Р І Ш Е Н Н Я№ 127/38192/23
10 лютого 2025 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,
секретар - Мартинюк У.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кухара О.І.,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Чернілевської Р.В.,
представника відповідачів ОСОБА_3 , ТОВ “Максіекобуд» -
адвоката Олійника О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №127/38192/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю “Максіекобуд», третя особа - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, в межах заяви представника відповідачів ОСОБА_3 , ТОВ “Максіекобуд» - адвоката Олійника О.Л. про ухвалення додаткового рішення,
В провадженні суду знаходилась цивільна справа №127/38192/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ “Максіекобуд», третя особа - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.01.2025 відмовлено в задоволенні позову. (а.с. 9-13 т. 2)
Представник відповідачів ОСОБА_3 , ТОВ “Максіекобуд» - адвокат Олійник О.Л. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ “Максіекобуд» 17500,00 грн витрат на правничу допомогу. (а.с. 15-17 т. 2)
В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3 , ТОВ “Максіекобуд» - адвокат Олійник О.Л. заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав, просить її задоволити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день і час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення повідомлялись належним чином.
Вислухавши пояснення представника відповідачів ОСОБА_3 , ТОВ “Максіекобуд» - адвоката Олійника О.Л., дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що є підстави для ухвалення додаткового рішення і часткового задоволення заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 270 ч. 1 п. 3 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
На а.с. 18-19 т. 2 - копія договору про надання правової допомоги №02/26 від 26.02.2024, укладеного між відповідачем ТОВ “Максіекобуд» та адвокатом Олійником О.Л.
На а.с. 159 т. 1 - копія ордеру серії АО №1009622 на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Олійником О.Л. відповідачу ТОВ “Максіекобуд».
На а.с. 20-23 т. 2 - копії актів наданих послуг адвокатом Олійником О.Л. відповідачу ТОВ “Максіекобуд», загальна вартість витрат на правничу допомогу складає 17500,00 грн.
Копії платіжних інструкцій на загальну суму 17500,00 грн, платник ТОВ “Максіекобуд», отримувач ОСОБА_4 , призначення: за договором про надання правової допомоги №02/26 від 26.02.2024 - на а.с. 24-30 т. 2. Виписки по рахунку адвоката Олійника О.Л. - на а.с. 31-37 т. 2.
Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).
Згідно ст. 137 ч. 2 п. 1 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
В постанові Верховного Суду від 17.02.2021 р. (справа №753/1203/18) зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Згідно ст. 137 ч. 4, 5 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно постанови Верховного Суду від 23.12.2021 р. (справа №755/7943/20) належними та допустимими доказами, що підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, є: ордер на надання правничої (правової) допомоги; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; квитанції до прибуткового касового ордера. Квитанції до прибуткового касового ордера, надані заявником у розпорядження суду, є належним доказом понесення ним витрат на правничу допомогу. Перелік документів, які можуть бути подані для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, не є вичерпним. Питання оцінки достатності доказів, поданих у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу чи тих, які будуть понесені, перебуває у межах дискреції суду.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.11.2021 р. в справі №910/7520/20 вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Постановою Верховного Суду від 11.12.2019 (справа №2040/6747/18) встановлено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. Ураховуються такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, що розглядалась, не є складною, з невеликою кількістю письмових доказів (в одному томі), суд вважає заявлений розмір витрат сторони відповідача ТОВ “Максіекобуд» не співмірним із складністю справи та виконаній адвокатом роботі (наданими послугами), тому необхідно ухвалити додаткове рішення: стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ “Максіекобуд» на правничу допомогу 9000,00 грн, в стягненні решти витрат на правничу допомогу потрібно відмовити.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Максіекобуд» 9000,00 грн витрат на правничу допомогу. В стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного додаткового рішення до Вінницького апеляційного суду.
Повне додаткове рішення виготовлено 14.02.2025.
Суддя О.О.Венгрин