Справа № 367/3948/23
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/10512/2024
17 липня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.
при секретарі Ящуку Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 12 березня 2024 року (суддя Герасименко М.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дітей,
встановив:
у червні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього за рішенням Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2021 року на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з частини до частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що рішенням Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2021 року з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на 4 неповнолітніх дітей, починаючи з 7 червня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття. Однак, у шлюбі з ОСОБА_7 в нього народилось двоє дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 квітня 2023 року з нього на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на дитину - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000грн щомісячно, починаючи з 16 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 , та на дитину - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000грн щомісячно, починаючи з 16 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Позивач посилався на те, що відрахування на оплату аліментів перевищують 50 відсотків його доходу, що ставить його у скрутне матеріальне становище, тому він просив зменшити розмір аліментів на дітей.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 12 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, які мають значення для справи, та не надав їм належної оцінки.
Позивач зазначає, що він має шістьох дітей та сплачує аліменти за двома рішеннями судів із своєї заробітної плати, при цьому зменшення частини заробітку для стягнення аліментів до не буде погіршувати забезпечення його дітей, оскільки навіть за таких обставин, розмір аліментів не буде меншим за 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, 10 липня 2024 року направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність (с.с.120-121).
Відповідачка ОСОБА_2 про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялась за наявною в матеріалах справи поштовою адресою, однак судова повістка-повідомлення повернулась до апеляційного суду без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою» (с.с.118-119).
Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а у разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною або іншим учасником справи.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Матеріали справи не містять іншої адреси місця знаходження ОСОБА_2 , тому, виходячи з вищезазначених норм процесуального права, вона вважається належним чином повідомленою про день, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явилася, клопотання про його перенесення не подала, тому відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у її відсутність.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2021 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на неповнолітніх дітей у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 7 червня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття (с.с.12-13).
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 квітня 2023 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000грн на кожну, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 квітня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття (с.с.14-17).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів погіршення його майнового стану, що після ухвалення Ірпінським міським судом Київської області рішення від 12 квітня 2023 року, його майновий стан не дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання дітей за рішенням Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2021 року у визначеному судом розмірі, при цьому народження дітей від іншого шлюбу не є самостійною підставою для зменшення розміру аліментів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 364/1139/19).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89
ЦПК України).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на погіршення свого матеріального стану, спричиненого виникненням обов'язку сплачувати аліменти за рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 квітня 2023 року, однак позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів або які свідчать про погіршення його матеріального стану.
Разом з цим, народження дітей у іншому шлюбі, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
Позивач обмежився наданням суду копій свідоцтв про народження дітей та копій рішень судів про стягнення з нього аліментів, не надавши доказів у підтвердження свого матеріального стану до прийняття судом рішення про стягнення з нього аліментів на ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки належними та допустимими доказами позивач не підтвердив погіршення його майнового стану.
Доводи апеляційної скарги, що з позивача стягуються аліменти, розмір яких перевищує частину його доходу, саме по собі не може бути єдиною підставою для висновку про погіршення матеріального стану позивача.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, оцінив надані докази, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Бородянського районного суду Київської області від 12 березня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук