, ні позивач, ні його представник у встановлений законом строк до відповідача чи до його територіальних підрозділів не зверталися.
Тобто маючи дієвий механізм звільнення від адміністративної відповідальності передбачений ст. 279-3 КУпАП, позивач та його представник проявили пасивну поведінку щодо вчасного звернення до уповноваженого органу (ДПП), що стало наслідком пропущення 20-денного строку звернення до відповідача стосовно можливості звільнення позивача від адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови серії 4АВ № 06632758, 14.07.2024 року о 17:55 год, за адресою: а/д М-06 Київ - Чоп 247 км + 134 м, особа, яка керувала транспортним засобом Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_3 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 62 км/год, чим порушила пункт 12.9. «б» Правил дорожнього руху України. За дане правопорушення відповідальну особу гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн (а.с. 21).
11.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 23-24), у якій просив внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за ст. 289 КК України за фактом незаконного заволодіння його автомобілем (Skoda Superb 2009 року випуску з д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ) невідомими особами.
За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 20.04.2024 року Житомирським РУП ГУНП у Житомирській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024065400000545 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України за фактом вчинення самоправних дій з автомобілем Skoda Superb 2009 року випуску з д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_2 , належного на праві власності ОСОБА_1 , в частині користування ним без законного права (а.с. 25).
Відповідно до листа Житомирської окружної прокуратури № 51-84-8196Вих.-24 від 05.11.2024 року (зворот. а.с. 69) автомобіль Skoda Superb 2009 року випуску з д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_2 , перебуває в розшуку з 20.04.2024 року по теперішній час.
Щодо поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовною заявою.
У позовній заяві позивач просив суд поновити йому строк звернення до адміністративного суду у зв'язку з тим, що оскаржувану постанову ним отримано 09.09.2024 року, на підтвердження чого надано копію конверту (а.с. 22).
Суд вважає, що з огляду на норми ч. 1 ст. 121 КАС України, строк звернення позивача до суду підлягає поновленню.
Щодо позовних вимог по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», «контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль)».
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 12.9.б) Правил дорожнього руху визначено, що забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X (КУпАП), а саме ч. 4 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 4 ст. 122 КУпАП.
14 липня 2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
У разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:
ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення позивача чи його представника до уповноваженого підрозділу Національної поліції з приводу звільнення ОСОБА_1 , від адміністративної відповідальності у зв'язку із незаконним заволодінням належного йому автомобіля марки Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 .
Той факт, що ОСОБА_1 подав суду (а не уповноваженому підрозділу Національної поліції) позовну заяву, не є свідченням дотримання ним вимог ч. 1 ст. 279-3 КУпАП і настання у зв'язку з цим певних правових наслідків у вигляді звільнення позивача від адміністративної відповідальності.
За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-78, 205, 229, 241-248, 250, 268, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії 4АВ № 06632758 від 14 липня 2024 року.
У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ступак Максим Олександрович, до Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. М. Дубовік